Ухвала суду № 67339733, 22.06.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 301/144/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого судді Фазикош Г. В.

суддів Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю.

з участю секретаря Чучки Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені яких діє їх представник ОСОБА_3, на рішення Іршавського районного суду від 1 липня 2016 року по справі за позовом ПАТ КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Іршавського районного суду від 1 липня 2016 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користьПАТ КБ «Надра»заборгованість по кредитному договору № 5901/02-2007 від 23 лютого 2007 року в сумі 42 596,90 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 616 405,27 (шістсот шістнадцять тисяч чотириста п»ять грн. 27 коп.), з яких: 19 773,18 доларів СШАзаборгованість за кредитом; 14 828,49 доларів СШАзаборгованість за відсотками; 17 604,15 грн.заборгованість по комісії; 61 915,47 грн.сума нарахованої пені; 36 176,65 грн.штраф (а.с.71-73).

На це рішення відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені яких діє їх представник ОСОБА_3, подали апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначають, що кредитний договір ОСОБА_1 не підписувала, гроші не отримувала. Рішення місцевого суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати, а позов залишити без задоволення (а.с.88-91).

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст. 554 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що 23 лютого 2007 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5901/02-2007, за умовами якого банк надав останньому грошові кошти в сумі 25 000 доларів США строком користування до 24.02.2017 року із сплатою 14,49 % річних.

Згідно умов кредитного договору позичальник ОСОБА_1 зобовязався повертати кредит та нараховані відсотки щомісяця в розмірі мінімально необхідного платежу 413 доларів США щомісячно до 10 числа поточного місяця.

На забезпечення виконання умов укладеного кредитного договору, 23 лютого 2007 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким поручитель поручився перед банком за виконання позичальником умов кредитного договору.

Своїх зобовязань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними грошима позичальник не виконує, внаслідок чого станом на 07.11.2014 року в нього виникла заборгованість перед банком в розмірі 42 596,90 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 616 405,27 грн.

Згідно умов кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати відсотків та штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений умовами кредитного договору.

Крім того, в якості забезпечення виконання умов кредитного договору, 27 лютого 2007 року між ПАТ КБ «Надра» і ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладено іпотечний договір, за умовами якого у разі невиконання зобовязань за кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, вимагати дострокового виконання зобовязань, а в разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки.

Для вирішення питання про повернення кредитних коштів в добровільному порядку, банк звернувся до відповідачів з відповідним листом, однак цей лист залишився без відповіді.

В апеляційній скарзі представник відповідачів стверджує, що ОСОБА_1 не підписувала кредитний договір та кошти не отримувала, однак це твердження належними та допустимими доказами не підтверджено, зустрічний позов не подано.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник відповідачів стверджував, що при розгляді справи по суті судом першої інстанції не досліджувалася копія відповідного кредитного договору. Апеляційним судом перевірено ці твердження та встановлено, що у матеріалах справи, сформованої судом першої інстанції, дійсно відсутні додатки, додані до матеріалів позову, у тому числі копія кредитного договору, однак такі зазначені та суду були подані (а.с.8, 2, 178-179). Доказів повернення їх позивачеві у матеріалах справи немає. Апеляційному суду ці матеріали було подано повторно (а.с.147-165).

За таких обставин колегія прийшла до висновку, що місцевий суд правильно задовольнив позов та стягнув солідарно заборгованість по кредиту з позичальника та поручителя, оскільки зобовязання не виконано.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені яких діє їх представник ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Іршавського районного суду від 1 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий __

Судді __

__