Постанова № 67364612, 22.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року Справа № 908/2192/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Євсікова О.О., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2017у справі№ 908/2192/16 Господарського суду Запорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Укравтоматика"доПублічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"провизнання незаконним та скасування рішенняза участю представників:

позивача: Нежигай І.О.

відповідача: Білич Н.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Укравтоматика" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про визнання незаконним та скасування рішення комісії "Запоріжжяобленерго" з розгляду акту про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Укравтоматика" Правил користування електричною енергією 00009251 від 14.03.2014, яке оформлене протоколом № 11 від 09.07.2014, про стягнення суми в розмірі 261356,56 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.12.2016 у справі № 908/2192/16 (суддя Колодій Н.А.) в позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Стойка О.В., суддів Марченко О.А., Чернота Л.Ф.) рішення Господарського суду Запорізької області від 13.12.2016 у справі № 908/2192/16 скасовано; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Укравтоматика" до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задоволено; визнано недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергію Запорізьких міських електричних мереж Відкритого (Публічного) акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя № 11 від 09.07.2014 по розгляду акту про порушення № 00009251 від 14.03.2014; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Укравтоматика" судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1378,00 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1515,80 грн.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі № 908/2192/16, рішення Господарського суду Запорізької області від 13.12.2016 у цій справі залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що апеляційним господарським судом порушено ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 1.3, 5.1, 10.2 Правил користування електричною енергією, невірно застосовано вимоги Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, та не застосовано норму ст. 204 Цивільного кодексу України щодо презумпції правомірності правочинів про реструктуризацію, яким позивач визнав факт самовільного підключення.

До Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Укравтоматика" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, в задоволені касаційної скарги - відмовити.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарським судами під час розгляду справи встановлено, що 14.03.2014 уповноваженими представниками ВАТ "Запоріжжяобленерго" виявлено факт порушення позивачем п. 1.3, 10.2.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), а саме: самовільне підключення струмоприймачів без договору про постачання електричної енергії до мереж, що не є власністю електропередавальної організації, що було зафіксовано актом про порушення № 00009251 від 14.03.2014 (далі - Акт).

Акт складений представниками відповідача в присутності директора позивача ОСОБА_7, який відмовився від підписання зазначеного акту.

Зі змісту Акту судом апеляційної інстанції визначено, що виміри параметрів схеми електропостачання не проводились, вимірювальна техніка не використовувалась, зразок кабелю не вилучався; струмоприймачі, які відповідач вважав неправомірно підключеними, ним не відключались, позивачу надано припис про укладення договору про постачання електричної енергії згідно діючого законодавства України; в графі акту "Перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі та режим роботи" зазначення на виявлені протиправно приєднані електроустановки відсутні, проте мається посилання на перевірку потужностей наявних струмоприймачів за актом від 08.02.2014; акт про порушення не містить відомості щодо точки приєднання, а також зазначення про конкретні струмоприймачі, електропроводку або електроустановки, однак в акті зазначено про складення додатку із зображенням схеми електропостачання позивача, за змістом якої відповідач вважає приєднаними електроустановки позивача саме до мереж НВК "Укркольорметавтоматика".

На підставі вищевказаного Акта комісією відповідача 09.07.2014 прийнято рішення, що оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією № 11, про виконання розрахунку недоврахованої електроенергії по акту згідно п.п. 2.3, 2.5 за порушення зазначене у підпункті 7 пункту 2.1 Методики, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 (далі - Методика), за 142 дні, а саме: за період з 09.02.2014 по 30.06.2014, час роботи 12 годин на добу, обсягом 204567 кВт.год. на суму 261356,56 грн.

На комісії був присутній представник позивача ОСОБА_8, повноваження якого підтверджені довіреністю від 09.07.2014, виданою директором позивача ОСОБА_7. Згідно із вказаною довіреністю ОСОБА_8 уповноважений бути представником у ВАТ "Запоріжжяобленерго" для вирішення питання щодо акту про порушення ПКЕЕ від 14.03.2014 № 0009251 з правом подання, підпису та отримання всіх документів від імені та на ім'я ТОВ "НВК "Укравтоматика" на термін до вирішення питання стосовно акту.

Зі змісту протоколу місцевим господарським судом визначено, що алгоритм розрахунку погоджено сторонами без зауважень; уповноважений представник позивача з протоколом та розрахунком по Акту згоден, зауважень не мав та отримав примірник протоколу з розрахунком, про що свідчить підпис представника в протоколі.

Судом першої інстанції також з'ясовано, що 22.07.2014 та 27.03.2015 між позивачем та відповідачем були укладені договори про реструктуризацію № 220 та № 370 відповідно.

Від позивача договір реструктуризації заборгованості № 220 від 22.07.2014 був підписаний директором ОСОБА_7, а договір про реструктуризацію № 370 від 27.03.2015 підписаний директором ОСОБА_6

Відповідно до вищезазначених договорів реструктуризації позивач зобов'язався сплатити заборгованість в сумі 261356,56 грн. на підставі рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлене протоколом № 11 від 09.07.2014 згідно акту про порушення ПКЕЕ № 00009251 від 14.03.2014.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.01.2015 сторонами було укладено Договір про постачання електричної енергії, однак процес його укладення розпочався раніше, ще до проведення перевірки, про що свідчать факт складення сторонами акту перевірки потужності наявних струмоприймачів позивача, за змістом якого в приміщенні (без зазначення адреси) цеху (літера Б1) встановлено струмоприймачі, загальною потужністю 86 кВт, а в іншому цеху (літера Б2) - близькою потужністю 96кВт.; складення позивачем (як субспоживачем) та іншим основним споживачем (ТОВ "Буддім") акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін; затвердження відповідачем 20.03.2014 однолінійної схеми електропостачання і розрахункового обліку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що рішення комісії ВАТ "Запоріжжяоблснерго" з розгляду акту про порушення Правил користування електроенергією від 14.03.2014 № 00009251, яке оформлене протоколом 11 від 09.07.2014, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки акт про порушення від 14.03.2014 оформлявся за відсутності представника споживача, позивачу не було передано та не надсилався поштою примірник акту про порушення ПКЕЕ № 00009251 від 14.03.2014, представники відповідача не мали повноважень на складання та підписання акту про порушення ПКЕЕ № 00009251 від 14.03.2014, факт порушення не доведено, оскільки акт про порушення має недоліки: неправильно застосований порядок обчислення обсягів та вартості необлікованої енергії, при розрахунку невірно визначено тривалість роботи обладнання та відповідні коефіцієнти, ці величини не є узгодженими, не обґрунтованим є також період розрахунку недорахованої електроенергії.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем було визнано факт самовільного підключення, обсяг та вартість електричної енергії було визначено відповідачем відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, і алгоритм розрахунку іі вартості погоджено сторонами без зауважень.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в повному обсязі рішення суду першої інстанції в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із вказаними висновками суду першої інстанції та виходив з того, що акт про порушення не містить даних для нарахування обсягу самовільно спожитої електричної енергії, відповідно до п.п. 2.6 та 2.9 Методики, зокрема параметрів кабелів через які здійснено самовільне приєднання; вимірювання сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність не проводилось, а визначення обсягу самовільно спожитої електричної енергії через параметри потужності всіх наявних за актом від 08.02.2014 року струмоприймачів вимогами Методики не передбачений і є безпідставним; період самовільного споживання визначений відповідачем до 30.06.2014 при відсутності в акті зазначення про від'єднання струмоприймачів відповідача, а також будь-яких вимог про припинення такого споживання.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту порушення позивача ПКЕЕ, у зв'язку із чим задовольнив позовні вимоги.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці, зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку (абз. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику").

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України).

Як передбачено ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.3 ПКЕЕ визначено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом, а пп.1 п. 10.2 ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Відповідно до п. 1.5. ПКЕЕ у разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобов'язань уносити плату за перетікання реактивної електроенергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору (додаток 1) укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Згідно із п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

При визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку, застосовується Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 № 562 (далі - Методика).

Як передбачено п. 2.1 Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення, зокрема такого порушення ПКЕЕ як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку (пп. 7).

Відповідно до п. 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики.

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 пункту 2.1 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місце вилучення зразків позначається на схемі.

Згідно із п 2.6 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за умови відсутності Договору, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7)доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п.

Судами попередніх інстанцій на підставі Акту про порушення № 00009251 від 14.03.2014 та протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією № 11 від 09.07.2014 встановлено, що розрахунок недоврахованої електроенергії по Акту виконаний згідно п.п. 2.3, 2.5 за порушення зазначене у підпункті 7 пункту 2.1 Методики, а саме: за 142 дні за період з 09.02.2014 по 30.06.2014, час роботи 12 годин на добу, потужність самовільного підключення визначена через параметри потужності всіх наявних за актом від 08.02.2014 струмоприймачів, коефіцієнти використання струмоприймачів зазначені у додатку 1 Методики.

Зі змісту протоколу вбачається, що алгоритм розрахунку погоджено сторонами без зауважень. Уповноважений представник позивача з протоколом та розрахунком по Акту погодився, зауважень не мав та отримав примірник протоколу з розрахунком, про що свідчить підпис представника в протоколі.

При цьому, відповідно до п. 2.5 Методики потужність підключення (кВт) може бути визначена як сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних.

Місцевим господарським судом також встановлено, що між сторонами 22.07.2014 та 27.03.2015 були укладені договори про реструктуризацію № 220 та № 370, відповідно до умов яких позивач зобов'язався сплатити заборгованість в сумі 261356,56 грн. на підставі рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлене протоколом № 11 від 09.07.2014 згідно акту про порушення ПКЕЕ № 00009251 від 14.03.2014.

Встановивши, що в Акті зазначений зміст виявленого порушення з посиланням на пункти ПКЕЕ та заповнені всі графи та рядки без пропуску, визначено вид порушення, яким є самовільне підключення струмоприймачів без договору про постачання електричної енергії до мереж, що не є власністю електропередавальної організації, та позначено місце підключення на "Схемі електропостачання ТОВ "НВК "Укравтоматика", яка є додатком 1 до Акту, врахувавши, що алгоритм розрахунку погоджено сторонами і позивачем було визнано факт самовільного підключення, про свідчить зміст протоколу та укладення сторонами договорів про реструктуризацію заборгованості, визначеної на підставі протоколу № 11 від 09.07.2014, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо спірних правовідносин сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, і прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а вірне по суті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на позивача.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі № 908/2192/16 скасувати.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.12.2016 у справі № 908/2192/16 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Укравтоматика" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 1653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: О. Євсіков

М. Малетич