Вирок № 67355250, 26.06.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/6689/16-к

Номер провадження:1-кп /225/131/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ткач Г.В.,

суддів Андреєва В.В., Нємиш Н.В.,

за участю

секретаря судового засідання Пузиревської Ю.О., Федорцової І.С.,Черникової Н.В.,

прокурора Наюк Є.О., Аракеляна В.Г., Добриніна С.В.,

захисника Брацило Р.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016050220001546 від 10.09.2016 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Ківшарівка Купянського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має двох малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, до затримання проходив військову службу у військовій частині - польова пошта В0927 на посаді старшого оператора першого розвідувального відділення взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти ВОС 515810А (3321), у військовому званні старший солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого:

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, проходячи військову службу у військовій частині - польова пошта В0927, яка тимчасово дислокувалася у м. Торецьк Донецької області, у військовому званні старший солдат, на посаді старшого оператора першого розвідувального відділення взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти, ВОС 515810А (3321), згідно з наказом командира ВЧ - польова пошта В0927 від 02.08.2016 №171-РС, 09.09.2016 року, разом з сержантом ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, який перебував на посаді головного сержанта розвідувальної роти та іншими військовослужбовцями військової частини - польова пошта В0927, знаходився в одному з приміщень військового підрозділу, який тимчасово дислокувався в будівлі Торецького психоневрологічного диспансеру, розташованого за адресою: Донецька область, місто Торецьк, вулиця Гайдара, 43.

Приблизно о 21 годині 15 хвилин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 через особисті неприязні стосунки виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_2 дерев'яною палкою у грудну клітину.

09.09.2016 року близько 23 години 20 хвилин ОСОБА_2 з метою пришукання знаряддя для скоєння умисного вбивства ОСОБА_5 зайшов до кімнати зберігання зброї, що розташована у вищевказаній будівлі, та взяв пістолет ПМ НОМЕР_1, 1985 року випуску, у рукоятці якого знаходився знаряджений 6 патронами 9 мм магазин НОМЕР_2. Взявши вказаний пістолет, ОСОБА_2 зайшов до кімнати відпочинку, достовірно знаючи розташування ліжка ОСОБА_5 та його перебування в цей час на ліжку, підійшовши впритул до ліжка, де відпочивав ОСОБА_5, відчуваючи особисту неприязнь до останнього, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою протиправного заподіяння смерті, розуміючи, що від неодноразових пострілів у людину з вогнепальної зброї може настати смерть, бажаючи настання саме таких наслідків у вигляді смерті, підійшов до вищевказаного ліжка та скоїв 6 пострілів у напрямку верхньої частини тіла ОСОБА_5, тобто місця розташування особливо важливих органів.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_5 було спричинено: 2 вогнепальні кульові наскрізні поранення м'яких тканин грудної клітини ліворуч (підключичної ділянки та ділянки лівої пахвової області); 2 проникаючі вогнепальні кульові поранення живота (одне-сліпе з ушкодженням передньої стінки шлунку, лівого куполу діафрагми, м'яких тканин в області кореня лівої легені, зовнішньої стінки грудного відділу аорти, 6 ребра по навколохребтовій лінії; друге-наскрізне з ушкодженням лівого куполу діафрагми, нижньої долі лівої легені, м'яких тканин в області 6 міжреберного проміжку; малокрів'я та дистрофічні змінення внутрішніх органів, які стосовно живих осіб носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Причиною смерті ОСОБА_5 стала гостра крововтрата, обумовлена наявністю вищезазначених вогнепальних кульових поранень грудної клітки та живота з ушкодженням внутрішніх органів. Настання смерті ОСОБА_5 знаходиться у прямому причинному зв'язку з ушкодженнями.

В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав. Суду показав, що в 2016 році добровільно вступив до лав Збройних Сил України за контрактом. Йому привезли «відношення», однак він не очікував, що без проходження навчальної підготовки, оскільки останній раз проходив військову підготовку понад 18 років, буде безпосередньо направлений в район бойових дій. Після підписання контракту на нього поклали обов'язки, з якими не ознайомили, зокрема, він займався ремонтом техніки, проводив інвентаризацію в кімнаті зберігання зброї, керував солдатами. При цьому, до виконання обов'язків ставився сумлінно, реагував на порушення дисципліни солдатами при несенні служби, через що останні до нього мали неприязнь. До військової служби працював пожежним рятувальником в лісництві, виключно позитивно характеризується за попередніми місцями роботи; у зв'язку з глибокими релігійними переконаннями, впевнений, що не вбивав ОСОБА_5

У відносинах обвинуваченого з ОСОБА_5 були конфлікти, оскільки останній не реагував на зауваження ОСОБА_2 з приводу дисципліни та порядку, а також ОСОБА_5 намагався догодити керівництву. ОСОБА_5 до служби знав через інших знайомих, саме ОСОБА_5 займався питанням організації служби обвинуваченого.

В день вбивства між ним та ОСОБА_5 дійсно був конфлікт, останній ще й був напідпитку. Биту до їх місця дислокації приніс саме ОСОБА_5, він погрожував битою іншим військовослужбовцям, на що обвинувачений робив зауваження, попереджуючи, що всі зі зброєю, тому необхідно бути обережним у висловлюваннях.

ОСОБА_5 погрожував обвинуваченому та його родині, брав особисті речі обвинуваченого, викрав його щоденник, користувався телефоном.

Безпосередніх подій, під час яких ОСОБА_5 отримав вогнепальні поранення обвинувачений не пам'ятає, посилаючись на «пробіл» в пам'яті. Пам'ятає лише конфлікт ввечері з ОСОБА_5, під час якого останній вдарив його битою, спричинивши подряпину та пошкодивши родимку. Після пам'ятає, що ОСОБА_5 виносили до швидкої допомоги, він був живий. Обвинувачений знаходився в тяжкому емоційному стані, не міг розуміти, у зв'язку з чим його затримують та проводять слідчі дії.

В аналогічному стані перебував і наступного дня при проведенні слідчого експерименту, кваліфікованої юридичної допомоги йому не було забезпечено під час досудового розслідування, натомість, при проведенні слідчих дій було викрадено його особисті речі та документи.

Крім того, обвинуваченим зазначено, що досудове розслідування проведено з порушеннями, зокрема, в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено всіх процесуальних дій, речових доказів, вилучені речові докази не арештовані слідчим суддею, свідки надали неправдиві пояснення, проведені експертизи повністю спростовують доводи прокурора, кваліфіковану правову допомогу він отримав лише під час відкриття матеріалів досудового розслідування.

Обвинувачений зазначив, що йому прикро через те, що ОСОБА_5 вбили за незрозумілих обставин, він останньому поганого не бажав.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого, оскільки вони є суперечливими, останній намагається уникнути відповідальності за вчинене протиправне діяння, обрана лінія захисту щодо часткового пригадування події, спростовується чіткими та послідовними показаннями свідків, що узгоджуються між собою та іншими дослідженими доказами.

Представником потерпілого ОСОБА_6 (який діє на підставі договору від 28.11.2016 з ОСОБА_7) до суду надано заяву, в якій він просив розглянути кримінальне провадження без його участі, матеріальних претензій до обвинуваченого не заявлено. З урахуванням думки учасників судового провадження, які не заперечували проти проведення судового розгляду за його відсутності, суд, керуючись ст. 325 КПК України, беручи до уваги можливість з'ясування всіх обставин під час судового розгляду, вирішив провести судовий розгляд за відсутності представника потерпілого.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим вини, суд вважає, що його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в повному обсязі знайшла своє підтвердження під час судового розгляду та підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала показання, що військовослужбовці їх відділення в 2016 році проживали в забалочній частині м. Торецька, на першому поверсі колишньої будівлі психоневрологічного диспансеру. 19.09.2016 вона стала свідком вбивства за наступних обставин. Приблизно о 18 год. 30 хв. між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розпочалася сварка через цивільних дівчат, як вона зрозуміла, вони були закохані в одну дівчину; між нами виникла бійка, їх розняли. В цей момент в приміщенні була вона, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та військовослужбовець з позивним «Док». ОСОБА_5 скаржився ОСОБА_8, що ОСОБА_2 його підставляє. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вийшли на вулицю, з'ясовували стосунки, повернувшись, заспокоїлися. Близько 23 год. 30 хв., коли всі вже спали, вона прокинулася через постріли, десь 5-6, що лунали в темряві. Після чого побачила, як ОСОБА_2 увімкнув світло, в руках у нього був пістолет. На запитання: «На що ти стріляєш у кімнаті?» останній посміхнувся та вийшов. Свідок підбігла до ОСОБА_5, який був весь в крові, просив допомоги. Після чого вона вибігла до кімнати офіцерів, покликала лікаря, викликала швидку допомогу, при цьому бачила ОСОБА_2, який перебував біля кухні та пив чай. ОСОБА_2 поводив себе спокійно, тілесних ушкоджень на ньому не бачила. До цієї події відносини між хлопцями були дружні. Стан у всіх був теж нормальний, цього дня вони були на стрільбах, наступного дня теж планувалися навчання. Зброя зберігалася в кімнаті зберігання зброї, хоча могла залишатися і при військовослужбовцях. Ключі від кімнати зберігання зброї були у ОСОБА_2 ОСОБА_5 забрала швидка допомога лише через 1,5 години, він ще був живий.

На запитання обвинуваченого свідок зазначила, що відразу після того, як почула постріли, побачила як ОСОБА_2 включив світло в кімнаті, тримав пістолет в руці (точно в якій зазначити не змогла), посміхнувся та вийшов з кімнати. Крім того, підтвердила, що зазначені події, відбувались послідовно, через короткий проміжок часу.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що події, свідком яких він був відбувались на початку вересня 2016 року. В зазначений час він був присутній при сварці між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Сварилися вони спочатку в кімнаті, де проживали, потім вийшли на вулицю. Конфлікт виник через те, що ОСОБА_2 розповів щось дуже важливе для ОСОБА_5 ОСОБА_5 хотів, щоб вони їх розсудили, а ОСОБА_2, почув ці розмови через вікно, у зв'язку з чим, між ними виникла бійка, після якої у ОСОБА_2 на груді була кров чи подряпина. Коли ввечері всі лягли відпочивати, в приміщенні було 5 осіб, в тому числі відпочивав і ОСОБА_5, свідок ОСОБА_10 вийшов до кухні. Почув декілька пострілів, вибіг на вулицю, тому що подумав, що це там. Потім зрозумів, що стріляли всередині приміщення, забіг назад, побачив ОСОБА_2, який йшов по коридору назустріч. При цьому останній був спокійний. Хтось сказав, що ОСОБА_2 застрелив ОСОБА_5 Підійшовши до ОСОБА_2, який сидів в коридорі та пив чай, свідок запитав навіщо він це зробив, на що отримав відповідь, що так було треба та продовжував пити чай. Пістолет Макарова, 9 мм лежав в коридорі на столі. ОСОБА_2 був відповідальний за кімнату зберігання зброї.

На запитання обвинуваченого, свідок зазначив, що дійсно в кімнаті в них була дерев'яна палиця з надписом «зубочистка».

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що на час 09.09.16 знав ОСОБА_2 та ОСОБА_5 десь місяць. 09.09.2016 близько 21 год було шикування, після чого всі розійшлись та біля 21 год.30 хв. він слухав музику у навушниках в сусідній кімнаті, яку від кімнати відпочинку відділяє скляна шафа (ця кімната як лабораторія). Через деякий час почув розмову на підвищених тонах. Це сварилися ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Спочатку у кімнаті, потім на вулиці, чув, що їх рознімали. Заснув, прокинувся приблизно о 23 год. 30 хв. від 5-6 пострілів, які лунали з сусідньої кімнати. При цьому, присів на ліжку, побачив спалахи та пороховий дим, які йшли з сусідньої кімнати. Через це він бачив по силуету, що стріляв ОСОБА_2 Свідок пішов туди, в проході кімнати стояв ОСОБА_2, світло вже горіло, потім ОСОБА_2 повернувся і вийшов. Свідок побачив ОСОБА_5, який сповзав з ліжка, був у спальному мішку, полусидячи з телефоном. В ліжку було декілька отворів від куль. Свідок вважає, що ОСОБА_5 намагався увернутися від куль. У ОСОБА_5 була пошкоджена грудна клітка, в ній було 3 вхідних та 3 вихідних отвори. Як медик зрозумів, що у ОСОБА_5 почався пневмоторакс, ушкодження одного з легенів. ОСОБА_11 став надавати медичну допомогу. У тямі ОСОБА_5 був десь 15 хвилин, помер в «швидкій» по дорозі до лікарні, швидка приїхала приблизно через 1,5 години. У ОСОБА_5 було 3 поранення в область груді, 1 поранення - в область живота, куля зупинилася в області хребта. При огляді кімнати кулі були витягнуті з матрацу та стін, до цього пошкоджень в стінах не було. Бачив в кімнаті речі обвинуваченого: сумку, Біблію, і засоби гігієни, одежу.

Свідок ОСОБА_9, який допитаний слідчим суддею під час досудового розслідування в порядку ст. 225 КПК України, пояснив, що 09.09.2016 з 21.00 до 21.30 була вечірня перевірка особового складу, яку проводив заступник командира роти з виховної роботи ОСОБА_12. Після її закінчення, до кімнати відпочинку зайшли він, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 почалася розмова, в ході якої вони з'ясовували відносини через дівчину ОСОБА_5 ОСОБА_2 втручався в їх стосунки. Після цього ОСОБА_5 відвіз офіцерів у штаб (профілакторій «Радуга»), повернувшись, продовжив з'ясовувати відносини з ОСОБА_2 Спочатку вони сварилися в кімнаті, потім - на вулиці. Пізніше всі заспокоїлися і лягли спати. Через деякий час ОСОБА_9 прокинувся через постріли, що лунали в кімнаті, побачив спалахи від порохових газів. В кімнаті було темно і хтось скрикнув. ОСОБА_2 увімкнув світло, в руках у нього був пістолет Макарова, який він тримав у правій руці. Лівою він увімкнув світло. ОСОБА_2 стояв біля ніг у ліжка ОСОБА_5, впритул, потім посміхнувся та вийшов з кімнати. Свідок зазначив, що ОСОБА_2, як він зрозумів, вистрілив всі патрони, а потім увімкнув світло; бачив при цьому, саме ОСОБА_2 На ліжку полусидів у спальному мішку ОСОБА_5 Ззаду в нього на спині була рана. ОСОБА_9 побіг за ОСОБА_2, пістолет вже лежав на тумбочці біля телевізору в коридорі. ОСОБА_2 сидів біля баку і пив чай. На питання ОСОБА_9 навіщо він це зробив, той відповів, що так треба було. Потім ОСОБА_2 взяв під охорону нічний патруль до приїзду поліції. ОСОБА_5 забрала «швидка допомога».

Суд не бере до уваги твердження обвинуваченого про неправдивість показань свідків, у зв'язку з неприязним ставленням до нього як необґрунтовані та безпідставні, оскільки свідки ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10 допитані в судовому засіданні, свідок ОСОБА_9 - слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК України, попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та приведені до присяги, не вбачається їх жодної упередженості, неприязні чи зацікавленості, при з'ясуванні сторонами кримінального провадження можливості сприймати ними факти, про які вони свідчили, надали послідовні та повні показання, що узгоджуються між собою та з іншими доказами в їх сукупності.

Винуватість ОСОБА_2 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими та речовими доказами:

-витягом з кримінального провадження №12016050220001546 від 10.09.2016 про реєстрацію в ЄРДР повідомлення телефоном 10.09.2016 від медичного працівника ЦМЛ м. Торецька про надання медичної допомоги ОСОБА_5 діагноз: вогнепальні кульові поранення грудної клітини та чола; при наданні медичної допомоги ОСОБА_5 помер від множинних поранень. Повідомлено про підозру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, діям якого надана правова кваліфікація за ч.1 ст. 115 КК України;

-рапортом оперативного чергового Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області про реєстрацію повідомлення в ЖЄО 10.09.2016 за №7018;

-протоколом огляду місця події від 10.09.2016 року з план-схемою та фототаблицею до нього, за участю спеціаліста, яким зафіксовано обстановку та розташування приміщень в будівлі психоневрологічного диспансеру за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Гайдара, буд. 43. Під час огляду в коридорі на металевому столі біля телевізору виявлено пістолет ПМ НОМЕР_1, 1985 року випуску з магазином НОМЕР_2. Патронів в магазині та стволі не виявлено. Під час огляду кімнати для відпочинку, в якій розміщені ліжка виявлено 6 гільз зеленого кольору з маркуванням на капсулях 9 мм; на подушці - 4 вхідних та вихідних отвори; в матраці - в місці пошкодження виявлено 1 кулю з металу жовтого кольору; в стіні ближче до центру ліжка - 4 отвори діаметром до 1 см.; спальний мішок синьо-чорного кольору з блискавкою, у верхній частині якого виявлено 4 отвори до 1 см та плями бурого кольору; в місці отвору в стіні під ліжком - 1 куля в оболонці жовтого кольору. З місця події вилучено: пістолет ПМ НОМЕР_1 з магазином; 4 гільзи з маркуванням 270 02; 2 гільзи з маркуванням 270 03; 2 кулі, що поміщені в сейф пакет №0771799, паперові конверти та опечатані, а також змив з поверхні пістолету ПМ НОМЕР_1, спальний мішок з пошкодженнями, подушка;

-протоколом огляду місця події від 10.09.2016 року з план-схемою та фототаблицею до нього за участю судово-медичного експерта, яким зафіксовано проведений зовнішній огляд трупу ОСОБА_5, під час якого виявлені пошкодження: рана в ключичній області, глибоке садно; рана зліва на рівні другого міжребер?я по середньо-ключичній поверхні; 2 рани в області лівого підребер'я, проникаючі в черевну порожнину, у заднього краю лівої пахвової впадини - рана округлої форми, у зовнішнього краю лівої лопатки - рана невизначеної форми, по лопаточній лінії зліва - рана, від якої на 9 см вправо під шкірою стороннє тіло; з ран з передньої поверхні тіла зроблено змиви на марлеві тампони, що поміщені в паперові конверти та опечатані;

-даними, що містяться у протоколі, складеному в результаті проведення слідчого експерименту від 10.09.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_2, захисника останнього, понятих. Під час слідчого експерименту ОСОБА_2 визнав той факт, що він скоїв вбивство ОСОБА_5, показав, що 09.09.2016, взяв в кімнаті зберігання зброї пістолет, що знаходився на ящику з позначенням «рации», після чого зайшов в кімнату відпочинку, вказавши на ліжко справа, на якому розташував манекен, відтворюючи розміщення ОСОБА_5, став в дверях та зазначив, що біля восьми разів, тримаючи пістолет в правій руці, вистрелив у ОСОБА_5 В коридорі вказав на стіл з телевізором біля стіни, на який поклав пістолет.

Суд критично ставиться до зазначеного доказу та зауважує, що слідчий експеримент як процесуальна дія може здійснюватися в двох основних формах: а) проведення слідчого експерименту; б) шляхом перевірки показань на місці.

Суть слідчого експерименту полягає у відтворенні операцій, обстановки та інших обставин певної події шляхом виконання необхідних дослідницьких дій або випробувань.

Суть перевірки показань на місці полягає в тому, що в ході її показання, які раніше дані свідком, потерпілим, підозрюваним, перевіряються на місці шляхом показу цими особами: де, як і в якій послідовності розгорталися події, що досліджуються, та співставленні цих показань з реальною обстановкою. Таким чином, головними цілями проведення цієї дії є: уточнення раніше встановлених фактичних даних, виявлення нових доказів; з'ясування і усунення протиріч у показаннях; викриття неправдивих показань.

Наведений доказ - слідчий експеримент по своїй суті є закріпленням на місці показань обвинуваченого, які він надавав під час досудового розслідування. В судовому засіданні обвинувачений повністю заперечував зазначені обставини, пояснив, що не пам'ятає саме цих подій, тому суд вважає, що обґрунтування винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на показаннях, що він не підтвердив в судовому засіданні, зокрема, зазначена слідча дія не містить даних щодо перевірки обвинуваченим наявності патронів в пістолеті, безпосередніх обставин скоєння пострілів, їх механізму, частини тіла, в яку вони здійснювалися. Крім того, кількість пострілів, що як зазначив під час слідчого експерименту ОСОБА_2 - (8) не відповідає обставинам, фактично встановленим під час судового розгляду - (6).

-даними, що містяться у протоколі, складеному в результаті проведення слідчого експерименту від 15.10.2016 року з фототаблицею за участю свідка ОСОБА_11 Під час слідчого експерименту свідок показав на місці обставини 09.09.2016, за яких він прокинувся від звуків пострілів в суміжній кімнаті, бачив спалах, а після того, як увімкнулося світло, побачив ОСОБА_2, який стояв при вході в кімнату. Свідок, зайшовши до зазначеної кімнати, на ліжку справа від входу побачив пораненого ОСОБА_5, якому надавав медичну допомогу;

-даними, протоколу слідчого експерименту від 15.10.2016 року з фототаблицею за участю свідка ОСОБА_9 Під час слідчого експерименту свідок показав на місці обставини 09.09.2016, за яких він вказав на ліжко справа від входу в кімнату, на якому перебував ОСОБА_5, зазначивши, що прокинувся від звуків пострілів в кімнаті та побачив, що в ногах у ліжка ОСОБА_5 стоїть особа та стріляє в ОСОБА_5 Коли увімкнулося світло, побачив, що це стріляв ОСОБА_2, в руці якого бачив пістолет ПМ. Свідок вказав, що після цього ОСОБА_2 вийшов в коридор, поклав пістолет на стіл, на якому стояв телевізор;

-протоколом огляду від 14.09.2016, за результатами проведення якого з Торецького відділення СМЕ вилучено: труси, клапоть шкіри з трупу ОСОБА_5 з двома пошкодженнями у вигляді наскрізних отворів, 2 жетони з ланцюжком, браслету вигляді плетіння, куля, хрестик;

-висновком судово-медичної експертизи № 104 від 19.09.2016 при дослідженні трупа ОСОБА_5, 1982 року народження були виявлені 2 вогнепальні кульові наскрізні поранення м'яких тканин грудної клітки ліворуч (підключична ділянка та ділянка лівої пахвової області); 2 проникаючі вогнепальні кульові поранення живота (одне - сліпе з ушкодженням передньої стінки шлунку, лівого куполу діафрагми, м'яких тканин в області кореня лівої легені, зовнішньої стінки грудного відділу аорти, 6 ребра по навколохребтовій лінії з наявністю стороннього тіла (кулі) у м'яких тканинах спини; друге-наскрізне з ушкодженням лівого куполу діафрагми, нижньої долі лівої легені, м'яких тканин в області 6 міжреберного проміжку; кров у лівій плевральній порожнині (1900 мл), у черевній порожнині (100 мл); малокрів'я та дистрофічні змінення внутрішніх органів.

Ці ушкодження утворилися незадовго до смерті внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, патрони якої були знаряджені оболонковими кулями. Стосовно живих осіб ці ушкодження носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Причиною смерті ОСОБА_5 стала гостра крововтрата, обумовлена наявністю вищезазначених вогнепальних кульових поранень грудної клітки та живота з ушкодженням внутрішніх органів. Смерть ОСОБА_5 могла настати за 6-8 годин до початку судово - медичного дослідження трупу (початок дослідження ІНФОРМАЦІЯ_10 о 8.35). Настання смерті ОСОБА_5 знаходиться у прямому причинному зв'язку з ушкодженнями. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу етиловий спирт не знайдений, у сечі виявлений етиловий спирт у кількості 0,49%, що свідчить про те, що незадовго до смерті він вживав алкогольні напої, але на момент настання смерті алкоголь з організму практично вивівся;

- висновком судової балістичної експертизи №2/2-155 від 28.10.2016 року пістолет ПМ НОМЕР_1 1985 року випуску, наданий на дослідження, є ручною нарізною короткоствольною вогнепальною зброєю - пістолетом Макарова (ПМ) серія НОМЕР_1 калібру 9 мм. (9х18 мм). Даний пістолет промислового виготовлення (рік випуску - 1985). Пістолет до стрільби придатний.

Предмети, надані на дослідження, а саме 6 гільз, 3 кулі та 10 патронів є:

-шість гільз - складовими частинами (гільзами) пістолетних патронів калібру 9 мм (9х18), які призначені для стрільби з пістолетів Макарова (ПМ), автоматичних пістолетів Стєчкіна (АПС), ФОРТ - 12 та іншої зброї калібру 9 мм; на зазначених гільзах, що вилучені у приміщенні ПНД м. Торецька, виявлений індивідуально-характерний комплекс, що свідчить про категоричний висновок про те, що вони вистріляні з пістолета Макарова (ПМ) серія НОМЕР_1 калібру 9мм (9х18мм), наданого на дослідження;

-три кулі - складовими частинами, а саме оболонковими неекспансивними кулями пістолетних патронів калібру 9 мм (9х18), що призначені для стрільби з пістолетів Макарова («ПМ»), автоматичних пістолетів Стєчкіна (АПС), Форт - 12 та іншої зброї калібру 9 мм;

-десять патронів - пістолетними патронами калібру 9х18 мм промислового виробництва, які призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм центрального бою (пістолет Макарова (ПМ), автоматичний пістолет Стєчкіна (АПС), Форт - 12 та ін.).

Дві кулі, вилучені в ході ОМП у приміщенні ПНД м. Торецька, вистріляні з пістолету серії НОМЕР_1, наданого на дослідження. Стосовно кулі, вилученої 14.09.2016 у відділенні СМЕ м. Торецька, питання не вирішувалося, через те, що ознаки каналу ствола, що відобразилися в слідах на кулі, малоінформативні та у своїй сукупності не достатні для визначення даних слідів придатними для ідентифікації зброї, із якої вона вистріляна.

Колегія суддів зазначає, що доводи сторони захисту щодо недопустимості та неналежності зазначеного доказу, через вилучення під час огляду місця події від 10.09.2016 6 гільз та 2 куль та 1 кулі - з Торецького відділення СМЕ 14.09.2016, а при дослідженні речових доказів в судовому засіданні встановлено, що до матеріалів провадження долучено більшу кількість гільз та пуль, не знайшли об'єктивного підтвердження з огляду на наступне.

З висновку судово-балістичної експертизи №2/2-155 від 28.10.2016 вбачається, що для проведення експертизи направлено: пістолет ПМ НОМЕР_1, 1985 року випуску з магазином НОМЕР_2 (у сейф пакеті), 6 гільз (в одному конверті, 2 кулі (вилучені з під ліжка та матрацу в одному пакеті), куля вилучена у Торецькому відділенні СМЕ (в одному пакеті), 10 патронів, наданих згідно протоколу огляду від 07.10.2016 військовослужбовцем 53 бригади ВСУ ВЧ 0917 ОСОБА_12 з маркувальним позначенням «38 87». Крім того, у відповідь на клопотання експерта про надання для проведення ідентифікаційного дослідження надано 5 патронів калібру 9 мм (9х18) з маркуванням «270 02».

Ініціатору проведення експертизи повернуто в опечатаному пакеті експертної служби № 0771799: пістолет ПМ НОМЕР_1 з магазином, 6 гільз, 3 кулі калібру 9 мм (в попередніх упаковках); шість гільз, шість куль калібру 9 мм, один патрон 9 мм в демонтованому вигляді, три патрони 9 мм з маркуванням «38 87», з числа вилучених у ОСОБА_12; два патрони калібру 9 мм з маркуванням «270 02», що надані згідно клопотання.

Таким чином, існування більшої кількості патронів, що зберігаються в камері речових доказів за дійсним кримінальним провадженням, обумовлено необхідністю проведення експериментальних досліджень та порівняльного аналізу експертом, згідно встановлених методик та обґрунтування зроблених висновків, у зв'язку з чим, порушень при проведенні зазначеної експертизи судом не встановлено;

-протоколом огляду від 14.09.2016, за результатами проведення якого оглянуто спальний мішок темно-синього кольору з замком «блискавка», в якому виявлено 3 наскрізні отвори на передній та задній частині, в районі розташування отворів - речовина бурого кольору, зроблено зріз з тканини з пошкодженням та речовиною; камуфльовані брюки та військова куртка ОСОБА_2;

-висновком судової імунологічної експертизи №1849 від 21.10.2016 встановлено, що кров ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 належить до групи 0 з ізогемаглютинами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

-висновком судової імунологічної експертизи №1850 від 21.10.2016 встановлено, що кров ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 належить до групи 0 з ізогемаглютинами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

-висновком судової імунологічної експертизи №1851 від 28.10.2016 встановлено, що в слідах (№1,2) на фрагменті тканини, вилученому зі спального мішка, знайдено кров; походження слідів крові на досліджуваному фрагменті тканини не виключається від ОСОБА_5, як такого, що має групу крові 0 з ізогемаглютинами анти-А і анти-В;

-висновком комплексної психолого - психіатричної експертизи №1118 від 26.10.2016 ОСОБА_2 є психічно здоровим, в момент вчинення правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, не перебував в тимчасово хворобливому розладі психічної діяльності, що міг позбавити його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, оскільки не є душевнохворим. ОСОБА_2 в момент скоєння інкримінованого правопорушення в стані фізіологічного афекту (стан сильного душевного хвилювання), не перебував;

-в судовому засіданні досліджувалися речові докази: спальний мішок, клапоть шкіри, браслет зі шнура, труси, 2 жетони; пістолет ПМ НОМЕР_1 з магазином, 6 гільз, 3 кулі кал.9 мм., 6 куль, 6 гільз калібру 9 мм., один патрон 9 мм. в демонтованому вигляді та 3 патрони 9 мм з маркуванням «38 87», 2 патрони калібру 9 мм з маркуванням «270 02»; куртка та брюки ОСОБА_2

Обвинуваченим заявлено клопотання про визнання пістолету ПМ НОМЕР_1 недопустимим доказом, оскільки під час досудового розслідування пістолет не арештований слідчим суддею та не визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні. Судом зазначається, що знаряддя злочину - пістолет ПМ НОМЕР_1, вилучено під час проведення огляду місця події 10.09.2016 року, згідно з постановою слідчого від 11.11.2016 визнано речовим доказом. В даному випадку відсутність звернення слідчого до суду з клопотанням про арешт вилученого пістолету не є підставою для визнання цього доказу недопустимим на підставі положень ст.ст. 86, 87 КПК України, оскільки предмети, що вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження (ч. 7 ст. 236 КПК України).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 неодноразово заявляв клопотання про виділення з матеріалів дійсного провадження матеріалів за фактом викрадення його особистих речей, зокрема, вказавши, що після його затримання зникли паспорт громадянина України, особисті речі та інші документи. Суд зазначає наступне, що згідно наданого до суду прокурором витягу з ЄРДР № 12016050220001950, відповідні відомості за заявою ОСОБА_2 24.11.2016 зареєстровані, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Разом з цим, суд зазначає, що досудове розслідування провадиться в рамках іншого кримінального провадження, що не перебуває в прямому зв'язку з обставинами злочину, що інкримінований обвинуваченому, не впливає на з'ясування фактичних обставин злочину, кваліфікацію, забезпечення права на захист обвинуваченого ОСОБА_2

З аналогічних підстав суд не бере до уваги зауваження обвинуваченого з приводу не вилучення слідчим дерев'яної бити під час огляду місця події, оскільки зазначений предмет безпосередньо до обставин дійсного кримінального провадження за фактом вбивства ОСОБА_5 відношення не має.

Крім того, за клопотанням обвинуваченого щодо підтвердження факту спричинення йому тілесних ушкоджень, судом витребувано інформацію з ЦМЛ м. Торецька № 1251 від 09.06.2017, згідно з якою 10.09.2016 о 02.00 год. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з діагнозом: «травма голови та грудей» не звертався.

З приводу заперечення обвинуваченим під час судового розгляду можливості дослідження в судовому засіданні висновків проведених експертиз, речових доказів та інших документів, що не вказані слідчим в реєстрі матеріалів досудового розслідування, суд зазначає про наступні положення кримінального процесуального закону. Відповідно до ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом та повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Таким чином, реєстр матеріалів досудового розслідування полегшує вивчення судом цих матеріалів та їх розгляд. Реєстр передує всім матеріалам і не включається в нумерацію аркушів матеріалів досудового розслідування. Інформація, яка міститься в реєстрі, є лише відповідально зафіксованим орієнтиром для судового дослідження матеріалів справи і самостійного доказового значення не має.

Учасники кримінального провадження в повному обсязі ознайомлені з матеріалами та доказами, зібраними під час досудового розслідування, зауважень з цього приводу не надавали, тож суд, визнав можливим та необхідним дослідження безпосередньо всіх матеріалів, що надані стороною обвинувачення.

Суд не погоджується з позицією сторони захисту щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст. 115 КК України, що обґрунтована посиланням на ті обставини, що ОСОБА_5 своєчасно не було надано кваліфікованої медичної допомоги.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого ч. 2 ст. 121 КК, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: (при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

Згідно зі ст. 23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Виходячи з положень ст. 24 КК України умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

В розділі 2.1 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя і здоров'я особи за 2014 рік» зазначено, що визначаючи форму вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілого, судам необхідно виходити з обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема: характеру дій підсудного, внаслідок яких потерпілого позбавлено життя; обстановки, яка передувала вчиненню злочину, знаряддя злочину; локалізації тілесних ушкоджень; поведінки підсудного стосовно потерпілого до та після вчинення злочину. При цьому доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 як військовослужбовець, мав певні навики поводження зі зброєю; застосовуючи таку зброю, здійснюючи неодноразові постріли у верхню частину тіла ОСОБА_5, усвідомлював суспільно небезпечний характер таких своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки у виді тяжкого тілесного ушкодження та навіть смерті особи, щодо якої застосована вогнепальна зброя, допомоги потерпілому не надавав. Отже, за таких обставин в діянні обвинуваченого вбачаються ознаки саме умисного протиправного позбавлення життя іншої людини, тобто умисного вбивства.

Практикою Європейського суду з прав людини закріплено позицію, що за змістом пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Визнавши досліджені докази достовірними, належними та допустимими та, оцінивши їх в сукупності з іншими фактичними даними та обставинами скоєння злочину, суд дійшов висновку, що інкримінований ОСОБА_2 злочин, вчинений саме ним.

Таким чином, судова колегія вважає вину ОСОБА_2 доведеною за інкримінованим обсягом обвинувачення та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання, судова колегія бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкий злочин, за місцем проживання, роботи та проходження служби характеризується позитивно, до затримання проходив службу в Збройних Силах України та брав участь у проведенні антитерористичної операції, одружений, дружина страждає тяжким захворюванням, має двох малолітніх дітей, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.

Судом також взято до уваги ставлення обвинуваченого до скоєного, поведінку ОСОБА_2 під час судового розгляду, що не була проявом внутрішніх переживань особою того, що сталося, морального засудження своєї злочинної поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов'язок держави - захищати життя людини.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, що за ст. 115 КК України класифікується як особливо тяжкий, що посягає на життя людини, яке серед інших соціальних благ відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, особливо тяжких наслідків, що настали - смерті людини, особи обвинуваченого, а також принципу індивідуалізації покарання, передбаченому в статті 65 КК України, судова колегія дійшла переконання, що ОСОБА_2 становить підвищену небезпеку для суспільства, а тому вважає необхідним застосувати до нього позбавлення волі на певний строк, як таке, що відповідатиме меті покарання, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

ОСОБА_2 затримано 10.09.2016 року о 12.00 год. Ухвалою слідчого судді від 13.09.2016 року до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим, він перебуває в місцях попереднього ув'язнення.

В редакції Закону України від 26.11.2015 №838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» імперативною нормою ч.5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

21.06.2017 набрав чинності Закон України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», яким викладено нову редакцію ч.5 ст. 72 КК України, згідно з якою попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Таким чином, суд вважає, що нова редакція ч.5 ст. 72 КК України погіршує становище обвинуваченого, у зв'язку з чим, не має зворотної сили, а тому час попереднього ув'язнення ОСОБА_2 з моменту затримання до часу набрання Законом № 2046-VIII чинності підлягає зарахуванню за правилами ч.5 ст. 72 КК України, що діяла в редакції попереднього закону з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільних позовів у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України, щодо процесуальних витрат - в порядку ст. 126 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з часу його фактичного затримання - з 10.09.2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 10.09.2016 по 20.06.2017 включно.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні №12016050220001546 від 10.09.2016 на проведення судової балістичної експертизи №2/2-155 від 28.10.2016 - в розмірі 2646 (дві тисячі шістсот сорок шість) грн. 20 (двадцять) коп.

Речові докази, після набрання вироком законної сили:

- спальний мішок, клапоть шкіри, браслет зі шнура, труси, 2 жетони що зберігаються в камері зберігання речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області - знищити;

- пістолет ПМ НОМЕР_1 з магазином, 6 гільз, 3 кулі кал.9 мм., 6 куль, 6 гільз калібру 9 мм., один патрон 9 мм. в демонтованому вигляді та 3 патрони 9 мм з маркуванням «38 87», 2 патрони калібру 9 мм з маркуванням «270 02» - що зберігаються в збройній кімнаті Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, повернути до військовій частині - польова пошта В0927;

- куртку та брюки ОСОБА_2 - повернути ОСОБА_2;

- диск із записом допиту свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9 № LH315OTK22010054D3 від 19.10.2016- зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копій судового рішення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Головуючий суддя Г.В. Ткач

Судді В.В. Андреєв

Н.В. Нємиш