Вирок № 67342060, 23.06.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3273/16-к

Провадження № 1-кп/127/207/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2017 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі суду присяжних:

головуючого судді Ковальчук Л.В., судді Романюк Л.Ф.,

присяжних Нагорної В.І., Кошелюка М.В., Семенова Д.М.,

секретаря Гончарук А.М.,

за участю прокурора Панченка В.О.,

захисників Котенка Д.В., Хоміча О.О., Берегович О.О.,

обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015020010007860 за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Погребище Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше засудженого:

11.01.1995 року вироком Погребищенського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 140, ст. 44 КК України (в ред.1960 року) до 2 років позбавлення волі;

07.04.1997 року вироком Погребищенського районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 215-3 КК України (в ред. 1960 року) до 1 року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном на один рік, 16.07.1997 року звільненого від покарання відповідно до ЗУ «Про амністію»;

15.04.1998 року вироком Погребищенського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 215-3, ч. 1 ст. 89 КК України (в ред. 1960 року) до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

26.04.2004 року вироком Погребищенського районного суду Вінницької області за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту;

10.12.2004 року вироком Оратівського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України (в ред. 2001 року) до 3 років позбавлення волі, постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 02.08.2006 року звільненого умовно-достроково на 10 місяців 16 днів;

13.06.2013 року вироком Козятинського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 187, 71 КК України, до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 14.08.2015 року з Петрівської ВК № 49 Кіровоградської області по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Хмільник Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 раніше засудженого:

13.06.2013 року вироком Козятинського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 1, 2 ст. 317, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, звільненого 21.07.2014 року з Літинської ВК № 123 Вінницької області по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 396 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця с. Терешпіль Хмільницького району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 396 КК України;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7, будучи засудженим за вироком Козятинського районного суду Вінницької області від 13.06.2013 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, тобто маючи не зняту і непогашену судимість за розбій, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин за наступних обставин.

Так, в період з 15 по 17 листопада 2015 року, під час неодноразових розмов про матеріальне становище ОСОБА_10, зокрема, про наявність у нього постійного джерела заробітку та кредитної картки, на рахунку якої знаходилися гроші у сумі 25000 гривень, між ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виникла попередня змова на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_10 з метою заволодіння його майном.

Діючи по обумовленому заздалегідь плану та реалізуючи зазначену змову, 18 листопада 2015 року близько 01.00 години, достовірно знаючи про перебування ОСОБА_10 за місцем свого тимчасового мешкання у домоволодінні АДРЕСА_6 діючи з прямим умислом та з корисливими мотивом і метою, спрямованими на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підійшли до вказаного помешкання та почали діяти згідно із заздалегідь розподіленими ролями.

ОСОБА_9, який до цього проживав разом із ОСОБА_10 та не хотів бути викритим, залишився на вулиці поблизу вищевказаного домоволодіння з метою убезпечення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від викриття сторонніми особами.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8, будучи раніше ознайомлені ОСОБА_9 із зовнішнім виглядом домоволодіння АДРЕСА_7 та його внутрішньою будовою і розташуванням у ньому кімнат та меблів, через незачинені вхідні двері незаконно безперешкодно проникли до зазначеного помешкання під приводом їх роботи в правоохоронних органах по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів. Після проникнення до будинку ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10 про викриття факту зберігання ним психотропної речовини, після чого ОСОБА_7 схопив ОСОБА_10, заклав йому руки за спину, надягнув на нього заздалегідь заготовлене спеціальне знаряддя - кайданки, вчинивши таким чином відносно потерпілого насильницькі дії, які були небезпечними для життя та здоров'я останнього в момент їх вчинення, та обмеживши ОСОБА_10 у пересуванні та можливості чинити опір. Далі ОСОБА_7 кинув ОСОБА_10 на підлогу та почав вимагати передати нападникам банківську кредитну картку та повідомити пін-код до неї, що надало б можливість зняти з цієї картки готівкові кошти.

При цьому ОСОБА_7 почав шукати зазначену кредитну картку серед речей, які знаходились у помешканні. В ході пошуків останній серед речей ОСОБА_10 знайшов належну йому кредитну картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 та грошові кошти в сумі 1000 гривень, якими незаконно заволодів.

Далі ОСОБА_7 висунув до ОСОБА_10 вимогу негайно повідомити пін-код до знайденої кредитної картки, на що останній відмовився. Тоді ОСОБА_7 повторив свою вимогу та наніс ОСОБА_10 декілька ударів руками та ногами по різних частинах голови і тулуба, а також ногах.

Будучи підданим насильству, обмеженим у пересуванні та можливості чинити опір нападникам, ОСОБА_10 вимушено повідомив ОСОБА_7 пін-код до кредитної картки. Останній передав картку ОСОБА_8, повідомивши названий ОСОБА_10 пін-код.

Після цього ОСОБА_7 залишився утримувати ОСОБА_10 на випадок повідомлення ним неправильного пін-коду та з метою недопущення його звільнення, повідомлення про напад до правоохоронних органів та викриття нападників, а ОСОБА_8 вийшов з помешкання, поблизу якого на вулиці останній разом зі ОСОБА_9 викликали таксі, на якому поїхали до найближчих банкоматів ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованих по вулиці Пирогова, буд. 111 та Пирогова, 29 у м. Вінниці.

Приїхавши на таксі до банкомату по вул. Пирогова, 111 у м. Вінниці, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вийшли з автомобіля, підійшли до банкомату та спробували зняти готівку з кредитної картки ОСОБА_10 Однак, повідомлений останнім пін-код виявився неправильним, про що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в телефонній розмові по мобільному телефону повідомили ОСОБА_7, який у зв'язку з цим знову наніс ОСОБА_10 кілька ударів кулаками рук в обличчя та тулуб, на що ОСОБА_10 вимушено повідомив ОСОБА_7 правильний пін-код.

Внаслідок цих ударів, нанесених ОСОБА_10 ОСОБА_7, а також ударів, раніше нанесених ОСОБА_7 потерпілому під час цього ж нападу, ОСОБА_10 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в м'які тканини відповідно правій скроневій ділянці, синця в правій навколоорбітальній ділянці, на переніссі по центру з переходом на праве крило носа, на верхній повіці лівого ока, на правій вушній раковині по передній та по задній поверхнях, на грудях на рівні 6-7 ребер справа, на правій лопатці; саден в лівій виличній ділянці (1), на кінчику носа (1), на підборідді по центру та дещо справа (3), в правій надключичній ділянці (1), в проекції правого колінного суглобу по передній поверхні (1); крововиливу на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, які виникли незадовго до настання смерті та мають ознаки легких тілесних ушкоджень (згідно з висновком судово-медичної експертизи № 967 від 28.01.2016).

Далі ОСОБА_7 в телефонній розмові по мобільному телефону повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 правильний пін-код, після чого останні о 01.20 год. з банкомату по вул. Пирогова, 111 у м. Вінниці почергово зняли з належної ОСОБА_10 кредитної картки № НОМЕР_7 грошові кошти в сумі 4000 та 5000 гривень відповідно, таким чином заволодівши ними.

Потім ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернулися до автомобіля таксі, на якому поїхали до банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк» по вул. Пирогова, 29 у м. Вінниці, де о 01.35 год. зняли з належної ОСОБА_10 кредитної картки № НОМЕР_7 грошові кошти в сумі 700 гривень, таким чином заволодівши ними. Відтак, загалом ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 заволоділи належними ОСОБА_10 грошовими коштами на загальну суму 10700 гривень.

Про зняття усіх сум грошових коштів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в телефонній розмові по мобільному телефону повідомили ОСОБА_7, після чого повернулися до автомобіля таксі, на якому приїхали до домоволодіння АДРЕСА_7.

В ході вчинення зазначеного нападу, ОСОБА_7, 18 листопада 2015 року, перебуваючи за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_10 у домоволодінні АДРЕСА_6 дізнавшись близько 01.35 год. в телефонній розмові з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про повідомлення ОСОБА_10 правильного пін-коду і фактичне заволодіння вказаними спільниками чужими грошовими коштами, тобто усвідомлюючи досягнення злочинної мети, раніше обумовленої в попередній змові з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вирішив вчинити дії, не обумовлені цією змовою, а саме - умисно протиправно заподіяти ОСОБА_10 смерть з метою приховати вже вчинений щодо нього злочин.

Діючи з прямим умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 з метою приховати раніше вчинений щодо останнього розбійний напад, ОСОБА_7 взяв до рук чоловічу куртку, яка знаходилась у помешканні АДРЕСА_6 скрутив її, обв'язав її зашморгом навколо шиї ОСОБА_10, перехрестивши кінці цієї куртки, та стискав їх, викликаючи таким чином удушення потерпілого, до появи ознак настання наслідків такого удушення, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання.

Внаслідок таких дій ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_10 помер на місці події. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 967 від 28.01.2016 смерть ОСОБА_10 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками, що підтверджується наявністю у верхній та середній третинах шиї прижиттєвої горизонтально розташованої, незамкнутої странгуляційної борозни, крововиливами в м'які тканини шиї по ходу борозни, прижиттєвими переломами під'язикової кістки, щитоподібного хряща, ексхіматичною маскою, наявністю петехіальних крововиливів в сполучні оболонки очей; загальноасфіктичними ознаками (рідкий стан крові, венозне повнокров'я внутрішніх органів, цяткові крововиливи під легеневою плеврою та епікардом, насичені трупні плями). Механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками у ОСОБА_10, мала ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Між механічною асфіксією внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками, та смертю ОСОБА_10 є прямий причинний зв'язок.

В подальшому після повернення на місце події ОСОБА_9 та ОСОБА_8 останній увійшов до будинку АДРЕСА_6 після чого вийшов разом з ОСОБА_7 на подвір'я вказаного помешкання. На подвір'ї ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 розподілили між собою належні ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 10700 грн., після чого ОСОБА_8 одразу покинув місце події.

Далі ОСОБА_7 разом зі ОСОБА_9 увійшли до будинку, де ОСОБА_9 побачив на підлозі ОСОБА_10, який не подавав ознак життя, на запитання ОСОБА_9, що сталося, ОСОБА_7 пояснив, що під час відсутності спільників без їх відома він здійснив удушення ОСОБА_10, від якого останній помер.

Вони разом винесли тіло ОСОБА_10 з будинку та перенесли його до автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, після чого ОСОБА_9 покинув місце події.

Таким чином, ОСОБА_9, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що його дії спрямовані на заздалегідь не обіцяне приховування слідів вчиненого ОСОБА_7 умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_10, тобто його вбивства, вчиненого з метою приховати раніше скоєний спільниками розбій, тобто кримінального правопорушення, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є особливо тяжким, своїми активними фізичними діями допоміг ОСОБА_7 перемістити труп ОСОБА_10 до автомобіля з метою його подальшого вивезення та приховання, яке і було здійснено надалі без участі ОСОБА_9, та в подальшому не вживав жодних заходів щодо повідомлення до правоохоронних органів про вчинений ОСОБА_7 особливо тяжкий злочин до викриття усіх злочинних дій спільників правоохоронними органами.

Далі ОСОБА_7 на зазначеному автомобілі вивіз тіло ОСОБА_10 до лісосмуги поблизу будинку № 26 по вул. Молодіжній в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, де, прикривши його листям, залишив.

Цього ж дня, 18 листопада 2015 року, в період часу з 20.50 год. до 22.00 год. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 з метою приховання тіла ОСОБА_10 прибули до місця, де його напередодні залишив ОСОБА_7, перенесли його на поле неподалік та ОСОБА_7 закопав це тіло в ґрунт.

Таким чином, ОСОБА_8, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що його дії спрямовані на заздалегідь не обіцяне приховування слідів вчиненого ОСОБА_7 умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_10, тобто його вбивства, вчиненого з метою приховати раніше скоєний спільниками розбій, тобто кримінального правопорушення, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є особливо тяжким, своїми активними фізичними діями допоміг ОСОБА_7 перемістити труп ОСОБА_10 до місця його приховання та в подальшому не вживав жодних заходів щодо повідомлення до правоохоронних органів про вчинений ОСОБА_7 особливо тяжкий злочин до викриття усіх злочинних дій спільників правоохоронними органами.

Після настання смерті ОСОБА_10 у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_11, яким користувався ОСОБА_10, який був помічений ОСОБА_7 під час вчинення нападу на ОСОБА_10 та про місцезнаходження ключа від замка запалення якого ОСОБА_7 дізнався під час вчинення указаного нападу, з метою полегшення приховання раніше вчинених щодо ОСОБА_10 розбою та умисного вбивства.

Реалізовуючи цей злочинний умисел та переслідуючи вищевказану мету, діючи всупереч волі власника зазначеного автомобіля, ОСОБА_7, після того, як він разом зі ОСОБА_9 винесли тіло ОСОБА_10 з будинку АДРЕСА_8 перенесли його до вищезазначеного автомобіля та після того, як ОСОБА_9 покинув місце події, повернувся до вказаного будинку, взяв серед речей ОСОБА_10 ключ від замка запалення автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, запустив цим ключем двигун та покинув місце події на цьому автомобілі, таким чином незаконно заволодівши ним.

В подальшому ОСОБА_7 використав вказаний автомобіль для приховання тіла ОСОБА_10 та виїхав на цьому транспортному засобі з міста Вінниці до міста Боярки Київської області, де розпорядився викраденим автомобілем на власний розсуд, завдавши таким чином власнику автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_11 значної матеріальної шкоди на суму 138 тис. 360 грн. (згідно з висновком експерта № 23 від 10.02.2016), яка у понад 227 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково, надав суду наступні показання. На той час він працював на автомийці, де познайомився зі ОСОБА_9

17.11.2015 року він запросив до себе на роботу подивитися футбол свого знайомого ОСОБА_8 Після перегляду матчу він разом з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та адміністратором автомийки розходилися по домівках. Адміністратор пішов від них раніше, а ОСОБА_9 повідомив йому, що проживає неподалік та теж пішов. Він з ОСОБА_8 дійшли до Вишенського озера та зупинилися помити взуття. До них повернувся ОСОБА_9 та почав скаржитися на хлопця, що з ним живе. Коли вони повернулися до будинку, то ОСОБА_9 сказав, що заходити не буде, бо виникне скандал. Він сам зайшов в будинок і почав розмовляти з ОСОБА_10 Останній встав та штовхнув його до проходу. Тоді він ударив ОСОБА_10 ногою в пах, а коли той зігнувся, то вдарив його кулаком по обличчю. Потім ОСОБА_10 повалив його на підлогу, і вони почали боротися. Під час боротьби він ще кілька разів ударив ОСОБА_10 кулаком по обличчю. Коли він побачив кров та незвичайну поведінку потерпілого, то намагався приводити його до тями, але не зміг. Він вибіг до ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і повідомив, що потерпілому погано і потрібні гроші для лікаря. ОСОБА_9 зайшов в будинок та повернувся з карткою. Далі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 поїхали до банкомата знімати гроші, а він залишився біля будинку та кілька разів телефонував до останніх, щоб вони їхали швидше.

Через 15 хвилин після того, як потерпілому стало зле, останній помер. Він на протязі цього часу кілька разів виходив курити. Швидку потерпілому ніхто не викликав, чому, пояснити він не може. Також не пам'ятає чим він задушив ОСОБА_10

Через деякий час ОСОБА_9 повернувся. Він повідомив останньому, що потрібно заховати труп, тому що все одно вони всі опиняться в тюрмі ОСОБА_9, вказав на автомобіль потерпілого та сказав, що ним можна вивезти тіло. Вони зібрали речі, положили тіло на покривало та винесли в автомобіль. На столі в будинку він взяв ключі від автомобіля потерпілого та сам виїхав за м. Вінницю на даному авто. По дорозі він викинув речі потерпілого, вивіз труп на поле, залишив його в посадці, присипавши, а сам під ранок повернувся додому.

Наступного дня він з роботи зателефонував до ОСОБА_8, розповів йому про все, що сталося. Цього ж дня останній допоміг йому закопати тіло ОСОБА_10 в іншому місці. Після цього вони повернулися на автомийку, помилися та розійшлися по домівках.

Вдома він зрозумів, що ОСОБА_10 будуть шукати, тому вирішив перегнати його автомобіль в іншу область. По дорозі він спілкувався по телефону з мамою, а в Боярці залишив автомобіль та зателефонував до свого знайомого. Далі він пішов в прокуратуру і повідомив, що скоїв злочин, однак йому сказали йти додому. в подальшому він вирішив йти в міліцію, щоб зізнатися у скоєному, однак по дорозі його затримали.

В міліції він давав такі ж показання, як на даний час, однак працівники міліції йому не повірили, почали погрожувати, говорили, що він сяде в тюрму. В нього була можливість витекти та сховатися після скоєння злочину, однак він цього не зробив.

Йому не відомо, де на даний час перебуває автомобіль потерпілого.

18.11.2015 року він передав своїй співмешканці гроші в сумі 10 чи 9 тисяч гривень. Це були його власні заощадження.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково, надав суду наступні показання. На той час він був знайомий з ОСОБА_7, а потерпілого ОСОБА_10 не знав. Одного дня він познайомився зі ОСОБА_9 Він разом з останнім, ОСОБА_7 та начальником авто мийки - ОСОБА_9 відпочивали. Після спільного перегляду футбольного матчу вони розійшлись. Він з ОСОБА_7 йшли разом, а через деякий час їх наздогнав ОСОБА_9 Він чув як останній скаржився на ОСОБА_10, говорив, що той постійно його принижує, просив йому допомогти. ОСОБА_7 погодився допомогти ОСОБА_9

Через 10 хвилин після того, як він пішов, його наздогнав ОСОБА_9 та сказав, що йому потрібні гроші, попросив поїхати з ним до банкомата. Вони підійшли до будинку, де жив ОСОБА_9 До них вийшов ОСОБА_7 та сказав, що потрібні гроші на швидку допомогу, оскільки ОСОБА_10 погано. Одразу після цього ОСОБА_9 зайшов в будинок та виніс з будинку картку. При цьому ОСОБА_9 пояснив, що ця картка їх спільна з ОСОБА_10, вони разом поповнювали її рахунок, тому він знає пін-код до неї, але не вміє користуватися карткою. Вони на таксі поїхали до банкомата та зняли гроші для ОСОБА_9 При цьому по дорозі ОСОБА_7 телефонував до нього кілька разів. Грошей з картки він не брав, все віддав ОСОБА_9, за таксі платив останній.

Тоді був сильний дощ та вітер, тому він був одягнений по погоді, обличчя навмисно не ховав.

Наступного дня до нього приїхав ОСОБА_7, попросив поїхати з ним, щоб допомогти копати вигрібну яму. Коли вони прийшли пішки з автомийки до місця, вказаного ОСОБА_7, то останній сказав йому: «Вибачай, друже, але потрібно сховати тіло.» ОСОБА_7 також повідомив йому, що це труп ОСОБА_10

Він не з'ясовував, що сталося, наручників на руках трупа не було.

Вони закопали труп та повернулися на авто мийку, щоб помитися. Де в цей час був ОСОБА_9 йому не відомо.

На досудовому слідстві на нього чинився тиск з боку правоохоронних органів, тому він надавав інші показання на допиті та під час слідчого експерименту.

Про скоєння злочину він ні з ким не домовлявся, ні 17 ні 18 листопада 2015 року він до будинку загиблого не заходив, розбійного нападу на ОСОБА_10 не скоював. Свою вину визнає у приховуванні злочину.

Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково, суду повідомив наступне. На той час він проживав разом з ОСОБА_10

17.11.2015 року він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поверталися з роботи. Через деякий час вони розійшлися. По дорозі до свого дому він зайшов в магазин, купив пива та повернувся в будинок. Вдома він хотів поїсти та зарядити мобільний телефон, однак потерпілий не дозволяв йому це зробити, говорив, що вижене його на вулицю. Він вийшов з будинку та вирішив наздогнати ОСОБА_7 Наздогнавши останнього, він запитав його чи можна в нього переночувати. ОСОБА_7 почав розпитувати, що трапилося. Він розповів ОСОБА_7, що ОСОБА_10 його ображає та попросив допомогти. Після цього він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повернулися до будинку. Він сказав, що до будинку заходити не буде, тому ОСОБА_7 зайшов сам. Через деякий час ОСОБА_7 вийшов та повідомив, що ОСОБА_10 погано і терміново потрібні гроші. Він зайшов в хату, взяв там банківську картку та вийшов. Дана картка належала ОСОБА_10, однак він давав останньому свої гроші. ОСОБА_10 поповнював свою картку цими грішми, а потім вони разом витрачали їх на харчування.

Далі він з ОСОБА_8 поїхали до банкомата, там він передав картку ОСОБА_8, останній зняв гроші та передав йому. Також ОСОБА_8 повернув йому картку. Після повернення ОСОБА_7 сказав йому, що потерпілий помер та потрібно заховати тіло.

Картку і гроші він кинув в салон автомобіля потерпілого, в той час, коли заносив туди труп останнього.

Графіку роботи потерпілого він не знав. Він не бачив тіла ОСОБА_10, оскільки воно була замотане з ковдру. При цьому він сам дав цю ковдру ОСОБА_7, щоб обгорнути тіло. Наручників на тілі потерпілого він не бачив.

Після даної події він разом з матір'ю ОСОБА_10 їздив шукати останнього з метою ввести її в оману. Також він повідомив у міліцію, що ОСОБА_10 зник.

Шкоду батькам загиблого в сумі 20000 грн. відшкодували його рідні.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 суду повідомила наступне. Її син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_13, був дуже добрий, навчався на відмінно, ніколи не вживав спиртні напої, не вступав в суперечки, ніколи ні з ким не сварився, не був агресивний. Син працював на автомийці. Вона купила для сина автомобіль марки «Део Сенс». На даному автомобілі син іноді таксував.

Одного дня, вона пам'ятає, що це був понеділок, ввечері вона розмовляла з сином по телефону, в останнього все було добре. В четвер до її старшого сина зателефонували знайомі хлопці та повідомили, що ОСОБА_10 зник. Вона з чоловіком приїхали до м. Вінниця шукати сина. Біля міста її зустрів ОСОБА_9 з хлопцем на ім'я ОСОБА_2 та допомагав у пошуках. При цьому ОСОБА_9 запевняв, що ОСОБА_10 знайдеться, таким чином заспокоював її.

Потім вони дізналися, що сина вбили.

На даний час батьки ОСОБА_9 прислали їм 20000 грн., в якості відшкодування завданої шкоди.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_12, який суду повідомив наступне. 02.12.2015 року він в якості понятого брав участь в проведенні слідчої дії - слідчому експерименті за участю ОСОБА_7 Під час даної слідчої дії також були присутні ще один понятий, адвокат, слідчий та оператор. При експерименті ОСОБА_7 поводився адекватно, розповідав, що задушив потерпілого курткою. Спочатку ОСОБА_7 розповідав все в СІЗО, потім вони поїхали на місце злочину. Дорогу показував ОСОБА_7 В будинку, до якого вони приїхали, ОСОБА_7 на манекені показував, як він положив потерпілого на підлогу, заклав йому руки за спину, обмотав курткою шию та вийшов покурити. Коли ОСОБА_7 повернувся, то потерпілий не дихав.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_13, який суду повідомив наступне. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 він знає по роботі, працював з ними на автомийці. Він помітив, що за три місяці до скоєння злочину ОСОБА_10 та ОСОБА_9 здружилися.

Одного вечора він, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебували на автомийці. При цьому ОСОБА_8 не працював на ній, а прийшов в гості до ОСОБА_7 та ОСОБА_9 Вони сиділи до вечора, а потім хлопці пішли, а він залишився на роботі.

Наступного дня ОСОБА_7 та ОСОБА_9 прийшли на роботу, а потім ОСОБА_9 відпросився та пішов додому.

Через деякий час на мийку зайшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Він почув як запрацювала автомийка та вийшов подивитися, що відбувається. Він побачив, як ОСОБА_7 мив свій одяг, а ОСОБА_8 мив своє взуття. Він побачив на білих чоботах кров та швидко зачинив двері. Через деякий час хлопці пішли.

Пізніше він запитував ОСОБА_7 про кров на чоботах, на що останній повідомив, що то була не кров, а глина.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_14, який суду повідомив наступне. Він був присутній в якості понятого при проведенні двох слідчих експериментів, за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_9

За ним та його товаришем ОСОБА_15 приїхали оперативні працівники, привезли їх у райвідділ, пояснили їм суть слідчої дії та повідомили, що вони будуть понятими. Після цього до райвідділу привезли ув'язненого чоловіка. Останній у райвідділі розповів про обставини скоєння злочину, потім вони всі разом поїхали на місце злочину, а далі на поле. Будинок, де сталося вбивство, про яке розповідав ув'язнений чоловік, знаходився в мікрорайоні Вишенька, точної адреси він не пам'ятає. Затриманий чоловік поводився спокійно, адекватно, тілесних ушкоджень на ньому не було.

Він та ще один понятий постійно були присутні під час слідчої дії. Після її закінчення він повністю знайомився з протоколом.

Інший слідчий експеримент, при якому він був понятим, відбувався наступного дня. Але він нічого не пам'ятає, оскільки пройшло багато часу.

Він пам'ятає, що слідчий експеримент проводився з приводу вбивства чоловіка. Також він пригадує, що при його проведенні був конвойний автомобіль, автомобіль слідчого та ще один автомобіль.

В судовому засіданні були досліджені надані сторонами докази, зокрема:

протокол огляду предметів (документів) від 29.11.2015 року, згідно якого оглядався компакт диск CD-R, 700 МВ, фірми «ARITA», на якому при відкритті знаходилась папка під назвою: «Відео АТБ», при відкритті якої присутнє зображення із часом фіксації о 01:18 год. 18.11.2015 року, де двоє осіб чоловічої статі заходять у магазин, рухаються в середині, а потім виходять та покидають його приміщення;

-додаток до протоколу огляду місця події від 25.11.2015 року з ілюстративною таблицею, згідно якої проводився огляд місця події за фактом виявлення трупа ОСОБА_10 по вул. Молодіжній, у с. Агрономічне, Вінницької області.

-протокол огляду трупа від 25.11.2015 року огляд якого проводився у Вінницькому обласному бюро СМЕ, згідно з яким смерть ОСОБА_10 настала внаслідок механічної асфіксії в наслідок удушення;

-фототаблиця огляду трупа ОСОБА_10 від 25.11.2015 року на якому зображено ушкодження, що були виявлені на ньому та його речі;

-протокол обшуку від 01.12.2015 року, згідно якого проводився обшук АДРЕСА_1, під час проведення якого в коридорі вказаної квартири було виявлено та вилучено пару кросівок синьо - сірого кольору з білими шнурками з написом «Fashion»;

-протокол огляду місця події від 26.11.2015 року, згідно якого проводився огляд АДРЕСА_2, під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг» білого кольору, IMEI № НОМЕР_8, без сім картки та мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору, IMEI НОМЕР_9, без флеш та сім карток, без пошкоджень, а також бритву та зубну щітку;

-протокол огляду предметів (документів) від 06.12.2015 року, згідно якого оглядалась сім картка оператора стільникового зв'язку «КИЇВСТАР» з серійним номером «НОМЕР_10

-постанова про визнання речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження від 06.12.2015 року;

-протокол проведення слідчого експерименту від 03.12.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_8, захисника ОСОБА_16 та інспектора - криміналіста ОСОБА_17 згідно якого ОСОБА_8 повідомив про обставини вчиненого злочину;

-протокол проведення слідчого експерименту від 04.12.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_9, захисника ОСОБА_18, техніка - криміналіста ОСОБА_19, згідно якого ОСОБА_9 повідомив про свою причетність до злочину, розповів та показав на місці події обставини вчиненого злочину;

-протокол проведення слідчого експерименту від 07.12.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_7, захисника Хоміча О.О., спеціалістів ОСОБА_20 та ОСОБА_17, згідно якого ОСОБА_7 повідомив про причетність його, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до злочину та повідомив про обставини вчиненого злочину;

-ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2016 року, згідно з якою було накладено арешт на автомобіль марки «ЗАЗ Sens», срібного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_11, належній ОСОБА_11;

-постанова про отримання зразків експертизи від 14.12.2015 року у ОСОБА_8;

-протокол відібрання зразків крові згідно якого у ОСОБА_8 відібрано 5 куб. крові, яку поміщено в шприц та упаковано до паперового конверту;

-постанова про отримання зразків експертизи від 14.12.2015 року у ОСОБА_9;

-протокол відібрання зразків крові згідно якого у ОСОБА_9 відібрано 5 куб. крові, яку поміщено в шприц та упаковано до паперового конверту;

-постанова про отримання зразків експертизи від 14.12.2015 року у ОСОБА_7;

-протокол відібрання зразків крові згідно якого у ОСОБА_7 відібрано 5 куб. крові, яку поміщено в шприц та упаковано до паперового конверту;

-висновок експерта № 283 від 17.12.2015 року, згідно якого кров ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО, а кров ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В ізосерологічної системи АВО;

-висновок експерта №483 від 17.12.2015 року, згідно з яким кров ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, кров ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В;

-висновок експерта №11 від 30.12.2015 року, згідно якого кров ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, кров ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В, в слідах на штанах - комбінезоні, вилучених під час огляду автомийки «Аква+», що по провулку Сучасному в м. Вінниці, знайдена кров людини та при серологічному дослідженні крові встановлені антигени А та В та зроблено висновок, що кров у вказаному об'єкті походить від однієї людини, то група крові її АВ. Якщо ж, кров походить від двох або декількох осіб (тобто є змішаною), то ними можуть бути будь-які люди з групами крові А з ізогемаглютинином анти-А,В з ізогемаглютинином анти - А та АВ і походження її від ОСОБА_7, ОСОБА_9 не виключається;

-висновок експерта №12 від 30.12.2015 року, згідно якого кров ОСОБА_10 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, кров ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В, кров ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти- В. В слідах на футболці належній потерпілому ОСОБА_10, знайдена кров людини, на якій виявлений лише антиген Н та може походити від будь-якої людини з групою крові О з ізогемаглютининами анти - А т анти - В і походження її як від потерпілого ОСОБА_10, так і ОСОБА_8 не виключається;

-висновок експерта №13 від 30.12.2015 року, згідно якого кров ОСОБА_10 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, кров ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В, кров ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти- В. В слідах на светрі вилученому під час огляду місця події, знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти - А та анти В і походження її як від ОСОБА_10, так і від ОСОБА_8 не виключається;

-висновок експерта №14 від 30.12.2015 року, згідно якого кров ОСОБА_10 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, кров ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В, кров ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти- В. В слідах на ковдрі, що була вилучена під час огляду місця події, знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти - А та анти В і походження її як від ОСОБА_10, так і від ОСОБА_8 не виключається;

-висновок експерта №967 від 25.11.2015 року, згідно якого смерть ОСОБА_10 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який який був затягнутий сторонніми руками, що підтверджується наявністю у верхній та середній третинах шиї прижиттєвої горизонтально розташованої, незамкнутої странгуляційної борозни, крововилив в м'які тканини шиї по ходу борозни, прижиттєвими переломами під'язикової кістки, щитоподібного хряща, ексхіматичною маскою, наявністю петехіальних крововиливів в сполучні оболонки очей; загальноасфіктичними ознаками (рідкий стан крові, венозне повнокров'я внутрішніх органів, цяткові крововиливи під легеневою плеврою та епікардом, насичені трупні плями. Механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками у ОСОБА_10, мала ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за судово-медичною ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та могла виникнути в період часу з 17 по 18.11.2015 року. Між механічною асфіксією внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками та смертю ОСОБА_10 є прямий причинний зв'язок.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 також виявлені тілесні ушкодження: крововилив в м'які тканини відповідно правій скроневій ділянці, синець в правій навколоорбітальній ділянці, на переніссі по центру з переходом на праве крило носа, на верхній повіці лівого ока, на правій вушній раковині по передній та по задній поверхнях, на грудях на рівні 6-7 ребер права, на правій лопатці; садна в лівій виличній ділянці, на кінчику носа на підборідді по центру та дещо справа, в правій надключичній ділянці, в проекції правого колінного суглобу по передній поверхні; крововилив на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, які виникли від дії (удару) тупого твердого предмета (предметів) індивідуальні чи групові властивості якого (яких) не відобразились в морфологічних властивостях ушкоджень, незадовго до настання смерті, мають ознаки легких тілесних ушкоджень при яких він міг здійснювати активні дії до розвитку механічної асфіксії та в причинному зв'язку зі смертю не стоять.

Характер, множинність і локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 виключають можливість їх утворення внаслідок однократного падіння з положення стоячи на площину.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, які б могли бути розцінені як сліди боротьби чи самозахисту не виявлено.

При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_10 етилового спирту та його ізомерів не виявлено, що свідчить про його тверезий стан на момент настання смерті.

-висновок експерта №160,161 від 25.11.2015 року, згідно з яким на під'язиковій кісці ОСОБА_10 виявлений повний поперечний перелом лівого великого рога в середній частині. На щитопобідному хрящі виявлений перелом правого верхнього ріжка хряща в середній частині. В проекції обох переломів виявлені крововиливи в м'які тканини. Вище вказані переломи утворилися в результаті деформації згину;

-висновок експерта №2832 від 25.11.2015 року, згідно з яким при огляді трупа ОСОБА_10 виявлено набряк та повнокрів'я м'якої мозкової оболонки. Поодинокі периваскулярні крововиливи у речовині головного мозку. Вогнища гострої альвеолярної емфіземи та набряку у паренхімі легень. Поширені крововиливи у паренхімі. Недокрів'я судин строми міокарду. Спастичний стан мілких артеріол. Набряк строми. Вогнищева фрагментація кардіоміоцитів. Деякі ознаки функціональної напруги у наднирнику. У доставленому шматочку шкіри ознаки тиснення з клітинною реакцією. Поширений інфільтруючий крововилив у підшкірній клітковині;

-висновок експерта №2848 від 25.11.2015 року, згідно з яким при судово-хімічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_10 наявність спиртів та їх ізомерів не виявлено;

-висновок експерта №23 від 10.02.2016 року, згідно з була встановлена ринкова вартість автомобіля НОМЕР_2 та становить 138 360 гривень;

- постанова про визнання речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження від 12.02.2016 року;

- заяви ОСОБА_21 від 20.11.2015 року та 25.11.2015 року;

- протокол огляду місця події від 20.11.2015 року з фототаблицею, згідно якого оглядався житловий будинок за адресою: АДРЕСА_9;

- висновок судово-психіатричного експерта № 1 від 11.01.2016 року, згідно якого в період часу до якого відноситься інкриміноване йому кримінальне діяння та даний час ОСОБА_7 на хронічне психічне захворювання не страждав (не страждає), перебував (перебуває) поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг (може) усвідомлювати свої дії та керувати ними;

- протокол огляду місця події від 25.11.2015 року з фототаблицею, згідно якого оглядався житловий будинок за адресою: АДРЕСА_9;

- протокол огляду місця події від 25.11.2015 року з фото таблицею, згідно якого оглядалося приміщення автомийки «Аква плюс», що розташована в с. Агрономічне Вінницького р-ну;

- протокол огляду місця події від 25.11.2015 року, згідно якого оглядалася ділянка місцевості на полі, яка розташована біля шосе «Вінниця-Гнівань» навпроти домогосподарства по вул. Молодіжна, 26 у с. Агрономічне Вінницького району. В ході даного огляду було виявлено труп, який в подальшому направлено на експертизу. Крім того, під час огляду виявлено та вилучено ковдру коричневого кольору та простирадло зеленого кольору;

- довідка з ПАТ КБ «Приватбанк» від 25.11.2015 року, згідно якої картковий рахунок № НОМЕР_12 належить ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_14;

- виписка по рахунку з ПАТ КБ «Приватбанк», згідно якої в період часу з 17.11.2015 року по 25.11.2015 року з карткового рахунка ОСОБА_10 було знято:

18.11.2015 року 4000 грн., по вул. Пирогова, 111/35;

18.11.2015 року 5000 грн., по вул. Пирогова, 111/35;

18.11.2015 року 700 грн., по вул. Пирогова, 29;

- протокол огляду предметів (документів) від 29.11.2015 року, згідно якого оглядався диск, наданий ПАТ КБ «Приватбанк», на якому містяться папка під назвою «ОСОБА_10»;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 25.11.2015 року, з якого вбачається, що ОСОБА_9 користувався мобільним номером НОМЕР_3;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 25.11.2015 року, з якого вбачається, що ОСОБА_8 користувався мобільним номером НОМЕР_4;

- довідка про опрацювання номерної інформації сім карти НОМЕР_5, якою користувався ОСОБА_10;

- довідка про опрацювання номерної інформації сім карти НОМЕР_3, якою користувався ОСОБА_9, згідно якої зафіксовано з'єднання даного абонента з трьома номерами телефону, якими користувався ОСОБА_7;

- довідка про опрацювання номерної інформації сім карти НОМЕР_6, якою користувався ОСОБА_8;

- висновок про результати розгляду звернення ОСОБА_9 та ОСОБА_7 з приводу порушення вимог законодавства під час їх затримання та утримання в ІТТ від 22.04.2016 року, згідно якого факти порушення вимог законодавства та застосування тиску до ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не знайшли свого підтвердження;

- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2015 року № 127/26502/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до документів;

- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2015 року № 127/26831/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до документів та дозвіл на виїмку;

- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2015 року № 127/26821/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів;

- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2015 року № 127/26821/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до документів;

- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2015 року № 127/26825/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до документів;

- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2015 року № 127/26833/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів;

- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2015 року № 127/26829/15-к, згідно якої надавався дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів;

- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року № 127/28271/15-к, згідно якої надавався тимчасовий доступ до речей і документів;

- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 24.12.2015 року № 127/28272/15-к, згідно якої надавався тимчасовий доступ до речей та документів.

В судовому засіданні був досліджений відеозапис, який здійснювався при проведення слідчого експерименту з ОСОБА_7 в присутності адвоката Хоміча О.О. від 07.12.2015 року.

Під час слідчого експерименту ОСОБА_7 розповів, що його знайомий ОСОБА_9 повідомив йому, що має знайомого, у якого є гроші на банківський картці. Він, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вирішили заволодіти грішми потерпілого та прийшли з цією метою до будинку потерпілого. Він один зайшов в будинок, представився потерпілому поліцейським та запропонував віддати йому амфетамін. Потерпілий сказав, що наркотиків у нього немає. Тоді він одягнув на потерпілого наручники та положив його на підлогу обличчям донизу. Далі він наказав ОСОБА_10 передати йому банківську картку та пін-код до неї. Потерпілий вказав, де шукати картку і повідомив код. Коли він отримав картку і код, то вийшов надвір та передав картку ОСОБА_8 і ОСОБА_9 В цей час ОСОБА_8 стояв на сходах і дивився, щоб їх ніхто не викрив. Хлопці взяли картку та пішли. Пізніше він дзвонив до останніх, щоб вони поверталися з грішми.

Коли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 поверталися, то він вирішив придушити потерпілого, щоб той нічого не пам'ятав. Він обмотав навколо шиї ОСОБА_10 куртку та навхрест потягнув за рукави. Так він затис шию курткою на деякий час, а коли потерпілий почав хрипіти, то відпустив. Не пам'ятає, може бив його обличчю, коли той лежав на підлозі.

Далі він вийшов на вулицю, де вже були ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Вони поділили принесені гроші. Потім він зайшов у будинок та почав приводити потерпілого до свідомості, але не зміг цього зробити. У ОСОБА_10 була кров на потилиці та на губах, він хрипів. Потерпілий ще був живий, він почав тиснути йому на груди, бити його по щоках, а потім робив штучне дихання. Однак потерпілий помер. Він вийшов на вулицю, покурив та попросив ОСОБА_9, щоб той дав покривало. Далі він та ОСОБА_9 положили труп потерпілого на покривало та потягли його до автомобіля. Завантаживши труп до автомобіля, він повіз його, щоб заховати. По дорозі він викинув барсетку потерпілого, а гроші в сумі 1000 грн., які були у ній, забрав собі.

Наступного дня він з ОСОБА_8 закопали тіло ОСОБА_10

Коли ОСОБА_9 повідомив йому, що потерпілого шукають, то він вирішив відігнати його автомобіль, щоб створити собі алібі. Коли він повернувся до м. Вінниця та дізнався, що покійного шукає уже міліція, то утік з міста до знайомого.

В судовому засіданні був досліджений відеозапис, який здійснювався при проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 в присутності адвоката ОСОБА_16 від 03.12.2015 року.

Під час слідчого експерименту ОСОБА_8 розповідав наступне. Між ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виникла попередня змова на заволодіння грішми потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_9 розповів їм про потерпілого, спосіб його життя, звички і роботу. вони домовилися приїхати до потерпілого додому та забрати його картку. При цьому ОСОБА_7 запропонував застосувати кайданки, щоб подолати опір потерпілого. Вони розподілили між собою ролі.

ОСОБА_9 показав їм будинок в якому живе потерпілий, розповів куди слід йти та де буде перебувати потерпілий.

ОСОБА_7 мав зайти в будинок, подолати опір потерпілого, забрати картку. Всі дані дій ОСОБА_7 виконав, однак спочатку виніс не ту картку, а потім повернувся та виніс іншу.

В цей час ОСОБА_9 залишався на вулиці та спостерігав за навколишньою обстановкою.

Далі він та ОСОБА_9 з банківською карткою пішли до банкомату. На перехресті вулиць Пирогова - Ющенка він підійшов до банкомату, вставив картку, ввів пін-код, зняв 4000 грн., а потім таким же чином зняв ще 5000 грн. Більше грошей він зняти не зміг.

Потім вони на таксі поїхали до іншого банкомату, що на ринку «Урожай». Він забув забрати картку з банкомату, за нею повернувся ОСОБА_9 та забрав її.

Коли вони повернулися, то з будинку вийшов ОСОБА_7 в рукавицях, які були в крові. Ні його, ні ОСОБА_9 ОСОБА_7 в будинок не впустив. Він та ОСОБА_9 взяли собі по 1300 грн., а решту грошей видділи ОСОБА_7 Після цього він пішов додому. Біля Вишенського озера він викинув свій мобільний телефон та пішов на перехрестя вулиць Космонавтів - 600-річчя. Там він сів у таксі та поїхав до себе додому на АДРЕСА_10

Наступного дня ОСОБА_7 подзвонив до нього на інший номер - НОМЕР_4, та попросив приїхати. Він приїхав та пішов з ОСОБА_7 на автомийку. Там останній повідомив йому, що потерпілий мертвий. Він запитав ОСОБА_7, чому на його рукавицях була кров, на що останній повідомив, що потерпілий став чинити опір, він ударив його ногою, він чого останній помер. При цьому ОСОБА_7 сказав йому, що він теж брав участь в злочині, тому має допомогти йому заховати труп. Вони прийшли на поле. Тіло потерпілого було обмотане у покривалі, біля стовпа була яма. Коли він та ОСОБА_7 несли труп до ями, то його чоботи забруднилися у кров. ОСОБА_7 закопав труп, а потім вони повернулися на авто мийку. Коли вони мили взяття, то адміністратор побачив на чоботах кров.

Йому не відомо, де ОСОБА_7 подів автомобіль потерпілого.

В судовому засіданні був досліджений відеозапис, який здійснювався при проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_9 в присутності адвоката Медончак Л.М. від 04.12.2015 року.

Під час слідчого експерименту ОСОБА_9 розповідав наступне. Раніше він працював у ТРЦ «Поділля-Сіті», де познайомився з ОСОБА_10 Він проживав разом з останнім в одному будинку.

З ОСОБА_7 він познайомився на автомийці. Останній розпитував його про його житло, про ОСОБА_10, питав чи є в нього золоті та цінні речі. ОСОБА_7 бачив біля його будинку автомобіль та запитував кому він належить. Він розповів, що автомобіль належить ОСОБА_10 Також він розповів ОСОБА_7, що вони зазвичай не зачиняють двері на ключ.

Одного дня ОСОБА_7 зателефонував до ОСОБА_8 та попросив прийти. Зустрівшись, він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пішли до будинку потерпілого. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наказали йому чекати на вулиці, а він попросив останніх не вбивати ОСОБА_10 Хлопці запевнили його лише налякають потерпілого. Він курив біля будинку, а через деякий час до нього вийшов ОСОБА_8 з карткою. Він разом з останнім пішли до банкомату, що біля магазину АТБ на Електромережі. ОСОБА_8 підійшов до банкомату та зняв гроші. Потім вони пішли до іншого банкомату, що на ринку «Урожай». Там ОСОБА_8 зняв ще гроші з картки, однак забув картку у банкоматі. Тому він повернувся та забрав з банкомата картку. Далі вони повернулися до будинку потерпілого, там ОСОБА_8 передав йому 1300 грн.,зателефонував до ОСОБА_7 та пішов. Останній вийшов через 15-20 хвили. На його рукавицях була кров. Далі ОСОБА_7 сказав йому зайти в хату. Він зайшов та побачив тіло ОСОБА_10 Останні лежав на животі, ноги були підігнуті, на руках були кайданки, на голові був пакет чи сумка, яка закривала його аж до грудей.

ОСОБА_7 наказав дати йому покривало та допомогти винести тіло. Він відмовився. Тоді ОСОБА_7 почав погрожувати йому розправою, тому він погодився. Після того, як винесли тіло і положили його в автомобіль, він пішов додому.

Через деякий час він бачив ОСОБА_7 та повідомив йому, що ОСОБА_10 шукають.

Оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних та досліджених доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов наступних висновків.

Не зважаючи на те, що жоден з обвинувачених не визнав фактичні обставини справи повністю, суд вважає, що винуватість їх у вчинені інкримінованих їм злочинів була доведена досудовим розслідування та знайшла повне підтвердження в судовому засіданні.

ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_10 за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням житло, в ОСОБА_7 і ОСОБА_8 наявна також квалікуюча ознака- вчинення особою, яка раніше вчинила розбій.

Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном. Напад органічно пов'язаний із фізичним або психічним насильством, яке при розбої має так званий інструментальний характер - виступає способом заволодіння майном або його утримання.

Насильство при розбої застосовується до особи, яка зазнала нападу. Під такою особою слід розуміти власника майна, особу, у володінні чи під охороною якої перебуває майно, на яке здійснюється посягання, а так само інших осіб, які перебувають на місці вчинення розбою і можуть, на думку винного, перешкодити йому у заволодінні чужим майном.

Під насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження (останнє кваліфікується за ч. 4 ст. 187), а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).

В судовому засіданні всі троє обвинувачених заперечували свою участь у розбійному нападі на ОСОБА_10 та стверджували, що повернулися до помешкання потерпілого на прохання ОСОБА_9, який скаржився, що той його ображає. При чому згідно показань ОСОБА_9 і ОСОБА_7 саме останній мав поговорити з ОСОБА_10 як старший.

Так обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив факт вбивства ним ОСОБА_10 Однак при цьому ОСОБА_7 заперечував свою участь у розбійному нападі на потерпілого та корисливий мотив скоєного ним злочину, а також вчинення злочинів за попередньою змовою групою осіб. Визнав ОСОБА_7 факт незаконного заволодіння автомобілем потерпілого саме ним.

Суд критично ставиться до показань ОСОБА_7, даних ним у судовому засіданні, та вважає, що його показання є нелогічними, непослідовними, суперечливими, вони спростовуються даними слідчих експериментів за участю кожного обвинуваченого окремо, даними протоколів про тимчасовий доступ до речей і документів, показаннями обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8, свідків, протоколами огляду місця події, огляду трупа, висновками судових експертиз.

Суд вважає показання обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, які вони надали в судовому засіданні, нелогічними, непослідовними, вони спростовуються як показаннями самих обвинувачених, так й фактичними обставинами справи, а також дослідженими в судовому засіданні доказами. Зокрема згідно показань ОСОБА_9 в судовому засіданні, які підтвердили ОСОБА_7 і ОСОБА_8, з потерпілим мав поговорити як старший ОСОБА_7 ОСОБА_8 не був знайомий з ОСОБА_10, проживав зовсім в іншому місці, тому потреби йти йому разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 до дому ОСОБА_9 не було. Згідно його ж власних показань, він навіть не заходив у будинок, коли вони всі туди прийшли, а залишався на вулиці. Проте, згідно показань всіх трьох, коли ОСОБА_7 вийшов із будинку і повідомив, що хлопцю погано, тому потрібні гроші на лікаря, він разом з ОСОБА_9 поїхав шукати банкомати і знімати гроші.

При цьому згідно показань обвинувачених ніхто з них не викликав швидку, не просив допомоги від сусідів, тому абсолютно є незрозумілим, які гроші і на якого лікаря були потрібні ОСОБА_7

Також в судовому зсіданні ОСОБА_9 стверджував, що картка належала ОСОБА_10 і йому, вони спільно накопичували на неї кошти, разом витрачали, саме тому він знав пін-код. Проте ОСОБА_9 не зміг повідомити, яка сума грошей була на картці, також стверджував, що він не вміє користуватися карткою. Такі показання є нелогічними, викликають обґрунтований сумнів у їх правдивості. Адже ОСОБА_9 стверджував, що в нього з ОСОБА_10 були не дуже приязні стосунки, той його часто ображав, аж до того, що в ту ніч він шукав місця, де переночувати, разом з тим, довіряв ОСОБА_10 настільки, що віддавав йому гроші, не фіксуючи собі ніде точної суми, щоб той клав їх на картку, яка оформлена на імя ОСОБА_10 Те, що картка оформлена на імя ОСОБА_10 підтверджується відповідними банківським документами. Стверджуючи, що вони разом користувалися з ОСОБА_10 карткою, ОСОБА_9 повідомив, що він не вміє нею користуватися, не знав суми накопичених саме ним на цій картці коштів. Під час вчинення злочину гроші з картки знімав ОСОБА_8, що підтверджується наданими фотознімками з камер відео спостереження на банкоматах, показаннями самих ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Все вище наведене свідчить про те, що ОСОБА_9 не був власником викраденої в ОСОБА_10 картки, він не мав до неї доступу, ніяких грошей на картку не клав, а отримав її лише після вчинення на ОСОБА_10 розбійного нападу, метою якого й було заволодіння грошима, що були на картці потерпілого.

Про наявність попередньої змови на вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 свідчать наступні докази.

Так, як вже зазначалося в ОСОБА_8 не було жодної причини йти вночі до домівки ОСОБА_9 разом з ним і ОСОБА_7, крім бажання разом вчинити злочин. Як він сам стверджував, він не знав до цього вечора ОСОБА_9, не був взагалі знайомим з ОСОБА_10, про те добре знав ОСОБА_7, з яким раніше вчиняв розбій, за що вони були засуджені одним вироком, тобто він знав, якої поведінки очікувати від ОСОБА_7 в разі вчинення злочину.

Після заволодіння банківської карткою потерпрілого, він одразу поїхав з ОСОБА_9 до банкомату на таксі, і саме він знімав гроші, причому спроб зняти гроші, як вбачється із наданих банком виписок, було кілька, перші спроби були невдалими, всього ж знято було добовий ліміт готівки. Загалом ним було знято 9700 грн., тобто досить значна сума, що підтверджується банківською випискою.

ОСОБА_8 стверджував, що одразу віддав всі гроші ОСОБА_9 і разом з ним повернувся до його помешкання на таксі. Вже була глибока ніч, але ОСОБА_8 не поїхав до дому, а залишився разом зі своїми спільниками для доведення злочинного умислу до кінця, аж до розполіду викраденого в потерпілого майна.

Все вище наведене свідчить про узгодженість дій обвинувачених з самого початку. Про те, що вони плотно спілкувалися в телефонному режимі між собою напередодні вчинення злочину, під час його вчинення і певний час після, до того часу, коли приховали спільно сліди злочинів, свідчать протоколи про тимчасовий доступ до документів

Таким чином, будучи обізнаними про злочинне минуле один одного, а ОСОБА_7 і ОСОБА_8, маючи спільний досвід у вчиненні розбою, ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 діяли спільно, послідовно та узгоджено для досягнення злочинного результату, роль кожного була чітко ними визначена.

Те, що до потерпілого було застосовано насильство, яке було небезпечним в момент заподіяння свідчать висновок експерта №967 від 25.11.2015 року , згідно якого на трупі ОСОБА_10 виявлені чисельні тілесні ушкодження, які виникли від дії тупого, твердого предмету (предметів) за життя потерпілого. Характер та локалізація виявлених в ОСОБА_10 тілесних ушкоджень свідчить про те, що перед смертю його жорстоко били, більшість ударів прийшлася в голову, протокол огляду трупа з фото таблицею, з яких вбачається, що на обличчі потерпілого наявні чисельні тілесні ушкодження, а також протокол слідчого експертимента з ОСОБА_7 від 07.12.2015 року, згідно якого сам ОСОБА_7 в присутності захисника добровільно повідомляв слідству про те, що він одягнув на ОСОБА_10 наручники. Про те, що на потерпілому були наручники повідомляв й ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту за його участю, та участю його захисника 04.12.2015 року, зокрема він стверджував, що коли він зайшов у будинок та побачив тіло ОСОБА_10, останній лежав на животі, ноги були підігнуті, на руках були кайданки, на голові був пакет чи сумка, яка закривала його аж до грудей.

Вказане спростовує версію ОСОБА_7, яку він висунув в судовому засіданні, що між ним та потерпілим виникла бійка, він один раз вдарив ОСОБА_10 в пах ногою і двічі кулаком в обличчя. Те, що в результаті нападу ОСОБА_10 був задушений, свідчить про небезпечність посягань на його життя в момент застосування до нього насильства. Помер він він від механічної асфіксії внаслідок стиснення органов шії зашморгом сторонніми руками. Наявність в ОСОБА_10 прижиттєвих переломів підязикової кістки, щитоподібного хряща, свідчить про свідомий жорстокий характер дій його вбиці, який стикав шію потерпілого з такою силою, що були зламані внутрішні кістки, які захищені зовнішніми тканинами та органами.

Наведене свідчить про наявність прямого умислу в ОСОБА_7 заподіяти смерть потерпілому в момент нападу. Тому суд не бере до увагі всі його показання в частині спроби надати допомогу потерпілому та про небажання настання наслідку у вигляді смерті ОСОБА_10, адже швидку допомогу ОСОБА_10 ніхто не викликав.

Крім того такі його показання спростовуються даними слідчих експериментів від 03.12.2015, 04.12.2015 та 07.12.2015 р., згідно яких ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показали на місці та розповіли, що між ними була домовленість про заволодіння грошима потерпілого, про наявність яких ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розповів ОСОБА_9, саме з цією метою вони прийшли до помешкання ОСОБА_9, де разом з ним мешкав ОСОБА_10, воні діяли спільно, про те, що відносно ОСОБА_10 буде вчинене насильство, небезпечне для його життя ОСОБА_9, згідно його ж показань було відомо, саме тому він просив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не вбивати ОСОБА_10

Слідчі експерименти проводилися окремо з кожним підозрюваним в присутності їх захисників, понятих, всі вказані слідчі дії фіксувалися на відео, при цьому виглядали підозрювані спокійно, добровільно розповідали та показували як розвивалися події 18.11.2015 р. під час вчинення ними спільно злочинів.

Проте в судовому засіданні всі троє стверджували, що слідчі експерименти з ними проводилися під тиском, тому вони давали саме такі показання. В судовому засіданні вони повідомляли інші версії.

На спростування стверджень обвинувачених про тиск на них з боку працівників міліції прокурором було надано висновки службових розслідувань, з яких вбачається, що ні на ОСОБА_7, ні на ОСОБА_8, ні на ОСОБА_9 ніхто тиску не здійснював.

Враховуючи те, дії всіх трьох співучасників розбійного нападу були охоплені єдиним прямим умислом, метою їх злочинних дій було протиправне заволодіння грошима потерпрілого із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоровя особи, що зазнала нападу, ціей мети вони досягли, діючи спільно та узгоджено, суд вважає, що дії ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 охоплюються складом злочину, передбаченого ст. 187 КК України.

Разом з тим логіко-граматичне тлумачення формулювання (словосполучення) «розбій, поєднаний з проникненням у приміщення», дає підстави вважати, що під проникненням до будь-якого приміщення слід розуміти: а) фізичне входження, потрапляння до нього з метою заволодіння майном, що знаходиться в ньому; б) доступ до майна, що знаходиться в приміщенні, будь-яким способом (без фізичного входження до нього), який дає змогу заволодіти таким майном, вилучити його із приміщення.

Відповідно до постанови Пленуму ВС «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6.11.2009 №10 під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. У постанові також зазначено, що, вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки, суди повинні з'ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном.

Залежно від того, які фактичні ознаки складу суспільно небезпечного діяння будуть установлені, як ці ознаки будуть співвідноситися з ознаками складу злочину, що містяться в кримінально-правовій нормі, та від того, як вони трактуються й застосовуються на практиці, можна виділити фізичний і юридичний (психологічний) критерії розуміння поняття «проникнення». Характерними рисами першого є: а) факт входження чи потрапляння в приміщення; б) спосіб, місце, час та обставини (існуючий режим доступу до майна, яке там знаходилось), за яких відбулося входження чи потрапляння у приміщення. Характерними рисами другого є: а) незаконність входження у приміщення (за відсутності в особи права перебувати там, де знаходиться майно, на заволодіння яким спрямовані її дії); б) мета, яку переслідує особа, що вчиняє таке входження, усвідомлення характеру (перебігу) вчинюваного нею суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного проникнення (входження чи потрапляння) у приміщення, передбачення наслідків свого діяння.

Так, ОСОБА_7, в судовому засіданні стверджуючи, що він зайшов у помешкання потерпілого лише з метою поговорити, а коли між ними зав'язалася бійка, і ОСОБА_10 стало погано, він вийшов повідомити ОСОБА_8 і ОСОБА_9, що потрібні гроші для лікаря, явно лукавить. Оскільки швидку допомогу ОСОБА_10 ніхто не викликав, згідно висновку експерта, ОСОБА_10 помер від механічної асфіксії, тобто був задушеним. Для задушення дорослого молодого чоловіка, який є тверезим, і може чинити активний опір, потрібні значні фізичні зусилля, саме такі зусилля були прикладені ОСОБА_7 для досягнення злочинної мети - вбивства потерпілого. Те, що діяв він з корисливим мотивом, за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_8, свідчить те, що одразу після заволодіння банківською карткою потерпілого, він наказав своїм спільникам йти до банкомату з банківською карткою ОСОБА_10, повідомивши їм пін-код, який він із застосуванням насильства взнав в потерпілого, що вони й зробили. При цьому з першою спроби зняти гроші їм не вдалося, оскільки пін-код картки був невірним.

Саме про такі обставини злочину повідомляли всі троє обвинувачених на досудовому слідстві, як це вбачається із протоколів та відеозапису слідчих експериментів. Саме тим пояснюється наявність кількох телефонних розмов між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і ОСОБА_8, поки вони їздили до банкомату на таксі.

Таким чином в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що метою проникнення в помешкання потерпілого було вчинення відносно нього розбійного нападу з метою заволодіння його грошима. З огляду на зазначене дії тих співучасників, які не мали права доступу до помешкання потерпілого, а проникли в нього з метою здійснити розбійний напад на нього, мають таку кваліфікуючу ознаку як проникнення до житла особи, що зазнала нападу. При цьому не має значення чи всі учасники нападу проникали в помешкання потерпілого, оскільки для досягнення злочинного результату необхідним було дістатися до потерпілого, який перебуває в своєму помешканні, тому в даному випадку проникнення до його помешкання є способом вчинення злочину спільно, і в разі, якщо хоча б один із співучасників проник у житло потерпілого, дії всіх інших також мають вказану кваліфікуючу ознаку. Разом з тим, ОСОБА_9, хоча й діяв з єдиним злочинним наміром спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, мав повне право в будь-який час перебувати в помешканні потерпілого ОСОБА_10, оскільки це було також його помешкання, тому в його діях кваліфікуюча ознака розбою проникнення у житло особи, що зазнала нападу, відсутня.

Заперечуючи в судовому засіданні свою провину у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10, обвинувачені тим самим намагаються ввести суд в оману з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєння особливо тяжкого злочину.

Вчинення ними спільно розбійного нападу на ОСОБА_10 й пояснюється міттева добровільна згода як ОСОБА_9, так і ОСОБА_8 допомогти ОСОБА_7 приховати вчинений ним особливо тяжкий злочин - вбивство ОСОБА_10, оскільки і ОСОБА_9 й ОСОБА_8 усвідомлювали, що в разі викриття злочину, скоєного ОСОБА_7, будуть викриті й їхні злочинні дії.

В судовому засіданні ОСОБА_9 жодним чином не заперечував, що одразу добровільно погодився допомогти ОСОБА_7 вивезти труп ОСОБА_10, він навіть вказав на машину потерпілого, а потім цинічно повідомив правоохоронним органам про зникнення ОСОБА_10

Згідно показань потерпілої ОСОБА_11, ОСОБА_9 їздив з нею в машині шукати її сина, вмовляв її не засмучуватися, немов син знайдеться, він десь є. При ьому ОСОБА_9 достеменно було відомо, що ОСОБА_23 вже немає в живих.

ОСОБА_8 стверджував, що він взагалі нічого не знав про смерть потерпілого, проте, приїхавши допомогти ОСОБА_7 викопати вигрібну яму, він, з його показань абсолютно не причетний до розбійного нападу, також добровільно погодився закопати труп ОСОБА_10 в полі.

З показань ОСОБА_7 він з роботи зателефонував ОСОБА_8 і розповів, що сталося. Тобто ОСОБА_8, їдучі до ОСОБА_7 знав, яка допомога потрібна ОСОБА_7

Поведінка ОСОБА_9 і ОСОБА_8 є абсолютно логічно з огляду на їх безпосередню участь у розбійному нападі на ОСОБА_10 разом з ОСОБА_7, коли вони, знаючи, що спільно вчинені злочинні дії - розбійний напад, були продовжені й завершені ОСОБА_7 як вбивство особи, що зазнала нападу, вони всіма силами намагалися приховати всі скоєні ними злочини, оскільки розуміли, що в разі викриття їх злочинної діяльності їх чекає кримінальна відповідальність за все скоєне.

Згідно показань всіх трьох обвинувачених, які вони надали в судовому засіданні, в будинок першим зайшов ОСОБА_7, він же першим і застосував насильство до потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував, що він протиправно заволодів автомобілем потерпрілої ОСОБА_11, пояснював, що угоняючи автомобіль він намагався приховати інші злочини. Його провина у вчиненні цього злочину повністю доведена належними та допустимим доказами та не заперечувалася ним самим та іншими обвинуваченими, які також підтвердили, що саме він запустив двигун та керував автомобілем самостійно.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, особою, яка раніше вчинила розбій; за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), вчинене з метою приховати інший злочин; за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, яке завдало значної матеріальної шкоди.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, особою, яка раніше вчинила розбій; за ч. 1 ст. 396 КК України як заздалегідь необіцяне приховування особливо тяжкого злочину.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, оскільки вважає, що досудовим слідством зайво застосовано таку кваліфікуючу ознаку, як проникнення у житло; за ч. 1 ст. 396 КК України як заздалегідь необіцяне приховування особливо тяжкого злочину.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи обвинувачених та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_7 раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує його покрання, суд вважає рецидив злочинів.

За таких обставин, а також враховуючи те, що ОСОБА_7 скоїв умисні корисливі злочини в період непогашеної судимості, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 не можливе без ізоляції його від суспільства, а зогляду на зухвалість вчинених злочинів та відсутність критики до своєї поведінки, вважає, що йому слід призначити максимально суворе покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також суд вважає, що ОСОБА_7 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України.

Судом також враховано, що ОСОБА_8 раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_8, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_8, суд вважає рецидив злочинів.

За таких обставин, враховуючи зухвалість вчинених злочинів, а також відсутність критики до своєї поведінки з боку ОСОБА_8, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна.

Також суд вважає, що ОСОБА_8 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України.

Судом також враховано, що ОСОБА_9 раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації, навчання та роботи характеризується позитивно.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_9, судом не встановлено.

За таких обставин, та враховуючи, що ОСОБА_9 вину не визнав, намагався ввести суд в оману, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_9 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна.

Також суд вважає, що ОСОБА_9 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України.

Суд вважає, що процесуальні витрати по проведенню експертиз слід стягнути з обвинувачених, оскільки вони були зумовлені розслідуванням скоєних ними злочинів, а речові докази у кримінальному провадженні, які зберігаються в камері зберігання речових доказів, слід знищити, а ті які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити там же.

До початку судового розгляду потерпілою ОСОБА_11 був заявлений цивільний позов до ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 169325 гривень та моральної шкоди в сумі 200000 грн. Свої вимоги позивач мотивував наступним.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_11, визнано потерпілою. Під час здійснення злочинних дій обвинувачених, направлених на заволодіння майном ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заволоділи грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 10700 грн. В подальшому ОСОБА_24, усвідомлюючи досягнення злочинної мети, раніше не обумовленої в попередній змові з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, спричинив смерть ОСОБА_10, який являється сином потерпілої.

Після настання смерті ОСОБА_10 ОСОБА_7 незаконно заволодів автомобілем марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС», 2013 рою випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_11, та яким користувався ОСОБА_10 Таким чином ОСОБА_7 завдав ОСОБА_11 значної матеріальної шкоді на суму 138360 грн.

Крім того, ОСОБА_11 витратила кошти на організацію поховання, зокрема обіди після поховання та поминки на 9, 40 день після смерті сина, які складають 3295 грн., 2020 грн., 7800 грн. та 7150 грн.

Таким чином, потерпілій ОСОБА_11 було завдано матеріальної збитку на загальну суму 169325 грн.

Окрім матеріальної шкоди їй було завдано моральну шкоду, яку позивач мотивує тим, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було втрачено її дитину - ОСОБА_10, у зв'язку з чим вона та рідні зазнали душевних страждань. В неї порушився нормальний спосіб життя, вона з чоловіком втратили здоров'я та сон, виникають постійні переживання та погане самопочуття. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з обвинувачених моральну шкоду в сумі 200000 грн.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Прокурор Панченко В.О. просив позов задовольнити повністю.

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та їх захисники щодо задоволення цивільного позову заперечували.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В результаті події злочину та скоєння розбійного нападу на ОСОБА_10, настала смерть останнього. Таким чином матері загиблого - ОСОБА_11 було завдано матеріальної шкоди в сумі 30965 грн., яка складається з викрадених в ОСОБА_10 коштів та витрат на поховання сина, що підтверджуються квитанціями, наявними в матеріалах кримінального провадження. Таким чином, враховуючи, що розбійний напад, в результаті якого настала смерть ОСОБА_10, скоїли всі троє обвинувачених, то дана сума матеріальної шкоди підлягає стягненню з усіх трьох обвинувачених солідарно.

Крім того, потерпілій ОСОБА_11 завдано також матеріальну шкоду в сумі 138360 грн., яка пов'язана з викрадення автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «СЕНС» та підтверджується висновком експерта № 23 від 10.02.2016 року. Враховуючи, що протиправно заволодів транспортним засобом лише ОСОБА_7, то суд вважає, що дану матеріальну шкоду слід стягнути з ОСОБА_7

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд враховує положення Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 р., зокрема п. 4, який встановлює, що відповідно до ст.137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що потерпіла зазнала значних моральних страждань внаслідок вчинення відносно її сина злочину та заподіяння смерті останньому, та має право на відшкодування такої шкоди. Тому позов про стягнення моральної шкоди з обвинувачених слід задовольнити повністю, у зв'язку з доведеністю вини обвинувачених та обґрунтованості позову. Крім того, суд вважає, що моральну шкоду з обвинувачених слід стягнути, враховуючи участь кожного у скоєнні злочинів відносно ОСОБА_10

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст.ст. 65, 72 КК України, ст. 1167, 1177 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді:

За п. 9 ч. 2 ст. ст. 115 КК України - довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

За ч. 3 ст. 187 КК України - дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

За ч. 2 ст. 289 КК України - восьми років з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, а саме з 30.11.2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_7 в строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання - 30.11.2015 року до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залиши попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 396 КК України, та призначити йому покаранняу вигляді:

За ч. 3 ст. 187 КК України - дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

За ч. 1 ст. 396 КК України - трьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, а саме з 25.11.2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_8 в строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання - 25.11.2015 року до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залиши попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 396 КК України, та призначити йому покаранняу вигляді:

За ч. 2 ст. 187 КК України - девяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;

За ч. 1 ст. 396 КК України - трьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_9 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді дев'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, а саме з 25.11.2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_9 в строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання - 25.11.2015 року до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залиши попередній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати по проведенню експертизи в сумі триста шість гривень 90 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати по проведенню експертизи № 23 від 10.02.2006 року в сумі п'ятсот тридцять сім гривень 60 копійок на користь держави.

Речові докази, а саме:

диск фірми «АRTEX» із написом «Приват», який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

диск фірми «ARITA» із написом «АТБ», який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

сім карту оператора «Київстар» з серійним номером «НОМЕР_13», яка зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

пакет ЕС № 2090080, в який поміщено: мікрооб'єкти ОСОБА_10, його станок та зубну щітку; мікрооб'єкти, які поміщено до спеціального пакету ЕС МВС № 0000388; в'язану шапку ОСОБА_10, яку поміщено до спец пакета ЕС МВС №0819757; один змив речовини з підлоги, два змиви речовини з коврика, два змиви речовини з підлоги ванної, нігті з обох рук ОСОБА_10, зразки волосся трупа ОСОБА_10, одну пару шкарпеток, яку поміщено до спец пакета ЕС МВС №3182387; труси, які поміщено до спец пакета ЕС МВС №3182388; одну пару чорних чоловічих туфель, поміщену до спец пакета ЕС МВС №2105601; куртку ОСОБА_10, поміщену до спец пакета ЕС МВС №2105600; покривало, поміщене до спец пакета ЕС МВС №2105598; одну пару чобіт чорного кольору, поміщених до спец пакета ЕС МВС №2090037; одну пару чобіт зеленого кольору, поміщених до спец пакета ЕС МВС №2105599; зразки крові ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, куртку та штани (із авто мийки «Аква +»), светр, футболку, спортивні та джинсові брюки ОСОБА_10, светр ОСОБА_10, простирадло та ковдру, вилучені в полі при ОМП, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькі області - знищити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 тридцять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять гривень майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 сто тридцять вісім тисяч триста шістдесят гривень майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 сто тисяч гривень відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 п'ятдесят тисяч гривень відшкодування моральної шкоди.

Стягнути зі ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 п'ятдесят тисяч гривень відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Судді:

Присяжні: