Постанова № 67346998, 20.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Справа № 904/9665/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Малетича М.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017у справі№ 904/9665/16 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомБанку "Експобанк ЧЗ, а.с."до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (відповідач-1); 2. Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (відповідач-2)провизнання протиправним дій, скасування рішень, свідоцтв про право власності,за участю представників: від позивачаКальницька І.С., Манойленко К.В.від відповідача-1Гринько М.М.від відповідача-2не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Банк "Експобанк ЧЗ, а.с." звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (далі - ТОВ "Вільногірське скло") та Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі - Виконавчого комітету) про визнання незаконними дій ТОВ "Вільногірське скло" щодо поділу нерухомого майна: будівлі скляного корпусу № 2 загальною площею 24 581,1 кв. м, реєстраційний номер 869132 (Предмет іпотеки), який знаходився за адресою Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31 та подальшого оформлення прав власності на нові об'єкти нерухомого майна (у тому числі Предмета іпотеки) після поділу Предмета іпотеки із видачею свідоцтв про права власності від 21.12.2012 серія САС № 690605 та від 21.12.2012 серія САС № 690602; визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 12.12.2012 № 498 "Про присвоєння окремих поштових адрес майновим комплексам товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло"; визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 20.12.2012 № 531 "Про оформлення та видачу товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" свідоцтв про право власності на комплекси будівель та споруд, розташовані по вул. Промислова, 31, 31А, 31Б, 31В у м. Вільногірськ" в частині видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Промислова, 31А, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область (Комплекс будівель та споруд по виготовленню скла) та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Промислова, 31, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область (Комплекс будівель та споруд енергозабезпечення); скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.12.2012 серія САС № 690605, видане Виконавчим комітетом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" стосовно комплексу будівель і споруд з виробництва скла, розташованого за адресою: м. Вільногірськ, Промислова, 31А; скасування свідоцтва про право власності від 21.12.2012 серія САС № 690602, видане Виконавчим комітетом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" стосовно комплексу будівель і споруд енергозабезпечення, розташованого за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31.

Заявою від 21.12.2016 Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області просив застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 у справі № 904/9665/16 (суддя Петренко І.В.) (з врахуванням ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2017) позов задоволено частково. Визнано недійсними: рішення Виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 12.12.2012 № 498 "Про присвоєння окремих поштових адрес майновим комплексам товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло"; рішення Виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 20.12.2012 № 531 "Про оформлення та видачу товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" свідоцтв про право власності на комплекси будівель та споруд, розташовані по вул. Промислова, 31, 31А, 31Б, 31В у м. Вільногірськ" в частині видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Промислова, 31А, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область (Комплекс будівель та споруд по виготовленню скла) та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Промислова, 31, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область (Комплекс будівель та споруд енергозабезпечення); свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.12.2012 серія САС № 690605, видане Виконавчим комітетом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" стосовно комплексу будівель і споруд з виробництва скла, розташованого за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31А; свідоцтво про право власності від 21.12.2012 серія САС № 690602, видане Виконавчим комітетом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" стосовно комплексу будівель і споруд енергозабезпечення, розташованого за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 (колегія суддів у складі: Дармін М.О. - головуючий, Березкіна О.В., Іванов О.Г.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 у справі № 904/9665/16 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 904/9665/16, ТОВ "Вільногірське скло" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд відновити строк касаційного оскарження, скасувати постанову апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.05.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Малетича М.М., Шевчук С.Р. відновлено ТОВ "Вільногірське скло" строк подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 904/9665/16, прийнято зазначену касаційну скаргу до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 20.06.2017 о 10 год. 50 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Вільногірське скло", який надійшов до Вищого господарського суду України 30.05.2017, позивач проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а рішення та постанову у даній справі - без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-2 не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 03.01.2012 між Банком "Експобанк ЧЗ, а.с." (Кредитор) та ТОВ "Вільногірське скло" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 63/11 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Кредитор погодився надати Позичальнику кредит, який не перевищує 21 250 000,00 дол. США.

Відповідно до п.п. (с) п. 14.2. ст. 14 Кредитного договору, доки усі зобов'язання Позичальника, у зв'язку із цим договором не будуть виконані, Позичальник не має права без попередньої письмової згоди Кредитора продавати, передавати або іншим чином розпоряджатися будь-якими активами в межах однієї операції на суму, що перевищує 100 000,00 дол. США.

На забезпечення виконання зобов'язань з повернення кредитних коштів, 21.03.2012 між Банком "Експобанк ЧЗ, а.с." (Іпотекодержатель) та ТОВ "Вільногірське скло" (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за номером 490 (далі - Договір іпотеки).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Договору іпотеки як забезпечення оплати та своєчасного виконання зобов'язань за Кредитним договором, Іпотекодавець надав Іпотекодержателю в іпотеку наступне нерухоме майно: будівлю скляного корпусу № 2 загальною площею 24 581,1 кв.м, реєстраційний № 7869132, розташований за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31 (далі - Предмет іпотеки).

Право власності Іпотекодавця на Предмет іпотеки (на момент укладення договору іпотеки) підтверджувалось наступними документами: свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 13.10.2004 на підставі рішення Виконавчого комітету Вільногірської міської ради № 524 від 11.20.2004, зареєстрованого комунальним підприємством виробничим об'єднанням житлового комунального господарства м. Вільногірськ в книзі № 31 за номером запису 175; витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 33480941 від 15.03.2012.

Відповідно до п. 5.5 Договору іпотеки Іпотекодавець без передньої письмової згоди Іпотекодержателя не повинен здійснювати наступні дії: (а) вчиняти будь-які дії стосовно предмета іпотеки, що могло б порушити або суперечити будь-якій умові цього договору або Кредитного договору; (б) вчиняти будь-які дії для зміни або зменшення вартості предмета іпотеки або будь-яких прав Іпотекодержателя стосовно предмета іпотеки.

Згідно з витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчудження об'єктів нерухомого майна № 35340288 від 21.03.2012 до єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис, параметрами якого є заборона на нерухоме майно нежитлова будівля Б-2 (будівля скляного корпусу № 2) загальною площею 24 581,1 кв. м, м. Вільногірськ, вул. Промислова, буд. 31.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі іпотек № 35340658 від 21.03.2012 до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис, параметрами якого є договір іпотеки, Р№ 490 від 21.03.2012 на нерухоме майно нежитлова будівля Б-2 (будівля скляного корпусу № 2) загальною площею 24 581,1 кв. м, м. Вільногірськ, вул. Промислова, буд. 31.

В подальшому, після укладення Договору іпотеки, Іпотекодавцем вчинено дії з поділу окремих об'єктів нерухомого майна, що знаходились за адресою: Дніпропетровськ область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31 на чотири комплекси будівель і споруд з призначенням кожному з них окремої поштової адреси, а також вчинено дії по оформленню права власності на такі об'єкти нерухомого майна за новими поштовими адресами та здійсненню державної реєстрації права власності на ці об'єкти.

За наслідками вказаних дій Іпотекодавця, рішенням Виконавчого комітету Вільногірської міської ради № 498 від 12.12.2012 присвоєно об'єктам нерухомого майна ТОВ "Вільногірське скло" наступні поштові адреси: майновий комплекс енергозабезпечення: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31; майновий комплекс з виробництва скла, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31А; майновий комплекс інструментального виробництва, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31Б; майновий комплекс будівель і споруд допоміжного призначення, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31В.

Також, на підставі заяви генерального директора ТОВ "Вільногірське скло", рішенням Виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 20.12.2012 № 531 ТОВ "Вільногірське скло" видані свідоцтва про право власності на: комплекс будівель і споруд енергозабезпечення, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31; комплекс будівель і споруд з виробництва скла, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31А; комплекс будівель і споруд інструментального виробництва, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31Б; комплекс будівель і споруд допоміжного призначення, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31В .

ТОВ "Вільногірське скло" отримано нові свідоцтва на право власності, зокрема: свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.12.2012 № САС 690602 щодо комплексу будівель і споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.12.2012 № САС 690605 щодо комплексу будівель і споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31А; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.12.2012 № САС 690603 щодо комплексу будівель і споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31Б; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.12.2012 № САС 690604 щодо комплексу будівель і споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31В.

Рішенням Бюро технічної інвентаризації від 25.12.2012 зареєстровано право власності ТОВ "Вільногірське скло" на нові об'єкти нерухомості у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Вважаючи, що дії ТОВ "Вільногірське скло" щодо поділу об'єктів нерухомого майна, які знаходились за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31 є незаконними та такими, що порушують умови Договору іпотеки, а спірні рішення Виконавчого комітету Вільногірської міської ради, як результат незаконних дій відповідача-1, порушують права Іпотекодержателя, Банк "Експобанк ЧЗ, а.с." звернувся з даним позовом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором. Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до 25.12.2012 загальна площа Предмета іпотеки становила 24 581,1 кв. м, а після 25.12.2012 - 24 303,9 кв.м.

Отже, внаслідок поділу Предмета іпотеки, його площа була зменшена з 24 581,1 кв. м до 24 303,9 кв. м, що призвело до зменшення вартості Предмета іпотеки.

Також, внаслідок дій поділу окремих об'єктів нерухомого майна ТОВ "Вільногірське скло", що знаходились за адресою: Дніпропетровськ область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, було змінено характеристики та реквізити Предмета іпотеки.

Як зазначалось вище, п. 5.5 Договору іпотеки передбачено, що Іпотекодавець без передньої письмової згоди Іпотекодержателя не повинен здійснювати наступні дії: (а) вчиняти будь-які дії стосовно предмета іпотеки, що могло б порушити або суперечити будь-якій умові цього договору або Кредитного договору; (б) вчиняти будь-які дії для зміни або зменшення вартості предмета іпотеки або будь-яких прав Іпотекодержателя стосовно предмета іпотеки.

Встановивши, що дії ТОВ "Вільногірське скло" по поділу/об'єднанню Предмета іпотеки спрямовані на зменшення вартості Предмета іпотеки і здійснені без письмової згоди Іпотекодержателя, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що такі дії Іпотекодаця не відповідають вимогам законодавства і положенням укладених між сторонами договорів (Кредитного договору та Договору іпотеки), тобто є незаконними.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що внаслідок незаконних дій Іпотекодаця Виконавчим комітетом Вільногірської міської ради були прийняті спірні рішення і ТОВ "Вільногірське скло" були отримані нові свідоцтва на об'єкти нерухомого майна, до складу яких увійшов Предмет іпотеки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, незаконні дії ТОВ "Вільногірське скло", спірні рішення Виконавчого комітету Вільногірської міської ради та спірні свідоцтва про право власності на нерухоме майно порушують права Банку "Експобанк ЧЗ, а.с.", оскільки, унеможливлюють використання наданих законом та Договором іпотеки прав як Іпотекодержателю, зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведено у пунктах 1-10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з приписами ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Отже, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, але який встановлений законом або договором та є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Таким чином, враховуючи приписи ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також загальні засади цивільного судочинства, якими є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність, що закріплені у п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо можливості захисту порушеного права Банку "Експобанк ЧЗ, а.с.", як Іпотекодержателя за Договором іпотеки, та визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 12.12.2012 № 498; свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 21.12.2012 серія САС № 690605, від 21.12.2012 серія САС № 690 та визнання частково недійсним рішення Виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 20.12.2012 № 531.

Також, суди попередніх інстанцій встановивши, що обраний позивачем спосіб захисту, а саме, вимоги про визнання незаконними дій ТОВ "Вільногірське скло" щодо поділу нерухомого майна та подальшого оформлення прав власності на нові об'єкти нерухомого майна (у тому числі Предмета іпотеки), не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів та не є ефективним засобом захисту, дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що з 05.07.2016, з моменту отримання позивачем інформаційної довідки, сформованою за результатами аудиту, розпочав перебіг строк позовної давності, який не був пропущений позивачем, оскільки Банк "Експобанк ЧЗ, а.с." зміг дізнатись про порушення своїх прав саме зі змісту вказаної довідки.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Отже, суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх з врахуванням поданих сторонами доказів, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і з наведенням відповідного мотивування, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Відхиляючи скаргу, касаційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96).

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Твердження скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 904/9665/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді М.М. Малетич

С.Р. Шевчук