Ухвала суду № 67336043, 06.04.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4516/17 1-кс/335/3076/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., за участю секретаря Ведмедьової В.В., слідчого Клименка М.В., розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, у якому зазначив, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12016080060001844 від 26.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом розкрадання майна ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2016 року службові особи ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» за попередньою змовою з невстановленими особами, незаконно заволоділи майном державного підприємства, шляхом демонтажу електролізних ванн, із подальшою їх реалізацією за завідомо підробленими офіційними документами в якості металобрухту, вчинені в особливо великих розмірах.

Корпоративні права держави у ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» становлять 68,01 % , тобто держава володіє контрольним пакетом акцій товариства.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1057-р ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» був включений до переліку обєктів, що підлягають приватизації у 2017 році.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про приватизація державного майна» з моменту прийняття рішення про приватизацію обєкта, стосовно його майна та земельної ділянки на якій розташований такий обєкт, забороняється здійснення операції (дій) в наслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи зменшення його вартості. У разі необхідності для забезпечення ефективного функціонування господарської організації, що приватизується, зазначені дії здійснюються за погодженням з державним органом приватизації, яким у даному випадку є Фонд державного майна України.

Посилаючись на те, що у органа досудового розслідування є підстави вважати, що майно товариства є обєктом кримінально-протиправних дії, внаслідок чого майно ПАТ „ЗАЛК має ознаки речових доказів, слідчий вважає за необхідне накласти арешт на цілісний майновий комплекс (все рухоме та нерухоме майно) ПАТ „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат код ЄДРПОУ 00194122, юридична адреса: 69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, яким забезпечений статутний капітал товариства, у звязку з чим звернувся до суду із вказаним клопотанням про арешт майна.

Слідчий у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав та просить його задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України , арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить ПАТ „ЗАЛК, слідчий зазначає необхідність його збереження, попередження спроб його можливого приховування, пошкодження, псування, знищення втрати, використання, перетворення, пересування, передачі третім особам, а також посилається на те, що зазначене у клопотанні майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання не підтверджується, що зазначене у клопотанні майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а також матеріали клопотання не містять будь-яких даних щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку права власності на дане майно за юридичною особою ПАТ „ЗАЛК, відносно службових осіб якого здійснюється досудове розслідування.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини викладеної у рішенні „Джеймс та інші проти Сполученого Королівства, судом визначено, що створена Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок початкової оцінки як існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і проблеми необхідності заходів з усунення несправедливості.

Виходячи з наданих слідчому судді матеріалів, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України.

Частиною 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи, що слідчим не доведено підстав для арешту майна, на які він посилається у клопотанні, а також з метою захисту права власності осіб, у володінні яких перебуває нерухоме майно та недопущення перешкод у господарській діяльності ПАТ „ЗАЛК, виходячи з того що органом досудового розслідування не підтверджено, що майно може бути знищено або іншим чином відчужено, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 42, 98, 131, 132, 170, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: В.В. Калюжна