Рішення № 67353983, 22.06.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/1609/16-ц 22.06.2017 22.06.2017 22.06.2017

Провадження №22-ц/784/1365/17

справа № 477/1609/16-ц

провадження № 22-ц/784/1365/17 Головуючий у першій інстанції: Семенова Л.М.

категорія 24 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 червня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Лептугою С.С., Тищенко Л.С.,

за участі: позивачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

представників відповідачів Іноземцева Є.С., Голубашенка Т.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 4 травня 2017 року, ухваленого

за позовом

ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут» (далі - ТОВ «Миколаївгаз збут»), публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (далі - ПАТ «Миколаївгаз») про визнання незаконним рішення, відновлення газопостачання, визнання договору про реструктуризацію недійсним та стягнення моральної шкоди, та

за зустрічним позовом

ПАТ «Миколаївгаз» до ОСОБА_3 про стягнення збитків,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулась з позовом, який в подальшому уточнила, до ТОВ «Миколаївгаз збут», ПАТ «Миколаївгаз» про визнання незаконним рішення, зобов'язання поновити газопостачання, визнання договору недійсним та стягнення моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що їй належить будинок № АДРЕСА_1 Вітовського району Миколаївської області, та вона є споживачем послуг з газопостачання на підставі договору від 22 квітня 2011 року, укладеного з ПАТ «Миколаївгаз», за яким до системи газопостачання було підключено газову плиту та опалювальний котел.

21 квітня 2013 року цей котел було відключено через несправність автоматики. Між тим, її колишній чоловік самовільно підключив котел зірвавши пломби.

16 травня 2015 року її котел було відключено вдруге, після самовільного підключення.

16 листопада 2015 року на котел було встановлено нову автоматику. Після випробування котла, його знову було відключено.

Вважаючи, що після усунення нею порушень (встановлення справної автоматики), таке відключення котла є односторонньою зміною умов договору від 22 квітня 2011 року, позивачка просила визнати рішення ПАТ «Миколаївгаз» від 16 листопада 2015 року про припинення подачі газу до опалювального котла її будинку незаконним, а також просила зобов'язати ПАТ «Миколаївгаз» поновити безкоштовно подачу газу.

Крім того, 13 липня 2016 року вона уклала із ТОВ «Миколаївгаз збут» договір реструктуризації збитків на суму 22402 грн. 21 коп., що нібито зазнало вказане Товариство через самовільне відновлення нею газопостачання.

За час виконання договору вона сплатила 3000 грн.

Посилаючись на те, що єдиною причиною підписання цього договору був психічний тиск з боку представників ТОВ «Миколаївгаз збут», а також на те, що договір не підписаний ПАТ «Миколаївгаз», хоча стосується прав та обов'язків цього товариства, позивачка просила визнати вказаний договір недійсним на підставі ч. 1 ст. 231 ЦК України, а також стягнути з ТОВ «Миколаївгаз збут» моральну шкоду в розмірі 24000 грн. за правилами ч. 2 ст. 231 ЦК України, та 3000 грн. на підставі ст. 216 ЦК України.

В грудні 2016 року ПАТ «Миколаївгаз» звернулось із зустрічним позовом, який в подальшому уточнило, про стягнення з ОСОБА_3 матеріальних збитків, завданих порушенням Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (далі - Правила надання послуг з газопостачання), в сумі 21627 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 4 травня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, а позов ПАТ «Миколаївгаз» задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Миколаївгаз» 21627 грн. збитків та 1378 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 проживає в житловому будинку № АДРЕСА_1 Вітовського району Миколаївської області та є споживачем послуг з газопостачання на підставі договору від 22 квітня 2011 року, укладеному з ПАТ «Миколаївгаз», а з 18 листопада 2015 року за договором, укладеним з ПАТ «Миколаївгаз» та ТОВ «Миколаївгаз збут».

Відповідно до вказаних договорів до газових приладів, що знаходяться в будинку позивачки, віднесено газову плиту та опалювальний котел.

21 квітня 2013 року в зв'язку з виявленим порушенням Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98), затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 254 від 1 жовтня 1997 року (далі - Правила безпеки систем газопостачання), а саме, несправності автоматики, котел було відключено шляхом перекриття запірного пристрою та встановлення пломби перед котлом (а.с. 13).

Між тим, під час перевірки 16 травня 2015 року працівниками ПАТ «Миколаївгаз» було встановлено, що газопостачання до котла самовільно відновлено шляхом зривання пломби на запірних пристроях. Того ж дня працівниками ПАТ «Миколаївгаз» складено акт-претензія, а котел споживача відключено від газопостачання (а.с. 15).

Зазначені обставини ОСОБА_3 не заперечувала, підписала акт-претензію, зазначивши в акті про те, що пломбу зірвав її колишній чоловік у нетверезому стані.

Відповідно до п. 6 Правил надання послуг з газопостачання у разі зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі в будинок, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, газопостачання припиняється.

За п. 35 цих Правил про порушення, допущені споживачем під час користування газом, відповідальні представники газорозподільного (газопостачального) підприємства складають акт-претензію у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. На підставі акта-претензії визначається розмір завданих споживачем збитків, які відшкодовуються ним відповідно до законодавства.

В зв'язку з виявленим порушенням Правил надання послуг з газопостачання комісією ПАТ «Миколаївгаз» на підставі вказаного акту-претензії складено акт-розрахунок збитків на суму 23 744 грн. 22 коп. (а.с. 229-230).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ПАТ «Миколаївгаз» уточнив вказаний розрахунок збитків, визначивши його в сумі 21627 грн.10 коп. (а.с. 114).

Заперечуючи проти стягнення вказаних збитків позивачка та її представник посилались на відсутність повноважень комісії ПАТ «Миколаївгаз» для розрахунку таких збитків та неповноважний склад цієї комісії.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 розділу ІІ Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 184 від 28 жовтня 2014 року (далі - Порядок відшкодування збитків), для розрахунку збитків відповідно до цього Порядку газопостачальне/газорозподільне підприємство створює комісію.

Як вбачається з наказу голови правління ПАТ «Миколаївгаз» № 150 від 19 червня 2014 року (далі - наказ № 150), створено постійно діючу комісію цього товариства по роботі зі зверненнями споживачів природного газу (населення) м. Миколаєва, до компетенції якої входить, в тому числі, розгляд матеріалів та прийняття рішень по проведенню перерахунків за спожитий природний газ, відшкодування шкоди, завданої товариству. Крім того, наказом визначено персональний склад цієї комісії, а також можливість заміни окремих членів комісії в разі їх відсутності іншими працівниками товариства та залучення до роботи комісії у разі необхідності інших фахівців ПАТ «Миколаївгаз».

Отже, вказаним наказом ПАТ «Миколаївгаз» створено комісію для розрахунку збитків відповідно до вимог підпункту 5 пункту 6 розділу ІІ Порядку відшкодування збитків.

Зазначення в п. 3 цього наказу про повноваження комісії приймати рішення щодо здійснення перерахунку на суму, яка не перевищує 2000 грн., не стосується повноважень комісії щодо розрахунку збитків. Тому доводи апеляційної скарги з приводу цього, є необґрунтованими.

Як вбачається з акту-розрахунку збитків від 22 травня 2015 року, який складено стосовно порушення ОСОБА_3 Правил надання послуг з газопостачання та підписано членами комісії ПАТ «Миколаївгаз», в роботі цієї комісії дійсно приймали участь працівники цього товариства, які не зазначені в наказі № 150. Однак, таке залучення інших працівників товариства до роботи комісії передбачено самим наказом, а тому не може вважатись неправомірним.

Твердження апеляційної скарги про те, що зазначені акт-претензія та акт-розрахунок збитків не можуть вважатись належними доказами заподіяння таких збитків, оскільки в них відсутній опис порушення, суперечать змісту цих актів.

Так, в акті-претензії зазначено, що ПАТ «Миколївгаз» висловлює претензію з приводу самовільного відновлення газопостачання (зривання пломби на запірних пристроях) (а.с. 15). В акті-розрахунку в якості порушення зазначено: самовільне відновлення газопостачання шляхом зривання пломб на запірних пристроях (а.с. 229 зворот).

Таке оформлення вказаних актів відповідає додаткам 1, 2 Порядку відшкодування збитків.

Не обґрунтованими є і доводи ОСОБА_3 та її представника про те, що наведений ПАТ «Миколаївгаз» розрахунок збитків у вигляді таблиці не відповідає Порядку відшкодування збитків та є незрозумілим.

Так, відповідно до вказаного Порядку, відшкодування збитків здійснюється за таке порушення споживачем Правил надання послуг з газопостачання, як самовільне відновлення газопостачання (підпункт 5 пункту 2 розділу ІІ).

При цьому, за пунктом 2 розділу І вказаних Правил, самовільним відновленням газопостачання вважається виявлений після складання акта про припинення газопостачання факт самовільного втручання споживача в роботу системи газопостачання з метою відновлення газопостачання на власні об'єкти або окремі газові прилади і пристрої, у тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об'єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо.

Порядок розрахунку збитків, які відшкодовуються споживачем газопостачальному/газорозподільному підприємству у разі виявлення порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2 розділу ІІ, визначено у підпункті 4 пункту 4 цього розділу, за яким розрахунок за спожитий газ здійснюється за нормами споживання газу, що були чинними на дату виявлення порушення, за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки тощо) до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців.

При цьому згідно підпунктом 7 пункту 6 цього розділу визначено, що розрахунок збитків у всіх випадках здійснюється за цінами на газ для населення, що діяли на дату виявлення порушення.

Як вбачається зі спірного акту-розрахунку, при визначені збитків за період з 16 листопада 2014 року по 16 травня 2015 року, тобто за 6 місяців, що передували порушенню, ПАТ «Миколаївгаз» виходило з норми споживання природного газу за використання газової плити - 9 куб.м. на особу, та 11 куб.м. - на індивідуальне опалення. Крім того, щодо газу, використаного на індивідуальне опалення, ПАТ «Миколаївгаз» виходило з опалювальної площі 21 кв.м. на наймача або власника житла і кожного члена сім'ї та додатково 10,5 кв.м. на сім'ю. За надлишок опалювальної площі понад цю норму, яка в даному випадку склала 15,2 кв.м., відповідачем застосовано коефіцієнт 1,3 тарифу.

Зазначені норми споживання природного газу відповідають положенням постанови Кабінету Міністрів України № 619 від 8 червня 1996 року, в редакції, яка була чинною на момент виявлення порушення.

Крім того, з пояснень представника відповідача та зі змісту вказаного розрахунку вбачається, що ПАТ «Миколаївгаз» при визначені розміру збитків виходив з ціни на газ в розмірі 3,6 грн. за 1 куб.м. за обсяг, спожитий до 200 куб.м. природного газу на місяць (включно), а за обсяг, спожитий понад 200 куб.м. на місяць - 7,188 грн., що відповідає вимогам постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 583 від 3 березня 2015 року.

Отже проведений ПАТ «Миколаївгаз» розрахунок збитків відповідає як положенням Правил надання послуг з газопостачання та Порядку відшкодування збитків, так і вимогам чинних на момент виявлення порушення нормативних актів щодо норми споживання газу та ціни на газ.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на доводи апеляційної скарги про те, що за умови облікового користування позивачкою газом, в тому числі за час самовільного відновлення газопостачання до котла, нарахування, які проведено ПАТ «Миколаївгаз» за порушення позивачкою Правил надання послуг з газопостачання, не можуть вважатись збитками в розумінні положень ст. 22 ЦК України.

Між тим «збитки», які визначені у акті-розрахунку, хоча і мають інший за своїм характером механізм нарахування, ніж передбачені положеннями ст. 22 ЦК України, однак їх розрахунок проведено відповідно до діючого на той час Порядку відшкодування збитків. Тому покладення на ОСОБА_3 обов'язку відшкодувати ПАТ «Миколаївгаз» 21627 грн. «збитків», відповідає обставинам справи та вимогам Правил надання послуг з газопостачання та Порядку відшкодування збитків.

Що стосується вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення ПАТ «Миколаївгаз» від 16 листопада 2015 року про припинення подачі газу до опалювального котла її будинку, то колегія суддів погоджується з основним висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, після того як позивачка відремонтувала котел, встановивши нову автоматику, 16 листопада 2015 року з метою випробування автоматики котла було тимчасово відновлено газопостачання, а після закінчення випробування котел знову було відключено.

При цьому, на момент встановлення нової автоматики позивачкою не було оплачено нараховані ПАТ «Миколаївгаз» збитки.

Згідно п. 9 Правил надання послуг з газопостачання відновлення газопостачання здійснюється газорозподільним підприємством протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному або газорозподільному підприємству.

Отже, оскільки відновлення газопостачання до котла позивачки 16 листопада 2015 року мало тимчасовий характер та було пов'язано лише з необхідністю перевірки нової автоматики, то відключивши котел цього дня від газопостачання після такої перевірки, відповідач відновив попередній стан, за яким було припинено газопостачання до котла через допущені позивачкою порушення. Тому таке відключення не суперечить вимогам п. 9 Правил надання послуг з газопостачання.

Відсутність в акті про відключення визначення певного порушення Правил, не може бути достатньою підставою для визнання цього відключення незаконним, оскільки, як зазначалось вище, його проведено не через такі порушення.

Що стосується вимог позивачки про визнання недійсним договору, укладеного з ТОВ «Миколаївгаз збут» про реструктуризацію збитків, колегія дійшла наступного.

Обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсним зазначеної угоди, ОСОБА_3 посилалась на положення ч. 1 ст. 231 ЦК України, та зазначала, що уклала цей договір під психічним тиском працівників ТОВ «Миколаївгаз збут», які погрожували відключити будинок від газопостачання у випадку відмови укласти такий договір.

Заперечуючи проти таких вимог, представник ТОВ «Миколаївгаз збут» посилався на те, що працівниками цього товариства ніякого тиску на позивачку не здійснювалось.

Згідно ч. 1 ст. 231 ЦК України, правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Відповідно до роз'яснень, які надав Пленум Верховного Суду України в п. 21 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (стаття 231 ЦК), судам необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов'язково злочинних діях.

Між тим, як вбачається зі змісту підпункту 1, 5 пункту 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2492 від 30 вересня 2015 року, та який набрав чинності 27 листопада 2015 року (далі - Кодекс газорозподільних систем), оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача за певних умов, зокрема, відмові в доступі до об'єкта споживача, в тому числі, в зв'язку з неповною оплатою послуг.

Отже, попередження працівників ТОВ «Миколаївгаз збут» про припинення газопостачання до будинку позивачки, навіть за доведеності цих обставин, не можуть вважатись психічним тиском в розумінні ч. 1 ст. 231 ЦК України.

Посилання позивачки на те, що договір не підписано ПАТ «Миколаївгаз», не можуть бути підставою для визнання договору про реструктуризацію збитків недійсним, оскільки вказане товариство не визначено як сторона цього договору.

За таких обставин, основний висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним, є правильним.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди на підставі ч. 2 ст. 231 ЦК України та 3000 грн. за правилами ст. 216 ЦК України, які ґрунтуються на недійсності спірного правочину.

Водночас, стосовно вимог позивачки про відновлення газопостачання, то колегія дійшла наступного.

Відповідно до положень підпункту 6 пункту 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем відновлення газопостачання здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування витрат на припинення та відновлення газопостачання.

Отже, оскільки на час дії Кодексу газорозподільних систем позивачка усунула виявлені у неї порушення, зокрема встановила нову автоматику на опалювальний котел, підстави для подальшого припинення газопостачання до котла відпали.

До того ж, як зазначалось вище, 13 липня 2016 року ОСОБА_3 уклала із ТОВ «Миколаївгаз збут» договір реструктуризації, за яким узгодили відшкодування нарахованих збитків.

Питання ж про відшкодування витрат на припинення та відновлення газопостачання можуть бути узгодженні сторонами під час виконання відповідних робіт.

За такого, колегія суддів вважає, що на ПАТ «Миколаївгаз» може бути покладено обов'язок відновити газопостачання до котла позивачки.

При цьому, колегія суддів також враховує, що ОСОБА_3 може одержати послуги з газопостачання лише в одного виконавця, відмовитись від таких послуг вона не може, а тому, не відновляючи газопостачання до котла в будинку позивачки, особливо в зимовий період, ПАТ «Миколаївгаз» порушує її права як споживача послуг з газопостачання, в розумінні положень п. 3 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені обставини справи та вимоги матеріального права, рішення в частині вимог про відновлення газопостачання підлягає скасуванню на підставі пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення таких вимог.

Рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає залишенню без зміни, оскільки ОСОБА_3 сплачено судовий збір за апеляційною скаргою лише в частині зустрічного позову, який апеляційним судом залишено без зміни.

Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 4 травня 2017 року в частині позову ОСОБА_3 про відновлення газопостачання скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_3 про відновлення газопостачання задовольнити.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» відновити газопостачання до опалювального котла в житловому будинку № АДРЕСА_1 Вітовського району Миколаївської області, який належить ОСОБА_3.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий І.В. Лівінський

Судді О.О. Данилова

Н.О. Шаманська