Ухвала суду № 67346597, 19.06.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 червня 2017 року № 810/2057/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокар-777" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокар-777" про стягнення з відповідача на користь Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) 12340,35 грн. у дохід Державного бюджету України (отримувач: УК у Біляївському районі р/р 31311309700111 в ГУ ДКСУ у Одеській області МФО 828011 код ЄДРПОУ 37913781, призначення платежу - плата за проїзд).

Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

У силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Проте, позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не було долучено до матеріалів справи доказів сплати судового збору за звернення з позовною заявою.

З огляду на зазначене суд звертає увагу, що частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2017 рік” №1801-VIII від 21.12.2016 установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

Позивачем у поданому позові заявлено одну позовну вимогу майнового характеру про стягнення на користь позивача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 40244,00 грн. у дохід Державного бюджету України.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено одну вимогу майнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (12340,35 грн. х 1,5% : 100% = 185,11 грн., що є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Натомість позивач у прохальній частині позовної заяви просить відстрочити йому сплату судового збору до строку вирішення справи по суті.

Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Так, в обґрунтування клопотання позивач зазначає, що Державна служба України з безпеки на транспорті не має можливості сплатити судовий збір з огляду на те, що позивач є центральним органом виконавчої влади та фінансується з бюджету України. Відповідно до кошторису Укртрансбезпеки на поточний місяць 2017 року "Інші видатки", за якими здійснюється оплата судового збору, бюджетних коштів за статтею витрат "судовий збір" на дату подачі позову не вистачило та на момент звернення до суду на рахунку позивача відсутні достатні кошти для сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Проте, суд звертає увагу, що у даному випадку, вказана обставина не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом “Про судовий збір” (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Більш того, суд звертає увагу, що доводи позивача щодо відсутності коштів на сплату судового збору не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, суд звертає увагу й на те, що вирішення питання про звільнення позивача від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення його сплати вирішується судом на власний розсуд з урахуванням майнового стану позивача, тобто є правом, а не обов'язком суду.

Також суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження того, що у позивача відсутні кошти на сплату судового збору за подання даного позову до суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору підстави є недостатніми для його задоволення.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Крім того, відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Так, в адміністративному позові зазначено наступну поштову адресу відповідача - Київська область, м. Бровари, вул. Богунського, 22, однак жодних доказів на підтвердження того, що вказана поштова адреса є адресою місцезнаходження відповідача до суду не надано.

Крім того, надання вказаних доказів є необхідним для перевірки судом направлення позивачем копії позовної заяви та доданих до неї документів за належною адресою відповідача.

Отже позивачем у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відповідача.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачу 30-денного терміну з моменту отримання копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокар-777" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, - залишити без руху.

2. Позивачеві в 30-ти денний термін з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки, а саме:

- надати докази сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);

- надати суду витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відповідача;

3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/2057/17 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кушнова А.О.