Ухвала суду № 67364418, 23.06.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/7740/16-к Головуючий у І інстанції Ченцова С. М. Провадження № 11-кп/795/664/2017 Категорія - ч.3 ст.185 КК України Доповідач Заболотний В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів - Антипець В.М., Шахової О.Г.

при секретарі - Оскірко Ю.І.

з участю: прокурора Мозгового С.К.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015270010004143 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 квітня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучений, має на утриманні малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, раніше неодноразово судимий, останній раз 15.07.2016 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,

засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Ріпкинського районного суду від 15.07.2016 року, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено рахувати з часу його фактичного затримання з 08 червня 2016 року.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_6, не одружений, працюючий, раніше судимий 05.12.2016 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки,

засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Ріпкинського районного суду від 05.12.2016 року, остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробування з іспитовим строком 3 (три) роки, та покладено на нього обовязки, передбачені ч.1 та п.2 ч.2 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирався.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Вироком місцевого суду встановлено, що ОСОБА_3, за попередньою змовою із ОСОБА_4, 18 травня 2014 року, близько 15.15 год., з метою викрадення чужого майна, проникли на охоронювану територію СУ-430 ЗАТ «Електромонтаж», яка розташована по вул. Ціолковського, 34 у м. Чернігів, звідки таємно викрали два диски для коліс автомобіля «Камаз» та один жорсткий буксир, що належать ОСОБА_5, чим завдали останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1500 грн.

04 червня 2015 року, у денний час, ОСОБА_3, повторно, з метою заволодіння чужим майном, за допомогою ключів, які викрав напередодні, перебуваючи у квартирі №4 будинку №7-а, розташованої по вул. Стахановців (нині ОСОБА_6) у м. Чернігові, проник до вказаного помешкання, звідки таємно викрав плазмовий телевізор «Samsung UE32EH400W» c/н 23323 LJD402124Х, вартістю 4700 грн., який належить ОСОБА_7.

Не погодившись із рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив помякшити призначене йому покарання, призначивши покарання у виді обмеження волі. В обґрунтування скарги зазначив, що визначене судом покарання є явно несправедливим, унаслідок його суворості, так як він повністю визнав свою вину та щиро розкаявся в скоєному, має на утриманні малолітню доньку. Крім того, зазначив, що місцевим судом не було зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього увязнення, на підставі ч.5 ст.72 КК України.

Цей же вирок щодо ОСОБА_4 ніким з учасників кримінального провадження не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених вище підстав; захисника ОСОБА_2, котрий також підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого; думку прокурора, який просив залишити вирок місцевого суду без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим; дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі обвинуваченим не оспорюються.

Згідно положень ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд з достатньою повнотою врахував його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність претензій з боку потерпілих; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, не працює, раніше неодноразово судимий, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень і небажання стати на шлях виправлення; відсутність обставин, що обтяжують покарання; та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначити йому покарання саме у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією частини статті КК України, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, оскільки його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, до ухвалення вироку Ріпкинського районного суду від 15.07.2016 року, остаточне покарання йому правильно визначено з урахуванням вимог ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань.

Отже, беручи до уваги, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, колегія суддів не знаходить підстав для помякшення йому призначеного покарання.

Відтак, всі обставини, на які посилається апелянт, судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_3 покарання враховані, тому доводи про суворість призначеного покарання не заслуговують на увагу і спростовуються вищенаведеним, у звязку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VІІІ було внесено зміни до частини 5 статті 72 Кримінального кодексу, відповідно до якої зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

За змістом ч.1 ст.1 Закону України «Про попереднє увязнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 12 вересня 2016 року (т.2, а.к.п.17-21), що знаходиться у матеріалах даного кримінального провадження, вироком Ріпкинського районного суду від 15.07.2016 року обвинуваченому ОСОБА_3 було зараховано у строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 08 червня 2016 року по 15 липня 2016 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

Вищевказаною ухвалою апеляційного суду, обвинуваченому ОСОБА_3 було зараховано у строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 15 липня 2016 року по 12 вересня 2016 року (дата набрання вироком законної сили), з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

Відтак, обвинуваченому ОСОБА_3 слід зарахувати у строк відбування покарання строк його попереднього увязнення з 13 вересня 2016 року по 21 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінально-процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2017 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 - без змін.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього увязнення з 13 вересня 2016 року по 21 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

ОСОБА_8 ОСОБА_1 ОСОБА_9