Ухвала суду № 67364533, 23.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 червня 2017 року Справа № 916/2705/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року

у справі № 916/2705/16 Господарського суду Одеської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА"

до 1.Одеської міської ради,

2. Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про визнання протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо невжиття заходів для укладання додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі; визнання протиправною бездіяльність Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо невжиття заходів для укладання додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі; про визнання укладеним додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.06.2017р. касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року у справі №916/2705/16 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Подана вдруге касаційна скарга Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року у справі №916/2705/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Частиною 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору та порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору передбачено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" визначено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 378 гривен.

Відповідно до п.п.5 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення(постанова) суду в цілому чи його частина. (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII).

На момент подання позову діяла редакція Закону України "Про судовий збір", яким було встановлено ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У даній справі заявлено три немайнові вимоги: 1)визнання протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо невжиття заходів для укладання додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі, 2) визнання протиправною бездіяльність Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо невжиття заходів для укладання додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі, 3) визнання укладеним додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі.

До касаційної скарги скаржником додано платіжне доручення №179 від 27.03.2017 р. про сплату судового збору в розмірі 1653,60 грн., дана сума є меншою, ніж визначено вказаними нормами Закону України "Про судовий збір".

Виходячи з наведеного, скаржником сплачено судовий збір не в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України та підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2017р. у справі №916/2705/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя(доповідач) І.В. Алєєва

Суддя Т.Б. Дроботова

Суддя Л.І. Рогач