Рішення № 67348726, 20.06.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2017 р. Справа № 918/298/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "УКТРАНСГАЗ" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "ЛЬВІВТРАНСГАЗ"

до Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ"

про стягнення заборгованості в сумі 6 081 211 грн. 68 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2-319 від 26.12.2016 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 245 - юд від 15.06.2017 р.

У судовому засіданні 20 червня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

3 травня 2017 року Публічне акціонерне товариство "УКТРАНСГАЗ" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "ЛЬВІВТРАНСГАЗ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6 081 211 грн. 68 коп., з яких: 6 035 080 грн. 51 коп. - основний борг, 41 666 грн. 86 коп. - пеня, 4 464 грн. 31 коп. - 3% річних.

Ухвалою суду від 4 травня 2017 року позовну заяву від 06.04.2017 р. № 1766/10 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/298/17, розгляд якої призначено на 22 травня 2017 року.

17 травня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло повідомлення про те, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору (а.с. 47).

19 травня 2017 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив від 18.05.2017р. № 155-юв (а.с. 51-53), в якому останній просив суд зменшити розмір пені до 1 000 грн. та відстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області строком на 5 років.

22 травня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про збільшення позовних вимог від 18.05.2017 р. № 704 (а.с. 74-75), в якій останній просить суд стягнути з відповідача 6 327 244 грн. 55 коп., з яких: 6 035 080 грн. 51 коп. - основний борг, 263 890 грн. 10 коп. - пеня, 28 273 грн. 94 коп. - 3% річних. Зазначена заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає вимогам ГПК України.

У судовому засіданні 22 травня 2017 року було оголошено перерву до 20 червня 2017 року.

19 червня 2017 року від представника позивача на адресу суду надійшли заперечення на відзив ПАТ "Рівнеазот" (а.с. 85-90).

20 червня 2017 року від представника Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява щодо зміни назви ПАТ "РІВНЕАЗОТ" на ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" (а.с. 106).

Ухвалою суду від 20 червня 2017 року змінено найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства "РІНЕАЗОТ" на Приватне акціонерне товариство "РІВНЕАЗОТ".

Ухвалою суду від 20 червня 2017 року провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 6 035 080 грн. 51 коп. припинено.

У судовому засіданні 20 червня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.05.2017 р. № 704 та просила стягнути з відповідача 263 890 грн. 10 коп. - пені, 28 273 грн. 94 коп. - 3% річних.

Представник відповідача у судовому засіданні 20 червня 2017 року просив суд зменшити розмір пені до 1 000 грн. Відзив в частині відстрочки виконання рішення Господарського суду Рівненської області строком на 5 років просив залишити без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "РІВНЕАЗОТ" та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є позивач, був укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № Р-02-ПР/12, за умовами якого, з урахуванням додаткових угод до цього правочину, остання зобов'язалася надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій (ГРС), а відповідач, у свою чергу, вносити плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, що передбачені умовами договору (а.с. 8-10).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих субєктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.2 цього договору річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає 592 000, 00 тис. куб. м. у тому числі по місяцях: січень 53 000; лютий 50 000; березень 54 000; квітень 51 000; травень 50 000; червень 34 000; липень 37 000; серпень 51 000; вересень 51 000; жовтень 54 000; листопад 53 000; грудень 54 000.

Згідно з пунктом 3.1 даної угоди послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. У випадку, якщо замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до магістрального трубопроводу газотранспортного підприємства, кількість протранспортованого газотранспортним підприємством газу замовнику та/або його споживачам визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу, установлених на ГРС. Якщо замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, даними для складання актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу замовнику та/або його споживачам.

Відповідно до пункту 3.2 вказаного правочину газотранспортне підприємство до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства.

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг (пункт 3.3 договору).

За змістом пункту 3.4 зазначеної угоди акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Відповідно до пункту 5.3 договору розрахунковий період за договором становить один місяць з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця.

Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг (пункт 5.4 цього правочину).

Пунктом 5.5 договору встановлено, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсоткової попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно з пунктом 11.1 договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами та укладається на строк до 31 грудня 2012 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше, ніж за місяць до закінчення строку дії цієї угоди жодною із сторін не буде заявлено про припинення її дії або перегляд її умов.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач у лютому 2017 року надав відповідачу передбачені наведеною угодою послуги на загальну суму 16 784 019 грн. 15 коп. (з ПДВ). Даний факт підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28.02.2017 року на вищенаведену суму. Копія зазначеного акту наявна у матеріалах даної справи (а.с. 19).

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 20 грудня 2011 року № Р-02-ПР/12 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення контрагентом умов даної угоди.

Однак всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обовязок по оплаті послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу, наданих йому в лютому 2017 року, виконав лише частково, сплативши позивачу 10 748 938 грн. 64 коп. та на момент звернення позивача до суду заборгованість становила 6 035 080 грн. 51 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як було зазначено вище, ухвалою суду від 20 червня 2017 року провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 20 грудня 2011 року № Р-02-ПР/12 в розмірі 6 035 080 грн. 51 коп. припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Крім того, Публічне акціонерне товариство "УКТРАНСГАЗ", від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "ЛЬВІВТРАНСГАЗ", у звязку з простроченням проведення відповідачем розрахунків за спірним договором, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.05.2017 р. № 704, просило суд стягнути з відповідача 263 890 грн. 10 коп. пені за період з 21.03.2017 р. по 16.05.2017 р.

Згідно з пунктом 7.3 укладеного між сторонами договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобовязання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обовязку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Субєктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Зі змісту вищезазначених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що обовязковою умовою для застосування відповідальності у вигляді стягнення, зокрема, пені, за неналежне виконання особою взятих на себе грошових зобов'язань є наявність прострочення боржником виконання такого зобов'язання.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обгрунтованої пені становить 252 977 грн. 35 коп., при заявленому - 263 890 грн. 10 коп.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення6035080.5121.03.2017 - 29.03.2017914.0000 %0.077 %*41666.866035080.5130.03.2017 - 13.04.20171514.0000 %0.077 %*69444.766035080.5114.04.2017 - 16.05.20173313.0000 %0.071 %*141865.73Таким чином, загальна сума пені за договором складає 252 977 грн. 35 коп.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума пені, яка за розрахунком суду складає 252 977 грн. 35 коп.

В частині стягнення пені в сумі 10 912 грн. 75 коп. слід відмовити.

Як було зазначено вище, у відзиві на позовну заяву від 18.05.2017 р. № 155-юв відповідач, просив суд зменшити розмір нарахованої позивачем до стягнення суми пені до 1 000 грн. 00 коп. В обґрунтування даного клопотання Приватне акціонерне товариство "РІВНЕАЗОТ" посилалося, зокрема, на скрутне матеріальне становище підприємства.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем було надано копії його податкових декларацій та довідки про стан рахунків підприємства (а.с. 55-59).

Відповідно до пункту 3 частини 1 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з приписами статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно братись до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), необхідно об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, укладаючи з позивачем договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 20.12.2011 р. № Р-02-ПР/12, відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно вносити плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору, в той час скрутне матеріальне становище підприємства не може бути підставою для звільнення повністю чи частково відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

До того ж, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що у нього взагалі були відсутні кошти на рахунках у банківських установах у період прострочення платежів, що дало б змогу вчасно розрахуватись із заборгованістю, яка виникла на виконання умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 20.12.2011 р. № Р-02-ПР/12.

Посилання відповідача на те, що він є бюджетоутворюючим підприємством, а також те, що стягнення надмірно великого розміру пені є додатковими витратами для підприємства, відчутно вплине на фінансово-господарську діяльність і призведе до неможливості належного забезпечення нормального функціонування очисних споруд обладнання і механізмів та життєдіяльності товариства в цілому, а нестача коштів на забезпечення належного функціонування хімічного технологічного обладнання, на забезпечення діяльності очисних споруд м. Рівного може спричинити ряд аварій, які враховуючи статус підприємства (як такого, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави), характер виробництва (хімічна промисловість), неминуче призведуть до значного забруднення навколишнього природного середовища, судом до уваги не беруться, оскільки матеріали справи не містять доказів, на підставі яких суд міг би дійти вищезазначених висновків.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджується наявність підстав для зменшення розміру пені, що її заявив позивач до стягнення з відповідача за порушення договірних зобов'язань, у зв'язку із чим суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про зменшення пені до 1 000 грн.

Також, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.05.2017 р. № 704, просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" три проценти річних у розмірі 28 273 грн. 94 коп. за період з 21.03.2017 р. по 16.05.2017 р.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення 3% річних в сумі 28 273 грн. 94 коп., суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).

Зважаючи на все вищевикладене, даний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 4 218 грн. 77 коп.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" (33017, м. Рівне - 17, код ЄДРПОУ 05607824) на користь Публічного акціонерного товариства "УКТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, вул. Кловський Узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801), від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "ЛЬВІВТРАНСГАЗ" (79053, м. Львів, вул. І. Рубчака, 3, код ЄДРПОУ 25560823), 252 977 (двісті пятдесят дві тисячі девятсот сімдесят сім) грн. 35 коп. пені, 28 273 (двадцять вісім тисяч двісті сімдесят три) грн. 94 коп. - 3% річних, а також 4 218 (чотири тисячі двісті вісімнадцять) грн. 77 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 10 912 грн. 75 коп. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22 червня 2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (49053, м. Львів, вул. І. Рубчака, 3);

3 - відповідачу рекомендованим (33017, м. Рівне-17).