Ухвала суду № 67341698, 22.06.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1489/17

Провадження № 2/639/1138/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гаврилюк С.М.,

за участю секретаря судового засідання Макушенко Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову за заявою відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.01.2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Таврика» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 січня 2016 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Таврика» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

08.06.2017 року відповідач через свого представника ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.01.2016 року по цивільні справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Таврика» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу вказаної судової справи між суддями від 08.06.2017 року , оскільки суддя Срокіна І.І., якою було ухвалено вказане вище заочне рішення, станом на 08.06.2017 року не працює в Жовтневому районному суді м. Харкова, заяву про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.01.2016 року розподілено на суддю Гаврилюк С.М.

Ухвалою судді Гаврилюк С.М. від 09.06.2017 року прийнято до свого провадження вказану вище заяву про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.01.2016 року по цивільні справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Таврика» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та призначено до розгляду у судовому засіданні .

Представником відповідача 21.06.2017 року після оголошеної судом на підставі п.1 ч.1 ст. 169 ЦПК України перерви у судовому засіданні подано через канцелярію суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони позивачу вчиняти усі дії, пов'язані з відчуженням або передачею у користування третім особам предмета іпотеки - нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Третя, 24 .

В обґрунтування вимог заявником зазначено, що оголошення переви у судовому засіданні до 30.06.2017 року робить можливим відчуження предмета іпотеки третім особам до початку судового засідання , що зробить неможливим виконання судового рішення по даній справі.

Суд, перевіривши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов, серед іншого, забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (Зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки відповідача , а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання судового рішення по даній справі.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що заочне рішення ухвалено саме на користь позивача, відповідно до якого звернуто стягнення на вказаний предмет іпотеки шляхом визнання саме за позивачем права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Третя, 24 . Отже суд вважає безпідставними твердження заявника , що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання судового рішення по даній справі. Ні відповідачем, ні його представником у заяві про забезпечення позову та у заяві про перегляд заочного рішення не зазначено жодних доказів щодо підтвердження тих обставин, на які вони посилаються як на підставу скасування заочного рішення, а саме щодо відсутності факту надання відповідачу кредиту в іноземній валюті.

На час подання заявником заяви про забезпечення позову судом ще не вирішено питання у порядку , передбаченому ч.3 ст. 231 ЦПК України.

Таким чином, зазначений в необгрунтованій заяві вид забезпечення позову може порушити права позивача , встановлені судовим рішенням від 26.01.2016, яке станом на 22.06.2017 року не скасовано.

Зазначене дає підстави суду відмовити позивачеві у задоволенні необгрунтованої заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні необгрунтованої заяви представника відповідача про забезпечення позову за заявою відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.01.2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Таврика» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.М.Гаврилюк