
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2017 р. Справа № 809/795/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Фітель В.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул.Незалежності,20,м.Івано-Франківськ,76018
до відповідача: ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ"Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул.Петрушевича,1,м.Івано-Франківськ,76000
про стягнення заборгованості в сумі 133105,32 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (надалі - відповідач), про стягнення заборгованості в сумі 133105,32 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено перевірку структурно підрозділу відповідача, за результатами якої складено акт від 17.11.2016 року №684/09-19-14-01/33645437. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.11.2016 року, а саме: №0001081300, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 120601,99 грн., з якого 90506,17 грн. – штрафні санкції та 30095,82 грн. – пеня; №0001101300 з військового збору в сумі 11483,33 грн. з якого 8122,27 грн. – штрафні санкції та 3361,06 грн. – пеня; №0001091300 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами за штрафними санкціями на суму 1020 грн. Таким чином, станом на 23.05.2017 року за відповідачем обліковується податковий борг, який підлягає стягненню в судовому порядку на загальну суму 133105,32 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належний чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач суду не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.
За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 07.06.2002 року зареєстроване як юридична особа та має відокремлений підрозділ – філію «Рогатинська дорожня експлуатаційна дільниця», що перебуває на обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податку та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов’язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов’язком. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов’язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Як встановлено судом, податкові повідомлення-рішення від 30.11.2016 року, якими визначено Філії “Рогатинська дорожня експлуатаційна дільниця” ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" податкові зобов’язання на загальну суму 133105,32 грн. оскаржувались відповідачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, однак рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 26.12.2016 року №27918/6/99/99-11-02-01-15 податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишено без змін, а скаргу ДП "Івано-Франківський облавтодор" – без задоволення.
Таким чином, податковий борг відповідача складає 133105,32 грн., що підтверджується довідкою про борг за платежами по Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" від 22.05.2017 року (а.с. 11).
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Нормами п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до п.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 цього Кодексу.
В п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 цього Кодексу.
Згідно п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту
Відповідно до п.п.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.68 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Приписами п.п.1.5 коментованого пункту визначено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст.171 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що визначені Дочірньому підприємству "Івано-Франківський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" в особі філії «Рогатинська дорожня експлуатаційна дільниця» грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб сумі 120601,99 грн., з військового збору в сумі 11483,33 грн., по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами за штрафними санкціями на суму 1020 грн. Загальна сума яких становить 133 105,32 грн. є узгодженими, не сплаченим відповідачем в установлений строк, а, отже, є податковим боргом останнього.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем було вручено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 4-17 від 17.01.2017 року, яка отримана представником відповідача 07.02.2017 року (а.с. 18).
Положеннями пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідач вказану податкову вимогу не оскаржив у строк, передбачений Податковим кодексом України. Доказів протилежного, а також переривання податкового боргу з моменту виставлення зазначеної податкової вимоги, відповідач суду відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подав, а судом таких обставин не встановлено.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в повному обсязі, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів на звернення до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в розмірі 133 105,32 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.
Таким чином, адміністративний позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" в особі філії «Рогатинська дорожня експлуатаційна дільниця» про стягнення податкового боргу в розмірі 133 105,32 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.
Відповідно до частин 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (код 31790584) в дохід бюджету податковий борг в сумі 133 105 (сто тридцять три тисячі сто п'ять) гривень 32 копійки з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 23.06.2017.
Судове рішення № 67346554, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 19.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/795/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: