Постанова № 67345736, 21.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 р. Справа № 804/8818/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Барановського Р.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Дочірнього підприємства "П'ятихаткитеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-Дніпродзержиньска ОДПІ, податковий орган, контролюючий орган) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "П'ятихаткитеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", у якому просить суд стягнути з рахунків відповідача у банках, які обслуговують відповідача заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 161 738, 82 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у Дочірнього підприємства "П'ятихаткитеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" обліковується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 161 738, 82 грн., яка платником у добровільному порядку не погашена.

Позиція відповідача відображена у запереченнях на позов. Відовідач зазначає, що сума податку на додану вартість додану до позову, зокрема - уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.10.2016р., де самостійно визначена платником сума грошового зобов'язання становить 143 477, 00 грн., в той час як заявлена Дніпродзержинською ОДПІ до стягнення сума є більшою, ніж та, що встановлено за даною звітністю - 161 738, 82 грн, що, на думку відповідача, потребує уточнення. Окрім того, відповідач вважає, що контролюючий орган не набув прав звернення до суду із даним позовом, оскільки в якості доказів узгодження податкового зобов'язання посилається на податкові вимоги складені та направлені на адресу підприємства на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який втратив чинність після 01.11.2011р., в той час зобов'язання які виникли у відповідача стосовно сплати податку на додану вартість за даним позовом виникли після вступу у дію Податкового кодексу України. При цьому, відповідач зауважує, що Дніпродзержинською ОДПІ не було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу згідно із приписами Податкового кодексу України, що свідчить про те, що заявлені до стягнення суми грошових зобов'язань не є узгодженими у встановлено законодавством порядку.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство "П'ятихаткитеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (далі - ДП "П'ятихаткитеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР", підприємство, платник, відповідач) (код ЄДРПОУ 20262728) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 19.09.2001р.

Підприємство перебуває на податковому обліку в контролюючих органах як платник податків та зборів від 19.09.2001р. за №587 (зокрема відповідача на обліку у П'ятихатському відділенні Дніпродзержинської ОДПІ (в тому числі і як платник податку на додану вартість (далі-ПДВ) від 08.10.2003р.).

Як вбачається з матеріалів справи заявлена контролюючим органом до стягнення загальна сума заборгованості ДП "П'ятихаткитеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" з ПДВ становить 161 738, 82 грн. та складається із:

- самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання, визначеного згідно ууточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за січень 2016 року за №9202988948, поданому до контролюючого органу від 27.10.2016р. на загальну суму 143 477, 00 грн.;

-пені у загальному розмірі 18 261, 82 грн., яка нарахована підприємству у період з 27.10.2016р. по 07.11.2016р. в порядку ст. 129 Податкового кодексу України за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за січень 2016 року за №9202988948, поданому до контролюючого органу від 27.10.2016р.

Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджується Розрахунком податкового боргу ДП "П'ятихаткитеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" по ПДВ станом на 07.11.2016р., у звязку з несплатою вищезазначених сум податкове зобовязання з ПДВ підприємства набуло статусу податкового боргу.

Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1 ст. 36 ПК - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно з п.46.1 ст. 46 ПК, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обовязку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.49.1 ст. 49 ПК, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 ст. 49 ПК передбачено, що платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (п. 49.18 ст.49 ПК).

Згідно із п.п. 9.1.1 та п.п.9.1.3 п. 9.1 ст.9 ПК - податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств належать до загальнодержавних податків і зборів.

Звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць (п. 202.1 ст.202 ПК).

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК - сума податкового зобовязання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПК).

Пунктами 54.1, 54.2 ст. 54 ПК передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом 'V цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно із п. 56.11 статті 56 ПК - не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК передбачено, що у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків. Коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено поняття "пеня", у відповідності до якого -це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Статтею 129 ПК встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобовязання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобовязання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобовязання, визначеного контролюючим органом у випадках, не повязаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобовязання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання.

Згідно із п. 129.2 ст. 129 ПК - у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

У відповідності до п. 129.3 ст. 129 ПК, нарахування пені закінчується:

-у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Пунктом 129.4 статті 129 ПК визначено, що на суми грошового зобовязання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобовязання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобовязання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК - податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У звязку із виникненням у відповідача податкового боргу до набрання чинності Податковим кодексом України, вимоги були сформовані та направлялись з урахуванням положень Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ.

На виконання вимог п.п. 6.2.1, п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами N 2181-III від 21.12.2000р. (чинний на момент виникнення у відповідача податкового боргу, доказів переривання його до суду не надано), контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу підпримєства першу податкову вимогу №1/34 від 11.10.2001р. та другу податкову вимогу №2/360 від 05.12.2001р.

Вищезазначені вимоги отримані посадовими особами підприємства - 05.11.2001р. та 29.12.2001р.

Докази оскарження або відкликання зазначених вимог у матеріалах справи відсутні.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Дослідивши викладені відповідачем у запереченнях на позов аргументування, суд зазначає наступне.

Заявлена Дніпродзержинською ОДПІ до стягення сума грошового зобов'язання підприємства з ПДВ становить 161 738, 82 грн. та складається із:

- самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання, визначеного згідно ууточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за січень 2016 року за №9202988948, поданому до контролюючого органу від 27.10.2016р. на загальну суму 143 477, 00 грн.;

-пені у загальному розмірі 18 261, 82 грн., яка нарахована підприємству у період з 27.10.2016р. по 07.11.2016р. в порядку ст. 129 Податкового кодексу України за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за січень 2016 року за №9202988948, поданому до контролюючого органу від 27.10.2016р.

Стосовно доводів ДП "П'ятихаткитеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" щодо відсутності у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, з огляду на відсутність сформованої та направленої на адреси відповідача податкової вимоги, складеної згідно із приписами Податкового кодексу України, посилаючись на те, що вищезазначені податкові вимоги були сформовані позивачем на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який втратив чинність після 01.11.2011р., в той час зобов'язання які виникли у відповідача стосовно сплати податку на додану вартість за даним позовом виникли після вступу у дію Податкового кодексу України - суд зазначає наступне.

Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1 ст. 41 ПК).

Відповідно до пп.20.1.19 та п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.п.59.1, 59.4 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст. 59 ПК - у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

За змістом пп.6.3.2 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент направлення відповідачу податкових вимог), у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Таким чином, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК - у разі наявності у платника податку податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється.

Відповідно до норм Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами N 2181-III від 21.12.2000р. у разі несплати попередніх податкових вимог на новостворений податковий борг податкові вимоги не формуються. Також податкова вимога не відкликається, у разі якщо податковий борг зазначеній у ній погашений у повному обсязі, але до його повного погашення платник податків допустив створення нового більш пізнішого за хронологією виникнення податкового боргу.

При цьому Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами №2181-III від 21.12.2000р. не передбачено направлення податкових вимог на новостворений або консолідований податковий борг, якщо попередні не відкликані, підстави для відкликання податкових вимог передбачені п. 6.4 ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами №2181-III від 21.12.2000р. вищезазначених вимог - відсутні.

Суд вважає помилковими доводи відповідача щодо недотримання контролюючим органом порядку стягнення податкового боргу, а саме: не направлення платнику податкової вимоги, оформленої згідно вимог Податкового кодексу України, посилаючись на те, що податкові вимоги №1/34 від 11.10.2001р. та №2/360 від 05.12.2001р. не стосуються нового податкового боргу.

Так, слід зазначити, що ані Податковим кодексом України, ані Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037 не передбачено обов'язку податкового органу направляти платнику податкову вимогу, у разі якщо борг існував до набрання чинності Податковим кодексом України та збільшився після 01.01.2011 року.

Суд згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Водночас, відповідачем не спростовано той факт, що податкові вимоги №1/34 від 11.10.2001р. та №2/360 від 05.12.2001р. - є відкликаними, а також підприємством не надано доказів того, заборгованість ДП "П'ятихаткитеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" переривалась з моменту винесення вищевказаних податкових вимог.

Отже, в даному випадку контролюючий орган не зобов'язаний повторно направляти податкову вимогу у разі збільшення податкового боргу після набрання чинності Податковим кодексом України.

Таким чином, загальна сума заборгованості ДП "П'ятихаткитеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" з ПДВ становить 161 738, 82 грн., яка на момент розгляду справи є непогашеною.

Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК - контролючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, суд доходить висновку, що позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Дочірнього підприємства "П'ятихаткитеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Дочірнього підприємства "П'ятихаткитеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" у банках, які обслуговують Дочірнє підприємство "П'ятихаткитеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (код ЄДРПОУ 20262728) на користь державного бюджету (р/р №31111029700261 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 14010100, одержувач - Державний бюджет П'ятихатського району через УДКСУ у П'ятихатському районі, код ОКПО 20262728, код ЄДРПОУ 39522811) заборгованість по податку на додану вартість в сумі 161 738, 82 грн. (сто шістдесят одна тисяча сімсот тридцять вісім гривень вісімдесят дві копійки).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя ОСОБА_1