Рішення № 67348034 від 13.06.2017 , Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2017 Справа №905/858/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Донецьксталь - металургійний завод, м.Покровськ Донецької області, ЄДРПОУ 30939178,

до відповідача 1, Державного підприємства Донецька залізниця, м.Донецьк, ЄДРПОУ 01074957,

до відповідача 2, Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 00191023,

до відповідача 3, Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ, ЄДРПОУ 40075815,

про стягнення 52188,18 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: ОСОБА_1 - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Донецьксталь - металургійний завод, м.Покровськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №17/9 від 06.03.2017р. до відповідача 1, Державного підприємства Донецька залізниця, м.Донецьк, до відповідача 2, Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, до відповідача 3, Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ, про стягнення солідарно вартості недостачі у розмірі 52188,18 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/858/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 13.04.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/858/17.

У подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на виконання зобов'язань за договором поставки №3300006639 від 30.04.2015р., який укладений між Приватним акціонерним товариством Донецьксталь - металургійний завод та Товариством з обмеженою відповідальністю Інкостил Груп, 15.11.2016р., 16.11.2016р., та 20.11.2016р. позивачу (вантажоодержувач) відповідачем 2 (вантажовідправником), за накладними №47440094, №47645411, №47495304 відправлено у вагонах №56031057, №56527047, №56614415, №56113541, №56969603, вантаж - окатиші залізорудні, однак на станції призначення залізницею виявлено недостачу вантажу, про що були складені комерційні акти №БК443513/84 від 20.11.2016р., №БК443515/86 від 20.11.2016р., №БК443516/87 від 20.11.2016р., №БК443514/85 від 20.11.2016р., №БК443518/89 від 24.11.2016р.

Обставини викладені в означених актах, на думку позивача, свідчать про наявність відповідальності відповідачів за недостачу ввіреного їх вантажу, оскільки вагони були непридатні для перевезення дрібних фракцій, вантажовідправник міг би бачити непридатність вагонів у комерційному відношенні, а залізниця у технічному відношенні для перевезення цього вантажу, однак від завантаження відповідач 2 не відмовився, заходів якіб унеможливлювали втрату вантажу не здійснив, а перевізник подав непридатні вагони для такого вантажу. Так недостача вантажу має місце з вини як перевізника, так і вантажовідправника.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав у оригіналах: розрахунок суми позову, поштові квитанції з описами вкладення про направлення на адресу відповідачів позовної заяви з додатками, а також у копіях: залізничні накладні №47440094 від 15.11.2016р., №47495304 від 16.11.2016р., №47645411 від 20.11.2016р., комерційні акти №БК443513/84 від 20.11.2016р., №БК443515/86 від 20.11.2016р., №БК443516/87 від 20.11.2016р., №БК443514/85 від 20.11.2016р., №БК443518/89 від 24.11.2016р., договір поставки №3300006639 від 30.04.2015р., претензію №17/1 від 16.01.2017р., лист (відповідь) №ПД4 від 27.01.2017р., договір №3300006907/ДФ/20029 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуг від 24.12.2015р, доповнення №1 до договору про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги №3300006907 від 24.12.2015р., специфікація №20 від 21.10.2016 до договору №3300006639 від 30.04.2015р..

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.909 Цивільного кодексу України, ст.ст.6, 31, 32, 110, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 909, 917, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст.307, 308, 309, 314, Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 54-58 Господарського процесуального кодексу України, ст. 12 Закону України Про залізничний транспорт, п.27 Правил видачі вантажів, п.п.4, 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

12.05.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надіслано пояснення №б/н від 04.05.2017р., до яких додана частина витребуваних судом документів згідно переліку. Зокрема, оригінали комерційних актів №БК443513/84 від 20.11.2016р., №БК443515/86 від 20.11.2016р., №БК443516/87 від 20.11.2016р., №БК443514/85 від 20.11.2016р., №БК443518/89 від 24.11.2016р, а також у копіях: довіреність №110/17 від 30.12.2016р. на представника позивача, виписки по рахунку за 23.12.2016р. та за 27.12.2016р., договір поставки №ГД-14.00-15-1459-03-04-ОК від 30.04.2015р. та Специфікації №20 від 21.10.2016р. до договору №ГД-14.00-15-1459-03-04-ОК від 30.04.2015р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Метінвест Холдинг та Товариством з обмеженою відповідальністю Інкостил Груп, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо позивача станом на 28.03.2017р.

16.05.2017р. представником відповідача 3 надано відзив №2022/522 від 12.05.2017р. на позовну заяву, за змістом яких із позовними вимогами не погоджується та просить відмовити у їх задоволенні; зазначено, що в комерційних актах вбачається місце протікання вантажу, неплотне прилягання люків до поперечної балки, характер та на хребтовій балці і колісних парах є залишки вантажу, всі вагони технічно справні, про що є відповідні відмітки в комерційних актах; вказано, що характер втрати вантажу та відомості з залізничних накладних, дають підстави вважати, що втрати вантажу мала місце через невиконання вантажовідправником приписів ст.ст.31, 32 Статуту залізниць України; зауважив, що позивачем не додано до позовної заяви належних доказів вартості втраченого вантажу - рахунок, довідка інший документ вантажовідправника; перелічені обставини виключають вину ПАТ "Українська залізниця" у втраті вантажу; пояснено що вагони завантажено відправником.

На підтвердження викладених обставин відповідач 3 надав у копіях: акти загальної форми АРМ ПКО форми ГУ-23 №15086 від 21.11.2016р., №10565 від 19.11.2016р., №10566 від 19.11.2016р., витяг з ЄДРПОУ, довіреність на представника.

Представник позивача у судове засідання 13.06.2017р. не зявився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи у повному обсязі не надав.

Представник відповідача 1 у судове засідання 13.06.2017р. не зявився, витребувані судом документи не надав.

Представник відповідача 2 у судове засідання 13.06.2017р. не зявився, витребувані судом документи не надав; 13.06.2017р. на електронну адресу суду надіслав копію клопотання №232/81 від 13.06.2017р. про перенесення розгляду справи на іншу дату для підготовки вмотивованого відзиву на позов.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні 13.06.2017р. заперечив проти задоволення позовних вимог.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

З огляду на таке, у задоволенні клопотання представника відповідача 2 №232/81 від 13.06.2017р. про перенесення розгляду справи, судом відмовлено.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як свідчать матеріали справи, 15.11.2016р. за залізничною накладною №47440094 від 15.11.2016р., 16.11.2016р. за залізничною накладною №47495304 від 16.11.2016р., та 20.11.2016р. за залізничною накладною №47645411 від 20.11.2016р. Приватне акціонерне товариство Північний гірничо-збагачувальний комбінат (вантажовідправник) зі станції відправлення ОСОБА_2 залізниці на станцію Мушкетово Донецької залізниці відвантажило на адресу Приватного акціонерного товариства Донецьксталь - металургійний завод (вантажоотримувач) у напіввагонах, зокрема, №56031057, №56527047, №56614415, №56113541, №56969603 окатиші залізорудні, власник вантажу - Приватне акціонерне товариство Донецьксталь - металургійний завод згідно договору №3300006639 від 30.04.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп» та Приватним акціонерним товариством Донецьксталь - металургійний завод. Відвантаження здійснено з виробництва.

При оформленні перелічених залізничних накладних відправником вказано масу вантажу: у вагоні №56031057 - нетто 69900кг, №56969603 - нетто 69500кг, №56614415 - 69000кг, №56113541 - нетто 69550кг, №56527047 - нетто 68800кг.

На станції призначення Мушкетово Донецької, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Так, на вказаній станції здійснено комісійне переважування спірних вагонів, за результатами якого складені комерційні акти БК №443513/84 від 20.11.2016р., №443515/86 від 20.11.2016р., №443516/87 від 20.11.2016р., №443514/85 від 20.11.2016р., №443518/89 від 24.11.2016р., відповідно до яких встановлено фактичну масу вантажу у вагоні №56031057- нетто 63950кг, що менше ваги зазначеної у документі на 5950кг., №56527047 - нетто 63100кг, що менше ваги зазначеної у документі на 5700кг., №56969603 - нетто 64900кг, що менше ваги зазначеної у документі на 4600кг., №56614415- нетто 64100кг, що менше ваги зазначеної у документі на 4900кг, №56113541 - нетто 64350кг, що менше ваги зазначеної у документі на 5200кг.

У комерційному акті БК №443513/84 від 20.11.2016р. у розділі Д відображено, що навантаження у вагоні шапкоподібне, нижче бортів на 600мм, праворуч по ходу поїзда над 1 і 2 люками наявні виїмка вантажу розміром 1500х1500х1500мм. Складений акт форми ГУ-106 про неповне прилягання люків до поперечної балки. Технічно вагон справний. Огляд вагону, переважування в режимі статики проводилась комерційним агентом станції Мушкетово ОСОБА_3, в присутності начальника станції Мушкетово ОСОБА_4, представника ПрАТ Донецьксталь-МЗ ОСОБА_5, вагаря станції Сортировочная Перминовой.

У комерційному акті БК №443515/86 від 20.11.2016р. у розділі Д відображено, що навантаження нижче бортів 600-800мм., шапкоподібна з укосами, заглиблення 1,2 люк праворуч 1500х1500хх500мм. 1 люк праворуч нещільне прилягання люка до хребтової балки, зазори закладені ганчірям. На хребтових балках наявні сліди просипання вантажу, складений акт форми ГУ-106. Технічно вагон справний, течі вантажу немає. Огляд вагону, переважування в режимі статики проводилось комерційним агентом станції Мушкетово ОСОБА_6, в присутності начальника станції Мушкетово ОСОБА_4, представника ПрАТ Донецьксталь-МЗ ОСОБА_7, вагаря станції Сортировочная Охрименко.

У комерційному акті БК №443518/89 від 24.11.2016р. у розділі Д відображено, що навантаження нижче бортів 600-900мм., шапкоподібна з укосами. Ліворуч в 6-му люці ліворуч заглиблення 500х500х500мм., наявний прогин даного люка, на що складений акт форми ГУ-106. На хребтових балках і ходових частинах вагона наявні сліди просипання вантажу. Технічно вагон справний. Огляд вагона, переважування в режимі статики проводилось комерційним агентом станції Мушкетово ОСОБА_6, в присутності начальника станції Мушкетово ОСОБА_4, представника ПрАТ Донецьксталь-МЗ Сергієвої І.А.Ґ., вагаря станції Сортировочная Перминовой.

У комерційному акті БК №443516/87 від 20.11.2016р. у розділі Д відображено, що навантаження нижче бортів 800-800мм., шапкоподібна з укосами. Заглиблення 2,3 люк ліворуч 1000х1000х500мм. 1,6,7 люки нещільне прилягання люків до хребтової балки, зазори закладені ганчірям. На хребтовій балці наявні сліди просипання вантажу, складений акт форми ГУ-106. Технічно вагон справний, течі вантажу немає. Огляд вагону, переважування в режимі статики проводилось комерційним агентом станції Мушкетово ОСОБА_6, в присутності начальника станції Мушкетово ОСОБА_4, представника ПрАТ Донецьксталь-МЗ ОСОБА_7, вагаря станції Сортировочная Охрименко.

У комерційному акті БК №443514/85 від 20.11.2016р. у розділі Д відображено, що навантаження нижче бортів 500-1000мм., шапкоподібно, праворуч над 3-4 люками воронка 2000х2000х1000мм., нещільне прилягання люків до поперечної балки, зазор 1000х20мм закладені ганчірям. На хребтових балках наявні сліди просипання вантажу. Складено акт форми ГУ-106. Технічно вагон справний, течі вантажу немає. Огляд вагона, переважування в режимі статики проводилось комерційним агентом станції Мушкетово ОСОБА_6, в присутності начальника станції Мушкетово ОСОБА_4, представника ПрАТ Донецьксталь-МЗ Сергієвої І.А.Ґ., вагаря станції Сортировочная Перминовой.

Належність складання актів та їх дійсність сторонами не заперечується.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Так, у правовідносинах з перевезення спірного вантажу договірні відносини мають місце між Публічним акціонерним товариством «Укрзалізниця» в особі його відповідних філій та Приватним акціонерним товариством Північний гірничо-збагачувальний комбінат.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Інкостил Груп (постачальник) та Приватним акціонерним товариством Донецьксталь - металургійний завод (покупець) укладено договір поставки №330006639 (далі - Договір 1).

Відповідно до п. 1.1 договору 1 постачальник зобов'язався передати у власність покупця залізорудні окатиші (далі - Товар) виробництва Приватного акціонерного товариства «ПівГЗК», а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар і оплатити вказаний його на умовах, передбачених договором і специфікацією до нього.

Відповідно до п.2 специфікації №20 від 21.10.2016р. до договору період поставки: листопад 2016р. Умови та місце поставки: FCA ст.Мушкетово Донецької залізниці (ІНКОТЕРМС-2010). Відвантажуючи реквізити «Покупця»: вантажоодержувач - ПрАТ Донецьксталь - металургійний завод, код підприємства 2104, станція Мушкетово, Донецької залізниці, код станції 484009.

При цьому, Приватне акціонерне товариство "Півничний гірнично-збагачувальний клмбінат" як вантажовідправник договором не визначений.

З огляду на таке не можна вважати виникнення відносин безпосередньо між позивачем та відповідачем 2 на підставі цього договору поставки.

Так, у розглядуваних відносинах між позивачем (вантажоодержувач) та відповідачем 2 (вантажовідправник), відповідачем 3 (перевізник) існують в силу ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України деліктні зобов'язання.

Наявність правовідносин позивача із відповідачем 1 не встановлено.

Відповідно до ст.110 Статуту, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведене, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно з ст.113 Статуту за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до ст.ст.114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівліпродажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Згідно ст.307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установленій законодавством чи договором строк, та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти, з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти стались внаслідок обставин, яким не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Пунктом 2 ст.308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажу, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Статтею 924 Цивільного кодексу України, що знаходить своє відображення у ч.3 ст.314 Господарського кодексу України ст.127 Статуту залізниць України, передбачено, що перевізник відповідає за шкоду, заподяну з його вини при перевезенні вантажу, зокрема, втрата, недостача, у розмірі фактичної вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Разом з цим, згідно ст.31 Статуту залізниця зобовязана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу (вагонів) для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами що видаються відповідно до них.

Пунктом 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001р. можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, розмір яких не перевищує 13мм, визначається відправником.

За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, зобовязаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу, якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобовязаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Статтею 32 Статуту встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст.917 Цивільного кодексу України, відправник вантажу має право відмовитись від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Аналізуючи згадані норми чинного законодавства, слідує висновок: до основних обов'язків перевізника законодавець відносить обов'язок надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором, вони повинні бути придатними для перевезення цього вантажу, тобто комерційно придатним, технічно справними, відповідати санітарним вимогам. Тому, при цьому покладено обов'язок на відправника перед завантаженням перевірити придатність рухомого складу та контейнерів для перевезення вантажу у комерційному відношенні. Якщо виявлене пошкодження, яке може вплинути на цілість або якість вантажу при перевезенні, відправник повинен відмовитися від вантаження в такий рухомий склад або контейнери. Законодавець надає відправнику вантажу право, відповідно до ч.1 ст.917 Цивільного кодексу України, відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. При цьому, непридатність транспортного засобу повинна бути підтверджена в порядку, передбаченому транспортним законодавством і прийнятими відповідно до них правилами. Транспортні засоби, від яких відправник вантажу відмовився у зв'язку з їх непридатністю, вважаються не наданими. А у разі реалізації вантажовідправником свого права на відмову, перевізник зобов'язаний надати взамін технічно і комерційно придатні транспортні засоби.

В п.3.9 Роз'яснення Президії Вищого Господарського суду України від 29.05.02р. № 04-5/601 зазначено, що коли під завантаження наданий технічно не справний вагон, відправник зобов'язаний відмовитися від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження вагону, що виникли внаслідок технічної несправності рухомого складу, відноситься на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера.

Як зазначено у розділі 20 залізничних накладних №47440094 від 15.11.2016р., №47495304 від 16.11.2016р., №47645411 від 20.11.2016р. власником вантажу є - ПрАТ ДМЗ (позивач).

У відповідності з розділом 26 зазначено, що маса вантажу визначена відправником (Приватним акціонерним товариством Північний гірничо-збагачувальний комбінат- відповідач 2) на вагонних статистичних вагах. Заводський №1453500020 (150).

Згідно розділу 28 завантаження вантажу у вагони (контейнери) здійснено вантажовідправником (Приватне акціонерне товариство Північний гірничо-збагачувальний комбінат- відповідач 2), без залучення представників залізниці.

Як свідчать наявні в матеріалах справи комерційні акти, спірні вагони№56031057, №56527047, №56614415, №56113541, №56969603 в технічному відношенні справні.

Доказів відмови вантажовідправника від прийняття до завантаження означених вище вагонів, при наявних в них недоліків, суду не надано.

У комерційних актах зафіксовано закладання зазорів ганчір'ям.

Беручи до уваги вищенаведене та виходячи зі змісту статті 32 Статуту, Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, вантажовідправник вагони не повернув, завантажив власними силами. Слідують ознаки вчинення дій, направлених на вжиття заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, проте, як свідчать фактичні обставини вжиті заходи не виявились ефективними.

Доказів наявності прихованого характеру або виникнення у процесі перевезення вантажу, визначених у актах недоліків вагонів, суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

А отже відправник, з урахуванням наявних зазорів, визнав придатність вагонів для перевезення вантажу з урахуванням його характеру у комерційному відношенні, з огляду на що прийняв ризик схоронності під час транспортування.

Врахував інститут допустимості засобів доказування, суд дійшов висновку про те що, несхоронність вантажу під час його транспортування обґрунтовано відноситься до меж відповідальності відповідача 2, адже виникла з вини останнього, що виражена у діяльності, як-то прийняття та завантаження у вагони вантажу, який містить дрібні фракції, при наявних недоліках, неефективності вжитих заходів, так і бездіяльності, що виражена у невизнанні вагонів непридатними у комерційному відношенні та неповерненні їх залізниці.

При наявності таких обставин вина залізниці є опосередкованою.

Відтак, за відсутності доказів протилежного, позивач, як власник вантажу за договором поставки №3300006639 від 30.04.2015р. (п.3.4, 3.11 договору), зазнав шкоду у вигляді понесених витрат вартості вантажу якого не вистачає, внаслідок винних дій/бездіяльності відповідача 2.

Таким чином, обґрунтованими є вимоги позивача до відповідача 2.

З огляду на встановлене, вимоги позивача до відповідача 1 та відповідача 3 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Одночасно, за змістом статті 129 Статуту залізниць, матеріальна відповідальність при перевезенні вантажів залізницею покладається і на вантажовідправника.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Досліджуючи положення глави 82 Цивільного кодексу України, до складу якої входить ст.1166 Цивільного кодексу України, під шкодою розуміється втрата або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права у деліктних зобовязаннях, тобто за відсутності договірних відносин.

При вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди, суд дійшов висновку, про необхідність доведення таких фактів:

неправомірність поведінки особи;

наявність шкоди;

причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;

вина завдавача шкоди.

Судом встановлено наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: втрати вантажу, вини у нестачі вантажу, наявності шкоди, та як наслідок причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю відповідача 2 та витратами позивача.

Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладних, засвідчено належними доказами комерційними актами №БК443513/84 від 20.11.2016р., №БК443515/86 від 20.11.2016р., №БК443516/87 від 20.11.2016р., №БК443514/85 від 20.11.2016р., №БК443518/89 від 24.11.2016р.

Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнані судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Відповідно до п.2 специфікації №20 від 21.10.2016р. до договору №3300006639 базова ціна на товару встановлюється відповідно додаткової угоди від 30.06.2016р. в еквіваленті до іноземної валюти (долару США) і складає 73,19 доларів США за тонну без ПДВ.

Ціна в гривнях встановлюється виходячи з еквівалентної доларової ціни по офіційному курсу НБУ гривні до долару США на 00-00 дати відвантаження товару.

Ціна окатишів залізорудних встановлена згідно п.4.1 даного договору з базовим вмістом заліза 61,9%, базовим складом дрібниці 5,0%, модулем основності 0,5 од.

Ціна на момент підписання специфікації, складає 1881,24 грн. без ПДВ за 1 тонну. Виходячи із курсу гривні до долару США, встановленому НБУ і діючим на 00:00 дати підписання Специфікації, яка складає 25,703574 грн.

При цьому, приплати та знижки за кожний відсоток зміни вмісту заліза від базового еквівалентні 1,1824 дол. США без ПДВ, і за кожен відсоток збільшення (зменшення) вмісту дрібниць від базового еквівалентні 0,2527 дол. США.

Таким чином, фактична вартість 1 тонни - залізорудних окатишів складає - 73,19 доларів США, що еквівалентно ціні у гривні станом на 21.10.2016р. (дату підписання специфікації до договору) - 1881,24 грн. без ПДВ, при цьому виходячи з еквіваленту долару США до гривні на дату відвантаження вантажу.

Згідно із наявним в матеріалах справи копіями виписок по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Інкостіл Груп за 23.12.2016р. та за 27.12.2016р., позивачем здійснено оплату згідно договору поставки №3300006639 від 30.04.2015р. за поставлені залізорудні окатиші у загальній сумі 76 000 000,00 грн.

Беручи до уваги умови оплати, вартість відправленого вантажу та проведений розрахунок, за відсутності доказів спростування, слідує висновок про здійснення оплати у тому числі вантажу, який прийнято до відвантаження за переліченими залізничними накладними.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів руди залізної, становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах.

За даними комерційних актів:

- БК №443513/84 від 20.11.2016р. недостача у вагоні №56031057 складає 5950кг.;

- БК №443514/85 від 20.11.2016р. недостача у вагоні №56113541 складає 5200кг.;

- БК №443515/86 від 20.11.2016р. недостача у вагоні №56527047 складає 5700 кг.;

- БК №443516/87 від 20.11.2016р. недостача у вагоні №56614415 складає 4900кг.;

- БК №443518/89 від 24.11.2016р. недостача у вагоні №56969603 складає 4600кг.

Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 1% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена до відповідачів у вагонах №№56031057, №56527047, №56614415, №56113541, №56969603 у розмірі 52188,18 грн.

Проте, перевіривши розрахунок вартості нестачі товару, здійснений позивачем, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно визначено масу нетто у вагоні №56031057- 69000кг. замість належної 69900кг. та невірно визначено недостачу у вагонах №56031057, №56113541 з урахуванням норм природної втрати, та наявністю арифметичних помилок.

За здійсненим судом перерахунком з урахуванням вищенаведеного, вартість втраченого вантажу складає 52170,57 грн., зокрема, у вагонах:

1) №56031057: 69900 кг. х 1% = 699кг; 5950кг. - 699кг. = 5251кг.; 5251кг.:1000 = 5,251т.; 5,251т. х 1884,73 грн. (73,19 дол. США х 25,751234 грн. (вартість 1 дол. США станом на 15.11.2016р.) х 1,2 (ПДВ) = 11876,06 грн., де:

69900 кг. - маса нетто у вагоні №56031057;

5950 кг. - розмір недостачі за комерційним актом БК№443513/84 від 20.11.2016;

699 кг. - норма природної втрати;