Ухвала суду № 67351102, 21.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 року м. Київ К/800/28992/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Веденяпіна О.А.,розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015

у справі № 826/4932/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ Дісті»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними дій, скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КМ Дісті» (далі - позивач, ТОВ «КМ Дісті») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.01. 2015 року № 52;

- визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КМ Дісті» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «МАКРОЛОДЖИК» за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи належним чином повідомлялись, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.12.2014 податковим органом направлено позивачу інформаційний запит № 1612/10/26-56-15-01-46 із проханням надати документи на підставі яких здійснювалося відображення операцій з поставки/придбання товарів (робіт, послуг) в бухгалтерському та податковому обліку по взаємовідносинах з контрагентами по договорам купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) згідно переліку, документальне підтвердження будівельних робіт у разі замовлення, інформацію щодо постачальників товару та іншу інформацію.

Листом від 30.12.2014 № 30-12/2014 позивачем надано пояснення та документи по взаємовідносинах з контрагентами у вересні 2014 року.

16.01.2015 ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві видано оскаржуваний Наказ № 52 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки згідно якого з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КМ Дісті» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «МАКРОЛОДЖИК» за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.

За результатом проведеної перевірки податковим органом складено Акт від 27.01.2015 № 303/26-56-22-01-03/38922231 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КМ Дісті» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «МАКРОЛОДЖИК» за період з 01.09.2014 по 30.09.2014 (далі - Акт ).

Згідно висновку Акту від 27.01.2015 № 303/26-56-22-01-03/38922231 при проведенні вказаної перевірки податковим органом встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «КМ Дісті» встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в розмірі 2 124 736 грн., заниження ПДВ на суму 1 069 639 грн. за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.

Судом першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, позовні вимоги було задоволено, оскільки відповідачем не доведено наявність визначених Податковим кодексом України підстав для проведення позапланової перевірки відповідача. Наказ про призначення перевірки не був вручені позивачу до початку проведення перевірки та не містить посилань на обставини, за яких у податкового органу наявне право для призначення позапланової перевірки.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Положеннями пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов статті 79 ПК України надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Норми, що регулюють порядок та підстави проведення цього виду перевірки, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Такі перевірки здійснюються без обов'язкової участі платника податків, через що платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення. Тому питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом.

Таким чином, Податковим кодексом України не встановлено прямої вимоги щодо зазначення в наказі про проведення перевірки суб'єкта господарювання підстав для проведення позапланових перевірок. Однак, нормами статті 79 Податкового кодексу України встановлено обмеження податкового органу проводити документальні позапланові невиїзні перевірки за відсутності обставин, передбачених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України. Відтак, колегія суддів касаційної інстанції, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом не доведено наявність обставин, які б слугували підставою для призначення позапланової невиїзної перевірки.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку на місце проведення такої перевірки отримані позивачем 23.01.2015, тобто після проведення такої.

Таким чином, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

Нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 у справі № 826/4932/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О.Бухтіярова (підпис) О.А. Веденяпін