Рішення № 67354382, 21.06.2017, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5887/16-ц

Провадження № 2/500/378/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

при секретарі - Петровій В.В.,

за участю сторін: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_3, третя особа - обслуговуючий кооператив «житлово - будівельний кооператив № 6 «Весенний» про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

09.11.2016 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, який заявою від 21.06.2017 року уточнив та яким просив визнати за ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року право на паєнакопичення сплачені за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_8 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що позивачем не надано документів, що підтверджують місце відкриття спадщини.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 уточненні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Ізмаїльської міської ради Одеської області в судовому засіданні уточненні позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти задоволення позову.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 уточненні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти задоволення позову.

Представник третьої особи - обслуговуючого кооперативу «житлово - будівельний кооператив № 6 «Весенний» в судовому засіданні не заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_6 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_3, третя особа - обслуговуючий кооператив «житлово - будівельний кооператив № 6 «Весенний» про визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 належали паєнакопичення сплачені за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Так, згідно довідки від 18.01.2017 року наданої головою правління обслуговуючого кооперативу «житлово - будівельний кооператив № 6 «Весенний», в квартирі АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 року проживала нині покійна ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, але документи, що підтверджують членство ОСОБА_7 в ЖБК № 6 «Весенний» видати не можливо, у зв'язку з відсутністю таких документів у правління обслуговуючого кооперативу. Ордер, або витяг з рішення міськадміністрації про вселення в житлове приміщення квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, видати не можливо у зв'язку з тим, що їх копії відсутні. Довідку про внесення кооперативного пайового внеску видати не можливо у зв'язку з тим, що такі документи видавались членам ЖБК № 6 «Весенний» по факту погашення кооперативного пайового внеску, а частина документів була втрачена.

Відповідно до архівної виписки з рішення виконкому Ізмаїльської міської ради за № 467/1 від 16.07.1976 року ОСОБА_7 наявна в списку осіб між якими розподілені квартири ЖБК № 6 «Весенний».

Згідно поквартирної карточки ОСОБА_7 проживала в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно довідки наданої комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 05.02.2016 року за № 177, відповідно до матеріалів архіву КП «Ізмаїльське МБТІ» станом на 31.12.2012 року власником квартири АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.

Згідно запису у акті про одруження № 72 від 27.03.1968 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_3» та згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу № 00018083017 від 20.05.2017 року, ОСОБА_7 змінила прізвище на «ОСОБА_7».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.02.2016 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_7 згідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить право на паєнакопичення сплачені за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За життя спадкодавець заповіту не залишала.

Згідно із ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_7 є:

- син ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 09.02.2016 року, повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області;

- син ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19.05.2017 року, повторно виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, записом акту про одруження № 72 від 27.03.1968 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, згідно якого ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_3» та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу № 00018083017 від 20.05.2017 року, згідно якого ОСОБА_7 змінила прізвище на «ОСОБА_7».

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Як було з'ясовано судом позивач ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, був неповнолітньою особою, проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_7, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).

В свою чергу відповідач ОСОБА_3 будучи спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року разом із нею не проживав та до нотаріальної контори із завою про прийняття спадщини не звертався, тому вважається таким, що не прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року). Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача ОСОБА_6 неможливо, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року право на паєнакопичення сплачені за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_6 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_3, третя особа - обслуговуючий кооператив «житлово - будівельний кооператив № 6 «Весенний» про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року право на паєнакопичення сплачені за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.О.Бурнусус