Вирок № 67335512, 23.06.2017, Василівський районний суд Запорізької області

311/907/17

1-кп/311/152/2017

23.06.2017

Кримінальне провадження

№ 1-кп/311/152/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю прокурора Арустамян Д.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка кримінальне провадження відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Херсон, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, не працюючого, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 15 квітня 2002 року Великолепетиським районним судом Херсонської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 13.08.2004 року постановою Веселівського районного суду Запорізької області від 06.08.2004 року на підставі ст.81 КК України, не відбутий строк покарання - 8 місяців 20 днів; 2) 14 липня 2009 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік; 3) 26 листопада 2009 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.342 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70, ст.71 КК України, до 3 років позбавлення волі. Звільнений 30 жовтня 2012 року з Оріхівської ВК Запорізької області №88 по відбуттю строку покарання; 4) 19 лютого 2013 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75,КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки; 5) 23 квітня 2013 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.309 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70, ст.ст.75,76 КК України, до 4 років позбавлення волі з випробувальним строком 2 роки; 6) 12 жовтня 2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76 KK України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки. На теперішній час перебуває на обліку у Василівському районному відділі з питань пробації Запорізької області.

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В середині лютого 2016 року, приблизно о 00 годині 00 хвилин, в селі Скельки Василівського району Запорізької області, ОСОБА_1, знаходячись по АДРЕСА_2, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, пройшов на частково огороджену територію домоволодіння №62, яка належить ОСОБА_2, після чого, шляхом відгину металевого цвяха, відчинив вхідні двері сараю, потрапивши до середини якого, таємно, повторно, заволодів двома газовими балонами ємкістю 40 л, загальною вартістю 176 гривень 67 копійок, алюмінієвою бочкою ємкістю 100 л, вартістю 833 гривні 33 копійки та конвектором «Ravanson CH-2000RT», вартістю 788 гривень 77 копійок. Після чого, ОСОБА_1 по черзі виніс викрадене майно з території вказаного домоволодіння та зник з місця скоєння злочину разом з викраденим майном, тим самим розпорядившись ним за власним розсудом, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1798 гривень 77 копійок.

Крім того, в середині лютого 2016 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, в селі Скельки Василівського району Запорізької області, ОСОБА_1, знаходячись на АДРЕСА_3, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, пройшов через відкриту хвіртку на частково огороджену територію домоволодіння №41, яка належить ОСОБА_3, після чого, шляхом вільного доступу, пройшов до сараю, потрапивши до середини якого, таємно, повторно, заволодів газовим балоном ємністю 40 л, вартістю 787 гривень 50 копійок. Після чого, ОСОБА_1 виніс викрадене майно з території вказаного домоволодіння та зник з місця скоєння злочину разом з викраденим майном, тим самим розпорядившись ним за власним розсудом, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на вищезазначену суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті не заперечує, кваліфікацію інкримінованих кримінальних правопорушень не оспорює та суду пояснив, що в середині лютого 2016 року, точної дати не пригадує, вночі, близько о 00 годині, знаходячись в селі Скельки Василівського району Запорізької області, відкрив хвіртку загорожі домоволодіння АДРЕСА_2, пройшов на територію цього домоволодіння, після чого відчинив вхідні двері сараю шляхом відгину металевого цвяха та пройшов у його середину. В сараї побачив два газові балони, металеву бочку з алюмінію та конвектором, які вирішив взяти з собою з метою їх продажу. Після чого він по черзі виніс в руках виявлене в сараї майно, яке на наступний день продав особам циганської національності за 100 гривень, алюмінієву бочку за 60 гривень та гроші витратив на власні потреби, а конвектор розібрав на запчастини. Через декілька днів, у лютому 2016 року ввечері, близько о 21-00 годині, будучи в селі Скельки Василівського району, він пройшов через відкриту хвіртку на огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_3. Після чого зайшов до сараю, який знаходився на території цього домоволодіння. Потрапивши до середини сараю, виявив там газовий балон ємністю 40 літрів, який виніс з території домоволодіння та в подальшому відніс на пункт металобрухту, за що отримав грошові кошти точної суми не пригадує та витратив їх на продукти харчування. У вчиненому щиро розкаюється, просить не позбавляти його волі. Зазначає, що у потерпілих просив неодноразово вибачення. Належні висновки для себе зробив та запевнив суд, що подібного більше не повториться.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів та злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, судимість за які у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, відбував покарання в місцях позбавлення волі, проте певних висновків для себе не зробив та знову, в період випробувального строку, встановленого вироком Василівського районного суду Запорізької області від 12 жовтня 2015 року, вчинив ряд корисливих злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення протиправних злочинних діянь та небажання ставати на шлях виправлення. Разом з тим, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, у вчиненому щиросердечно розкаявся, в ході судового розгляду кримінального провадження активно сприяв встановленню істини по справі, що суд відносить до обставин, які пом'якшують його покарання. Крім того, заподіяна потерпілій ОСОБА_3 матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі шляхом повернення викраденого майна потерпілій ОСОБА_3 працівниками поліції. Крім того, матеріальна шкода, заподіяна потерпілому ОСОБА_2 у добровільному порядку обвинуваченим не відшкодована, будь-яких спроб для її відшкодування протягом тривалого періоду час обвинувачений ОСОБА_1 не вжив, жодної суми на її відшкодування до теперішнього часу потерпілому ОСОБА_2 не сплатив. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. На теперішній час ОСОБА_1 ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, статусу безробітного немає, ніяких видів пенсії не отримує, про що свідчать відповідні довідки, які містяться в матеріалах провадження, хронічних хвороб ОСОБА_1 немає, інвалідом не являється, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, за місцем фактичного проживання характеризується посередньо, на утриманні неповнолітніх або непрацездатних осіб немає, стійки соціальні зв'язки відсутні, визначеного місця реєстрації немає.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також приймаючи до уваги позицію потерпілої ОСОБА_3, яка матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має у зв'язку з відшкодуванням заподіяної шкоди, цивільний позов не заявляє, на суворій мірі покарання не наполягає, а також позицію потерпілого ОСОБА_2, якому матеріальна шкода до теперішнього часу обвинуваченим не відшкодована та який покарання просить визначити на розсуд суду, та у зв'язку з вищенаведеним суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання, пов'язане з позбавлення волі та при цьому вважає необхідним та достатнім визначити ОСОБА_1 мінімальний строк покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України та при призначенні покарання застосовує положення ст.71 КК України.

Підстав для застосування положень статі 69 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1798,77 грн., суд вважає необхідним задовольнити у повному обсязі, оскільки понесена сума заподіяних матеріальних збитків у вказаному розмірі підтверджується належними доказами та обвинуваченим не оспорюється, тому підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 у повному обсязі.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.124,126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення судової дактилоскопічної експертизи № 649-д від 01 квітня 2016 року, в розмірі 527,76 грн.; проведення судової товарознавчої експертизи № 10-82 від 24 лютого 2017 року, в розмірі 263,88 грн.; проведення судової товарознавчої експертизи № 10-81 від 09 березня 2017 року, в розмірі 87,96 грн..

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, згідно ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року, суд вважає необхідним змінити на тримання під вартою у зв'язку з призначенням ОСОБА_1 покарання, пов'язаного з позбавленням волі, та вважає необхідним взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 12 жовтня 2015 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 обраний в ході досудового розслідування, згідно ухвали Василівського районного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року - змінити з домашнього арешту на тримання під вартою та ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з 23 червня 2017 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - 1798 (одна тисяча сімсот дев'яносто вісім) гривень 77 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач: УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/Шевч./24060300, р/рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) - процесуальні витрати, пов'язані з проведенням у кримінальному провадженні судової дактилоскопічної експертизи №469-д від 01.04.2016 року, в розмірі 527,76 грн.; проведення судової товарознавчої експертизи №10-82 від 24.02.2017 року, в розмірі 263,88 грн.; проведення судової товарознавчої експертизи №10-81 від 09.03.2017 року, в розмірі 87,96 грн., а всього стягнути - 879 (вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 60 копійок.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - газовий балон ємністю 40 л, пофарбований в червоний колір, з маркуванням «№.132880», який поміщений на відповідальне зберігання до камери схову Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно постанови слідчого СВ Василівського ВП ОСОБА_4, від 14.12.2016 року та квитанції № 1365 (а.с.68,69) - передати в розпорядження потерпілій потерпілої ОСОБА_3 за належністю.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - фрагмент верхньої частини газового балону ємністю 40 літрів, з маркуванням «№.136850», який поміщений на відповідальне зберігання до камери схову Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області для подальшого огляду за участю потерпілого ОСОБА_2, згідно постанови слідчого СВ Василівського ВП ОСОБА_5 від 12.12.2016 року та квитанції № 1366 (а.с.66.67) - передати в розпорядження потерпілому ОСОБА_2 за належністю.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - фрагмент верхньої частини газового балону ємністю 40 літрів, з маркуванням «№.136850», який знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, згідно розписки від 10.03.2017 року (а.с.60) - залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_2 за належністю.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - газовий балон ємністю 40 л, пофарбований в червоний колір, з маркуванням «№.132880», який знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_3, згідно розписки від 10.03.2017 року (а.с.62) - залишити в розпорядженні потерпілої ОСОБА_3 за належністю.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - п'ять слідів, які упаковані в спец пакет № 0305324, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12016080190000382 - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО