Ухвала суду № 67346172, 22.06.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3262/17

УХВАЛА

22 червня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до прокурора Одеської області Жученко Олега Дем'яновича про визнання дій такими, що порушують громадянська права, зобов'язання розглянути звернення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до прокурора Одеської області Жученко Олега Дем'яновича, в якому позивач просить суд:

- визнати дії прокурора Одеської області Жученко О.Д, такими що порушують громадянські права ОСОБА_1, надані йому як громадянину України Конституцією держави, а саме : ст. 40 Конституції України та його велич Закони України «Про звернення громадян» і «Про прокуратуру»;

- прийняти рішення, яким зобов'язати прокурора Одеської області Жученко О.Д. розглянути звернення ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області та звернення до Генеральної прокуратури України, скеровані для відповіді до прокуратури Одеської області та надати відповіді по суті, а не зухвало - злочинні відписки, у відповідності до ст. ст. 15, 16, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», керуючись ч.3 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру»..

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.106 КАС України.

Згідно з приписами ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Однак, в порушення вимог ч.3 ст.106 КАС України, позивачем не надано до суду докази сплати судового збору.

Натомість, позивач у адміністративному позові просить суд звільнити його від сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказує, що на підставі того, що у даний час він представляє найбільш вразливу верству громадянського суспільства у державі, а саме: є пенсіонером за віком, отримуючи невеличку, майже мінімальну пенсію, яка незважаючи на значне у 1000 і більше відсотків збільшення з 01.01.2016 року розміру судового збору не підвищилася за останні три роки на жодну копійку, наслідком чого розмір судового збору майже дорівнює розміру місячної пенсії ОСОБА_1 Позивач зазначає, що, звертаючись з даним клопотанням про звільнення від сплати судового збору, який складає 80 відсотків розміру його майже мінімальної пенсії, якої і так ледве вистачає на сплату комунальних послуг та на хліб з картоплею, лише з метою врешті решт у відповідності з Конституцією держави та з її чинним законодавством, отримати відповідь від ледарів і нероб на посадах прокурора Одеської області та його численних підлеглих, просить задовольнити клопотання про відкриття провадження по даному позову та на підставі відсутності можливості сплати судового збору у такому шаленому розмірі на підставі п.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» звільнити від його сплати.

Вирішуючи клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI.

Відповідно до ст. 8 Законом України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення Закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження відсутності можливості сплатити судовий збір, позивач надає до суду довідку від 15.06.2017 року №2741 згідно якої ОСОБА_1 отримає пенсію за віком при повному стажі у розмірі 1613,88 грн. на місяць.

Відповідно до положення ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Таким чином за подачу до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий здір у розмірі 640,00 грн. (1600*0,4).

Разом з тим, суддя вважає, що наведені позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки законодавчо не визначено, що наявність у позивача мінімальної пенсії є підставою для звільнення особи від сплати судового збору.

Між тим, суд звертає увагу позивача на той факт, що Законом України "Про судовий збір" визначено прав особи звернутись до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк.

З боку позивача таких заяв не надходило.

Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання, суддя приходить до висновку, що наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, а позивач не надав до суду платіжне доручення у встановленому приписами Закону України "Про судовий збір" порядку, суддя приходить до висновку, що поданий адміністративний позов не відповідає приписам КАС України.

Окрім того, суд зазначає позивачу, що згідно п. 4 ч. 1 ст.106 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Водночас, ч.1 та ч.2 ст.162 КАС України визначено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. Частина четверта статті 105 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.

ОСОБА_1 у своєму адміністративному позові вказує, що впродовж 2017 року він 100 раз звертався із зареєстрованими скаргами на гарячу лінію прокуратури Одеської області зі скаргами.

Однак, в порушення вищевказаних вимог законодавства, в прохальній частині адміністративного позову ОСОБА_1 не зазначає реквізити відповідей надаючи які відповідачем, як стверджує позивач, було порушено його права.

Окрім того, у описовій частині адміністративного позову позивач не вказує зміст скарг на які надавались відповіді відповідачем.

Згідно зі ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити вказаний адміністративний позов, без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом належного оформлення позовної заяви та надання до суду її оригіналу з копіями для усіх учасників процесу та доказів сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 105, 106, 108, 109 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до прокурора Одеської області Жученко Олега Дем'яновича про визнання дій такими, що порушують громадянська права, зобов'язання розглянути звернення - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в п'ятиденний строк з дня оголошення та (або) отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя О.А. Вовченко