Ухвала суду № 67350825, 15.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 року м.Київ К/800/32109/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Мороз В.Ф.,

секретар судового засідання - Зубенко Д.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Виноградівської міської ради, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування п.1.5 рішення Виноградівської міської ради від 27 квітня 2007 року №401, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулася з адміністративним позовом до Виноградівської міської ради, третя особа - ОСОБА_4, в якому просила визнати протиправним та скасувати п.1.5 рішення від 27 квітня 2007 року №401 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів для подальшої передачі у власність присадибної ділянки» в частині надання ОСОБА_4 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів для подальшої передачі у власність присадибної ділянки по АДРЕСА_1

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, позов залишено без розгляду на підставі ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_3 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про пропуск нею строку звернення до суду у зв'язку з тим, що про порушення своїх прав мала дізнатись у квітні 2015 року. Вказує, що в листі Виноградівської міської ради від 28 квітня 2015 року №02-9/608 жодним чином не вказується про наявність рішення міської ради від 27 квітня 2007 року №401.

ОСОБА_4 у поданих запереченнях просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є оскарження п.1.5 рішення Виноградівської міської ради від 27 квітня 2007 року №401 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів для подальшої передачі у власність присадибної ділянки», яким надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів для подальшої передачі у власність присадибної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_4

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що є співвласником багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 земельна ділянка, на яку ОСОБА_4 спірним рішенням надано дозвіл на складання проекту землеустрою, не є присадибною земельною ділянкою, а є частиною земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок; вказує при цьому, що про наявність оскаржуваного рішення їй стало відомо на початку лютого 2016 року після отримання ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №299/48/16-ц разом з матеріалами позову, поданого ОСОБА_4 до співвласників квартир АДРЕСА_1

Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення з адміністративним позовом і підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду відсутні. Суди зазначили, що про наявність оскаржуваного рішення позивач мала була дізнатись у квітня 2015 року, оскільки повинна була з'ясувати, чи надавалися ОСОБА_4 дозволи на земельну ділянку, на якій остання здійснювала будівництво. Також суди послалися на надісланий мешканцям житлового будинку АДРЕСА_1 Виноградівської міської ради від 28 квітня 2015 року №02-9/608 про зобов'язання ОСОБА_4 призупинити самочинне будівництво господарської будівлі на території спільного користування житлового будинку АДРЕСА_1

Висновки судів щодо залишення позовної заяви без розгляду колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає передчасними, а прийняті судами такими, що не відповідають вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо їх законності та обґрунтованості.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів, за захистом яких вона звертається до суду.

Судами не надано належної оцінки доводам позивача про те, що про наявність оскаржуваного рішення позивач дізналась лише з копії позовної заяви, поданої ОСОБА_4 у січні 2016 року, яка була їй направлена разом з ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26 січня 2016 року, не наведено які саме обставини містяться у листі Виноградівської міської ради від 28 квітня 2015 року №02-9/608, що свідчили б про можливу обізнаність позивача щодо існування оскаржуваного рішення Виноградівської міської ради від 27 квітня 2007 року №401, не визначено підстави виникнення у позивача обов'язку щодо можливого з'ясування чи надавалися ОСОБА_4 будь-які дозволи на земельну ділянку, в тому числі на розробку проекту землеустрою щодо її відведення.

Судами не встановлено зміст і характер спірних правовідносин та порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до адміністративного суду, в тому числі з урахуванням правових позицій Верховного Суду України щодо підвідомчості земельних спорів.

Відповідно до ч.1 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді