Постанова № 67346141, 19.06.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/721/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:Пляшкової К.О.,

за участі

секретаря судового засідання:Ларіної П.Є.,

представника позивача:не прибув,

представника відповідача:не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 724429,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Луганській області (далі позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради (далі відповідач, КП «РВУВКГ»), у якому заявлено вимогу про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість за період з 22.12.2016 по 30.03.2017 у сумі 724429,00 грн, з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих цього платника податків.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідачем у строки, визначені Податковим кодексом України, всупереч вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України не сплачено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій звітності, а саме:

- уточнюючий розрахунок № НОМЕР_1 від 22.12.2016 за жовтень 2016 року, згідно з яким платником податків збільшено податкове зобовязання на 94,00 грн та самостійно донараховано штрафну санкцію за виправлення помилки у сумі 3,00 грн;

- податкова декларація від 20.12.2016 № НОМЕР_2 на суму 216816,00 грн (по строку сплати 30.12.2016);

- податкова декларація від 20.01.2017 № НОМЕР_3 на суму 305620,00 грн (по строку сплати 30.01.2017);

- податкова декларація від 20.02.2017 № НОМЕР_4 на суму 50529,00 грн (по строку сплати 02.03.2017);

- податкова декларація від 20.03.2017 № НОМЕР_5 на суму 151367,00 грн (по строку сплати 30.03.2017).

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» відповідачу особисто під підпис вручено першу податкову вимогу форми «Ю1» від 21.11.2007 № 283 та другу податкову вимогу форми «Ю2» від 24.12.2007 № 306.

14.03.2008 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу на активи платника податків, а 14.06.2012 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровані зміни обєкта обтяження згідно з актом опису майна від 14.06.2012 № 3-19/216-32026192.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (арк. спр. 50).

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі (арк. спр. 49).

З огляду на положення ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «РВУВКГ» зареєстровано як юридичну особу, яка перебуває на обліку в Рубіжанській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі Рубіжанська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області) (арк. спр. 9-10).

Відповідачем до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області подано таку податкову звітність з податку на додану вартість, у якій визначено до сплати суму податкового зобовязання, а саме:

- уточнюючий розрахунок № НОМЕР_1 від 22.12.2016 за жовтень 2016 року, згідно з яким платником податків збільшено податкове зобовязання на 94,00 грн та самостійно донараховано штрафну санкцію за виправлення помилки у сумі 3,00 грн (арк. спр. 22);

- податкова декларація від 20.12.2016 № НОМЕР_2 на суму 216816,00 грн (по строку сплати 30.12.2016) (арк. спр. 18);

- податкова декларація від 20.01.2017 № НОМЕР_3 на суму 305620,00 грн (по строку сплати 30.01.2017) (арк. спр. 19);

- податкова декларація від 20.02.2017 № НОМЕР_4 на суму 50529,00 грн (по строку сплати 02.03.2017) (арк. спр. 20);

- податкова декларація від 20.03.2017 № НОМЕР_5 на суму 151367,00 грн (по строку сплати 30.03.2017) (арк. спр. 21).

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» відповідачу особисто під підпис вручено першу податкову вимогу форми «Ю1» від 21.11.2007 № 283 та другу податкову вимогу форми «Ю2» від 24.12.2007 № 306 (арк. спр. 14).

14.06.2012 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про податкову заставу активів платника податків згідно з актом опису майна від 14.06.2012 № 3-19/216-32026192, що підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (арк. спр. 23).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобовязань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).

Пунктом 50. 1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1).

Сума податкового зобовязання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації(пункт 203.2).

Судом встановлено, що КП «РВУВКГ» має податковий борг з податку на додану вартість за період з 22 грудня 2016 року по 30 березня 2017 року у сумі 724429,00 грн, який утворився за відповідачем внаслідок несплати самостійно визначених у податковій звітності податкових зобовязань протягом 10 календарних днів з дня граничного строку подання податкової декларації з податку на додану вартість (до 30 числа місяця, наступного за звітним).

Наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість станом на час розгляду даної адміністративної справи підтверджена відповідною інформацією (арк. спр. 15), розрахунком податкового боргу (арк. спр. 16) та зворотнім боком інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (арк. спр. 17).

Відповідачем суду не надано доказів сплати цього податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.2 та 95.3 ст.95 ПК України).

Оскільки КП «РВУВКГ» вручено першу та другу податкові вимоги, які є чинними, суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду дотримано вимоги статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДФС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДФС у Луганській області.

Враховуючи, що відповідачем на час розгляду даної адміністративної справи податковий борг з податку на додану вартість у сумі 724429,00 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 32026192, місцезнаходження юридичної особи: 93000, Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Менделєєва, будинок 49) у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради, на користь Державного бюджету України за податковим боргом з податку на додану вартість за період з 22 грудня 2016 року по 30 березня 2017 року у сумі 724429,00 грн (сімсот двадцять чотири тисячі чотириста двадцять девять гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 23 червня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1