Рішення № 67348030, 19.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2017Справа №910/5255/17За позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»

до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

про стягнення заборгованості з орендної плати за Договором оренди приміщення № 63 від 01.08.2013 в розмірі 270 397,20 грн. Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Ковалик В.В., за довіреністю

від відповідача: Стеценко Т.М., Войтиченко Т.М., за довіреностями

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за Договором оренди приміщення № 63 від 01.08.2013 в розмірі 270 397,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору оренди приміщення № 63 від 01.08.2013 позивач передав відповідачу в оренду майно, проте відповідач в порушення умов договору зобов'язання з оплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 270 397,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 порушено провадження у справі № 910/5255/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.05.2017.

У судове засідання 15.05.2017 представник позивача з'явився.

Представники відповідача у судове засідання 15.05.2017 з'явились, подали відзив на позовну заяву, клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів.

У поданому відзиві, відповідач заперечуючи проти позову, зазначає, що умовами Договору оренди приміщення № 63 від 01.08.2013 пролонгація не передбачена, а тому у день припинення дії Договору відповідач звільнив приміщення, повернув їх без зауважень позивачу, та здійснив розрахунки по фактичним комунальним витратам.

У судовому засіданні 15.05.2017 судом, в порядку ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 29.05.2017.

Представник позивача у судове засідання 29.05.2017 з'явився та подав письмові пояснення.

Представники відповідача у судове засідання 29.05.2017 з'явились та подали клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні сторони подали спільне клопотання про продовження строків розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене клопотання та з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд його задовольнив, продовжив строк вирішення спору у справі №910/5255/17 на п'ятнадцять днів та оголосив перерву у судовому засіданні до 19.06.2017.

У судове засідання 19.06.2017 представник позивача з'явився, подав документи для долучення до матеріалів справи, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання з'явились, надали усні пояснення по суті спору, проти позову заперечили в повному обсязі.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.06.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (далі - орендодавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - орендар, відповідач) було укладено Договір оренди приміщення № 63 (далі - Договір оренди).

Цим Договором регулюються правовідносини пов'язані із передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування, для здійснення орендарем його статутної діяльності, приміщень, що відповідають санітарно-технічним і протипожежним вимогам, по Акту прийому-передачі (п. 1.1 Договору оренди).

Згідно з пунктами 1.2 та 1.3 Договору оренди, приміщення, що надаються в оренду для функціонування страхової компанії, загальною площею 116,4 кв.м., (далі - приміщення), знаходяться на 1-му поверсі будівлі за адресою: 10014, АДРЕСА_1. Приміщення вважаються фактично переданими орендареві з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі та його скріплення печатками сторін. Акт прийому-передачі підписується сторонами не пізніше 10 календарних днів з моменту укладення Договору.

Відповідно до п. 3.1.8 Договору оренди орендар зобов'язаний в разі закінчення строку дії Договору, або при його розірванні в десятиденний термі, повернути приміщення орендодавцю в задовільному технічному стані, з урахуванням норм нормального зносу, про що складається Акт прийому-передачі.

Пунктом 3.1.9 Договору оренди сторони погодили, що в разі вивільнення приміщення без складання Акту прийому-передачі, та в неналежному технічному стані, орендар несе відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором.

За умовами пунктів 4.1 та 4.2 Договору оренди, щомісячний розмір орендної плати за користування об'єктом оренди становить 13 386,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 231,00 грн. Сторони погодили, що оплата за користуванням приміщення здійснюється відповідно до Графіку платежів (Додаток № 2) який є невід'ємною частиною Договору.

У відповідності до п. 4.3 Договору оренди, орендна плата сплачується орендарем за кожний поточний календарний місяць використання орендованого приміщення, на підставі рахунка, виставленого орендодавцем, до десятого числа поточного місяця, а орендар сплачує орендну плату орендодавцю протягом 5 (п'яти) календарних днів після отримання рахунку.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що дія Договору оренди припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- ліквідації юридичної особи орендодавця або орендаря;

- загибелі приміщення;

- несплати орендарем орендної плати чи комунальних витрат протягом 2 місяців поспіль;

- неспроможності орендаря виконувати будь-які інші зобов'язання за цим Договором оренди та (і) таке невиконання договору завдає, або обґрунтовано завдасть, суттєвої шкоди інтересам орендодавця щодо майна, будинку та/або приміщень та невиконання орендарем триває протягом періоду 30 (тридцять) днів чи більше, після письмового повідомлення орендодавця із зазначенням невиконання та ризику завданої дійної чи неминучої суттєвої шкоди та з вимогою виконання орендарем своїх зобов'язань;

- самостійної здачі орендарем в суборенду орендованих приміщень, без попередньої згоди орендодавця.

За умовами пункту 5.3 Договору оренди, дія Договору оренди приміщень може бути припинення за ініціативою орендодавця або орендаря, з письмовим повідомленням за один місяць до дати розірвання Договору і оплатою своїх зобов'язань в повному обсязі.

Цей Договір вступає в силу з моменту його укладення (підписання та скріплення печатками) і діє до 31.07.2014 (п. 6.1 Договору).

01.08.2013 сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі приміщення до Договору оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування об'єкт оренди, а саме нежитлове приміщення площею 116,4 кв.м., що розташоване за адресою: 10014, АДРЕСА_1.

Листом за вих. № 4647 від 01.09.2015 відповідач звернувся до позивача із проханням розібратися в ситуації, оскільки за переконанням відповідача, ним було повідомлено позивача про відсутність наміру продовжувати дію Договору оренди, приміщення було передано 31.07.2014 в задовільному стані, жодних претензій сторони одна до одної не мали, однак 25.08.2015 до відповідача звернулась Усова Жана, представник позивача та повідомила, що між сторонами є відкриті питання, щодо передачі приміщення.

Листом вих. № 6860 від 08.12.2015, адресованому позивачу, відповідачем було зазначено, що у зв'язку з закінченням 31.07.2014 строку дії Договору, 21.07.2014 керуючому Житомирським регіональним відділенням ОСОБА_7 було надано лист (вих. № 48/1 від 01.07.2014) про небажання продовжувати дію Договору на новий термін та з проханням прибути 31.07.2014 для належної передачі об'єкта оренди та складання Акту приймання-передачі об'єкта з оренди. У зазначеному листі, відповідач також навів ряд фактів, які на переконання відповідача свідчать про невикористання відповідачем приміщення. Також, відповідач вимагав від позивача підписати та передати один примірник Акту приймання-передачі об'єкта оренди.

Позивач листом вих. № 8429/046 від 21.12.2015 зазначив, що ані підписані зі сторони відповідача акти приймання-передачі об'єкта оренди, ані листи з повідомленням щодо наміру припинити дію Договору, на адресу позивача не надходили, в зв'язку з чим, позивач зазначив, що Договір оренди є нерозірваним та обов'язковим для виконання сторонами, у зв'язку з чим, у позивача вістуні підстави для підписання актів приймання-передачі, що датовані 31.07.2014, за зазначив, що Договір діє до 30.06.2016, та у разі наявності наміру достроково розірвати Договір, позивач просив повідомити про це.

Листом № 11 від 05.01.2016, адресованому позивачу, відповідач зазначив про необґрунтованість заборгованості та зазначив, зокрема що 31.07.2014 відповідач звільнив приміщення, про що складено Акт приймання передачі, який передано представнику позивача ОСОБА_7

Позивач листом вих. № 805 від 08.02.2016 зазначив, що саме уповноважена особа фонду з дня призначення тимчасової адміністрації та здійснення ліквідації банку є керівником банку та представляє інтереси банку, а отже саме з уповноваженою особою фонду мало вирішуватися питання про припинення Договору оренди та повернення орендованого приміщення з користування, проте на ім'я уповноваженої особи, а в подальшому на ліквідацію, листи про припинення Договору та Акти приймання-передачі не надходили.

Листом вих. № 1167 від 25.02.2016 відповідач вимагав у позивача повернути підписаний зі сторони банку один примірник Акту приймання-передачі приміщення від 31.07.2014.

22.06.2016 ПАТ «Брокбізнесбанк» звернувся із Претензією вих. № 4820 від 22.06.2016 до ПАТ«Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у якій вимагав сплатити заборгованість по орендній платі за Договором № 63 оренди приміщення від 01.08.2013 у розмірі 270 397,20 грн.

Листом від 01.08.2016 за вих. № 4215 на Претензію № 4820 від 22.06.2016 відповідач зазначив, що за результатами розгляду претензії, вона задоволенню не підлягає, з підстав викладених компанією у листах, що були раніше направлені. Відповідач також зазначив, що вкотре вимагає повернути підписаний зі сторони ПАТ «Брокбізнесбанк» примірник Акту приймання-передачі приміщення від 31.07.2014.

Як зазначає позивач, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 270 397,20 грн. за період з серпня 2014 по квітень 2016.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 291 ГК України Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Аналогічна правова позиція також викладена у ч. 2 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" (далі - Постанова).

За доводами позивача, оскільки після закінчення строку дії Договору, жодних заперечень з боку орендаря або орендодавця щодо припинення дії Договору не було, а відповідач продовжував користуватись орендованим майном, Договір вважається пролонгованим на тих самих умовах і на той самий строк.

Відповідач в свою чергу, заперечує проти даних доводів позивача, обґрунтовуючи це листами, адресованими Керуючому Житомирським регіональним відділенням ПАТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_7, та переданим керуючому Актом приймання-передачі об'єкта з оренди з 31.07.2014.

Так, як вбачається з наданого відповідачем Акту приймання-передачі об'єкту з оренди за Договором оренди від 31.07.2014, він був отриманий ОСОБА_7, проте не містить підпису та печатки ОСОБА_8 в графі «Орендодавець», а отже підписаний лише з боку орендаря, тобто відповідача.

Відповідачем також надано лист, адресований Керуючому Житомирським регіональним відділенням ПАТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_7 вих. № 48/1 від 01.07.2014, у якому відповідач повідомляє про небажання продовжувати строк дії Договору на новий термін.

Крім того, відповідачем було надано для долучення до матеріалів справи Довіреність № 321/03 від 01.08.2013 якою ПАТ «Брокбізнесбанк» уповноважив керуючого Житомирським регіональним відділенням ПАТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_7 представляти інтереси банку у відносинах з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Для чого, ОСОБА_7 було надано право від імені банку укладати Договір оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та підписувати рахунки, акти виконаних робіт (наданих послуг), акти прийому-передачі по Договору оренди. Строк дії довіреності встановлено на один рік до 01.08.2014 включно.

В свою чергу, за доводами позивача, ані акт приймання-передачі приміщення з оренди, ані лист про відмову від продовження строку дії Договору на адресу позивача не надходили.

Так, щодо необхідності доведення факту направлення орендарем орендодавцю повідомлення про припинення дії договору оренди та надання належних доказів направлення такого повідомлення неодноразово зазначав Вищий господарський суд України у своїх постановах.

Зокрема, Вищим господарським судом України в постанові від 01.02.2007 у справі № 46/201-06 зазначено: «Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлений виняток із загального правила. Так, у разі продовження користування наймачем (орендарем) майном після закінчення строку договору без повторного його укладення, за відсутності заперечень сторін протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Отже, сторона, яка бажає відмовитися від договору, зобов'язана попередити про це іншу сторону не пізніше одного місяця. При цьому, попередження про припинення (розірвання) договору майнового найму (оренди) має бути зроблене в такій формі, яка б забезпечила можливість доведення у разі спору, що таке попередження було зроблене.»; у постанові від 06.12.2007 у справі № 32/315 зазначено: «Так, в матеріалах справи відсутні, а суди попередніх інстанцій не посилались, на докази надсилання відповідачеві заяви від 31.08.2006 про припинення договору оренди, однак, колегія суддів вважає, що встановлення факту повідомлення орендаря про припинення договору оренди має безумовно істотне значення для правильного вирішення спору, адже, в протилежному випадку для орендаря настають правові наслідки, передбачені нормами ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за приписами яких у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.».

Як встановлено судом, на підставі постанови Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року №107 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" (код за ЄДРПОУ 19357489; МФО 300249; місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 41, 03057) (далі -АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК").

У спорах пов'язаних з банком, у якому запроваджена тимчасова адміністрація, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції на момент прийняття рішення Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" до категорії неплатоспроможних") Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України".

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системоутворюючих банків - шість місяців. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно з ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Протягом одного дня після призначення уповноваженої особи Фонду керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують операційну діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку Фонд має право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 11.06.2014 № 45 про початок здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" (далі - АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК") та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_8 на період з 11 червня 2014 року до 10 червня 2015 року включно.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити:

1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується;

2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду;

4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду;

5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" усі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду, крім організації реалізації майна банку, що ліквідується. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко зазначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема виконує повноваження органів управління банку.

В подальшому, на підставі частини п'ятої статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 21.05.2015 р. № 103 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" на 1 рік до 10.06.2016 р. включно.

Надалі, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийняла рішення від 02 червня 2016 р. № 896 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» на два роки до 10 червня 2018 року включно.

Таким чином, з моменту прийняття виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" (код за ЄДРПОУ 19357489; МФО 300249; місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 41, 03057) (далі -АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК"), до уповноваженої особи перейшли всі повноваження керівника та відповідно саме уповноважена особа має право підписувати Акти приймання-передачі майна з оренди, та відповідно саме з уповноваженою особою має відбуватись листування щодо договірних відносин сторін.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на виконання ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноваженою особою Фонду було видано Наказ «Про скасування довіреностей» № 257 від 03.03.2014, відповідно до якого, з 03.03.2014 скасовано дію всіх довіреностей, виданих АТ «Брокбізнесбанк», зобов'язано керівників структурних та відокремлених підрозділів банку надати оригінали довіреностей до юридичного департаменту банку до 06.03.2014.

Також, Наказом № 260 від 03.03.2014 «Про відкликання печаток та штампів» було зобов'язано керівників головних регіональних/регіональних до 06.03.2014 забезпечити відправку всіх печаток та штампів за актами приймання-передачі до Головного офісу банку.

Відтак, з аналізу вищенаведеного, суд доходить до висновку, що ОСОБА_7, враховуючи рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" та Наказ «Про скасування довіреностей» № 257 від 03.03.2014, та в подальшому, рішення від 11.06.2014 № 45 про початок здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" (далі - АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК") та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", не була уповноваженою особою банку станом на 31.07.2014 на прийняття від відповідача Акту приймання-передачі приміщення, та відповідно адресування листів про припинення дії Договору оренди саме ОСОБА_7, з урахуванням викладеного, також не може бути доказом повідомлення відповідачем саме позивача про відмову від продовження дії Договору оренди.

В свою чергу, направлення відповідачем вже на юридичну адресу з листами від 08.12.2015 та від 08.02.2016 саме Акту приймання-передачі від 31.07.2014, за наявності діючого (пролонгованого) Договору оренди, за відсутності повідомлень про намір розірвати Договір, не створює для позивача обов'язку з його підписання зі спливом значного проміжку у часі.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується, що відповідач, відповідно до вимог законодавства, своєчасно повідомив позивача про припинення терміну дії договору та відмову від продовження його дії.

Також, сторонами не доведено суду передання відповідачем за Актом приймання-передачі приміщення з оренди позивачу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, судом встановлено, що Договір оренди був пролонгований на тих самих умовах на той самий строк, на який його було укладено, а отже відповідачем не доведено, а позивачем не спростовано факту пролонгації Договору оренди, в зв'язку з чим, відповідач зобов'язаний відповідно до приписів чинного законодавства сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України та ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.

За умовами п. 4.1 Договору оренди, щомісячний розмір орендної плати за користування об'єктом оренди становить 13 386,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 231,00 грн.

У відповідності до п. 4.3 Договору оренди, орендна плата сплачується орендарем за кожний поточний календарний місяць використання орендованого приміщення, на підставі рахунка, виставленого орендодавцем, до десятого числа поточного місяця, а орендар сплачує орендну плату орендодавцю протягом 5 (п'яти) календарних днів після отримання рахунку.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В матеріалах справи наявний рахунок № 227 від 23.05.2017 на суму 270 397,20 грн., та докази його направлення на адресу відповідача.

Поряд з цим частиною першою статті 212 ЦК України закріплено право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що рахунок за своїми ознаками не є первинним документом, а містить лише платіжні реквізити, тобто носить інформаційний характер; ненадання рахунку, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні приписів статті 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунка не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за користування орендованим майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.11.2016 у справі № 904/3147/16.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 270 397,20 грн.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44; ідентифікаційний код: 24175269) на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 41; ідентифікаційний код: 19357489) заборгованість в розмірі 270 397 (двісті сімдесят тисяч триста дев'яносто сім) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 055 (чотири тисячі п'ятдесят п'ять) грн. 96 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.06.2017.

Суддя О.А. Грєхова