Рішення № 67347141, 20.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.2017 Справа № 904/5921/17

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м. Дніпро

до відповідача-2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Хорошів Хорошівського району Житомирської області

про стягнення 2 700,00 грн. заборгованості за кредитом, 4 435,49 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 5 149,16 грн. пені

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: Задорожний С.О., довіреність №5961-К-О від 24.04.2017 року, представник

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 12 284,65 грн., з яких:

- 2 700,00 грн. заборгованість за кредитом за період з 05.05.2014 року по 03.03.2017 року;

- 4 435,49 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 13.03.2014 року по 03.03.2017 року;

- 5 149,16 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 17.11.2014 року по 03.03.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

20.06.2013 року відповідачем-2 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої останній приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом складають договір банківського обслуговування № б/н від 20.06.2013 року. На виконання умов договору банківського обслуговування № б/н від 20.06.2013 року та відповідно до заявок на "Гарантований платіж" № 6 від 08.11.2013 року на суму 1 000,00 грн., № 7 від 24.12.2013 року на суму 2 700,00 грн., № 8 від 08.01.2014 року на суму 2 300,00 грн., № 9 від 04.02.2014 року на суму 2 700,00 грн., № 14 від 20.03.2014 року на суму 2 700,00 грн. позивач надав відповідачу-2 кредит зі сплатою винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 01.02.2016 клієнт за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 36% річних, а починаючи з 01.02.2016 клієнт за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016), і відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016).

Позивач зазначає, що відповідач-2 належним чином умови договору банківського обслуговування № б/н від 20.06.2013 року не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 03.03.2017 року виникла заборгованість за кредитом у сумі 2 700,00 грн., заборгованість по процентам у сумі 4 435,49 грн. За несвоєчасність виконання зобов'язань за договором позивачем нарахована пеня у сумі 5 149,16 грн.

Договором поруки № 31108ZRDWS09C від 11.08.2015 укладеним з поручителем товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідачем-2. Згідно п.1 договору поруки, предметом є надання поруки відповідачем-1 перед банком, за виконання відповідачем-2 всіх своїх обов'язків за договором банківського обслуговування № б/н від 20.06.2013 року. З урахуванням договору поруки № 31108ZRDWS09C від 11.08.2015 сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

У судовому засіданні 20.06.2017 року представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідачі явку своїх повноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог статті 4 Господарського процесуального кодексу України за адресами, зазначеними у позові, які збігаються з адресами місцезнаходження відповідно до Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.05.2017 року. (а.с.47-48, 49-51 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом того, що відповідач-1 належним чином повідомлений про розгляд справи, свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Направлена господарським судом на адресу відповідача-2 кореспонденція повернулася з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Письмових відзивів на позов відповідачі суду не надали. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Провадження у справі № 904/5921/17 порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2017 року з призначенням його до розгляду в судовому засіданні на 01.06.2017 року, після чого розгляд справи відкладався на 20.06.2017 року.

У судовому засіданні 20.06.2017 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2013 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - клієнт, відповідач-2) і публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (далі - банк, позивач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно вказаної заяви відповідач-2 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 20.06.2013 року (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Стаття 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначає, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно до п. 3.2.2.1. умов банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в заявці на договірне списання (далі - "гарантований платіж" або заявка"), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому (гарантованим платежам), термін повернення яких не перевищує терміну повернення кредиту, і які можуть бути змінені дистанційний канал банківського обслуговування інтернет - клієнт - банк "Приват24"), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, зазначених в заявці.

Розділом 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016) та починаючи з 01.02.2016 Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016). У разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт сплачує відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016) і відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016). У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют на 5 і більше відсотків, Сторони на дату укладання даного Договору погодили збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру відсотків за користування кредитом не повинне перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір погодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, Банк розміщає для Клієнта одним з наступних способів: у письмовій формі, через установлені засоби електронного зв'язку банку й клієнта - системи інтернет- клієнт - банк "Приват24", повідомленні на еmаіl, sms -повідомлення на останні відомі банку номера телефонів/адреси еmаіl, надані банку при ідентифікації й актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Погоджений Сторонами змінений розмір відсотків за користування кредитом набуває чинності з моменту його розміщення способом, визначеним цим пунктом, якщо інша дата не встановлена в інформації про зміну розміру відсотків. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016 р.), і відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016 р.).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач своєчасно провів Гарантовані платежі по заявках: № 6 від 08.11.2013 року на суму 1 000,00 грн., № 7 від 24.12.2013 року на суму 2 700,00 грн., № 8 від 08.01.2014 року на суму 2 300,00 грн., № 9 від 04.02.2014 року на суму 2 700,00 грн., № 14 від 20.03.2014 року на суму 2 700,00 грн., що підтверджуються розрахунком заборгованості, випискою по рахунку відкритого для обслуговування рахунку відповідача-2 (а. с. 54-61 том 1) та повідомленням про переказ коштів (а. с. 27-29 том 1).

Відповідач-2 зобов'язання щодо повернення отриманих кредитних кошти позивачеві не виконав, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення з відповідача-2 заборгованість зі сплати кредиту у сумі 2 700,00 грн., яка розрахована за період з 05.05.2014 року по 03.03.2017 року, заборгованість за відсотками у сумі 4 435,49 грн. за період з 13.03.2014 року по 03.03.2017 року.

З огляду на приписи договору № б/н банківського обслуговування від 20.06.2013 року та "Умов та правил надання банківських послуг" строк повернення кредиту у сумі 2 700,00 грн., сплати заборгованості за відсотками у сумі 4 435,49 грн. є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості за кредитом у сумі 2 700,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 4 435,49 грн. відповідач-2 суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 2 700,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 4 435,49 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною першою статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом статей 546, 549 зазначеного Кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до п. 3.2.2.10.1. у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.9.6. цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (у% річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього договору клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 умов).

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись відповідно до договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Від так, за не виконання відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором №б/н від 20.06.2013 року, позивач нараховує пеню в розмірі 5 149,16 грн. за період 17.11.2014 року по 03.03.2017 року.

11.08.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (далі - поручитель, відповідач-1) і публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - Кредитор) був укладений договір поруки № 31108ZRDWS09C.

Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконанням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 усіх своїх обов'язків за договором банківського обслуговування від 20.06.2013 року (пункт 1 договору).

Пунктом 2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.

Пунктами 4, 5, 6 договору поруки передбачено, що за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначений(ні) в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору.

За пунктом 8 договору поруки договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2030 року.

Строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором встановлюється протягом 5 (п'яти) років (п. 9 договору поруки).

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Вимогою № 31108ZRDWS09С від 08.02.2017 року позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про сплату боргу, яка останнім залишена без відповіді (а. с. 33 том 1). Жодних заходів щодо добровільного погашення заборгованості за спірним кредитним договором відповідач-1 не здійснив.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 2 700,00 грн., заборгованості процентам за користування кредитом 4 435,49 грн., пені 5 149,16 грн.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої пункту 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну.

Згідно з частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів порівну у сумі 800,00 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код 35201640) та з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 2 700,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 4 435,49 грн., пеню у сумі 5 149,16 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код 35201640) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 800,00 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 800,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.06.2017

Суддя Е.М. Бондарєв