Ухвала суду № 67363277, 23.06.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1924/16-к

н/п 1-кс/766/6674/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2017 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого слідчого судді Радченко Г.А.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Головка Б.Ю.,

слідчого Головченко К.М.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на незаконне затримання,

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі скаргою в інтересах ОСОБА_4, в якій просив: згідно ч.2 ст. 206 КПК України постановити ухвалу, якою зобов'язати СВ

Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській

області за яким рахується ОСОБА_4 як затриманий в порядку ст.

208 КПК України і відповідних посадових осіб ізолятора тимчасового тримання у м.

Херсоні, де ОСОБА_4 безпосередньо тримається під вартою, негайно доставити цю

особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.

Постановити ухвалу, якою негайно звільнити позбавлену свободи особу -

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться під вартою і перебуває

в приміщенні ізолятора тимчасового тримання, розташованого за адресою: м. Херсон,

вул. Теплоенергетиків, 3.

В обґрунтування заяви посилалася на те, що 22 червня 2017 р. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано без ухвали слідчого судді, суду в порядку ст.208 КПК України.

Із протоколу затримання слідує, що ОСОБА_4 фактично затримано о 09 год. 20 хв. на робочому місці в приміщенні кабінету начальника Управління капітального будівництва Херсонської міської ради за адресою: м.Херсон, вул Суворова, 38. (Додаток 1 - копія протоколу затримання).

Як слідує із протоколу, підставою затримання є підозра у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 366 КК і ч. 4 ст.191 КК України. Після затримання ОСОБА_4 вручено копію повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, самого ОСОБА_4 в кайданках під вартою доставлено до приміщення 213 СВ Херсонського відділу поліції ГУНП в Херсонській області, де складено відповідний протокол затримання.

Затриманого ОСОБА_4 поміщено до ізолятора тимчасового тримання, який знаходиться у м. Херсоні за адресою: вул. Теплоенергетиків, 3.

Як вбачається із змісту повідомлення про підозру, складено воно слідчим Головченко К.М., про що свідчить машинописний напис ««22» червня 2017 р.»» і підпис слідчого на останній сторінці документа. Разом з тим остання сторінка документу містить машинописний напис «Погоджено» прокурором Херсонської місцевої прокуратури, юристом 2 класу ОСОБА_6 і дату 21.06.2017 р. При цьому підпис прокурора з яким слідчий Головченко К.М. зобов'язана була погодити пред'явлене повідомлення про підозру відсутній взагалі.

За вказаних обставин посилання на повідомлення про підозру як на документ, яким обґрунтовується в якості кого затримано ОСОБА_4 і у зв'язку з чим є нікчемним і таким, що не створює собою правових підстав як для затримання так і для визначення правового положення особи, оскільки є сладеним всупереч вимогам ст. 277 КПК України.

Крім цього, із змісту повідомлення про підозру слідує, що ним змінюється раніше повідомлена підозра, пред'явлена в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №42016231010000019 від 11.02.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366 і ч.4 ст.191 КК України,

Як вбачається із змісту підозри вона не змінилась в частині правової кваліфікації правопорушення, оскільки кваліфікація правопорушення визначена в ЄРДР 11.02.2016 р. є ідентичною вказаній у зміненому повідомленні про підозру, не погодженому із прокурором.

Надалі, досліджуючи стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, вбачається, що підозра стосується інкремінування протиправних дій в період часу з 09.12.2015 р по 31.12.2015 р.; саме цей період визначено часом вчинення інкремінованих протиправних дій.

Протокол затримання не містить відомостей про те, якою саме правовою підставою із визначених ст.208 КПК керувався слідчий затримуючи ОСОБА_4 Поряд з цим Виходячи із змісту приписів ст. 208 КПК, без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі

потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те,

що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Вбачається, що жоден випадок, визначений статтею 208 КПК як підстава для затримання без ухвали слідчого судді або суду не має місця, оскільки суперечить твердженням органу досудового розслідування про час вчинення злочину.

Таким чином, посилаючись на п.1 ч. 1 ст. 208 КПК не можливо затримавши особу 22.06.2017 р. заявляти про її затримання під час вчинення злочину з 09.12.2015 по 31.12.2015 р.; не можливим є і посилання на п.2 ч. 1, який передбачає безпосередність вказування після вчинення злочину на особу очевидцем, потерпілим або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події які вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

В судовому засіданні захисник затриманого адвокат ОСОБА_2 підтримала скаргу, просила її задовольнити.

Прокурор вважав, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_4 законно затримано на підставі прямої дії Конституції України, а саме ч. 2 ст. 29, яка передбачає можливість затримання особи у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноваженими на те законом органи, і відповідно до ч. 4 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобовязаний забезпечити розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4, оскільки воно надійшло до суду до його доставлення до слідчого судді до розгляду скарги захисника.

Слідчий пояснила, що ОСОБА_4 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України, без уточнення конкретної підстави.

Затриманий підтримав клопотання захисника.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 206 КПК України передбачено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.

Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до протоколу затримання ОСОБА_4, останній був затриманий 22.06.2017 року о 09.20 год. Підставою затримання у вказаному протоколі зазначено ст. 208 КПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Як вбачається з наданого суду повідомлення про підозру ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, що мав місце в період часу з 09.12.2015 по 31.12.2015 року, тобто вважати, що його застали та затримали під час вчинення злочину або безпосередньо після його вчинення немає, тому відсутні законні підстави для затримання останнього в порядку п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Підстав для затримання ОСОБА_4 в порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України також немає, оскільки справа підслідна СВ ХВП ГУНП.

Посилання прокурора на застосування при затриманні прямої дії Конституції України не заслуговує на увагу, оскільки ч. 2 ст. 29 Конституції передбачає, що у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. А ч. 1 ст. 208 КПК України якраз зазначає підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді, які ідентичні цьому положенню Конституції та не підлягають розширеному тлумаченню.

Одночасний розгляд клопотання про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з даною скаргою захисника є неможливим, оскільки з моменту вручення такого клопотання підозрюваному та захисникам не сплив час, передбачений законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 206, 208 КПК України, суд,

Ухвалив:

Скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на незаконне затримання задовольнити.

Негайно звільнити позбавлену свободи особу - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, з під варти.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_7