Вирок № 67357480, 19.06.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 330/1780/14-к

Пр. №1-кп/333/10/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2017 р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Носаченко О.С., за участю прокурора Керімова Є.М., потерпілого ОСОБА_1, представників потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4, захисника Яма Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, громадянина України, одруженого, маючого неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не засудженого в силу ст.89 КК України;

- за обвинуваченням за ч.1 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Приблизно о 21 годині 10.08.2013, ОСОБА_4, знаходячись біля торгового кіоску, навпроти бази відпочинку «Водний світ» по вул. Коса Федотова в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_1 декілька ударів кулаками в область обличчя і тулуба, після чого схопив його обома руками за вуха, надірвавши при цьому праву вушну раковину, надавлював великими пальцями на очні яблука ОСОБА_1, чим спричинив йому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3251 Д від 25.07.2014, тяжку контузію лівого очного яблука з суб'коньюктивальним розривом склери і випаденням внутрішньоочних оболонок ока, з виникненням ретробульбарної гематоми, з розвитком тотальної гіфеми, контузії лівого зорового нерву, що призвели до деформації і зменшення в об'ємі лівого очного яблука, повної втрати зору на ліве око, обширний суб'коньюктивальний крововилив лівого очного яблука, синець в області повік лівого ока, які в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили стійку втрату працездатності більш ніж на одну третину; рану в правій завушній області, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, забої і садна м*яких тканин обличчя, голови, тіла, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину та цивільний позов не визнав повністю, суду пояснив, що в серпні 2013р. він мав торгівельну палатку по вул. Федотова Коса в смт Кирилівка, а також розташовані поруч з палаткою біотуалети, де вказані об*єкти підприємницької діяльності знаходились біля бази відпочинку «Соняшник». Коли він прямував з косі Пересип на Федотову косу, приблизно о 21-00 год. йому зателефонувала його дружина ОСОБА_4 та повідомила: «ОСОБА_4, давай сюди скоріше, нашому синові відірвали вуха!» Він знаходився на відстані 40-50 метрів від палатки та вирішив не їхати автомобілем, а одразу ж побіг до палатки, оскільки те, що він почув від дружини, привело його в стан сильного психоемоційного збудження. Коли прибіг до палатки там було темно, так як погасло світло, проте він побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_1, який намагався схопити його дружину ОСОБА_4 за руки, а його 12-річний син був поруч та дуже сильно кричав, він лівою рукою узяв ОСОБА_1 за праве плече розвернув та вдарив його кулаком в груди. Позаду потерпілого в цей момент знаходилась стойка торгівельної палатки, після його удару потерпілий «сповз» вздовж стойки палатки та впав в палатку. Після цього він почав з*ясовувати у дружини та сина, що саме сталося, дитина сильно кричала, а потерпілий при цьому лежав та не вставав, тому він узяв потерпілого за одяг та за «шиворот» та почав його витаскувати з палатки, витяг потерпілого з палатки, посадив його на пісок перед палаткою і потерпілий сперся об стіну палатки, до нього підбігли дівчина та хлопець (донька та зять потерпілого), дівчина почала його підіймати, а хлопець ніякої участі не приймав, а тому він завдав цьому хлопцеві також удару по ягодицям та почав кричати: «заберіть його звідси!», щоб той також допомагав піднімати потерпілого та забирати його з цього місця. Коли вони втрьох його підняли, повели від палатки в сторону бази відпочинку «Водяний мир». Відвели потерпілого від палатки метрів на два і він подумав, що хлопець та дівчина і сами можуть справитись та залишив потерпілого коли відійшли від палатки метра на два, а хлопець та дівчина повели його далі в сторону бази відпочику «Водний світ», провели його метрів на 1,5-2 м. та посадили, і тут зібрався великий натовп, чоловік 60-80, з натовпу вискочили два молодики та почали кричати: «Що трапилось?» Він (обвинувачений) в цей час дуже нервував, стояв біля другої кабінки біотуалету, ходив туди-сюди і в цей момент вийшли з натовпу двоє незнайомих йому молодиків, спитали в нього «Що трапилось?», він на це їм відповів, що його дитині ледь не відірвали вуха, у відповідь на що ці двоє незнайомих йому чоловіків відірвалися від натовпу, підійшли до потерпілого та почали його бити, скільки ударів та у яку частину тулуба потерпілого ці чоловіки завдавали ударів, він не бачив, бачив лише, що підбіг чоловік з шашличної та почав їх рознімати, після чого чоловіки припинили бити потерпілого та пішли геть, а донька та зять підняли потерпілого та повели в сторону бази відпочинку «Водний світ».

Під час останнього слова обвинувачений, посилаючись на свої показання, заявив, що вину визнає частково - в частині нанесення удару рукою в грудну клітку потерпілого, на своїх показаннях, даних під час судового розгляду наполягав, просив суд його виправдати за ч. 1 ст. 121 КК України.

Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим у вчиненні злочину, його вина повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

-поясненнями потерпілого ОСОБА_1, з яких вбачається, що 10.08.2013 р. увечері, приблизно о 21-00 год. він разом з донькою ОСОБА_6 та її знайомим ОСОБА_7 йшли по вул. Федотова Коса в смт. Кирилівка до лунапарку. Проходячи по дорозі біля бази відпочинку «Водяний світ» він зайшов у біотуалет, біля якого хлопчик років 10-12 продавав квітки по 5 грн., вийшовши з туалету він зробив зауваження останньому щодо відсутності освітлення в туалеті, забруднення останнього, відсутності туалетного паперу, на що хлопець, який в подальшому виявився неповнолітнім сином обвинуваченого ОСОБА_4, відповів йому у грубій, образливій формі, у відповідь на що він зробив крок в сторону хлопця, попитав при цьому: чому він так розмовляє з дорослими?, на що хлопець почав галасно кричати, далі прибігла мати хлопця та запитала у нього: «Чого ти причепився до мого сина», а потім комусь зателефонувала та попросила потерпілого, щоб він зачекав батька хлопця. При цьому потерпілий пояснив суду, що вважав що з батьком хлопця буде конструктивна розмова та став чекати на нього, а хлопцю сказав: «якщо я чимось образив тебе - пробач», при цьому останній продовжував кричати та висловлювати образи на його адресу. Через деякий час потерпілий повернув голову та отримав удар кулаком в ліву скроневу ділянку голови, від удару він впав в середину торгівельної палатки, лежав верхньою частиною тулуба в торгівельній палатці, а нижньої - на вулиці, при цьому він встиг помітити, що удар кулаком правої руки йому наніс ОСОБА_4. Після того, як він намагався піднятися, ОСОБА_4 підбіг до нього, схватив його обома руками за вуха та пальцями почав давити на очі, намагаючись видавити очні яблука, після чого однією рукою відірвав потерпілому праву вушну раковину, вухо праве висіло лише на мочці, та дуже пошкодив ліве очне яблуко.

В цей час його донька та її знайомий ОСОБА_7 знаходились поруч, кричали, просили ОСОБА_4 припинити бити потерпілого, донька сильно кричала: «не чипайте батька», на що ОСОБА_4 нецензурно висловлювався на її адресу та кричав: «вб*ю!», знаходячись в дуже збудженому агресивному стані. При цьому ОСОБА_4 то зупинявся наносити йому удари кулаком в обличчя та тулуб, то знову починав бити по голові та по тулубу. При цьому дочка потерпілого та ОСОБА_7 намагалися заважати обвинуваченому, але фізично не змогли цього зробити. Після вказаних подій дочка та ОСОБА_7 відвели його до медпункту на базі відпочинку «Водний світ», де йому надали першу медичну допомогу, після чого на таксі вони поїхали до м. Мелітополь, де у лікарні йому зашили вушну раковину, після чого, в зв'язку з тяжкою травмою лівого ока, його відвезли до Запорізької обласної лікарні, де він двічі проходив лікування, на теперішній час зір на ліве око повністю втрачено. Крім обвинуваченого його ніхто не бив. Позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити, пояснивши при цьому, що неправомірними діями обвинуваченого йому спричинено тяжке тілесне ушкодження, видавлене очне яблуко, тобто він на 100 відсотків позбавлений зору на ліве око, що завдало йому дуже глибоких страждань та переживань через позбавлення зору на одне око внаслідок злочинних дій обвинуваченого, просив суд задовольнити цивільний позов.

-поясненнями свідка ОСОБА_6, з яких вбачається, що остання є донькою потерпілого, 10.08.201Зр. приблизно о 21-00 год. вона з батьком та своїм хлопцем ОСОБА_7 йшли до лунопарку по вул. Федотова Коса в смт Кирилівка, по дорозі батько зайшов в біотуалет, а коли вийшов, зробив зауваження хлопчику, який продавав квітки до туалету, сказавши, що в туалеті не має туалетного паперу, освітлення та дуже брудно, на що хлопчик відповів її батьку в зневажливій формі, батько знову також зробив хлопцю зауваження, підійшовши до нього, у відповідь на що хлопець закричав та побіг до торгової палатки. Вийшла жінка, і сказала що зараз приїде її чоловік та розбереться у ситуації. Через хвилину приїхав обвинувачений, взяв батька за плече, розвернув та вдарив у скроню, від удару батько влетів до кіоску, при цьому вона бачила, як ОСОБА_4 взяв батька за вуха та почав видавлювати око. Потім ОСОБА_4 почав бити батька по голові руками та ногами, а також в область тулуба. Її знайомий ОСОБА_7, котрий стояв поруч із нею, намагалися зупинити обвинуваченого та відтягти від нього потерпілого, у відповідь ОСОБА_4 дуже агресивно реагував, та продовжував бити батька, а потім взяв батька за сорочку та викинув його з кіоску, наніс ще декілька ударів. При цьому підійшли люди, які проходили мимо палатки, почали питати: «що сталося?», ОСОБА_4 у відповідь кричав, що ОСОБА_1 вдарив його сина, в той час, коли батька навіть не чипав останнього. Ніхто з натовпу батька не бив, його бив тільки ОСОБА_4. Коли ОСОБА_4 викинув батька на вулицю, сонця вже не було, але на вулиці було видно.

Крім того, свідок пояснила суду, що вона та ОСОБА_7 намагалися заважати обвинуваченому, але фізично не змогли цього зробити. Люди з натовпу, що зупинились, лише стояли та дивились на те, що відбувається, жодна людина не втручалась. Після вказаних подій вона та ОСОБА_7 відвели батька до медпункту на базі відпочинку «Водний світ», де йому надали першу медичну допомогу, після чого на таксі вони поїхали до м. Мелітополь, де у лікарні потерпілому зашили вушну раковину, після чого в зв'язку з тяжкою травмою лівого ока батька відвезли до Запорізької обласної лікарні, де він двічі проходив лікування, на теперішній час зір на ліве око повністю втрачено; .

-аналогічними поясненнями свідка ОСОБА_7, з яких вбачається, що 10.08.2013р. він зі своєю дівчиною ОСОБА_1 та її батьком (потерпілим ОСОБА_1) приблизно о 21-00 год. по вул. Федотова Коса в смт Кирилівка прямували до лунапарку, коли потерпілий пішов до біотуалету, а коли вийшов, зробив зауваження хлопцю, який продавав квітки: «за що ви берете гроші, оскільки в туалеті не має ні світла, ні туалетного паперу, на що хлопець дуже грубо відповів потерпілому, у відповідь на що той підійшов до нього ближче, спитавши, чому він так розмовляє з дорослими, у відповідь хлопець побіг у палатку, звідки вийшла жінка, яка після телефонної розмови сказала чекати її чоловіка, який є батьком хлопця та бажає поговорити з потерпілим. Десь через хвилину прийшов ОСОБА_4, повернув ОСОБА_1 за плече та вдарив його кулаком в область лівої скроні, після чого потерпілий впав в середину торгівельної палатки, а ОСОБА_4 підбіг до потерпілого, схватив його обома руками за вуха та пальцями почав давити на очі, після чого він побачив, що в потерпілого було відірвано праву вушну раковину та сильно пошкоджено ліве око. Він з ОСОБА_1 відвезли потерпілого до лікарні, при цьому з натовпу людей, які зупинились біля палатки, спостерігаючи за тим, що відбувається, батька ніхто не бив;

-поясненнями допитаного в судовому засіданні в присутності психолога неповнолітнього свідка ОСОБА_9, з яких вбачається, що в серпні 2013р. він продавав квітки до біотуалету, розташованому по вул. Федотова Коса в смт Кирилівка, що належить його батьку ОСОБА_4. У вечірній час до туалету, заплативши 5 грн., пішов потерпілий ОСОБА_1, який вийшов з туалету та почав висловлювати незадоволення з того приводу, що користування туалетом коштує дорого, а проте у туалеті не має рукомийника, не має туалетного паперу. В цей момент підійшла мати ОСОБА_4 та запитала, чому ОСОБА_1 кричить, після чого відійшла, а він особисто відповів ОСОБА_1, що якщо йому не подобається туалет, то він може піти і більше не заходити в останній. У відповідь на це, потерпілий вдарив його по щоці, після чого схопив за вуха та став тягнути в гору, у відповідь він закричав, після чого підійшла його мати ОСОБА_4, яка була поруч та зателефонувала до його батька ОСОБА_4, розповіла, що якийсь чоловік його б*є. Від потерпілого було чути запах алкоголю. Після цього підійшов його бать та вдарив ОСОБА_1 в область грудної клітки, після чого він впав в палатку до холодильників, після чого батько намагався підняти потерпілого. Потерпілого перетягнули на пісок від палатки, а коли потерпілий сидів на піску, якісь чоловіки підійшли до останнього та почали його бити в область обличчя та тулуба, при цьому потерпілий падав, а після потерпілого повели у бік бази відпочинку «Водний світ»;

-поясненнями свідка ОСОБА_10, з яких вбачається. що остання є дружиною обвинуваченого ОСОБА_4, від шлюбу з яким має неповнолітнього сина ОСОБА_11, її чоловік має торгівельну палатку по вул. Федотова Коса. В серпні 2013 р. в день, а саме в вечірній час, коли відбувалися події, вона жарила шашлики, а син продавав квітки до біотуалету, розташованого неподалік від палатки. При цьому вона почула, як потерпілий обурювався відносно умов в туалеті, а потім вона побачила, як потерпілий підійшов до її сина, підняв його за вуха, а тому вона одразу ж зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила: «ОСОБА_4! Нашому сину відірвали вуха!», а після сказала потерпілому зачекати її чоловіка, при цьому вона чула від потерпілого запах алкоголю. Через хвилину підійшов ОСОБА_11, повернув ОСОБА_1 за плече та вдарив його один раз в область грудної клітки, після чого ОСОБА_1 впав в торгівельний кіоск, а її чоловік витяг його на вулицю та посадив на пісок та сказав його дочці та зятю: «забирайте його звідти». На все, що відбулося, зібралися люди, два чоловіки почали били потерпілого ногами, один чоловік з натовпу завдав потерпілому один удар ногою в голову, а другий чоловік - ногою в груди. При цьому вона відійшла метрів на п*ять та спостерігала за тим, що відбувається з боку, а потім якийсь чоловік з натовпу відштовхнув цих чоловіків, що били потерпілого від останнього, той намагався піднятися на ноги, але падав, оскільки був п*яним, потім його повели донька та зять та по дорозі впустили потерпілого та він знову впав на землю, донька та зять не мали змоги вдержати потерпілого, оскільки вони дуже худенькі та слабкі фізично. На вулиці було темно, вимкнули світло, але і без світла було видно. Крові на потерпілому вона не бачила;

-поясненнями свідка ОСОБА_12, з яких вбачається, що він працює в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області директором ТОВ «Морспас». ОСОБА_11 знає, його торгівельа точка розташована дуже близько до території, на якій він працює. В серпні 2013 р., коли він приїхав до Кирилівки, то почув від свого співробітника ОСОБА_13, що ОСОБА_4 побив якогось чоловіка, ОСОБА_13 пояснив йому, що він особисто бачив як ОСОБА_4 бив якогось чоловіка біля свого торгівельного кіоску, бійка розпочалась через те, що хлопчик образив потерпілого. При цьому ОСОБА_13 йому не казав, що потерпілого били якісь інші особи;

-поясненнями свідка ОСОБА_13, з яких вбачається, що він працює в ТОВ «Морспас», що розташоване по вул. Федотова Коса смт. Кирилівка. В один з вечорів серпня 2013р. приблизно о 21-00 год. він знаходився біля воріт TOB «Морспас», що розташоване поблизу від торгівельного кіоску та біотуалетів, при цьому бачив що ОСОБА_4 бив потерпілого, вибив йому око, за те, що той нібито висловлював незадоволення біотуалетом та посварився з сином ОСОБА_4. При цьому він не бачив, що потерпілого били якісь інші особи;

-поясненнями свідка ОСОБА_14, який суду пояснив, що в серпні 201Зр йому зателефонувала його сестра та повідомила, що її чоловіка ОСОБА_1 побили і його на таксі везуть до лікарні в м. Запоріжжя. На наступний день ОСОБА_14 разом з дочкою потерпілого поїхали до смт. Кирилівка за речами потерпілого, по дорозі вона розповіла йому, що її батька ОСОБА_1 дуже побили в смт. Кирилівка, в нього відірване вухо, пошкоджене око. Через декілька днів він приїхав до лікарні відвідати ОСОБА_1 та побачив, що у останнього все обличчя було пухле, праве вухо залито кров'ю, лівого ока не було видно;

-поясненнями свідка ОСОБА_15., з яких вбачається, що вона працює в Мелітопольській лікарні лікарем офтальмологом. 10.08.2013р. вона була на чергуванні, пізно увечорі оглядала потерпілого ОСОБА_1 з травмою ока. В лікарні з ОСОБА_1 були його донька та таксист, який їх привіз. На той момент коли ОСОБА_15. почала оглядати ОСОБА_1, його вже оглянув лікар. ОСОБА_15. зрозуміла що у ОСОБА_1 був частковий відрив вушної раковини. У потерпілого було проникне ураження ока, травма була дуже важка. ОСОБА_15. наклала пов'язку. Зі слів потерпілого ОСОБА_15. дізналася, що він зайшов до туалету в смт. Кирилівка, там було брудно, потерпілий зробив зауваження хлопчику, який працював біля туалету, хлопчик нагрубив ОСОБА_1, після чого до місця події прибіг батько хлопчика та почав бити потерпілого, при цьому ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп*яніння.

Слідчий ОСОБА_26., в провадженні якого під час досудового слідства перебувала справа (справа надійшла в його провадження після звільнення слідчого ОСОБА_25 (в провадженні якого перебувала справа, з органів внутрішніх справ). Про те, що потерпілого били якісь чоловіки, а не ОСОБА_4, йому було відомо саме від ОСОБА_4 та його друзів.

Висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 № 3251 д від 28.07.2014р., згідно якого:

1.Важка контузія лівого очного яблука з субкон'юнктивальним розривом склери і випаданням внутрішньоочних оболонок ока, з утворенням ретробульбарної гематоми, з розвитком тотальної гіфеми, контузії лівого зорового нерва, що призвели до деформації і зменшення в обсязі лівого очного яблука, повної втрати зору на ліве око, великий субкон'юнктивальний крововилив лівого очного яблука, крововилив в області повік лівого ока у гр. ОСОБА_1, в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою стійку втрату загальної працездатності більш 1/3 (35% згідно зі ст. № 24 Інструкції про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи, 1986р.).

2. Рана в правій завушній області у гр. ОСОБА_1, кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я.

3. Удари і садна м'яких тканин обличчя, голови, тіла (більш точна локалізація не зазначена) у гр. ОСОБА_1, кваліфікується як легкі тілесні ушкодження.

4. Ці ушкодження утворилися від дії тупіх предметів.

5. Давність утворення тілесних пошкоджень не суперечить терміну, зазначеного оглянутим.

6. Гр. ОСОБА_1 заподіяно не менше 5-й травматичних впливів.

7. Травма лівого ока могла утворитися в результаті натискання тупого предмета з обмеженою травмуючої поверхнею (можливо пальцем) на очне яблуко.

8. Не виключено утворення рани в правій завушній області в результаті впливу тупим предметом, можливо рукою.

9. Беручи до уваги значне за обсягом власне очне яблуко, а також контузію зорового нерва, тобто утворення, яке знаходиться за очним яблуком в порожнини очниці, експерт вважає, що при нанесенні тілесного ушкодження потерпілому мало місце стрімке наростання кінетичної енергії, що буває як при ударі в область ока предметом з обмеженою травмуючої поверхнею, так і в результаті різкого здавлення очного яблука, предметом, що володіє тими ж характеристиками в слідстві швидкого і значного підвищення тиску в травмованої області.

10.Палець руки як травмуючий предмет відноситься до тупих предметів, які мають обмежену травмуючу поверхню, що не виключає можливість травмування очі їм за механізмом, зазначеному вище.

11.Нога людини як взута так і не взута досить рідко діє як предмет з обмеженою травмуючої поверхнею, в зв'язку з чим експерт вважає, що можливість травми, в результаті травми ногою малоймовірно.

Висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 № 4649 від 29.11.2013р., згідно якого:

1.Важка контузія лівого очного яблука з субкон'юнктивальному розривом склери і випаданням внутрішньоочних оболонок ока, з утворенням ретробульбарної гематоми, з розвитком тотальної гіфеми, контузії лівого зорового нерва, що призвели до деформації і зменшення в обсязі лівого очного яблука, повної втрати зору на ліве око, великий субкон'юнктивальний крововилив лівого очного яблука, крововилив в області повік лівого ока у гр. ОСОБА_1, в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

2.Рана в правій завушній області у гр. ОСОБА_1, кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я.

3.Удари і садна м'яких тканин обличчя, голови, тіла (більш точна локалізація не зазначена) у гр. ОСОБА_1 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

4.Ці ушкодження утворилися від дії тупих предметів і могли утворитися при обставинах, вказаних оглянутою особою.

5.Давність утворення тілесних пошкоджень не суперечить терміну, вказаному оглянутим.

6.Громадянину ОСОБА_1 заподіяно не менше двох травматичних впливів.

Висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 № 2975 Д від 16.07.2014р., відповідно до якого ОСОБА_1 спричинено не менш 5-й травматичних впливів; травма лівого ока могла утворитися в результаті натискання тупого предмета з обмеженою травмуючої поверхнею (можливо пальцем) на очне яблуко; не виключено утворення рани в правій завушній області в результаті впливу тупим предметом, можливо рукою.

-поясненнями в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_16, згідно яких потерпілому тяжкі тілесні ушкодження (травма ока) ймовірно були спричинені механізмом, які описував потерпілий у своїх показах. При цьому вона виключає спричинення вказаних тілесних ушкоджень в результаті удару ногою, бо у такому разі під та над оком були б тілесні ушкодження, їх би описував офтальмолог, який лікував потерпілого, однак такі записи у медичних документах відсутні. Щодо різниці, що міститься в судово-експертних висновках про кількість нанесених потерпілому травматичних впливів у висновку спеціаліста (не менш 2х) та висновку експерта (не менш 5ти), пояснила суду, що вказана розбіжність в висновках стала внаслідок того, що при надання висновку спеціаліста їй не була надана повна медична документація.

Висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 № 120/к від 24.01.2017р., проведеної за ухвалою суду від 08.08.2016р. судово-медичною експертною комісією КУ «Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи», згідно якого:

1.(1) Згідно наданої медичної документації (медичні карти стаціонарного хворого №13987 та №15480 із КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня», консультативних висновків фахівців-офтальмологів, даних інструментальних методів досліджень, медичних довідок) гр. ОСОБА_1, 1970 р.н., 10.08.2013р. були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді:

-важкої контузії лівого очного яблука, що супроводжувалася субкон'юнктивальним розривом склери (білкової оболонки) (на протязі від 12 до 3 годин) з випадінням внутрішніх оболонок ока, склоподібного тіла; рваних ран кон'юнктиви (з носової сторони, унизу і вгорі очного яблука) з обширними крововиливами під кон'юнктиву, в передню камеру ока та ретробульбарний простір, контузією зорового нерва; гематом повік лівого ока;

-рани правої завушної області;

-гематом брови, скроневої та виличної областей зліва, саден на спинці носа, м'яких тканин обличчя, голови, підшкірних гематом в області правого і лівого плеча, грудної клітини (точніше локалізація ушкоджень у наданих медичних документах не вказана).

Пошкодження з боку лівого ока надалі супроводжувалися циліохоріоідальним відшаруванням (відшаруванням судинної оболонки), гемофтальмом (крововиливом у склоподібне тіло), гифемой (скупченням крові в передній камері ока), розвитком гіпотонії лівого ока.

В даний час у ОСОБА_1 мають місце субатрофія лівого очного яблука, відсутність зору на ліве око (гострота зору - 0 (нуль)), організувавшийся гемофтальм, дислокація (атипове, неправильне положення) кришталика в склоподібне тіло, як результат особливо важкої контузії лівого ока.

2.(2,4) Вищезазначені пошкодження утворилися від дії тупих предметів (найбільш ймовірно з обмеженою травмуючою поверхнею).

3.(3) У зв'язку з тим, що у медичній документації характеристики ушкоджень описан неретельно, судити про індивідуальні ознаки травмуючих предметів не є можливим.

4.(5) Контузія лівого очного яблука, що супроводжувалася субкон'юнктивальним розривом склери з випадінням внутрішніх оболонок ока, склоподібного тіла, рваними ранами кон'юнктиви з обширними крововиливами під кон'юнктиву, в передню камеру ока та ретробульбарний простір, контузією зорового нерва з подальшим ціліохоріоідальним відшаруванням (відшаруванням судинної оболонки), гемофтальмом, гифемой лівого ока розвитком гіпотонії, а потім субатрофії лівого очного яблука, дислокацією кришталика і склоподібне тіло, втратою зору на ліве око (гострота зору ОS - 0 (нуль)), гематоми повії лівого ока у ОСОБА_1 в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, ще потягли за собою стійку втрату загальної працездатності більш ніж на 1/3 - 45% (35%+10% згідно ст. 24 (і примітки до неї) «Інструкції про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи» 1986р.

Рана правої завушної області у ОСОБА_1 кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (п. 2.3.3. «Правила судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». 1995р.).

Гематоми брови, скроневої і виличної областей зліва, садна м'яких тканин обличчя, голови, на спинці носа, підшкірні гематоми в області правого і лівого плеча, грудної клітки у ОСОБА_1, самі по собі, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (п. 2.3.5. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995р.).

5.(6) Судово-медичних даних, що дозволяють судити про направлення травмуючої сили, діючої на ліве очне яблуко, у розпорядженні комісії експертів не має.

6.(7,8) Враховуючи наявність пошкоджень не тільки на очному яблуці, але й на лівій брові, в скроневій і виличній областях зліва, найбільш ймовірне утворення ушкоджень лівого очного яблука і анатомічних утворень очної ямки (ретробульбарної клітковини, зорового нерва тощо) в результаті неодноразового впливу тупих предметів у різній комбінації темпів навантаження - ударів і здавлення, а саме: нанесення удару або ударів по вказаними областям «долонею або кулаком руки, взутою або босою ногою, коліном або ліктьовим суглобом», а також тиск на очне яблуко пальцем руки, що підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні від 27.10.2014р.

7.Діагноз: «... травматичний відрив зорового нерва лівого ока», виставлений ОСОБА_1 09.12.2013р. при огляді окулістом КУ «Міська лікарня №7» не підтверджений об'єктивними даними, а саме при інструментальному дослідженні (магнітно-резонансній томографії орбіт від 06.09.13р.) та згідно з п. 4.6. «Правил...» до уваги не приймався.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту судово-медичний експерт ОСОБА_17 в своїх поясненнях підтвердила висновки судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 № 120/к від 24.01.2017р.

Згідно акту судово - психіатричної експертизи № 687 від 25.11.2014р., ОСОБА_4, 1972г.р., хронічним психічним захворюванням не страждав і не страждає в даний час. У період здійснення інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. У досліджуваний період ОСОБА_4 перебував у стані простого емоційного збудження і страху, ступінь яких не досягала істотного впливу на його свідомість. Дії його були імпульсивними, без урахування наслідків, але цілеспрямованими на захист, а поведінка була властивим в конфліктній ситуації. У досліджуваний період підекспертного не виявляється характерних ознак фізіологічного афекту, а саме трифазності. ОСОБА_4 виявляє: в емоційній сфері - емоційну лабільність, високий рівень псіхактівності, застрявання на своїх почуттях, сповільненість мислення, імпульсивність реагування; в особистісній сфері - прагнення до пошуку первинних шляхів вирішення для вирішення проблем, до самоствердження, негативне ставлення до різних заборон, демонстративність поведінки, егоцентричність, послаблення контролю над потягами, потреба в самоствердженні і у високій оцінці з боку оточуючих; в характері - упертість, грубість, конфліктність, запальність, небажання змінювати свої погляди і ставлення, нехтування чужими цінностями, звинувачення оточуючих у своїх невдачах. Порушень інтелектуально - мнестичних функцій не виявлено. Загальний рівень інтелекту відповідає отриманій освіті і життєвому досвіду. Перераховані індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_4 в досліджуваній ситуації мали просте відображення в його поведінці, ступінь їх така, що не чинила суттєвого впливу на його свідомість. Поведінка підекспертного була властивою, не була винятковою. У досліджуваній ситуації поведінка потерпілого ОСОБА_1 відносно 11 річного сина обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_18 для підекспертного ОСОБА_4 була провокуючою. У досліджуваній ситуації в емоційному стані ОСОБА_4 ознак стану сильного душевного хвилювання (що має юридичне значення) не виявлено.

Отже, він міг віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними. За своїм психічним станом в даний час він також може віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує;

-висновком судово-медичної експертизи обвинуваченого ОСОБА_4 №142 від 30.08.2013 р., згідно якого у гр. ОСОБА_4 при обстеженні будь-яких тілесних пошкоджень не виявлено;

-висновком судово-медичної експертизи неповнолітнього ОСОБА_4 № 141 від 30.08.2013 р., відповідно до якої у неповнолітнього ОСОБА_4 травматичний набряк обох ушних раковин, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та утворились в результаті травматичних впливів твердими тупими предметами, можливо при крученні вушних раковин обома руками, 10.08.2013р. При цьому в область обох ушних раковин неповнолітнього ОСОБА_4 було спричинено не менш одного травматичного впливу з кожної сторони;

Згідно довідки КУ „Запорізька обласна клінічна лікарня" від 29.07.2014р., за результатами досліджень на вміст алкоголю у крові ОСОБА_1 - етанол не виявлено. - довідка КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» щодо проведення дослідження на вміст алкоголю у потерпілого. Відповідно до довідки та копії аналізів, аналізи проводились 11.08.2013 р. о 02 год. 25хвл.

- протоколами огляду місця події від 11.08.2013 р. та від 03.07.2014р. та фототаблицями до вказаних протоколів, з яких вбачається, що місцем вчинення злочину є територія кіоску та біолетуалетів, які належать обвинуваченому та розташовані на вул. Коса Федотова смт. Кирилівка Запорізької області;

- довідкою Якимівського РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго», відповідно до якої 10.08.2013 р. під час виконання оперативних перемикань, спрямованих на ліквідування технологічного порушення, на ПС 35/10 кВ «Кирилівка» з 21:04 по 21:08 відключено електропостачання споживачам в Кирилівка-2 ( Азовське), с. Степок по вул. Коса Федотова смт. Кирилівка;

-повідомленням НДІ «Астрономічна обсерваторія», відповідно до якої схід сонця 10.08.2013 р. відбувся о 5 год 31 хв., захід сонця відбувся о 19 год. 58 хв.;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 21.03.2014р. за участю потерпілого ОСОБА_1, з якого вбачається, що потерпілий, в присутності понятих, на місці вчинення злочину показав та пояснив, як відбувались події 10.08.2013 р., при цьому вказав на місцевість, де була розташована торгівельна палатка та біотуалети ОСОБА_4, пояснив механізм нанесення йому обвинуваченим ударів, які призвели до завдання йому тілесних ушкоджень - травми правого вуха та лівого ока;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 21.03.2014р. за участю свідка ОСОБА_1, з якого вбачається, що свідок в присутності понятих, на місці вчинення злочину показала та пояснила як відбувались події 10.08.2013 р., при цьому вказала на місцевість, де була розташована торгівельна палатка та біотуалети ОСОБА_4, пояснила механізм нанесення обвинуваченим ударів потерпілому ОСОБА_1;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.03.2014р. за участю свідка ОСОБА_7 та фототаблицями до протоколу, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_7 на місці вчинення злочину пояснив про події нанесення ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_1 ударів та пояснив за допомогою статиста про механізм завдання тілесних ушкоджень обвинуваченим потерпілому;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.03.2014р. за участю свідка ОСОБА_19 та фототаблицями до протоколу, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_20 вказав місце вчинення злочину та на місці показав за допомогою статиста місце біля біотуалетів, належних ОСОБА_11, де сидів побитий потерпілий 10.08.2013р.;

- дослідженим в судовому засіданні протоколом про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 02.07.2014р., отриманих на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області Бочарникова С.О. про дозвіл на втручання у приватне спілкування від 18.03.2014р. відносно ОСОБА_4 за підозрою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - розпечатка з оптичного носія інформації DVD-R диску, інв. № 37 від 22.03.2014р. к протоколу проведення негласних слідчих дій - таємний запис розмови ОСОБА_4 з якого вбачається, що ОСОБА_4 в телефонній розмові 08.04.2014р. висловлює занепокоєння щодо проведення повторного огляду місця події та можливого виявлення нашарувань (слідів) крові потерпілого в приміщенні його торгівельної палатки в розмові з людиною, яка обіцяє узяти в райвідділі поліції кримінальне провадження та подивитись його особисто, а також запевняє ОСОБА_4, що пройшов вже тривалий час після подій, а тому експертизи по наявності крові потерпілого в приміщенні палатки ніхто проводити не буде;

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні допитані свідки: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_19, слідчий ОСОБА_24.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що він орендує будинок на базі відпочинку "Сонячний берег" напроти торгівельної палатки ОСОБА_4, ОСОБА_4 знає на протязі шести років та перебуває з ним в дружніх стосунках. В серпні 2013р. від людей він почув, що через незадоволення ціною та санітарним станом біотуалету якийсь чоловік почав крутити вуха сину ОСОБА_4, зібрався натовп людей та якись чоловіки з натовпу побили потерпілого за те, що він „тягав" сина ОСОБА_4 за вуха. На питання захиника відповів, що глибина торгівельної палатки ОСОБА_4 приблизно 2 метри, ширина - 3 м. .

Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_4, в серпні 2013р. він відпочивав в Кириливці, в один з днів серпня 2013р., точну дату не пам*ятає, приблизно о 21-00 год. він вийшов з кафе „Кристі", що розташоване напроти бази відпочинку „Водяний світ", проходив по Федотій косі та побачив, що потерпілий стояв між торгівельною палаткою ОСОБА_4 та біотуалетом та висловлювався нецензурною лайкою на адресу хлопчика років 12, крутив йому вуха, як він зрозумів з розмови, сварка була пов"язана зі станом біотуалету. Хлопчик в зв'язку з цим звернувся за допомогою до своєї матері. Потерпілий був з жінкою та чоловіком, які просили його підти з того місця, мати хлопчика просила, щоб того забрали, але він знову йшов на дитину, хлопчик визволився та відбіг від потерпілого. Потім свідок відійшов від цього місця, пройшовши до вагончику бази відпочинку, де він зупинився з дітьми, та побачив, що до місця сварки біжить його знайомий ОСОБА_4, у цю мить вимкнули світло. Далі пояснив, що самого конфлікту обвинуваченого з потерпілим він не бачив. Після зустрічі з обвинуваченим, ОСОБА_22 не дійшов до свого вагончику, бо вимкнули світло і він повернувся назад до кафе, почув галас: „заберіть його!" а потім, вийшов з кафе та побачив, що ОСОБА_4 стояв біля своєї торгівельної палатки, а чоловік та жінка, які були разом з потерпілим, дотягли потерпілого до дороги, де він ї сидів, зібрався натовп людей, з якого вийшли двоє чоловіків та почали бити потерпілого ногами, один бив потерпілого ногами по голові, а інший по тулубу;

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що в літку 2013 р. вона працювала в смт. Кирилівка. ОСОБА_4 знає добре, а також його дружину і сина. В день пригоди, у вечері, свідок почула як кричав син ОСОБА_4, після чого вимкнули світло. Через деякий час свідок побачила як дівчина та хлопець під руки ведуть потерпілого в сторону бази відпочинку «Водного Світу», де посадили його на дорозі, в цей час зібрався натовп людей, з якого вийшли 2-3 чоловіки та почали бити потерпілого ногами по голові та по тулубу. Світло вимкнули перед ти, як потерпілого вивели під руки дівчина та хлопець. Коли потерпілого били чоловіки з натовпу, світла ще не було, біля потерпілого було десь 5 чоловік. Коли чоловіки били потерпілого, ОСОБА_4 поруч не було, у цей час син ОСОБА_4 був у середині торгівельної палатки, а його мати стояла біля входу до палатки. Коли чиловіки з натовпу били потерпілого, ОСОБА_4 в бійку не втручався. Люди, які стояли поруч, пояснили їй, що сина ОСОБА_4 потерпілий перед тим крутив за вуха;

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що у серпні 20ІЗр він працював в смт. Кирилівці в шашличній, розташованій поруч з торгівельною палаткою та біотуалетами ОСОБА_4. В один з вечорів серпня 2013р., коли вимкнули світло, приблизно о 21-00 год., він почув біля біотуалетів ОСОБА_4 сильний галас, коли він підійшов до торгівельної палатки ОСОБА_4, то побачив, що якийсь чоловік сидів біля біотуалетів, спиною до останніх, а обличчям до дороги, йому сказав хтось, що цей чоловік піднімав сина ОСОБА_4 за вуха, ОСОБА_4 ходив біля біотуалетів та було видно, що він сильно знервований. Потім дівчина та хлопець підняли потерпілого та відвели його від палатки ОСОБА_9, потерпілий сидів на піску, зібрався натовп людей, було темно, двоє чоловіків вийшли з натовпу та почали бити потерпілого ногами, інші люди з натовпу не втручались, саме він підійшов до потерпілого та чоловіків, які били останнього, та почав їх розбороняти, відігнав цих чоловіків і вони пішли, потім дівчина та хлопець підняли потерпілого та повели. Коли двоє невідомих били потерпілого, було темно.

Дослідивши вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: поясненнями потерпілого, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які є послідовними, таким що не протирічать одне одному та відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом у судовому засіданні.

Суд вважає вину обвинуваченого повністю доведеною та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило розлад здоров*я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.

Невизнання вини обвинуваченим в спричиненні потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, тобто, злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а визнання вини лише в спричиненні одного удару потерпілому в область грудей) суд не приймає до уваги та розцінює як намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

При цьому суд не бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_19, ОСОБА_10 щодо побиття потерпілого двома невідомими чоловіками з натовпу, оскільки вважає, що такі покази свідки надавали суду з метою допомогти уникнити обвинуваченому кримінальної відповідальності за скоєний злочин, оскільки свідок ОСОБА_10 є дружиною останнього, а свідки ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_19, як встановлено в судовому засіданні, знаходяться з ним тривалий час в дружніх стосунках, разом працюють у сфері обслуговування громадян на Федовій косі в Кирилівці.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, а також дані про особу обвинуваченого, який не засуджений в силу ст. 89 КК України, при цьому суд приймає до уваги, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також невідшкодування потерпілому матеріальної шкоди.

Також суд при призначенні покарання приймає до уваги підвищену суспільну небезпеку скоєного обвинуваченим злочину.

Крім того, суд враховую задовільну характеристику на обвинуваченого за місцем проживання та наявність у останнього неповнолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Також суд при призначенні покарання враховує висновок судово-психіатричної експертизи обвинуваченого, згідно якого поведінка ОСОБА_4 була властивою, не була винятковою, у дослідженій ситуації, з урахуванням психологічних властивостей обвинуваченого, у досліджуваній ситуації поведінка потерпілого ОСОБА_1 відносно 11 річного сина обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_18 для ОСОБА_4 була провокуючою.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства - в місцях позбавленні волі.

Цивільний позов КУ „Запорізької обласної клінічної лікарні" Запорізької обласної ради про відшкодування майнової шкоди - коштів, затрачених закладом охорони здоров"я на лікування ОСОБА_1, який в зв"язку з отриманням тілесних ушкоджень перебував на лікуванні у вказаному медичному закладі з 11.08.2013р. по 30.08.2013р., з 09.09.2013р. по 19.09.2013р. (протягом 29 койкоднів) у сумі 15 601 грн. 98 коп, що підтверджується віповідним рорахунком медичного закладу, тобто є доведеним та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Потерпілим ОСОБА_1 20.08.2014 року був заявлений цивільний позов на суму у розмірі 507 976 грн., з яких: 7 976 грн. - майнова шкода та 500 000 грн. - моральна шкода. В уточненій позовній заяві від 21.10.2014 року потерпілий збільшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду у розмірі 10 476 грн. 19 коп. та моральну шкоду у розмірі 500 000 грн.

У судовому засіданні потерпілий просив суд задовольнити цивільний позов та стягнути з ОСОБА_4 12 476 грн. 19 коп. матеріальної шкоди та 500 000 грн. моральної шкоди. Водночас, уточненого позову на вказану суму ні потерпілий, ні його представник не подавали, тому суд розглядує позовні вимоги потерпілого від 21.10.2014 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленим КПК України (ч.5 ст.128 КПК України). Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовується норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Як зазначено у пункті 3 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до пункту 9 зазначеної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, на думку суду, повністю доведена. Потерпілий ОСОБА_1 обґрунтував спричинену моральну шкоду тим, що він зазнав душевних страждань у зв'язку із отриманими травмами, втратою зору на одне око. Через вказані обставини змінився його звичайний уклад життя, емоційний стан. Суд вважає, що вказані обставини не викликають сумнівів і є беззаперечними. Оцінуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, суд виходить з характеру й обсягу страждань, які виникли внаслідок протиправних дій ОСОБА_4, зі змін нормального ритму життя потерпілого, хвилювання у зв'язку з тим, що обвинувачений тривалий час не відшкодовує шкоду у повному обсязі. Виходячи із засад виваженості та справедливості, відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди такими, що частково підлягають задоволенню у сумі 200 000 грн. На думку суду задоволення моральної шкоди у такому розмірі не буде суперечить вимогам ст. 416 КПК України, так як у вказаній статті йдеться мова про посилення покарання, а не про посилення цивільно-правової відповідальності обвинуваченого.

Що стосується відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що позов потерпілого підлягає лише частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю придбання ліків. Як зазначає ОСОБА_1 у позові йому була завдана матеріальна шкода на загальну суму у розмірі 10 476 грн. 19 коп., яка складається з: 3 385 грн. 19 коп. - вартість ліків та лікарських засобів; 820 грн. - вартість обстеження у клініці «Візус»; 1 083 грн. - вартість обстеження МРТ та проходження СМЕ; 2 688 грн. та 2 500 грн. - витрати, витрачені на пальне у зв'язку з із прибуттям до Якимівського РВ та Якимівського районного суду Запорізької області для участі у проведенні процесуальних дій та судовому провадженні.

До позовної заяви у якості доказу на сплату за вартість ліків, лікарських засобів та проходження певних медичних досліджень, що стали необхідними після отримання тілесних ушкоджень, потерпілий долучив відповідні квитанції, які суд оцінює як належні, допустимі та достатні докази для задоволення цивільного позову у цій частині, тобто на суму 5 288 грн. 19 коп.

Згідно вимог ст.118 КПК України витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, відносяться до процесуальних витрат. Частиною першою статті 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Потерпілий також у якості доказу на сплату процесуальних витрат до кримінального провадження долучив квитанції про сплату вартості пального на загальну суму 5 188 грн. Так як у вказаних квитанціях на придбання бензину у різних місцях Запорізької області (вул. Дослідна станція у м. Запоріжжі; м. Василівка; с. Нове, Василівського району) відсутні дані про заправку конкретних транспортних засобів, тобто зазначені фінансові документи не свідчить про те, що паливо було придбано саме потерпілим або його представником та використано для поїздок до Якимівського РВ та Якимівського районного суду Запорізької області по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4

Питання щодо речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, відповідно обвинувального акту, по справі, відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити покарання у вигляді п*яти років позбавлення волі.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відраховувати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 особисте зобов*зання залишити без змін до набуття вироком законної сили.

Цивільні позови задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради кошти, затрачені закладом охорони здоров*я на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 15 601 грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 10 476 грн. 19 коп., моральну шкоду у сумі 200 000 грн.; в іншій частині цивільного позову потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Речові докази - шорти червоного кольору, шведку, які знаходяться на зберіганні у Якимівському РВ УМВС України в Запорізькій області (квитанція № 35 від 22.01.2014 р.), передати за належністю потерпілому ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.І. Боровікова