Постанова № 67346146, 20.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року № 810/793/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київської області, третя особа: Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Світанок» з позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Київської області, третя особа: Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001381407 та №001371407 від 18.01.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкових зобов'язань. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність надання послуг. Позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

Представник позивача надав суду клопотання, в якому просить суд розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Представник відповідача та третьої особи в запереченнях зазначив, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Світанок» зареєстроване юридичною особою 23.11.2000. Основними видами діяльності товариства є зокрема: вирощування фабричного цукрового буряку.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на підставі п.п. 75.1.2, п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до наказу Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київської області від 12.12.2016 р. №628 та направлень на проведення перевірки від 14.12.2016 № 510, 511 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПСП «Агрофірма «Світанок» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ "Валеречі", ТОВ «Зернолідер» за липень 2016 року, ТОВ «Украгротрейд Групп" за вересень 2016 року, ТОВ «Боно Комерс» за серпень, вересень 2016 року та контрагентами-постачальниками відповідної групи товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 27.12.2016 №223/10-13-14-04/3754024, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, що свідчить про відсутність об'єктів оподаткування при формуванні податкових зобов'язань при взаємовідносинах із ТОВ «Боно Комерс» у розмірі - 5 145 883 грн., які відбувались у серпні, вересні 2016 року.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що співробітниками Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області складено податкову інформацію від 22.11.2016 р. №845/10-13-14-04/40672003 щодо ТОВ "Боно Комерс" за звітний період декларування ПДВ з 01.08.2016 року по - 31.10.2016 року з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками з 01.08.2016 року по 31.10.2016 року, відповідно до висновків якої вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з 01.08.2016 року по 31.10.2016 року по ланцюгу постачання. Виходячи з вищенаведеного, ТОВ "Боно Комерс" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Отже, у зв'язку з отриманням податкової інформації та підсумовуючи вищевикладене по ланцюгу постачання ПСП «Агрофірма «Світанок» - ТОВ "Боно Комерс» не встановлено рух товару, а рух сум ПДВ, який відбувався був лише на папері, тому вбачається транзит грошових коштів без отримання товарно-матеріальних цінностей.

Посадовими особами ПСП «Агрофірма «Світанок» безпідставно включено до складу податкових зобов'язань, задекларованого в декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2016 року суму ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Боно Комерс».

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки подав до податкового органу письмові заперечення від 05.01.2017 №05/01/17, на які 13.01.2017 за № 277/10/10-13-14-05 надано відповідь в якій висновки по акту від 27.12.2017 за №223/10-13-14-04/3754024 залишені без змін.

Однак в подальшому Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області листом від 17.01.2017 року № 532/10/10-13-14-05 надіслала додаткову відповідь до заперечення до акту перевірки, а саме: « В ході розгляду заперечення поданого посадовими особами ПСП «Агрофірма «Світанок» від 05.01.2017 року до Акту від 27.12.2017 року № 223/10-13-14-04/3754024 про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ «Валеречі» (код ЄДРПОУ 39744163), ТОВ «Зернолідер» (код ЄДРПОУ 39406415) за липень 2016 року, ТОВ «Украгротрейд Групп» (код ЄДРПОУ 39339816) за вересень 2016року, ТОВ «Боно Комерс» (код ЄДРПОУ 40672003) за серпень, вересень 2016 року та контрагентами - постачальниками відповідної групи товарів (робіт, послуг) змінено, викладено в наступній редакції, а саме: Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Боно Комерс» (код за ЄДРПОУ 40672003) за серпень, вересень 2016 року. Встановлено порушення вимог ст..ст. 187, 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість, який підлягає сплаті на спеціальний рахунок підприємства по деклараціях спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства на загальну суму ПДВ 5 145 883 грн., у тому числі по періодах: за серпень 2016року - 745 983 грн., за вересень 2016року - 4399900 грн. Встановлено порушення вимог ст.. 187, 188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету по загальній декларації з податку на додану вартість за 2016 року на загальну суму ПДВ 4220726 грн., завищенню залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2016 року на загальну суму ПДВ 925157 грн».

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.01.2017 №001371407 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 925 157 грн.; №0001381407 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6 331 089,50 грн., у тому числі за основним платежем - 4 220 726 грн., за штрафними санкціями - 2 110 363,50 грн.

У той же час, позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив їх, звернувшись із позовом до суду.

Так, судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та ТОВ «БОНО КОМЕРС» (покупець) укладено договір поставки №17-08/16-01-РЦ від 17.08.2016 на придбання покупцем товару (цукор-пісок).

На виконання цього договору сторонами оформлені податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на осіб які здійснювали транспортування товару та рахункові накладні, що містяться в матеріалах справи. Судом встановлено, що вищезазначені документи оформлені належним чином та відповідно до чинного законодавства, та крім того податкові накладні зареєстровані в реєстрі накладних.

Оплата по цій операції здійснювалось у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки позивача, що підтверджується банківською випискою по рахунках.

Крім того, для забезпечення своєї діяльності ПСП «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» має основні фонди та оборотні кошти. Станом на 01.01.2015 загальна сума основних засобів становила 186 036,90 грн., в тому числі: земельні ділянки - 43765 грн., будинки га споруди - 91837,30 грн., інструменти, прилади та інвентар - 11088,10 грн., інші основні засоби - 9441,40 грн., багаторічні насадження 37,30 грн. Станом на 01.01.2016 загальна сума основних засобів становила 559751,50 грн., в тому числі: земельні ділянки - 44024 грн., будинки та споруди - 103941,70 грн., інструменти, прилади та інвентар - 17270,30 грн., інші основні засоби - 9441,40 грн.

Також на підприємстві обліковується: 302 одиниці транспортних засобів (МАЗи, КАМАЗи, ГАЗи, ЗІЛи, причіпи, напівпричіпи, трактори, кормозбиральні комбайни, силосний комбайн, жатка самохідна, борони, культиватори, автокрани, автогрейдери, екскаватори, ЗІЛи пожежні, бензовози, машина сепаруюча, мульчував та ін.), що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 105 «Транспортні засоби». Крім того, позивач є власником 2157 одиниць машин та обладнання на загальну суму 300125,30 грн. (перезавантажувачізернові, бурякозбиральні комбайни «Tiger», глибокорозпушувач, дискові борони «Wishek», дозатори ПК 20.10.500., зернові причіпи, оприскувачі, плуги, подрібнювані, протравлювачі, доїльні установки та апарати, молокоблоки, зерно пакувальні машини, зернові ковші, розкидачі м/д, бункера, борони зубові, граблі, жатки, мотиги, прополочні сіткові борони, сівалки, станки, верстати, компресори та ін.), що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 104 «Машини та обладнання».

Середньооблікова чисельність працівників на підприємстві за 2015 рік склала 581 чол., а за 2016 рік 686 чол.

На вирощування цукрового буряка та подальшої його переробки в цукор підприємством було витрачено 950 527,70 грн., в тому числі на: насіння 50 281 грн., мінеральні добрива 171 590,80 грн., пальне 38 101,40 грн., оплата послуг сторонніх організацій 299 702,30 грн., оплату праці 20 623 грн. Урожайність цукрових буряків у 2015 році становила 54,52 т з одного гектара засіяних сільськогосподарських угідь під цукровий буряк, а у 2016 році - 70,32 га.

Дані підприємства щодо посівних площ, кількості зібраного урожаю, отриманого цукру в процесі переробки підтверджуються відповідними документами та статистичною звітністю, що долучені позивачем до матеріалів справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось, податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та зменшено розмір від'ємного значення прийняті податковим органом у зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "Боно Комерс" у складі ціни придбаних товару за господарськими операціями, які в дійсності не відбувались (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності факту фіктивності господарських операцій, за результатами здійснення яких податковим органом прийняті оспорюванні податкові повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, факти придбання та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого судом акту перевірки позивача вбачається, що посадові особи податкового органу факти надання позивачем контрагенту товарів у дійсності не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні думки посадових осіб інших податкових органів щодо контрагента позивача.

Таким чином, висновки податкового органу про фіктивність та нереальність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та ТОВ "Боно Комерс" є безпідставними.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 202 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з : постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт продажу позивачем товарів, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та від'ємного значення підтверджується податковими накладними.

Тому, податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2017 року №0001381407 та №001371407, згідно з якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість підлягають скасуванню як безпідставні.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом факт реальності виконання господарських договорів, укладених позивачем з ТОВ "Боно Комерс" підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; складені сторонами правочинів первинні документи містять повну інформацію про надані послуги та товари, їх кількісне та вартісне вираження; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними відсутні.

У період виконання договору ТОВ "Боно Комерс" було зареєстрованим у встановленому законом порядку, як юридична особа та зареєстрована платником податку на додану вартість.

У свою чергу, з урахуванням видів діяльності позивача за КВЕД , досліджені судом первинні документи фінансового та податкового обліку позивача у сукупності свідчать про продаж позивачем ТОВ "Боно Комерс" товару, що підтверджує реальність виконання наведених вище операцій.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наявність у контролюючого органу під час перевірки платника податків певної інформації про господарську діяльність його контрагента, одержана від інших територіальних органів доходів і зборів чи з інформаційних систем державної фіскальної служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг).

Суд також звертає увагу на те, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Так, позивач, в силу покладеного на нього обов'язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на органи державної фіскальної служби, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв'язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Боно Комерс" були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованих позивачем податку, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на податкового кредиту, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 18 січня 2017 року № 0001381407 та №001371407.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» сплачений судовий збір в сумі 108843 (сто вісім тисяч вісімсот сорок три) грн. 72 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.