Ухвала суду № 67347455, 21.06.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/58/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.06.2017 Справа № 908/1283/17

Суддя Горохов Ігор Сергійович, розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Снаут», 69022, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 26А, кв. 41

про стягнення коштів

без виклику представників сторін

Встановив:

21.06.2017 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, Полтавська область, Хорольський район, с. Падусі звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Снаут», м. Запоріжжя про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 21.06.2017 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1283/17. Справі присвоєно номер провадження 15/58/17. Розгляд справи призначено на 11.07.2017 о 12 год. 00 хв.

Разом із матеріалами позовної заяви Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, Полтавська область, Хорольський район, с. Падусі (позивачем у справі) в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти у сумі до 281 109,50 грн., що знаходяться чи будуть знаходитись на банківських рахунках ТОВ «Снаут», м. Запоріжжя, а також на всіх інших рахунках ТОВ «Снаут», що відкриті в регіональному відділенні ПАТ «ОТП Банк» в м. Запоріжжі чи будуть відкриті в цьому банку в майбутньому.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник посилається на те, що між сторонами виник спір щодо непогашення відповідачем заборгованості за договором поставки № 1-03032017 від 03.03.2017 та існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки відповідач зазначає про відсутність у нього грошових коштів, а також відсутність самого придбаного у постачальника товару внаслідок його відчуження. Заявник зазначає, що існує реальна загроза того, що відповідач через власні фінансові проблеми буде намагатися уникнути добровільної оплати заборгованості за придбаний товар, а належні йому грошові кошти можуть бути перераховані пов'язаним особам з метою ускладнення виконання судового рішення, що унеможливить виконання судового рішення у разі його ухвалення. Враховуючи розмір позовних вимог у розмірі 276 955,18 грн. і вимоги чинного законодавства про співмірність заходів забезпечення із заявленими позовними вимогами, заявник вважає, що співмірним буде накладення арешту на банківський рахунок відповідача, зазначений у договорі поставки у сумі позовних вимог в розмірі 276 955,18 грн. та судового збору в сумі 4154,32 грн., всього 281 109,5 грн.

Розглянувши заяву позивача, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 3 п. 1 Постанови Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 Постанови Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

При цьому обґрунтування особою, яка просить вжити заходів до забезпечення позову, необхідності їх застосування полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмету доказування в даному випадку входять:

а) факти про наявність у боржника - відповідача - майна (зокрема, грошових коштів, цінних паперів тощо), або наявність такого майна, що належить боржнику, в інших осіб;

б) ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

За змістом Інформаційного листа ВГСУ № 01-8/2776 від 12.12.2006 у вирішенні питання про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника, розумності та адекватності його вимог, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення в разі невжиття таких заходів, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви.

У випадку заяви учасника судового процесу про заходи до забезпечення позову (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов) заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Доводи наведені заявником в обґрунтування клопотання про забезпечення позову, мають оціночний характер та підлягають з'ясуванню, оцінці та доведенню під час вирішення спору по суті, та однозначно не свідчать, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв'язку з вищевикладеним, а також враховуючи, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, заяву слід визнати такою, що не підлягає задоволенню на даний час через її необґрунтованість та не надання доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 66-68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

В задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Полтавська область, Хорольський район, с. Падусі про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти у сумі до 281 109,50 грн., що знаходяться чи будуть знаходитись на банківських рахунках ТОВ «Снаут», м. Запоріжжя, а також на всіх інших рахунках ТОВ «Снаут», що відкриті в регіональному відділенні ПАТ «ОТП Банк» в м. Запоріжжі чи будуть відкриті в цьому банку в майбутньому відмовити.

Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя І. С. Горохов