Постанова № 67345558, 15.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 р. Справа № 804/7816/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського відділення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровського відділення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 6317-17 від 28.07.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01.01.2016 р. обєктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Середньоринкова вартість автомобіля, належного позивачу, за розрахунком на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, складає 898 772,64 грн., що менше, ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати. Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровського відділення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 6317-17 від 28.07.2016 року суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню

Позивач надав до суду клопотання про розгляд заяви в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи за його участю.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ № 189287 ОСОБА_1 на праві власності належить легковий автомобіль марки LEXUS, модель RX 350, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

28.07.2016 р. Верхньодніпровським відділенням Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №6317-17, яким ОСОБА_1 було визначено грошове зобовязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25 000,00 грн.

07.09.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зі скаргою щодо невідповідності вартості належного йому автомобіля вимогам ст. 267 Податкового кодексу України.

Рішенням від 02.11.2016 р. № 6982/10/04-36-10-01-09 Головне Управління ДФС у Дніпропетровській області скаргу ОСОБА_1 повернуто без розгляду, у звязку з пропуском 30-денного строку для подання скарги.

Позивачем до позовної заяви надано розрахунок середньоринкової вартості легкового автомобіля марки LEXUS, модель RX 350, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснений на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. Відповідно до розрахунку вартість належного позивачу автомобіля складає 898 772,64 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 року були внесені зміни до Податкового кодексу України (набрали чинності з 01.01.2015 року) якими зокрема введено в дію новий вид податку - транспортний податок.

Особливості справляння транспортного податку визначені ст. 267 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп. 267.1.1 п.267.1, пп. 267.2.1 п. 267.2, пп. 267.3.1 п. 267.3, п. 267.4, пп. 267.6.2 п. 267.6 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин та винесення оскаржуваного рішення), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

За пп. 267.5.1. п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Методика визначення середньринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Постанова).

Відповідно до п. 13 вищевказаної Постанови Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 14 Постанови встановлено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість легкового автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач, пробіг.

Мінекономрозвитку було розміщено на сайті електронний додаток, за яким можна розрахувати середньомісячну вартість легкового автомобіля.

Водночас відповідно до п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. З урахуванням ставки мінімальної заробітної плати у 2016 році - 1378,00 грн. (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року №928-VIII), така вартість становить - 1 033 500,00 грн., тобто 750 х 1378,00 грн. = 1 033 500,00 грн.

З огляду на це автомобіль позивача не має ознак об'єкта оподаткування, які визначені у ст. 267 Податкового кодексу України.

Крім того, як було вказано вище, за пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Базовим (звітним) роком обчислення транспортного податку для позивача є 2016 рік, хоча оскаржуване позивачем рішення прийнято - 28.07.2016 року. Зазначені факти також свідчать про порушення податковою інспекцією норм про порядок обчислення та сплати транспортного податку.

Слід зазначити і те, що згідно з пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України, до місцевих податків належить в тому числі і податок на майно.

У свою чергу відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю) (п.10.2. ст. 10 Податкового кодексу України).

За правилами п. 10.3. ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно з п. 10.5. ст. 10 Податкового кодексу України, зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Статтею 12 Податкового кодексу України визначені, зокрема повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів.

Пунктом 12.3. ст.12 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.12.3.1 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.12.3.4. п.12.3. ст.12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно із п.12.5. ст.12 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Зазначені норми узгоджуються з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що закріплений у пп. 4.1.9. п.4.1. ст. 4 Податкового кодексу України. Відповідно до цього принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Суд згідно зі ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що транспортний засіб позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення має бути скасоване.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Верхньодніпровського відділення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 6317-17 від 28.07.2016 року прийняте Верхньодніпровським відділенням Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2