Постанова № 67360346, 07.06.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/5684/17

Номер провадження 3/521/2764/17

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2017 року Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого Жуковський С.О.

при секретарі Дорич А.А.

представника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_1 справу № 0268/500200/17, що надійшла 11.04.2017 року з Одеської митниці ДФС, відносно гр.України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкаючого: Вільямса, 62/1, кв. 48, про порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2017 року о 16.30 у оглядовому залі «Приліт» Міжнародного аеропорту «Одеса» в зоні діяльності митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» відділу митного оформлення №1 Одеської митниці ДФС, проходив митний контроль гр. України ОСОБА_2, який прибув з Туреччини до України літаком «В-735» авіакомпанії «МАУ», рейсом №718 сполученням «Стамбул-Одеса ». Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_2 обрав проходження через «червоний коридор».

Під час проходження митного контролю громадянин України ОСОБА_2 предявив власноручно заповнену митну декларацію, в якій було задекларовано 10000 дол. США, що відповідно до „Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України ", затвердженої постановою НБУ від 27.05.2008 № 148 (зі змінами), затвердженої постановою НБУ №148 від 27.05.08, становить граничну суму валюти (до 10000 євро), яку фізична особа може ввозити чи вивозити з території України без подання відповідних дозвільних документів. Гр. України ОСОБА_2, інспектором митниці був опитаний по всім пунктам декларації, та про наявність у нього не задекларованої валюти. Гр. України ОСОБА_2 повідомив, що крім задекларованої іншої валюти у нього нема.Після цього було почато митний огляд його особистих речей, під час якого на вимогу інспектора митниці гр. України ОСОБА_2 власноручно з кишені джинсів пред'явив ще 4000 дол. США, що перевищує дозволену до переміщення через митний кордон України. Зазначену валюту не було заявлено за встановленою формою.Тобто, 3200 дол. CША переміщувались через митний кордон України без будь- яких ознак приховування (жодним чином не прикриті, не обгорнуті, не поміщені у інші предмети або іншим шляхом приховувані) так як були власноручно пред'явлені митному органу. Таким чином, гр. України ОСОБА_2 переміщував виявлені 3200 дол. США шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

На підставі вказаних обставин посадовою особою митниці відносно ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил №0268/500200/17 від 19.03.2017 року за ознаками ст. 472 МК України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_2 приймав участь, свою вину не визнав та надав пояснення, що 19.03.2017р. об 16 год. години дня він прибув до Міжнародного аеропорту ОСОБА_1, рейсом PS718 Стамбул-Одеса. Перебував в поганому самопочутті, яке супроводжувалося нудотою і запамороченням, так як напередодні він не спав у ніч з 18 на 19 березня, згорів на сонці, а також через його емоційний стан, перед вильотом рейсу QR239 Доха - Стамбул 7 год. 15хв., погано себе почував. Впродовж 5 годин перельоту з Дохи в Стамбул, його самопочуття погіршилося тим, що літак потрапив в зону турбулентності на 15-20 хвилин, що посилило відчуття нудоти і запаморочення. Пройшовши паспортний контроль, він взяв візок для багажу і попрямував до багажної конвеєрної стрічці. Отримавши багаж, він пішов в напрямку «зеленого коридору». На вході в «зелений коридор» його зупинив співробітник митного контролю, який вказав йому лівою рукою в напрямку «червоного коридору», тим самим фактично направивши його в «червоний коридор», чим порушив п.4. ст. 366 МК України щодо самостійного вибору відповідного каналу («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою». Але в протоколі, інспектором Одеської митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_3, вказано: «Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_2 обрав проходження через «червоний коридор». При підписанні протоколу він запитав, чому в протоколі зазначено, що він сам вибрав «червоний коридор», якщо це не так, адже мене туди направили, на що отримав відповідь, що так складений екземпляр протоколу. Підкоряючись жесту, співробітника митної служби, він пройшов в «червоний коридор», де було стовпотворіння. Він, як і всі пасажири, поспішав пройти контроль. Забравши багаж, з рентгенівської машини і поклавши його на візок, намагався протиснутися через стовпотворіння тачок і людей. До нього підійшов інспектор митної служби ОСОБА_3 і запитав, чи везе він з собою валютні кошти, на що отримав ствердну відповідь з мого боку. Далі йому було поставлено питання, в якій кількості і яка валюта. Він відповів, що 10000 доларів США, після чого йому була вручена декларація для заповнення, прямо в «червоному коридорі» при стовпотворіння і поспіху пасажирів, а також і його поспіху. Відповідно до п.1 ч. 2 Інструкції про переміщення готівки та банківських металів через митний кордон України, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 27.05.2008р. № 148 фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. А так, як заявлена ним сума 10000 доларів США менше граничної суми в 10000 евро, незрозуміло чому інспектор попросив його письмово заповнити декларацію. Після заповнення декларації йому було запропоновано пред'явити гроші. Він дістав з ручної поклажі конверт з грошима і пред'явив. Інспектор Макаров В.А. гроші в конверті не перерахував і, вказавши на передню кишеню його джинсів, запитав, що у нього там знаходиться. Тільки в цей момент він згадав про гроші в кишені, які він відклав ще в Катарі. Коли він дістав гроші з кишені інспектор Макаров В.А. запитав його про те, скільки там грошей. Він відповів, що у кишені 7000 доларів США. Звернув увагу суду на те, що в цей момент навколо нього було 4 співробітники митниці, а може і більше - це було психологічним тиском на нього, від чого він ще більше розгубився. Інспектор Макаров В.А. попросив його перерахувати гроші, після перерахунку виявилося, що там 4000 доларів США. Інспектор Макаров В.А. запитав, де інші 3000 доларів США, на що він відповів, що він помилився і тут тільки 4000 доларів США. Після цього інспектор Макаров В.А. почав обшук його ручної поклажі. Обшукавши ручну поклажу і нічого там не знайшовши, інспектор пояснив йому, що сума валюти, дозволена до провезення через митницю України, без декларування повинна бути еквівалентна 10000 євро, що при перерахунку за курсом НБУ на 19.03.2017р. становить 10800 доларів США. Інспектор Макаров В.А. попросив його з пред'явлених 4000 доларів США відрахувати суму 3200 доларів США і передати йому, що він і зробив. В свою чергу, ОСОБА_2 попросив дозволити йому заповнити декларацію знову, пояснивши своє прохання тим, що у нього є всі документи, що підтверджують, що це його заробітна плата, зняття готівки і обмін її на долари США. В чому йому було відмовлено. ОСОБА_2 звернув увагу суду на те, що систематично таких порушень він не скоював, ні до якогось виду відповідальності не притягувався, а також він перебував у стресовому стані, то його дії, на його думку, можна було кваліфікувати, як порушення з необережності, що відповідно до положень ч.1 ст.460 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично за ст. 268 МК України, не тягне за собою адміністративної відповідальності. Він приїхав додому, перерахував гроші і виявив лише 6000 доларів США в конверті і 800 доларів США, які йому повернули. Таким чином, виявляється, що у нього було всього 10000 доларів США, так як ним і повідомлено усно. Отже, 4000 доларів США, які були в кишені - це частина з 10000 доларів США. Гроші в конверті, в якому було нібито 10000 доларів США при огляді, не перераховувалися. При собі мав всього 10000 доларів США. Просив суд закрити справи за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 472 МК України.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу та конфіскації.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що особа стосовно якої складено протокол підлягає притягненню до адміністративної відповідальності і її дії суд кваліфікує за ст. 471 МК України за кваліфікуючими ознаками: порушення встановленого МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів (валютних цінностей) переміщення, яких через митний кордон обмежено, однак конфіскацію товару слід не застосовувати з наступних підстав.

Судом встановлено, 19.03.2017 року о 16.30 у оглядовому залі «Приліт» Міжнародного аеропорту «Одеса» в зоні діяльності митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» відділу митного оформлення №1 Одеської митниці ДФС, проходив митний контроль гр. України ОСОБА_2, який прибув з Туреччини до України літаком «В-735» авіакомпанії «МАУ», рейсом №718 сполученням «Стамбул-Одеса ». Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_2 обрав проходження через «червоний коридор». Під час проходження митного контролю громадянин України ОСОБА_2 предявив власноручно заповнену митну декларацію, в якій було задекларовано 10000 дол. США, що відповідно до „Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України ", затвердженої постановою НБУ від 27.05.2008 № 148 (зі змінами), затвердженої постановою НБУ №148 від 27.05.08, становить граничну суму валюти (до 10000 євро), яку фізична особа може ввозити чи вивозити з території України без подання відповідних дозвільних документів. Гр. України ОСОБА_2, інспектором митниці був опитаний по всім пунктам декларації, та про наявність у нього не задекларованої валюти. Гр. України ОСОБА_2 повідомив, що крім задекларованої іншої валюти у нього нема. Після цього було почато митний огляд його особистих речей, під час якого на вимогу інспектора митниці гр. України ОСОБА_2 власноручно з кишені джинсів пред'явив ще 4000 дол. США, що перевищує дозволену до переміщення через митний кордон України. Зазначену валюту не було заявлено за встановленою формою.Тобто, 3200 дол. CША переміщувались через митний кордон України без будь- яких ознак приховування (жодним чином не прикриті, не обгорнуті, не поміщені у інші предмети або іншим шляхом приховувані) так як були власноручно пред'явлені митному органу. Таким чином, гр. України ОСОБА_2 переміщував виявлені 3200 дол. США шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України

Однак, з пояснень ОСОБА_2 зясовано, що його було направлено примусово до «червоного коридору», в порушення п.4. ст. 366 МК України щодо самостійного вибору відповідного каналу («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Відповідно до ст. 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою. Обрання „зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не піддягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Отже, особа повиненна самостійно обрати відповідний канал(коридор) для проходження митного контролю, митний орган не має права обирати канал(коридор) замість особи.

Згідно з п.1.9 даних Правил, громадянин самостійно приймає рішення про проходження спрощеного митного контролю чи митного контролю з поданням митної декларації - „зеленим" чи „червоним" коридором. Митний контроль предметів громадян закінчується з моменту переміщення цих предметів за межі зони митного контролю - у разі обрання громадянином „зеленого" коридору; відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина який обрав проходження митного контролю „зеленим" коридором, - з моменту - перетину громадянином білої лінії, що позначає закінчення „зеленого" коридору.

Формою проходження митного контролю гр. ОСОБА_2 намагався обрати проходження через зону (коридор) спрощеного митного контролю («зелений коридор»), що належним чином інформаційно обладнана, однак, йому не дали це зробити по незалежним від нього причинам.

У відповідності до Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом, затверджених наказом Держмитслужби України від 18 лютого 2006 року № 137, «зелений» коридор - це зона спрощеного митного контролю, яка є частиною зони митного контролю на території (у приміщенні) аеропорту, облаштована належним технічним та інформаційним обладнанням і призначена для здійснення в спрощеному порядку митного контролю товарів, що переміщуються громадянами через" митний кордон України, не підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також оподаткуванню й на переміщення яких через митний кордон України не встановлено заборон або обмежень.

У відповідності до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Що стосується об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, вона полягає в переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Згідно з п. 1 розділу 2 «Інструкції про переміщення готівки через митний кордон України», затвердженої постановою Національного Банку України від 27.05.2008 року №148, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за її межі готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України, обрання «зеленого коридору» вважається заявою особи про те, що переміщені нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню.

Під термін товари підпадає в тому числі і іноземна валюта, згідно з положеннями ст. 4 ч. 1, п. 1 б), п.57 МК України.

Щодо субєктивної сторони правопорушення встановлено наступне.

ОСОБА_2 направляв свої дії саме на переміщення валюти по спрощеному порядку проходження митного контролю «зелений» коридор, от же підлягає відповідальності, встановленою ст. 471 МК України, а не ст. 472 цього Кодексу.

Крім цього ст.ст. 268, 460 МК України, передбачено звільнення особи від відповідальності в наслідок допущення помилки, яка не призвела до звільнення від сплати митних платежів, або незабезпечення дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митні органи в таких випадках надають декларанту можливість внести зміни до такої митної декларації.

Відповідно до матеріалів справи, гр. ОСОБА_2 протиправно перемістив через митний кордон України 3 200 доларів США, які в нього були вилучені.

При визначені адміністративного стягнення, якому підлягає правопорушник, суд враховує ступінь суспільної небезпеки правопорушення, ступінь провини, ставлення до вчиненого, його майновий стан, а також обставини, які помякшують відповідальність, а саме те, що особа вперше притягується до адміністративної відповідальності, щире каяття, а також той факт, що грошові кошти це його заробітна плата, а тому суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім в даному випадку є стягнення у вигляді штрафу.

Стосовно вирішення питання щодо конфіскації вилученої валюти, суд виходить з наступного.

Суд враховує практику Європейського Суду, зокрема постанову ЄСПЛ від 06.11.2008 року по справі «Ісмаілов проти Російської Федерації».

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно - правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невідємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, a також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з зазначеним рішенням ЄСПЛ, судове рішення, яким застосовується конфіскація майна, є втручанням в право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на повагу власності.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В даному випадку майном правопорушника є грошова сума в доларах США, яка, на думку представника митниці, підлягає конфіскації.

За таких обставин конфіскація є втручанням в право гр. ОСОБА_2 на повагу власності і, відповідно, має бути застосована ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з захисту прав людини.

Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів.

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив правопорушник, полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Що стосується загального інтересу, якому могло слугувати таке втручання Європейський суд зазначив, що держави мають законний інтерес і в той же час обовязок вживати заходи в цілях виявлення та контролю руху готівкових коштів через кордони, оскільки значні суми готівки можуть використовуватись для легалізації незаконних доходів, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, вчинення тяжких фінансових злочинів.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз та вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

Крім того, сума, яка може бути законно ввезена, чи фізично переміщена через український митний кордон, не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

З матеріалів справи вбачається, що джерело походження грошей правопорушника було законним. У судовому засіданні було надано документи, а саме: довідка з місця роботи, що він дійсно працює в закордонній кампанії з грудня 2014 року; довідка про заробітна плату, яка була йому нарахована, та виписки з банку, які підтверджують той факт, що правопорушник працює офіціантом, та гроші, які він перевозив через кордон України є його заробітною платою по контракту, тобто отримані ним займаючись законною діяльністю та були зняті ним з власного рахунку.

Таким чином, застосовуючи додаткове покарання у вигляді конфіскації валюти, суд фактично не залишить особі заробітної плати, яку він заробив в установленому законом порядку своїм трудом і яка є єдиним його доходом. А конфіскація зазначених коштів позбавить його і його сімю належного матеріального забезпечення.

При цьому, суд враховує п. 10 ч. 2 Конвенція про захист заробітної плати №95 від 1949 року, яка переглянута Конвенцією Міжнародної організації праці №173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця, від 1992 року, і залишає зазначену Конвенцію відкритою для подальшої ратифікації, яка ратифікована Законом № 2996-IV від 19.10.2005 року, де указано: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.».

Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення. Зокрема, в даному випадку, правопорушник не дотримався вимог, щодо внесення відомостей до митної декларації, а не вчинив будь якого іншого правопорушення, яке можна припустити (наприклад відмивання грошей або ухилення від сплати мита податків, тощо).

Крім того, сума, яку митний орган вимагає конфіскувати у правопорушника є для нього значною, а шкода, яку він потенційно міг завдати органам влади - незначна, оскільки він не ухилився від сплати мита та інших зборів і не завдав держані ніякої шкоди.

Таки чином, суд вважає, що конфіскацію в даному випадку можна було б застосувати в разі відшкодування майнової шкоди, завданої державі, однак вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення правопорушником відомостей до митної декларації.

Винність правопорушника підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протокол про порушення митних правил, доповідною запискою інспектора митниці, поясненням правопорушника, описом вилученої валюти, довідками з місця роботи та виписками з банківських рахунків.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного та враховуючи обставини, які свідчать про легальне і правомірне отримання правопорушником вилучених в нього валютних коштів, суд застосувавши міжнародно правові норми, дійшов до висновку про не застосування до нього додаткового стягнення в вигляді конфіскації вилучених валютних коштів.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративним законодавством не передбачено надання будь яких документів для отриманням особою грошей, які їй повинні бути повернуті, окрім документів, які посвідчують особу або документів, які уповноважують іншу особу, тобто гроші повинні бути поверненні без надання довідки банку.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір України», ст.ст. 197, 471, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Гр.України ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. без конфіскації вилучених грошових коштів.

Валюту, вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0268/500200/17 у розмірі 3 200 доларів США, повернути гр. України ОСОБА_2 або його законному представнику у встановленому законом порядку.

Стягнути з гр.України ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 гривень (Отримувач коштів: УК у місті ОСОБА_1/Малиновський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923; банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО): 828011; рахунок отримувача: 31216206700007; код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу судовий збір за постановою про накладення адміністративного стягнення, Малиновський районний суд м. Одеси, код ЄДРПОУ 05383419, пункт 5).

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Суддя С.О. Жуковський