Ухвала суду № 67348495, 22.06.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"22" червня 2017 р.№ 916/188/17За позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до відповідача: Публічного акціонерного товариства ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Фонду державного майна України

2. Кабінету Міністрів України

про стягнення 1474263365,23 грн.

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом:

1. Кабінету Міністрів України

2. Фонду державного майна України

про зобовязання укласти договір

Головуючий суддя Малярчук І.А.

Судді Дяченко Т.Г.

ОСОБА_1

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, згідно довіреності №14-65 від 14.04.2017р.

від відповідача: ОСОБА_3, згідно довіреності; ОСОБА_4, згідно довіреності №491 від 21.02.2017р.

від третьої особи КМУ: ОСОБА_5, згідно довіреностей №03-35/1706 від 22.02.2017р., №861/9.1/32-17 від 31.01.2017р.

від третьої особи ФДМУ: ОСОБА_6, згідно довіреності №128 від 22.03.2017р.

Суть спору: про стягнення 1474263365,23 грн.; за зустрічним позовом - про зобовязання укласти договір

Ухвалою від 16.05.2017р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Малярчук І.А., судді Д`яченко Т.Г., Смелянець Г.Є.

27.03.2017р. за вх.№2-1684/17 ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах ПАТ „Одеський припортовий завод у сумі 1474263365,23грн. Вказану заяву обґрунтовано тим, що позивачу стало відомо про винесення Южним міським судом Одеської області ухвали від 06.03.2017р. по справі №519/15/17 про визнання та надання дозволу на примусове виконання часткового арбітражного рішення за згодою №1 Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 25.07.2016р. по справі №V 2016/065 про стягнення з ПАТ „Одеський припортовий завод на користь компанії Остхем Холдинг Лімітед неоспорюваного непогашеного основного боргу в розмірі 5240997234,04грн. та неоспорюваної нарахованої пені в розмірі 1572299170,32грн., що повинна бути сплачена відповідно до статті 7.2 Контракту купівлі-продажу природного газу №20/СН-36-1 від 20.01.2013р., на виконання якої видано виконавчий лист. Наслідком виконання ухвали Южного міського суду Одеської області від 06.03.2017р. у справі №519/15/17 щодо дозволу на примусове виконання на території України часткового Арбітражного рішення за згодою №1 Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 25.07.2016р. по справі №V 2016/065 буде стягнення на майно, у т.ч. списання з рахунків відповідача коштів в розмірі 5240997234,04грн. та неоспорюваної нарахованої пені в розмірі 1572299170,32грн. Отже, на думку заявника, кошти, які були в наявності у відповідача на момент предявлення позивачем позову у цій справі зменшаться у їх кількості, що призведе до неможливості виконання судового рішення у цій справі у випадку невжиття судом заходів до забезпечення позову.

16.05.2017р. за вх.№10785/17, 20.06.2017р. за вх.№13520/17, 22.06.2017р. за вх.№13749/17 ПАТ "Одеський припортовий завод" подав до суду заперечення на заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, де вказує, що на сьогодні ухвала Южного міського суду Одеської області від 06.03.2017р. оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ та по ній відкрито касаційне провадження та зупинено її виконання, через що відповідач вважає необґрунтованими твердження позивача про неможливість виконання рішення у даній господарській справі. Крім того, відповідач у запереченнях вказує, що у нього наявна переплата податку на прибуток до бюджету, та на даний момент триває процедура повернення йому вказаної переплатив сумі 625906652,32грн., що підвищить платоспроможність ПАТ „Одеський припортовий завод. До того ж, вартість активів товариства складає 3334328000грн., що підтверджується його балансом за 2015 рік. Відповідач вказує, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачем дій щодо ухилення останнім від виконання зобовязання після предявлення вимоги та не навів жодного прикладу таких дій. Наявність між позивачем та відповідачем спору щодо виконання грошового зобовязання не є доказом вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобовязань за договором. В разі вжиття заходів до забезпечення позову та арешту грошових коштів на всіх рахунках АТ „ОПЗ завдасть значних збитків товариству та фактично перешкодить його господарській діяльності, оскільки арештовані обігові кошти в значній для товариства сумі не можуть використовуватися для розрахункових операцій між ним та контрагентами, для оплати праці працівникам заводу. Одночасно, накладення арешту на грошові кошти АТ „ОПЗ призведе до зниження інвестиційної привабливості підприємства, відлякування потенційних інвесторів та зриву програми приватизації, запланованої на 2017 рік, що, в свою чергу, призведе до ненадходження до Державного бюджету України значних коштів, необхідних для задоволення негайних потреб суспільства.

Положеннями ст.66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

За положеннями п.1 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладені ВГСУ пропозиції до застосування судами положень ст.ст.66, 67 ГПК України, слід відзначити, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів тощо.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем необґрунтовано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, так як наявність у інших судових справах рішень про стягнення з ПАТ „ОПЗ грошових коштів, виконавчих документів по ним жодним чином не є підставою для піддання арешту коштів відповідача так як заходи щодо забезпечення позову не можуть бути вжиті зі спрямуванням на порушення прав інших осіб щодо отримання від відповідача заборгованості за іншими судовим рішеннями. Одночасно, суд бере до уваги перебування ПАТ „ОПЗ в процесі приватизації згідно „Переліку обєктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015 2017 роках, затвердженого Постановою КМУ №271 від 12.05.2015р., в редакції Постанови КМУ №588 від 31.08.2016р., та вжиття відносно нього перед приватизаційних заходів. Крім того, позивачем не подано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.

За таких обставин, суд відмовляє ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у задоволенні заяви від 27.03.2017р. за вх.№2-1684/17 про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.22, 66, 67, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у задоволенні заяви від 27.03.2017р. за вх.№2-1684/17 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах ПАТ „Одеський припортовий завод у сумі 1474263365,23грн.

Головуючий суддя І.А. Малярчук

Суддя Т.Г. Дяченко

Суддя Г.Є. Смелянець