Ухвала суду № 67347536, 07.06.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

07.06.2017р. Справа № 7/169

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Ніколаєвої Л.В., суддів Курило Г.Є., Попова О.В., розглянувши скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на дії органу Державної виконавчої служби в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2012р. по справі № 7/169

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго»

до відповідача: Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»

про стягнення заборгованості за активну електроенергію 7 970 466,41 грн., 3% річних нарахованих на суму боргу 86 671,62 грн., інфляційних, нарахованих на суму боргу, 134 981,81 грн., пені, нарахованої на суму боргу, 446 687,96 грн., 3% річних нарахованих за невиконання рішень суду, 1 999 810,35 грн., інфляційних, нарахованих за невиконання рішень суду, 8 039 856,24грн., пені, нарахованої за невиконання рішень суду, 784 246,50 грн.,

за участю учасників процесу:

від позивача: не зявився

від відповідача (скаржника): не зявився

від органу ДВС: ОСОБА_1, за довіреністю № 820/20.3-03 від 29.12.2016р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.10.2012р. по справі № 7/169 здійснено заміну найменування позивача по справі на ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» (ЄДРПОУ 00131268), позовні вимоги ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» задоволено частково та стягнуто з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 7 970 466,41 грн., 3% річних, нарахованих на суму боргу, 86 671,62 грн., інфляційні, нараховані на суму боргу, 134 981,81 грн., пеню, нараховану на суму боргу, 357 350,37 грн., 3% річних, нарахованих за невиконання рішень суду, 1 999 810,35 грн., інфляційні, нараховані за невиконання рішень суду, 7 262 968,53 грн., пеню, нараховану за невиконання рішень суду, 627 397,20 грн., державне мито в сумі 24482,12 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226,57 грн., витрати за проведення судової експертизи в сумі 10 599,60 грн. У задоволенні вимог в залишковій частині відмовлено.

22.10.2012р. на виконання вищевказаного рішення видані відповідні накази, в т.ч. про стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» 3% річних, нарахованих на суму боргу, 86 671,62 грн., інфляційні, нараховані на суму боргу, 134 981,81 грн., пеню, нараховану на суму боргу, 357 350,37 грн., 3% річних, нарахованих за невиконання рішень суду, 1 999 810,35 грн., інфляційні, нараховані за невиконання рішень суду, 7 262 968,53 грн., пеню, нараховану за невиконання рішень суду, 627 397,20 грн.

КП «Компанія «Вода Донбасу» звернулось до господарського суду Донецької області із скаргою на дії Державної виконавчої служби в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області №7/169 від 03.10.2012р., в якій просить суд визнати неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №41211546 на суму 136 540 440,38 грн. в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №35458179 (справа №7/169); скасувати постанову про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. ЗВП №41211546 на суму 136 540 440,38 грн. в межах накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №35458179 (справа №7/169).

В обґрунтування вимог скарги КП «Компанія «Вода Донбасу» посилається на неправомірне накладення виконавчим органом арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк», який призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, що, в свою чергу, унеможливлює виплату останнім заробітної плати та призводить до порушення їх конституційних прав. При цьому, скаржник також посилається на встановлені факти ухвалою ГСДО від 15.10.2015р. у справі №38/147 щодо мети відкриття вказаного рахунку та обізнаність виконавчого органу про це. Також КП «Компанія «Вода Донбасу» зазначає, що ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено подвійне накладення арешту на одне і те саме майно та одним і тим самим виконавчим документом з огляду на те, що постановою органу ДВС від 09.09.2014р. вже накладений арешт на кошти у ЗВП №41211546 у межах справи № 7/169 в частині стягнення 3%, інфляційних втрат та пені.

Одночасно, разом із вказаною скаргою КП «Компанія «Вода Донбасу» подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії Державної виконавчої служби в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області №7/169 від 03.10.2012р.

Ухвалою ГСДО від 23.03.2017р. в т.ч. відновлено втрачену справу № 7/169 за позовом ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» про стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» заборгованості за активну електроенергію 7 970 466,41 грн., 3% річних, нарахованих на суму боргу, 86 671,62 грн., інфляційних, нарахованих на суму боргу, 134 981,81 грн., пені, нарахованої на суму боргу, 446 687,96 грн., 3% річних, нарахованих за невиконання рішень суду, 1 999 810, 35 грн., інфляційних, нарахованих за невиконання рішень суду, 8 039 856,24 грн., пені, нарахованої за невиконання рішень суду, 784 246,50 грн. частково. Поновлено КП «Компанія «Вода Донбасу» пропущений строк для подачі скарги на дії органу ДВС в процесі виконання рішення ГСДО від 03.10.2012р. по справі №7/169. Прийнято скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» на дії органу Державної виконавчої служби в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області №7/169 від 03.10.2012р. із призначенням її до розгляду у судовому засіданні на 26.04.2017р.

12.04.2017р. за вх.№10283/17 господарський суд одержав заперечення ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на скаргу, згідно з якими останній просить суд відмовити в задоволенні скарги з посиланням на те, що жодний нормативно-правовий акт не містить заборони щодо накладення арешту на рахунки, відкриті для виплати заробітної плати, боржником не надано належних доказів, що підтверджують те, що арештований рахунок використовується виключно для виплати заробітної плати. Разом із запереченнями ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» надано клопотання про витребування у боржника виписки за рахунком № 26000054009298 за останні шість місяців, з метою підтвердження того, що рахунок № 26000054009298 використовується виключно для виплати заробітної плати.

25.04.2017р. за вх.№04-21/1385 на офіційну електронну адресу господарського суду надійшло клопотання органу ДВС про відкладення розгляду скарги на інший час з посиланням на те, що останній на даний момент не має можливості надати витребувані судом копії матеріалів виконавчого провадження та висловити правову позицію щодо заявленої скарги. Аналогічне за змістом клопотання органу ДВС господарський суд одержав в цей же день за вх.№12284/17.

Ухвалою ГСДО від 26.04.2017р. розгляд скарги відкладений на 11.05.2017р., та у задоволенні клопотанні ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» про витребування доказів відмовлено.

28.04.2017р. за вх.12634/17 господарський суд одержав клопотання ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго», згідно з яким останнє просить суд продовжити строк розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою ГСДО від 11.05.2017р. (із врахуванням ухвали ГСДО від 07.06.2017р. про виправлення описки щодо дати винесення ухвали) в т.ч. розгляд скарги відкладений на 07.06.2017р.

11.05.2017р. за вх. №№ 13350/17, 13351/17 господарський суд одержав клопотання органу ДВС про залучення до матеріалів справи матеріалів виконавчого провадження № 35458179 та зведеного виконавчого провадження № 41211546 відповідно.

Представник від органу ДВС у судовому засіданні 07.06.2017р. надав усні заперечення проти задоволення скарги.

Позивач та відповідач (скаржник) про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується відміткою представника позивача на ухвалі суду від 11.05.2017р. про її отримання, а також рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу (скаржнику)копії вказаної ухвали суду, але у судове засідання не зявилися, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» за відсутністю їх представників у судовому засіданні, враховуючи також те, що в силу вимог ч.2 ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органу ДВС в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали скарги КП «Компанія «Вода Донбасу», заслухавши пояснення представників останнього та органу ДВС, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

За приписами ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення спірної постанови) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення спірної постанови) встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як вище встановлено господарським судом, на виконання рішення ГСДО від 03.10.2012р. по справі № 7/169, господарським судом 22.10.2012р. виданий наказ про стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» 3% річних, нарахованих на суму боргу, 86 671,62 грн., інфляційні, нараховані на суму боргу, 134 981,81 грн., пеню, нараховану на суму боргу, 357 350,37 грн., 3% річних, нарахованих за невиконання рішень суду, 1 999 810,35 грн., інфляційні, нараховані за невиконання рішень суду, 7 262 968,53 грн., пеню, нараховану за невиконання рішень суду, 627 397,20 грн.

29.11.2012р. старшим державним виконавцем відділу ВПВР ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35458179 з примусового виконання наказу ГСДО від 22.10.2012 № 7/169 про стягнення 3% річних, нарахованих на суму боргу, 86 671,62 грн., інфляційні, нараховані на суму боргу, 134 981,81 грн., пеню, нараховану на суму боргу, 357 350,37 грн., 3% річних, нарахованих за невиконання рішень суду, 1 999 810,35 грн., інфляційні, нараховані за невиконання рішень суду, 7 262 968,53 грн., пеню, нараховану за невиконання рішень суду, 627 397,20 грн.

08.02.2013р. старшим державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 046 917,98 грн. у ВП № 35458179.

30.05.2013р. старшим державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми 11 361 018,19 грн. у ВП № 35458179.

12.12.2013р. державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №35458179 з примусового виконання наказу №7/169 від 22.10.2012р. до зведеного виконавчого провадження №41211546, яке веде ВПВР ДВС України.

09.09.2014р. старшим державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми 228 480 526,47 грн., які містяться на банківських рахунках боржника, у зведеному виконавчому провадженні № 41211546, до якого входить, в т.ч. виконавче провадження з примусового виконання наказу ГСДО від 22.10.2012р. по справі №7/169.

04.10.2016р. головним державним виконавцем ВПВР ДДВС України винесено постанову про арешт коштів боржника на суму 136 540 440,38 грн., які містяться на рахунках боржника, в т.ч. на рахунку №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк», у зведеному виконавчому провадженні № 41211546, до якого входить, в т.ч. виконавче провадження з примусового виконання наказу ГСДО від 22.10.2012р. по справі №7/169.

Вказаний банківський рахунок скаржника призначений для виплати заробітної плати та перерахування обовязкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства України (єдиний соціальний внесок, податок з фізичних осіб, військовий збір), що встановлено господарським судом Донецької області в ухвалі від 15.10.2015р. по справі №38/147.

Ухвала ГСДО від 15.10.2015р. по справі №38/147 є чинною на теперешній час, а отже, факти, встановлені нею, відповідно до приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п.4 Інформаційного листа ВГСУ №01-8/1427 від 18.11.2003р. «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).

Водночас, судом також встановлено, що у листі за вих. № 03/01/758 від 16.06.2016р. скаржник повідомив орган ДВС про наявність рахунку №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк», та про те, що останній використовується виключно для сплати працівникам компанії заробітної плати та перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства України, що встановлено та відображено в ухвалі ГСДО від 15.10.2015р. по справі №38/147, у звязку з чим просив не накладати арешт на кошти, які містяться на вказаному рахунку в межах зведеного виконавчого провадження № 41211546. Вказаний лист направлений органу ДВС, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в ВПЗ Красноармійськ-7 та фіскальним чеком про надання поштових послуг.

Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення спірної постанови) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення спірної постанови) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 1 статті 115, ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю, ст.22, ч.ч.1, 6 ст.24, ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» визначено:

- заробітна плата повинна виплачуватись регулярно в робочі дні, в установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця строки, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

- своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

- суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

- оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати є пріоритетною перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства (юридичної особи), а тому накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача.

Відповідно до п. 9.13. Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За приписами п.32 Інформаційного листа №01-08/369 від 29.06.2010р. ВГСУ «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи те, що державний виконавець не мав законних підстав для накладення арешту на кошти, призначені для оплати праці працівників боржника, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги шляхом визнання дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. в межах суми 136 540 440,38 грн. у зведеному виконавчому провадженні № 41211546 в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №35458179 (справа №7/169) на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк», код фінансової установи 335429 незаконними, а постанову про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. ЗВП №41211546 на суму 136 540 440,38 грн. в межах накладення арешту по виконавчому провадженню №35458179 (справа №7/169) в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк», код фінансової установи 335429 недійсною.

При цьому, суд також враховує, що під час розгляду скарги на дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2014р. по справі № 38/147, за результатами якого винесено ухвалу ГСДО від 15.10.2015р. по справі №38/147, господарський суд дійшов аналогічного висновку щодо протиправності накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк», який призначений для виплати заробітної плати та перерахування обовязкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства України (єдиний соціальний внесок, податок з фізичних осіб, військовий збір), у звязку з чим скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» задоволено частково та визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 11.06.2015р. ВП №46966244 в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк», а постанову про арешт коштів боржника від 11.06.2015р. ВП №46966244 в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» - недійсною.

Решта вимог скарги КП «Компанія «Вода Донбасу» підлягає залишенню без задоволення, оскільки скаржником не доведено, а судом не встановлено порушення органом ДВС вимог закону при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. у ЗВП №41211546 в іншій її частині.

Поряд з цим, посилання скаржника на те, що ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено подвійне накладення арешту на одне і те саме майно та одним і тим самим виконавчим документом, відхилені господарським судом з огляду на те, що постановою від 09.09.2014р. у ЗВП №41211546 накладено арешт в межах суми 228 480 526,47 грн., а постановою від 04.10.2016р. у ЗВП №41211546 - в межах суми 136 540 440,38 грн., тобто із врахуванням погашення заборгованості за виконавчими провадженнями, що не є подвійним накладенням арешту та не суперечить вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».

Клопотання позивача (стягувача) за вх. № 12634/17 від 28.04.2017р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів відхилено господарським судом з огляду на те, що в даному випадку наявні матеріали є достатніми для повного та всебічного розгляду скарги по суті та прийняття обґрунтованого рішення по ній.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на дії органу Державної виконавчої служби в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області №7/169 від 03.10.2012р. задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. в межах суми 136 540 440,38 грн. у зведеному виконавчому провадженні № 41211546 в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №35458179 (справа №7/169) на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк», код фінансової установи 335429.

3. Визнати недійсною постанову про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. ЗВП №41211546 на суму 136 540 440,38 грн. в межах накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №35458179 (справа №7/169) в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк», код фінансової установи 335429.

4. У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому ГПК України порядку.

Головуючий суддя Л.В. Ніколаєва

Суддя Г.Є. Курило

Суддя О.В. Попов