Вирок № 67362688, 21.06.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2017 Справа №607/1276/17

Номер провадження 1-кп/607/521/2017

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

при секретарі с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження №12016210010004232 від 27 грудня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст. 186 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2016 року у обвинуваченого ОСОБА_2, який перебував на бульварі Просвіти, 15 у м. Тернополі виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна. Реалізую чи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 26 грудня 2016 року, близько 13 год. 45 хв., перебуваючи біля будинку №15, що на бульварі Просвіти, в м. Тернополі, побачив малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та зайшов за ним у підїзд №4 вказаного будинку. В подальшому ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_4 мобільний телефон, який належав ОСОБА_5, нібито лише для здійснення дзвінка, не маючи наміру в подальшому його повертати, тобто шляхом обману отримав доступ до майна. Після того, ОСОБА_2, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи, що за його діями спостерігає ОСОБА_4, відкрито викрав мобільний телефон торгової марки «LG-Е612» білого кольору вартістю 545 гри., із чохлом-накладкою чорного кольору, вартістю 44 грн. та сім-картою стільникового оператора «Київстар» з абонентським номером +380681528690 вартістю 25 грн. Заволодівши мобільним телефоном, який перебував у користуванні малолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_2 вибіг із підїзду будинку та втік, тобто покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 614 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, доповнити нічого не може. У вчиненому він щиро розкаюється, повністю відшкодував потерпілій шкоду завдану злочином. Просить суд його суворо не карати.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_2 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст. 186 КК України, згідно обвинувального акту, відмовившись від його дослідження під час судового розгляду.

Зясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також розяснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, ставлення обвинуваченого до злочину та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, його молодий вік, обставини, які помякшують покарання зявлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставини, які обтяжують покарання вчинення злочину щодо малолітнього. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2, йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував завдані збитки, із врахуванням його характеризуючих даних, ступеню тяжкості вчиненого злочину.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, із обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судових експертиз.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобовязати ОСОБА_2, відповідно до ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судової трасологічної експертизи №1.4-17/17 від 17.01.2017 року в розмірі 440,20 грн.(чотириста сорок грн. 20 коп.) та судової товарознавчої експертизи №30/17-22 від 20.01.2017 року в розмірі 1057,20 грн.(одна тисяча пятдесят сім грн. 20 коп.) на загальну суму 1497,40 (одна тисяча чотириста девяносто сім грн. 40 коп.) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяОСОБА_6