Ухвала суду № 67343681, 21.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1643/17 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/3376/17 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю. М.Категорія 19 21.06.2017

УХВАЛА

Іменем України

21 червня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Кулішенка Ю.М.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Мережко М.В.

за участю секретаря: Тимошевської С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 травня 2017 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: сільськогосподарське підприємство "Шевченківське" про стягнення боргу,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа: сільськогосподарське підприємство "Шевченківське" про стягнення боргу.

У березні 2017 року позивач звернувся із заявою про забезпечення позову. Свої вимоги мотивував тим, що предметом спору є стягнення суми боргу за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі приватного сільськогосподарського підприємство «Шевченківське», який укладався 01 грудня 2009 року між ОСОБА_3 до ОСОБА_2.

Просив суд заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження належної йому частки у розмірі 501000 грн. або 30 % статутного капіталу до вирішення справи по суті.

Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 03 травня 2017 року заяву ОСОБА_3 задоволено.

Заборонено ОСОБА_2, вчиняти будь-які дії щодо відчуження належної йому частки у статутному капіталі сільськогосподарського підприємства «Шевченківське» у розмірі 501000 грн. або 30 % статутного капіталу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою та просив скасувати її і постановити нову про відмову в задоволені заяви про забезпечення позову. Зазначає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися накладанням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Виходячи із змісту вказаної статті, арешт застосовується у випадках забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації.

Відповідно до роз"яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв"язку із застосуванням відповідних заходів.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд не дослідив доводи заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Забороняючи ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження належної йому частки у статутному капіталі, судом першої інстанції не було враховано , що частка у статутному капіталі товариства лише засвідчує здійснення особою внеску до статутного фонду та визначає його вартість, а відтак не може вважатися майном.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник між двома фізичними особами, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу в розмірі 501 000,00 грн.

Обираючи в якості заходів забезпечення позову накладення заборони вчиняти будь- які дії щодо відчуження належної відповідачеві частки у статутному капіталі суд не врахував не тільки можливість спричинення тому збитків, але й настання незворотніх наслідків, залишив поза увагою і питання впливу зазначених заходів на господарську діяльність відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

При постановлені ухвали порушено порядок, встановлений для його вирішення, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є безумовною підставою для скасування ухвали та передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія судів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 травня 2017 року скасувати і передати питання на новий розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: