Ухвала суду № 67360521, 15.06.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13667/16-к

Провадження № 1-кс/522/10640/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Попревич В.М.,

секретар судового засідання - Торчинська О.О.,

за участю представника ТОВ «Романов» - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «Романов» - адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22016160000000106від21.04.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Романов» - адвокат ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням про скасування арешту з майна, у кримінальному провадженні № 22016160000000106 від 21.04.2016 р., мотивуючи наступним.

30.05.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси накладено арешт на лікеро горілчаний завод ТОВ «Романов», з метою збереження речових доказів. Однак, представник ТОВ «Романов», вважає, що арешт накладено не обґрунтовано, оскільки лікеро горілчаний завод ТОВ «Романов» не є предметом вчинення кримінального правопорушення.

У судовому засіданні представник ТОВ «Романов» - адвокат ОСОБА_1 вимоги викладені у клопотанні підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Прокурор в судове засідання не зявився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

На підставі ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників кримінального провадження для розгляду клопотання, не перешкоджає його розгляду.

Розглянувши клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, арешт на майно було накладено в рамках розслідування кримінального провадження за № 22016160000000106 від 21.04.2016 р..

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З урахуванням вище наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що справді, на теперішній час, підстави для арешту вказаного вище майна відпали.

Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Таким чином з урахуванням вище викладеного та практики Європейського суду з прав людини та основоположних свобод, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового скасування арешту з майна.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 174, 309, 369 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ТОВ «Романов» - адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22016160000000106 від 21.04.2016 року - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2017 року, а саме з: лікеро горілчаного заводу ТОВ «Романов».

Заборонити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, або іншим особам відчужувати виробничі та адміністративні будівлі, споруди, обладнання, які розташовані на території заводу.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту його проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Попревич В.М.

15.06.2017