Постанова № 67345611, 01.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р. Справа № 804/6005/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Барановського Р.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Казенного підприємства "Південукргеологія" про зупинення видаткових операцій платника податків, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, податковий орган, контролюючий орган, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Казенного підприємства "Південукргеологія", у якому позивач просить суд зупинити видаткові операції на рахунках Казенного підприємства "Південукргеологія" (код ЄДРПОУ 0132150) та зобовязати Казенне підприємство "Південукргеологія" виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Податковим кодексом України щодо опису майна у податкову заставу.

Позовні вимоги обгрунтовані наявністю у Казенного підприємства "Південукргеологія" податкового боргу по сплаті земельного податку з юридичних осіб в сумі 89 496, 71 грн., заходів щодо погашення якого підприємство не вживає, а також відмовою платника надати документи для здійснення опису майна в податкову заставу. На думку позивача, навдене створює першкоди податковому керуючому у виконання повноважень, передбачених Податковим кодексом України та є законодавчою підставою для зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків Казенного підприємства "Південукргеологія".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем заперечень на позовну заяву та доказів сплати податкової заборгованості до суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Казенне підприємство "Південукргеологія" (далі-КП "Південукргеологія", підприємство, платник, відповідач) (код ЄДРПОУ 01432150) зареєстровано як юридичну особу від 25.11.1998р.

Підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська як платник окремих податків та зборів за неосновним місцем обліку, зокрема - як платник земельного податку.

За обліковими даними контролюючого органу відповідач має наступні відкриті розрахункові рахунки у банківських установах:

- р/р №26000427711, №26001426142, №26001428355, №26005425912, №26005428458, №26005428823, №2604953051, №26006425911, №26007425534, №26007428092 в АТ "ОСОБА_1 Аваль" у м.Києві, МФО 380805;

- р/р №2605800000045, №26057005234810, №26055005234210, №26054005234910, №26053005234610, №26053005234450, №26052005234310, №26051005234560, №26050005234710, №26059005234410, №26058005234110, №26056005234510, №260511441, №260501736 в ДОД АТ "ОСОБА_1 Аваль" у м.Дніпропетровськ, МФО 305653;

- р/р №26046050203966, №26006060805123, №26051060792623 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299;

- р/р №26008000110322, №26008000110322 у філії АТ "Укрексімбанк" м.Дніпропетровськ, МФО 305675;

- р/р №260072044101 у філії ДРРУ АТ "Банк "Фінанси та Кредит" м.Дніпропетровськ, МФО 307231;

- р/р №26007300225302, №26009310225301 в АКБ "Новий", МФО 305062;

- р/р №35244001001981, №35238006001981, №37112510183334 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

- р/р №26006001016450 у ПАТ "КБ "Преміум", МФО 339555;

- р/р №37517000234059 у Казначействі України (ел. адмін. подат.), МФО 899998.

Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі-ПК), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.36 ПК - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 18.08.2016р. за даними контролюючого органу у підприємства обліковується непогашена заборгованість перед державним бюджетом у вигляді боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 89 496, 71 грн.,

Дана заборгованість виникла внаслідок несплати КП «Південукргеологія» узгоджених сум податкового зобовязання, самостійно визначених у поданих до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська декларації з плати за землю за 2015 рік (відповідачем непогашено земельний податок за грудень 2015 року, сума якого з урахуванням наявної на картці обліку платника переплати склала 8216, 75 грн.) та декларації з плати за землю за 2016 рік (відповідачем непогашено грошові зобов'язання по сплаті земельного податку за період з січня 2016 року по червень 2016р. у загальному розмірі 81 279, 66 грн.).

Таким чином, загальна сума заборгованості платника по земельному податку з юридични осіб за 2015 рік та за 2016 рік становить 89 496, 71 грн. та станом на 01.11.2016р. є непогашеною.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На виконання вимог ст. 59 ПК, ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська складено податкову вимогу форми "Ю" №618-23 від 24.02.2016р. на суму 8216, 75грн., яка була направлена на податкову адресу КП "Південукргеологія" та отримана відповідачем 15.03.2016р.

Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 ПК - податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Докази оскарження вказаної вимоги у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 91.1 статті 91 ПК, керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно (пункт 91.3 статті 91 ПК).

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК, з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.87.1 та п. 87.2 ст.87 ПК: джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.88.1, п. 88.2 ст.88 ПК).

Відповідно до підпунктів 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК - право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Також відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК: майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючим органом направлено на адресу підприємства лист "Щодо погашення податкового боргу КП "Південукргеологія" за вих. №6773/10/04-66-17-15 від 27.04.2016р., у якому позивач висловив до платника прохання щодо термінового проведення інвентаризації майна підприємства та щодо визначення переліку майна (виходячи із його ліквідності) для здійснення опису у податкову заставу.

Даний лист був отриманий відповідачем 16.05.2016р. згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, однак відповіді на даний лист податковим органом не отримано, у зв'язку з чим ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська 25.07.2016р. складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу за №1/01432150/04-66-17-15.

Отже, судом встановлено, що запит за вих. №6773/10/04-66-17-15 від 27.04.2016р. отримано відповідачем - 16.05.2016р., а податкова вимога надійшла на адресу підприємства та отримана посадовою особою КП "Південукргеологія" - 15.03.2016р., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Так, станом на 25.07.2016р. КП "Південукргеологія" відповіді на вищезазначений запит контролюючого органу не було надано до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, як і витребуваних документів для виконання приписів п. 89.4 ст. 89 ПК та п.91.4 ст.91 ПК.

Пунктом 89.4 статті 89 ПК передбачено, що - у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна

25.07.2016р. податковим керуючим складено Акт відмови від опису майна в податкову заставу за №1/01432150/04-66-17-15, у якому зазначено, що КП "Південукргеологія" (код ЄДРПОУ 01432150) за наявності законодавчих підстав не надано документи, необхідні для опису майна платника у податкову заставу.

Згідно з підпунктом 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до абзацу другого п. 91.4 ст. 91 ПК, контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

З огляду на те, що відповідачем за наявності податкового боргу не надані документи для здійснення податковим керуючим опису майна платника податків у податкову заставу, а також створено перешкоду податковому керуючому у виконанні його повноважень шляхом не надання документів для здійснення опису майна в податкову заставу, про що складено вищезазначений акт, відповідно до п.20.1 ст.20 ПК - у контролюючого органу виникло право на звернення до суду з позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Слід зазначити, що Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, згідно із приписами статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" - арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження контролюючого органу щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК), так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (зокрема, передбачені нормами пп. 20.1.15, 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 ПК, п. 89.4 ПК), слід розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

При цьому, в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі.

Крім того, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне у контролюючого органу на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту, оскільки адміністративний арешт майна (у тому числі коштів) є засобом забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань.

Отже, арешт може стосуватися лише щодо того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо із позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але повинен бути не більше двох місяців.

Згідно із приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Слід зауважити, що у прохальній частині позовної заяви ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська до суду не заявлено позовну вимогу щодо заборони відчуження відповідачем майна, яке підлягає до опису у податкову заставу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, зважаючи на вищенаведені норми Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням доведеності наявності у відповідача непогашеного податкового боргу та відмови відповідача у проведенні опису майна у податкову заставу, яке може бути джерелом погашення такого податкового боргу, суд доходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає задоволенню в частині щодо зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу) та належать КП "Південукргеологія", саме у межах суми податкового боргу відповідача у розмірі 89 496, 71 грн. строком на один місяць, а також зобов`язання відповідача виконати законні вимоги податкового керуючого, що полягає у його допуску для опису майна у податкову заставу та наданні документів, необхідних для проведення такого опису.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та відсутність спростування з боку відповідача будь-якими належними доказами правомірності вимог, зазначених у заявленому позові контролюючого органу, позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Казенного підприємства "Південукргеологія" про зупинення видаткових операцій, зобов'язання вчинити певні дії - підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зупинити строком на один місяць видаткові операції на рахунках Казенного підприємства "Південукргеологія" (код ЄДРПОУ 01432150) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) в межах суми податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 89 496, 71 грн.

Зобов'язати Казенне підприємство "Південукргеологія" (код ЄДРПОУ 01432150) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В іншій частині позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя ОСОБА_2