Рішення № 67347415, 20.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.2017 Справа № 904/5997/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"

до Управління соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації

про стягнення заборгованості у розмірі 26 417,53 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 007.1Др-36-0617 від 19.06.17р.

Відповідача - ОСОБА_2, дов. № б/н від 29.03.17р. ОСОБА_3, дов. № б/н від 26.04.17

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог просить стягнути з Відповідача 1 709,02 грн. пені, 188,61 грн. 3 % річних, мотивуючи несвоєчасними розрахунками за договором, в частині стягнення 24 519,90 грн. - основного боргу провадження припинити, у звязку зі сплатою Відповідачем всієї суми основного боргу.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Відповідач є структурним підрозділом Апостолівської районної державної адміністрації та фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету. Річні планові асигнування надходять з Дніпропетровської ОДА до Апостолівської РДА, яка, в свою чергу, здійснює розподіл коштів між відділами та структурними підрозділами райдержадміністрації. Відповідно до розподілу коштів на 2017р. по КЕКВ 2274 "Оплата природного газу", планові асигнування припадають виключно на літні місяці. Відповідач неодноразово звертався до голови Апостолівської РДА з службовими записками про перерозподіл коштів на КЕКВ 2274 та надавав гарантійні листи директорові ТОВ "Дніпропетровськгаз збут". Відповідач відповідно до плану асигнувань виділених на 2017р. відшкодовує в межах кошторисних призначень суму заборгованості. Відповідач 28.02.17р. надав гарантійного листа директорові ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" про повне погашення заборгованості у червні 2017р. та надсилав гарантійного листа від голови Апостолівської РДА про гарантоване проведення повних розрахунків за спожитий природний газ для опалення приміщення управління до липня 2017р. Станом на 15.06.16р. Відповідач повністю розрахувався за спожитий природний газ, який використовувався для опалення приміщення установи. На підтвердження оплати основного боргу Відповідач надав платіжні доручення №81 від 13.06.17р. на суму 20 127,63 грн., №82 від 13.06.17р. на суму 5 347,81 грн.

Представник Позивача у судовому засіданні підтвердив оплату Відповідачем основного боргу.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.17р. сторонами укладено Договір № 1141035C3XBB017 на постачання природного газу (далі Договір), за п.1.1 якого Постачальник (Позивач) зобовязався передати у власність Споживачеві (Відповідачеві) у 2017р. природний газ (далі газ), а Споживач зобовязався прийняти і оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, визначені Договором.

Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць з 07:00 години першого дня місяця до 07:00 години першого дня наступного місяця включно (п.4.1. Договору).

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем не пізніше 30 (31) числа розрахункового місяця, у якому здійснюється постачання природного газу (п.4.2.1. Договору).

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (п.4.3. Договору).

У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п.6.2.1. Договору).

Пунктом 11.1. Договору встановлено, що Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.03.17р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору, у лютому-березні 2017р. Позивач поставив Відповідачеві природного газу на загальну суму 39 509,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: №ДОЗ00008466 від 28.02.17р., за яким у лютому 2017р. спожито 3,309 тис. м3 газу; №ДОЗ00010735 від 31.03.17р., за яким у березні 2017р. спожито 0,539 тис. м3 газу.

Акти приймання-передачі природного газу Відповідачем підписано без заперечень.

За даними Позивача, впродовж лютого-травня 2017р. Відповідач частково розрахувався за поставлений газ, сплативши 14 989,10 грн., у звязку з чим, у нього виник борг у розмірі 24 519,90 грн.

З посиланням на п. 6.2.1. Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню 1 709,02 грн. за період прострочки з 01.03.17р. по 10.05.17р. та 3 % річних 188,61 грн. за період з 01.03.17р. по 10.05.17р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Під час розгляду справи Відповідач надав суду платіжні доручення №81 від 13.06.17р. на суму 20 127,63 грн. та №82 від 13.06.17р. на суму 5 347,81 грн., відповідно до яких Відповідач сплатив основний борг у розмірі 24 519,90 грн., тобто після звернення Позивачем до суду з позовом.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач до відзиву на позов додав копії платіжних доручень на підтвердження оплати спожитого газу, у судовому засіданні представник Позивача підтвердив, що Відповідач не має основного боргу перед Позивачем за Договором.

Оскільки Договором не передбачено відстрочки платежу за спожитий газ за гарантійними листами споживача газу, а Позивач не довів надання відстрочки Позивачем за зверненнями Відповідача, суд не приймає заперечень Відповідача.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягають 1 709,02 грн. - пені, 188,61 грн. 3% річних, у частині вимог про стягнення з Відповідача 24 519,90 грн. основного боргу, сплачених після звернення Позивачем до суду, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч.1. ст. 80, ст.ст. 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації, 53800, Дніпропетровська область, м. Апостолове, вул. Визволення, буд. 36 (код 03192141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, (код 39572642) 1 709,02 грн. пені, 188,61 грн. 3% річних, 1 600,00 грн. судового збору.

Провадження у справі у частині вимог про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 24 519,90 грн. припинити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 23.06.2017

Суддя С.Г. Юзіков