Ухвала суду № 67362763, 26.06.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/7334/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/890/17 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 57

У Х В А Л А

26 червня 2017 р. суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області Дикун С.І., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Приватного підприємства Агрофірми "Еліта" на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 червня 2017 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Правова Ліга" від 17 червня 2016 року №9/2016 по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" до Приватного підприємства "Агрофірма "Еліта", ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітно-насіннєва агрофірма "Мрія" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 червня 2017 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Правова Ліга" від 17 червня 2016 року №9/2016 по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" до Приватного підприємства "Агрофірма "Еліта", ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітно-насіннєва агрофірма "Мрія" про стягнення 1408551,22 грн. відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідачі ОСОБА_2, Приватне підприємство Агрофірма "Еліта" подали апеляційні скарги, провадження по яких не може бути відкрито і які підлягають поверненню з наступних підстав.

Ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.06.2017 року не входить до переліку ухвал, на які може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Згідно з ч.2 ст.292 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 293 ЦК України.

Статтею 293 ЦПК України визначено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Перелік ухвал є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Зокрема, згідно з п.33 ч.1 ст.293 ЦПК України можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Відповідно до ч.3 ст. 389-11 ЦПК України ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржена сторонами протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення судом в апеляційному порядку.

Оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду вказаними нормами цивільного процесуального законодавства не передбачене.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного суду України, що міститься у постанові від від 17 лютого 2016 року № 6-2743цс15, ухвала про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду не підлягає апеляційному та касаційному оскарженню.

Згідно зі ст.360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, виходячи із вищенаведеного, ухвала суду про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду не входить до зазначеного переліку, а тому не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішень Європейського суду з прав людини у справах «Osman проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998р. та «Kreuz проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.2 ст.293 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суд першої інстанції вищевказані вимоги ч.2 ст.293 ЦПК України не врахував та помилково направив апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції для розгляду.

Враховуючи наведене, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Керуючись ст. 293 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА:

Цивільну справу 607/7334/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" до Приватного підприємства "Агрофірма "Еліта", ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітно-насіннєва агрофірма "Мрія" про стягнення коштів, повернути у Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області для виконання вимог ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун