Рішення № 67347403, 20.06.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 червня 2017 р. Справа № 903/377/17

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного підприємства Торговий Дім Поляков

до Товариства з обмеженою відповідальністю Континіум-Трейд

про стягнення 52 172,46грн.

Суддя: Філатова С.Т.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 03.10.2016р.

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

У судовому засіданні 20.06.2017р. відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство Торговий Дім Поляков звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Континіум-Трейд в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Континіум-Трейд 119 119,76грн., в т.ч. 116 707,83грн. заборгованості за товар, отриманий на підставі договору поставки №262-ПК-14 від 11.11.2014р. та 2 411,93грн. пені за період з 19.01.2017р. по 14.02.2017р. на підставі п. 10.5 договору.

Позовні вимоги обґрунтовані таким:

Між приватним підприємством "Торговий Дім Поляков" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" в особі Київської філії ТОВ "Континіум Трейд" було укладено договір поставки № 262-ПК-14 від 11.11.2014 р.

Пунктом 2.1 розділу 1 договору передбачено, що постачальник (позивач) зобов'язується поставити і передати у власність покупця (відповідач) товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору.

Відповідно до умов договору позивачем відпущено, а відповідачем прийнято товар за видатковими накладними АКФ-229547, АКФ-248788, АКФ-254384, АКФ-261879.

Всього за вказаними накладними відповідачу було поставлено товару на загальну суму 214 701,60 грн.

Відповідачем, в порушення умов договору, зобов'язання щодо оплати поставленого товару належним чином не були виконані було сплачено 97 993,77 грн. і сума боргу на день звернення до суду становила 116 707,83 грн.

Крім того, відповідно до п. 10.5. договору позивач нарахував відповідачу 2 411,93 грн. пені за період з 19.01.2017р. по 14.02.2017р.

Справу № 904/2647/17 ухвалою господарського суду м. Києва від 11.04.2017р. на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України направлено за підсудністю до господарського суду Волинської області.

Господарський суд Волинської області на підставі ухвали господарського суду м. Києва від 11.04.2017р., керуючись ст. ст. 17, 65 Господарського процесуального кодексу України, прийняв позовну заяву до розгляду і призначив в судовому засіданні.

У судовому засіданні 06.06.2017р. представник позивача клопотанням від 06.06.2017р. долучив до матеріалів справи видаткові накладні №АУФ_229547 від 16.11.2016р., №АКФ-248788 від 05.12.2016р., №АКФ-254384 від 12.12.2016р., №АКФ-261879 від 19.12.2016р., банківську виписку про сплату 60 000,00грн. (12.01.2017р.), 38 000,00грн. (13.02.2017р.).

Представник позивача звернувся до суду із заявами про зменшення розміру позовних вимог від 04.04.2017р. №44 та від 05.06.2017р. №270, просив стягнути з відповідача 49 760,53грн. основного боргу (з розрахунку 116 707,83грн.-50 000,00грн.-16 947,30грн.) та 2 411,93грн. пені, всього 52 172,46грн.

Заяви мотивовані тим, що відповідачем погашено заборгованість в розмірі 50 000,00грн., що стверджується банківською випискою за 20.02.2017р. та повернуто товару на суму 16 947,30грн., що стверджується видатковими накладними (повернення) №КФ-0002874 від 25.05.2017р., №КФ-0002927 від 29.05.2017р., №КФ-0002893 від 29.05.2017р.№КФ-0003331 від 01.06.2017р.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, судом прийняті заяви представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, нова ціна позову - 52 172,46грн.

Ухвалою суду від 06.06.2017р. розгляд справи згідно ст. 77 ГПК України відкладався у звязку з неподанням витребуваних доказів, поданням додаткових доказів в судовому засіданні, необхідністю витребування нових доказів.

У заяві від 20.06.2017р. представник позивача з посиланням на первинні бухгалтерські документи (видаткові накладні (повернення), банківські виписки) обґрунтував суму боргу в розмірі 49 760,53грн.; звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача 49 760,53грн. заборгованості та судові витрати.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказав, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

У заяві від 20.06.2017р. представник позивача не зменшує кількісні показники по вимозі про стягнення пені, а по суті відмовляється від стягнення пені в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Заяву про зменшення (фактично відмову від позовних вимог в частині стягнення 2 411,93грн. пені за період з 19.01.2017р. по 14.02.2017р.) підписано представником позивача ОСОБА_1 в межах повноважень, визначених довіреністю від 03.10.2016р. №300.

Відповідач у судові засідання не зявився, витребувані докази не подав, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення 12.05.2017р. за №4301034791443, 19.05.2017р. за №4301034843818, 14.06.2017р. №4301034903110.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, явку відповідача не було визнано обовязковою, відповідач мав час для подачі суду доказів та явку в судове засідання на власний розсуд, та даною можливістю не скористався, розгляд справи двічі відкладався, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнав зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

11.11.2014р. між приватним підприємством "Торговий Дім Поляков" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" в особі Київської філії ТзОВ "Континіум Трейд" (в межах повноважень, визначених п. 1.4 положення про Київську філію ТзОВ "Континіум Трейд", затвердженого протоколом зборів учасників ТзОВ "Континіум Трейд" №05/14 від 11.11.2014р., а.с. 64-72) було укладено договір поставки № 262-ПК-14 з протоколом розбіжностей від 11.11.2014р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору (а.с. 13-33).

Згідно п. 4.3 договору кількість товару, який поставляється відповідно до умов договору, вказується в замовленні покупця та накладній. Фактична дата поставки дата приймання товару та підписання товарної накладної.

Відповідно до п. 7.1 договору перехід права власності на товар та ризику випадкової загибелі чи пошкодження відбувається з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що засвідчує момент передачі товару покупцю.

На виконання умов договору позивачем згідно видаткових накладних АКФ-229547 від 16.11.2016р., АКФ-248788 від 05.12.2016р., АКФ-254384 від 12.12.2016р., АКФ-261879 від 19.12.2016р. було відпущено ТзОВ "Континіум-Трейд" в особі Київської філії ТзОВ "Континіум-Трейд", а останнім прийнято товар загальною вартістю 214 701,60 грн. (а.с. 120-124).

Відпуск та отримання товару стверджуються відмітками відповідача про отримання на вказаних вище накладних. Підпис скріплено печаткою ТзОВ "Континіум-Трейд" в особі Київської філії ТзОВ "Континіум-Трейд". Накладні підписані представником відповідача без зауважень.

Відповідно до п. 8.2.1 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки.

Відповідачем оплачено отриманий товар частково в розмірі 153 347,21грн. (а.с. 46, 142-143) та повернуто товар по видаткових накладних (повернення), а саме:

- видаткова накладна АКФ-229547 від 16.11.2016р. на суму 99 704.64 грн. оплачена в розмірі 59 993,77 грн. (банківська виписка від 12.01.2017 р.), 38 000,00 грн. (банківська виписка від 13.02.2017 р. на суму 38 000,00 грн.), 1 710,87грн. (банківська виписка від 20.02.2017р.), всього 99 704,64грн.

По видатковій накладній АКФ-229547 від 16.11.2016 р. було повернення товару згідно видаткових накладних (повернення) КФ-0002874 від 25.05.2017 р. на суму 2 524,44 грн.; КФ-0002893 від 29.05.2017 р. на суму 550,68 грн., КФ-0003331 від 01.06.2017 р. на суму 271,20 грн.;

- видаткова накладна АКФ-248788 від 05.12.2016р. на суму поставки 65 386,80 грн. оплачена частково на суму 48 289,13 грн. (банківська виписка від 20.02.2017р.).

Повернення товару по даній накладній згідно видаткових накладних (повернення) КФ-0002874 від 25.05.2017 р. на суму 1 839,18 грн., КФ-0002893 від 29.05.2017 р. на суму 121,02 грн., КФ-0003331 від 01.06.2017 р. на суму 121.02 грн.; борг 15 016,45 грн.

- видаткова накладна АКФ-254384 від 12.12.2016р. на суму 11 416,32 грн. на оплачена, борг 11 416,32 грн.

- по видатковій накладній АКФ-261879 від 19.12.2016 р. на суму 38 193,84 грн. було повернуто товару згідно видаткових накладних (повернення) КФ-0002874 від 25.05.2017 р. 3 272,22 грн.; борг 34 921,62 грн.

Відповідачем по договору було повернуто позивачу товар (а.с. 139-141):

- видаткова накладна (повернення) КФ-0002874 від 25.05.2017р. на загальну суму 12 272.82 грн., в т.ч. по видаткових накладних АКФ-034414 від 25.02.2016 року на суму 3 023,16 грн.; АКФ-081191 від 09.05.2016р. на суму 798,12 грн.; АКФ-104557 від 19.08.2015р. на суму 304,68 грн.; АКФ-177293 від 17.09.2016р. на суму 360,18 грн.; АКФ-210308 від 23.12.2015р. на суму 150,84 грн.; АКФ-229547 від 16.11.2016р. на суму 2 524,44 грн.; АКФ-248788 від 05.12.2016р. на суму 1 839,18 грн.; АКФ-261879 від 19.12.2016р. на суму 3 272,22 грн.;

- видаткова накладна (повернення) КФ-0002893 від 29.05.2017 р. на загальну суму 2 889,90грн., в т.ч. по видаткових накладних АКФ-034414 від 25.02.2016 р. на суму 669,36грн.; АКФ-047903 від 16.03.2016р. на суму 319,68 грн.; АКФ-050232 від 27.05.2015р. на суму 106.56 грн.; АКФ-177293 від 17.09.2016р. на суму 708,60 грн.; АКФ-210308 від 23.12.2015р. на суму 760.50 грн., АКФ-229547 від 16.11.2016р. на суму 204,18 грн.; АКФ-248788 від 05.12.2016 р. на суму 121.02 грн.;

- видаткова накладна (повернення) КФ-0002927 від 29.05.2017р. на загальну суму 1 114,02 грн., в т.ч. по видаткових накладних АКФ-105318 від 13.06.2016р. на суму 715,92 грн.; АКФ-210308 від 23.12.2015р. на суму 51,60 грн.; АКФ-229547 від 16.11.2015р. на суму 346,50 грн.;

- видаткова накладна (повернення) КФ-0003331 від 01.06.2017р. на загальну суму 670,56 грн., в т.ч. АКФ-034414 від 25.02.2016р. на суму 126,00 грн.; АКФ-104557 від 19.08.2015р. на суму 152,34 грн.; АКФ-229547 від 16.11.2016р. на суму 271,20 грн.; АКФ-248788 від 05.12.2016р. на суму 121,02 грн.

Між сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період з 16.11.2016р.-12.06.2017р. із зазначенням сальдо на користь ПП «Торговий Дім Поляков» в розмірі 49 760,53грн. (а.с. 144).

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій субєктів, з якими закон повязує настання правових наслідків. Внаслідок укладення договору та дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобовязання, врегульоване ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України, згідно яких одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договір поставки № 262-ПК-14 від 11.11.2014р. з протоколом розбіжностей від 11.11.2014р предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був, протилежного суду не доведено.

Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість за отриманий товар становить 49 760,53грн., стверджується договором поставки № 262-ПК-14 з протоколом розбіжностей від 11.11.2014р. (а.с. 13-33), видатковими накладними АКФ-229547 від 16.11.2016р., АКФ-248788 від 05.12.2016р., АКФ-254384 від 12.12.2016р., АКФ-261879 від 19.12.2016р. (а.с. 120-124), видатковими накладними (повернення) (повернення) №КФ-0002874 від 25.05.2017р., №КФ-0002927 від 29.05.2017р., №КФ-0002893 від 29.05.2017р.№КФ-0003331 від 01.06.2017р.(а.с. 127-129), банківською випискою за період з 12.01.2017р. по 13.02.2017р. (а.с.125), актом звірки взаєморозрахунків за період з 16.11.2016р.-12.06.2017р. із зазначенням сальдо в розмірі 49 760,53грн. (а.с. 144) , відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення в силу ст.ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 712, 692 ЦК України.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне перерахування коштів.

У судовому засіданні 20.06.2017р. представником позивача ОСОБА_1 в межах повноважень, визначених довіреністю від 03.10.2016р. №300, подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 2 411,93грн. пені за період з 19.01.2017р. по 14.02.2017р., яку суд розцінив, як заяву про відмову від позову в цій частині.

Господарський суд прийняв відмову від позову, оскільки ці дії не суперечать законодавству, зокрема, ст. 12 ЦК України щодо права особи відмовитися від свого майнового права та судом не встановлено порушення у звязку з цим прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Провадження в частині стягнення 2 411,93грн. пені підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, суд, керуючись ст. 49 ГПК України, вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00грн. (мінімальний розмір судового збору при зверненні з позовною заявою) віднести на нього.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 174, 193, 202 ГК України, ст.ст.509, 525, 527, 530, 599, 712, 692 ЦК України, ст.ст. 44-49, п. 4 ч.1 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд», 43000, м.Луцьк, проспект Соборності, 43, код ЄДРПОУ 33170637

на користь Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков», 18030, м. Черкаси, вул.Чехова, 41, код ЄДРПОУ 32268131

49 760,53грн. основного боргу, 1 600,00грн. витрат по сплаті судового збору. Всього 51 360,53грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження в частині стягнення 2 411,93грн. пені припинити.

Повне рішення складено

23.06.2016р.

Відповідно до ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Суддя С.Т.Філатова