Ухвала суду № 67343930, 14.06.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/22/17 Справа № 403/4517/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Мудрецький Р.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Мудрецького Р.В.

Суддів: Іванченка О.Ю., Калініч Н.І.

за участю:

прокурора Постаренка Д.В.,

засуджених ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4

адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9

представника потерпілих ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_2, прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_12 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2015 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, лізгіна, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого,

засуджено: - за п. 7 ч. 2 ст.115 КК України до 11 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 296 КК України до 7 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточно визначено покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 3 роки.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладено обовязки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, українця, ІНФОРМАЦІЯ_10, неодруженого, працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 3 роки.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст.76 КК України на ОСОБА_4 покладено обовязки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнуто з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_9 200000 гривень, ОСОБА_13 200000 гривень, ОСОБА_14 100000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_14 10420, 46 гривень витрат на поховання та 5376, 54 гривень додаткових витрат на лікування.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_15 5000 гривень.

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваним вироком ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними та засуджені у тому, що вони 22 липня 2011 року близько 21:50 годин у м. Дніпропетровську в приміщенні кафе «Сюрприз» на вул. Гладкова, 28, з мотивів явної неповаги до суспільства в групі з ОСОБА_2 і ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного спяніння, ОСОБА_3, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, став сваритися брутальною лайкою на адресу відвідувачів закладу, провокуючи бійку. ОСОБА_3, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, що виразилася в застосуванні фізичної сили, одну з відвідувачок кафе ОСОБА_16 став виштовхувати на вулицю, на що неповнолітній ОСОБА_15, а потім і ОСОБА_14 зажадали, щоб ОСОБА_3 припинив буйствувати і залишив кафе, оскільки він заважав нормальній роботі закладу та спокою і відпочинку громадян, які там знаходились. Не бажаючи припиняти хуліганство, користуючись підтримкою групи з ОСОБА_2 і ОСОБА_4, ОСОБА_3 з особливою зухвалістю завдав один удар кулаком в область обличчя неповнолітньому потерпілому ОСОБА_15, чим заподіяв йому фізичну біль. Після цього, усвідомлюючи можливість свого затримання громадянами, які почали припиняти хуліганські дії їх групи осіб, ОСОБА_3 22.07.2011 року близько 21:55 годин з місця скоєного зник.

У той же час, підтримуючи дії співучасника злочину ОСОБА_3, в групі осіб з мотивів явної неповаги до суспільства ОСОБА_2 умисно завдав потерпілому ОСОБА_17 один удар кулаком в область обличчя, діючи спільно з ОСОБА_4 з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок. Від нанесеного удару ОСОБА_17 впав на підлогу, після чого, продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 з особливою зухвалістю завдали кожен в область голови потерпілого ОСОБА_17 не менше двох ударів, чим заподіяли легкі тілесні ушкодження у вигляді двох синців лівого ока і правої вушної раковини.

ОСОБА_18, намагаючись припинити хуліганські дії, стала вимагати від ОСОБА_2 і ОСОБА_19, щоб вони залишили потерпілого ОСОБА_17 в спокої і покинули заклад, на що ОСОБА_2, діючи з особливою зухвалістю в групі осіб спільно з ОСОБА_4, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшов до потерпілої ОСОБА_18 і штовхнув на неї стілець, яким вона намагалася від нього закритися. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_2 правою рукою, стиснутою в кулак, наніс одтин удар в область обличчя потерпілої ОСОБА_18 ліворуч, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в області верхньої губи і чотирьох саден в області обох верхніх кінцівок.

ОСОБА_14, бажаючи припинити злочинні посягання співучасників, схопила руками за одяг і стала відтягувати ОСОБА_17 від ОСОБА_2 і ОСОБА_4, відводячи в бік від них. У цей момент, вперто не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, ОСОБА_2СЧ., діючи в групі осіб з ОСОБА_4, з особливою зухвалістю наніс удар в область обличчя потерпілої ОСОБА_14 підібраним на місці вчинення злочину пивним келихом, після чого завдав ОСОБА_14 удару в область тулуба стільцем, від чого потерпіла позадкувала назад. Від нанесених ударів ОСОБА_2 з необхідністю понівечив обличчя ОСОБА_14, заподіявши незгладимий рубець на шкірі чола потерпілої праворуч, що за своїм характером належить до тяжких тілесних ушкоджень, а також завдав тілесні ушкодження у вигляді забитої рани лобної ділянки справа, синців на правому плечі і лівому передпліччі, закритої тупої травми грудної клітини з переломом десятого ребра по лопатковій лінії.

ОСОБА_4, вгамовуючи свого співучасника, вивів ОСОБА_2 в тамбур кафе, де їх перестріли ОСОБА_20 і ОСОБА_21, з якими співучасники ОСОБА_2 і ОСОБА_4, діючи в групі осіб і не припиняючи свої хуліганські дії, вступили в бійку. ОСОБА_4, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, умисно руками, стиснутими в кулак, завдав численних ударів по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_21, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та синців на обличчі. В той же час ОСОБА_2 завдав руками не менше 5 ударів по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_20

У ОСОБА_2, який у стані алкогольного спяніння зберігав здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними, з хуліганських спонукань проявив свою зверхність в обстановці бійки раптово виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_20

22.07.2011 року близько 22:00 години, використавши малозначний привід, з хуліганських спонукань ОСОБА_2, не ставлячи до відома про свої злочинні наміри співучасників групи, наніс потерпілому ОСОБА_20 в область шиї ліворуч один удар колюче-ріжучим предметом, точно встановити яким та джерело його походження в ході слідства встановити не вдалось за можливе. Бажаючи настання смерті ОСОБА_20, попри його намагання дати відсіч, ОСОБА_2 заподіяв колото-різане поранення шиї ліворуч і дотиснув предмет, яким наніс поранення, якомога глибше, чим спричинив другий раньовий канал з ушкодженням по ходу обох таких каналів мяких тканин і стравоходу. Внаслідок завданого тілесного ушкодження один з раньових каналів проникає в плевральну порожнину з пошкодженням підключичної вени. Безпосередньо від небезпечного для життя в момент заподіяння колото-різаного поранення шиї з пошкодженням підключичної вени закономірно настала смерть потерпілого ОСОБА_20 близько 22:42 годин на місці вчинення злочину. ОСОБА_2 з місця скоєного втік.

В апеляції та доповненнях до неї прокурор просить скасувати вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2015 року як незаконний. В доповненнях до апеляції також просить направити кримінальну справу за обвинуваченими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що не оскаржуючи доведеність вини та кваліфікацію дій засуджених, вважає, що вирок суду є незаконним, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а також істотно порушено кримінально-процесуальний закон. Вказує, що суд, описуючи обєктивну сторону вчиненого ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 злочину встановив інші обставини вчинення злочину, які відрізняються від їх обвинувачення. При цьому прокурором зміна обвинувачення не здійснювалась. Зазначає, що вказуючи у своєму рішенні, що доводи на захист ОСОБА_4 про обстановку уявної оборони оцінюються критично, а версії підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про казус у настанні смерті та дрібне хуліганство спростовані, суд першої інстанції не навів переконливих аргументів щодо правильності застосування кримінального закону. Крім того, суд першої інстанції не вказав у вступній частині вироку всі відомості про особу підсудного ОСОБА_2, що мають значення для справи, а саме судимість останнього 25.12.2008 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 153 КК України з призначенням покарання у виді 1 року 7 місяців позбавлення волі.

В апеляції ОСОБА_3 просить вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2015 року стосовно нього скасувати та звільнити його від покарання, закривши кримінальну справу за відсутності в його діях складу злочину.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вирок є незаконним, не справедливим та таким, що суперечить матеріалам кримінальної справи і фактичним обставинам справи, встановленим в ході судового слідства, внаслідок порушення матеріального і процесуального права. Вказує, що суд, в порушення ст.ст. 16-1, 323 КПК України ( в ред. 1960 року) фактично взяв на себе функцію обвинувачення та при відсутності в обвинуваченні даних обєктивної сторони злочину, а також при суперечності доказів, зібраних досудовим слідством, ухвалив незаконний вирок. Крім того, копія вироку 12.01.2015 року на момент подачі апеляційної скарги вручена не була, що визиває сумнів в неупередженості судді та свідчить про незаконність ухваленого вироку. Звертає увагу на те, що не порушував громадського порядку та не скоював жодних хуліганських дій в кафе «Сюрприз» і не чинив супротив громадян. В описовій частині вироку жодним чином не відображено і не надано правової оцінки показам свідків, що саме потерпіла ОСОБА_20, бажаючи затримати ОСОБА_3, схватила за одяг і намагалась утримувати в кафе.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 просить вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вирок винесений незаконно, а висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам. Зазначає, що склад колегії суддів, який розглядав кримінальну справу за його обвинуваченням в порушення вимог ст. 16-2 КПК України 1960 року, є незаконним у звязку з «ручним» розподілом. В матеріалах кримінальної справи відсутні диски технічної аудіофіксації судових засідань та протокол судового засідання. Вирок в суді першої інстанції йому не оголошувався. Копію вироку згідно розписки отримав в ДСІЗО 26.02.2016 року, однак 26.02.2016 року під час обшуку в кабінеті судді Чулініна Д.Г. згідно протоколу вирок суду першої інстанції був відсутнім, що свідчить про службове підроблення. Вказує на порушення права на захист та незаконне знаходження під вартою.

В апеляції та доповненні до неї адвокат ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок про визнання ОСОБА_2 винним та призначення йому остаточного покарання у вигляді 14 років позбавлення волі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

В обґрунтування своїх вимог, викладених у доповненнях до апеляції, посилається на те, що вирок ухвалений незаконно та висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що в порушення ст. 16-2 КПК України склад колегії суддів був визначений незаконно. Мотивувальна частина вироку не відповідає ст. 334 КПК України, оскільки не відповідає дійсності та вступає у протиріччя з матеріалами справи. Так, згідно вироку ОСОБА_2 засуджений на підставі показів ОСОБА_22, яка пояснила, що бачила в руках ОСОБА_2 ніж, яким останній завдав двічі удар її чоловіку ОСОБА_20 в область шиї. Такі висновки суду вступають у протиріччя здобутим в ході судового слідства доказам, а саме допитаним у якості свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та інші свідки, які в руках ОСОБА_2 ножа не бачили. Механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_27, спростовує покази ОСОБА_22 Однак в мотивувальній частині вироку вищезазначене не спростовано. Зазначає, висновок суду щодо непоправне знівечення обличчя не відповідає дійсності.

В апеляції та доповненнях до неї адвокат ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить скасувати вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2015 року та повернути справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на новий розгляд в суд першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вирок є необґрунтованим та незаконним, оскільки останній був ухвалений із істотним порушенням кримінально-процесуального закону, конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права обвинуваченого (підсудного) на захист, що тягне за собою скасування вироку і повернення справи на новий розгляд в суд першої інстанції. Вказує, що станом на 12.01.2015 року був проголошений витяг із оскаржуваного вироку, а безпосередньо копія вироку, підписана усіма суддями, що приймали участь у розгляді справи, в порушення КПК України понад рік не була вручена засудженому ОСОБА_2 та/або стороні захисту, що дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 понад рік незаконно позбавлений волі та перебуває в умовах ізоляції без відповідного судового рішення. Крім того, ОСОБА_2 в кримінальному провадженні відносно судді Чулініна Д.Г. визнаний потерпілим. Зазначає, що показань дружини потерпілого ОСОБА_14 необхідно ставитись критично, оскільки тільки вона бачила ніж в руці ОСОБА_2 Під час досудового розслідування не було встановлено знаряддя спричинення тілесних ушкоджень. Версія що саме потерпілий ОСОБА_20 під час боротьби з ОСОБА_2 на підлозі з уламками скла міг самостійно собі причинити пошкодження, тобто наткнутись та встромити скло у шию, не відпрацьовувалась, оскільки ані при проведенні відтворення обставин та обстановки події, а так само при призначенні судово-медичних експертиз не досліджувалось питання можливості отримання тілесних ушкоджень потерпілим при падінні, під час боротьби, із висоти власного зросту на уламки скла. Всі факти та версії під час досудового розслідування не відпрацьовані.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора, який приймав участь при розгляді судом першої інстанції, думку обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляційних скарг обвинувачених, обвинуваченого ОСОБА_4, який також вважав, що апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисників підлягають задоволенню, захисника ОСОБА_7, що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, яка покладалась у визначенні апеляцій на розсуд суду, думки потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_9 та їх представника ОСОБА_10, які вважали обставини справи судом першої інстанції встановленими вірно та просили залишити вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи, що містяться в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, засуджених та їх захисників підлягають частковому задоволенню, а вирок скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду з наступних підстав.

При розгляді справ судам необхідно дотримуватись кримінально-процесуального законодавства, встановлені законом процесуальні гарантії всіх учасників судового розгляду. Дотримання цих вимог забезпечить всебічне, повне та обєктивне дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до положень ст.16-2 КПК України в редакції 1960 року, у суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що обєктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного судді. Кримінальні справи, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день їх надходження. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідної кримінальної справи.

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України в редакції 1960 року, кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, розглядаються в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд, а про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, - у складі трьох осіб

незалежно від наявності клопотання підсудного про такий розгляд.

Відповідно до предявленого обвинувачення, ОСОБА_2 органом досудового розслідування інкримінується вчинення злочину, передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Як убачається з матеріалів справи, вона розглянута колегією у складі суддів Чулініна Д.Г., Решетніка М.О. та Циганкова В.О., проте в матеріалах кримінальної справи відсутні дані про визначення зазначеної колегії суддів для розгляду справи автоматизованою системою документообігу суду,що ставить під сумнів обєктивність та неупередженість розподілу справ між суддями з додержанням принципів, визначених процесуальним законом та є істотними порушеннями кримінально-процесуального закону.

Крім того, відповідно до положень ст.ст.87, 87-1 КПК України в редакції 1960 року, протокол судового засідання є основним засобом фіксації преребігу судового розгляду справи, який повинен бути виготовлений не пізніше семи діб з дня закінчення судового розгляду справи та підписується головуючим та секретарем.

Як вбачається з протоколу судового засідання (а.с.198-244 т.6) зазначені вимоги закону судом першої інстанції не виконано та протокол судового засідання не підписаний головуючим у справі. Постановою попереднього розгляду Апеляційного суду Дніпропетовської області від 29 березня 2017 року кримінальну справу повернуто до суду першої інстанції у звязку із вказаними порушеннями для підписання протоколу судового засідання в порядку п.1 ч.2 ст.359 КПК України, але справа повернута до апеляційного суду з посиланням на неможливість виконання зазначеної постанови у звязку із звільненням головуючого по справі судді Чулініна Д.Г. У звязку з зазначеними обставинами слід вважати, що в матеріалах справи фактично відсутній протокол судового засідання, що відповідно до п.10 ч.2 ст.370 КПК України в редакції 1960 року є істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що наведене свідчить про істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону при розгляді справи та ухваленні вироку та відповідно до п.п.2,10 ч. 2 ст. 370, ч.2 ст.374 КПК України є підставою для скасування вироку та повернення справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суддів. Оскільки вирок суду першої інстанції скасовано у звязку з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, колегія суддів в обговорення інших доводів апеляцій не входить, але вони підлягають перевірці при новому судовому розгляді судом першої інстанції.

Враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_2, тяжкість злочину, який йому інкримінується та обставини його вчинення, колегія суддів не вбачає підстав для зміни засудженому ОСОБА_2 міри запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Разом з цим, слід враховувати положення п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Але таке звільнення може бути обумовлене грантіями зявитися на судове засідання. Враховуючи викладене, той факт, що ОСОБА_2 тривалий час з 15 серпня 2011 року перебуває під вартою, колегія суддів вважає, що йому слід міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою терміном до 12 серпня 2017 року, що забезпечить право особи чітко знати та усвідомлювати термін, на який її увязнено та має забезпечити виконання процесуальних рішень по справі.

З врахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 370, 374 КПК України (в редакції 1960 року), судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_2, прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_12 задовольнити частково.

Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2015 року стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_4 скасувати, а справу направити до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськана новий судовий розгляд в іншому складі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити тією ж - тримання під вартою терміном до 12 серпня 2017 року.

Судді :