Постанова № 67346001, 22.06.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 р. Справа № 805/1977/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй»

до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області

про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії

за участю третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Служби автомобільних доріг в Донецькій області

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» заявлено позов до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання неправомірними дії відповідача щодо повернення наказу господарського суду Донецької області від 27 січня 2016 року по справі № 905/3002/15 без виконання, зобов’язання відповідача прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області від 27 січня 2016 року по справі № 905/3002/15 та здійснити безспірне списання коштів зі Служби автомобільних доріг в Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» в розмірі заборгованості в сумі 226089 грн. 30 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 3391 грн. 34 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що дії посадових осіб відповідача щодо повернення виконавчого документу, а саме наказу господарського суду Донецької області від 27 січня 2016 року по справі № 905/3002/15 є незаконним та такими, що порушують норми чинного законодавства, а також законні права та інтереси позивача, оскільки жодного апеляційного, касаційного або іншого рішення, яким би було скасовано рішення господарського суду Донецької області від 12 січня 2016 року по справі № 905/3002/15, на підставі якого було видано відповідний наказ господарського суду Донецької області від 27 січня 2016 року по справі № 905/3002/15, не має. 21 червня 2017 року позивач до суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач заперечує проти адміністративного позову, вважає вимоги позивача безпідставними, оскільки органом казначейства дотримані приписи Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845. 22 червня 2017 року представник відповідача до суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Третя особа по справі у судове засідання 22 червня 2017 року не з’явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних заяв, клопотань, тощо до суду не надала.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» зареєстровано у якості юридичної особи за кодом 35559557, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12 січня 2016 року по справі № 905/3002/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта град строй» до Служби автомобільних доріг в Донецькій області про стягнення 226089 грн. 30 коп. задоволено повністю та стягнуто з Служби автомобільних доріг в Донецькій області (код ЄДРПОУ 25946285, місцезнаходження – 85307, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта град строй» (код ЄДРПОУ 35559557, місцезнаходження – 02152, м. Київ, пр. Тичини, буд. 20) заборгованість за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 2-16 від 16 квітня 2013 року у сумі 226089 грн. 30 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 3391 грн. 34 коп.

27 січня 2016 року господарським судом Донецької області на підставі рішення від 12 січня 2016 року № 905/3002/15 було винесено наказ № 905/3002/15 із зазначенням дати набрання законної сили 27 січня 2016 року та дати пред’явлення до виконання до 27 січня 2017 року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 5 лютого 2016 року № 905/3002/15 апеляційна скарга Служби автомобільних доріг у Донецькій області, на рішення господарського суду Донецької області від 12 січня 2016 року у справі № 905/3002/15 була повернута без розгляду, а справа №905/3002/15 направлена до господарського суду Донецької області. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23 лютого 2016 року № 905/3002/15 було відновлено пропущений процесуальний строк та прийнята апеляційна скарга у справі №905/3002/15 до провадження.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 4 квітня 2016 року № 905/3002/15 апеляційна скарга Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Красноармійськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 12 січня 2016 року у справі № 905/3002/15 була залишена без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 12 січня 2016 року у справі № 905/3002/15 залишена без змін. Ухвалою Вищого господарського суду України від 30 травня 2016 року касаційна скарга Служби автомобільних доріг у Донецькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04 квітня 2016 року у справі № 905/3002/15 була повернута скаржнику. Отже, постанова господарського суду Донецької області від 12 січня 2016 року набрала законної сили 4 квітня 2016 року.

Судом також встановлено, що наказ господарського суду Донецької області від 27 січня 2016 року № 905/3002/15 знаходився на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та 18 січня 2017 року на підставі заяви позивача (стягувача) від 10 січня 2017 року, керуючись пунктом 1 частини 1 стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувану ВП № 51189785. Даний факт також підтверджується відміткою державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу на зворотному боку наказу від 27 січня 2016 року.

Згідно з пунктом 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі – Порядок № 845) у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв’язку, якщо зазначений рахунок відсутній, оригінал виконавчого документа, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності), оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо). Виконавчі документи пред’являються до виконання у строки, встановлені статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження». Строки пред’явлення виконавчих документів перериваються в разі пред’явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів в установленому порядку. Пропущені строки пред’явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, не поновлюються.

6 лютого 2017 року за вихідним № 06/02-з позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання судового рішення, факт отримання даної заяви відповідачем підтверджується експрес накладною № 002614.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Відповідно до частини 2 пункту 8 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів.

Відповідач 21 лютого 2017 року за вихідним № 09.2-16/540 направив до позивача лист про надання додаткових відомостей, де зазначив, що в ході перевірки дотримання стягувачем строку пред’явлення виконавчого документу до виконання, зазначеного у наказі господарського суду Донецької області від 27 січня 2016 року, було встановлено факт його порушення, а саме за даними наказу він мав бути пред’явлений до виконання до 27 січня 2017 року, а фактично наданий до управління 13 лютого 2017 року. Крім того, відповідач у листі зазначив, що оскільки виконавчі документи видані на підставі рішень суду по справі № 905/3002/15, надання належним чином завірених судових рішень є необхідною умовою виконання виконавчих документів з огляду на приписи Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, тому на період виконання запиту щодо отримання додаткових відомостей, управління здійснює відкладення безспірного списання коштів по справі № 905/3002/15.

Судом також встановлено, що 2 березня 2017 року за вихідним № 02/03-зсл позивач разом із супровідним листом направив до відповідача документи, про які зазначив відповідач у листі від 21 лютого 2017 року, а саме постанову Донецького апеляційного господарського суду від 4 квітня 2016 року № 905/3002/15, ухвалу Вищого господарського суду України від 30 травня 2016 року № 905/3002/15, які були отримані відповідачем, про що свідчить експрес накладна № 000180.

Відповідно до норм пункту 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ видано або оформлено з порушенням установлених вимог.

Листом від 17 березня 2017 року № 15-16/807 відповідач повернув позивачу виконавчий документ, а саме наказ від 27 січня 2016 року, у зв’язку з порушенням статей 85, 116 Господарського процесуального кодексу України та статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XI (чинний на момент винесення наказу від 27 січня 2016 року) в частині дати видачі виконавчого документу, набрання рішенням законної сили та строку пред’явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до норм статті 85 Господарського процесуального кодексу України прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи. Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно з частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 5 та 6 частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XI (чинний на момент винесення наказу від 27 січня 2016 року, далі – Закон № 606-XI) у виконавчому документі зазначаються дата набрання законної (юридичної) сили рішенням, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як вже було встановлено судом вище, рішення господарського суду Донецької області від 12 січня 2016 року набрало законної сили 4 квітня 2016 року за результатами апеляційного розгляду в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України. На момент звернення позивача із заявою від 2 лютого 2017 року для примусового виконання наказу від 27 січня 2016 року до відповідача, позивач був обізнаний про дату набрання законної сили судового рішення, а саме не 27 січня 2016 року, а 4 квітня 2016 року та фактично намагався зобов’язати відповідача виконати виконавчий документ, який не відповідає вимогам норм Закону України «Про виконавче провадження».

Суд також зазначає, що відповідно до норм статті 117 Господарського процесуального кодексу України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом. Ухвала господарського суду за результатами розгляду заяви надсилається стягувачеві і боржнику у п'ятиденний строк з дня її винесення. Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, враховуючи той факт, що позивачу було відомо про апеляційний перегляд судового рішення першої інстанції у справі № 9005/3002/15 та відомо про його результат, про що свідчить те, що ним 2 березня 2017 року за вихідним № 02/03-зсл супровідним листом було направлено до відповідача рішення за наслідками апеляційного перегляду, позивач повинен був звернутися до господарського суду Донецької області з відповідною заявою про виправлення помилки у наказі, допущену при його оформленні або видачі, чи про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Проте, як встановлено під час судового засідання 12 червня 2017 року з пояснень представника позивача, позивач не звертався до господарського суду Донецької області з відповідною заявою. Під час судового розгляду справи судом не встановлено порушень з боку відповідача при вчиненні дій щодо повернення наказу від 27 січня 2016 року позивачу та відповідач довів правомірність своїх дій відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд зазначає, що позивач не навів жодної обґрунтованої підстави, відповідно до якої суд мав би зобов’язати відповідача прийняти до примусового виконання виконавчий документ, який не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження».

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі. Судові втрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання неправомірними дії відповідача щодо повернення наказу господарського суду Донецької області від 27 січня 2016 року по справі № 905/3002/15 без виконання, зобов’язання відповідача прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області від 27 січня 2016 року по справі № 905/3002/15 та здійснити безспірне списання коштів зі Служби автомобільних доріг в Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» в розмірі заборгованості в сумі 226089 грн. 30 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 3391 грн. 34 коп., відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 22 червня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.