Рішення № 67335281, 19.06.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8680/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 23 серпня 2013 року ОСОБА_1 23 серпня 2013 року отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. У порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором Відповідач станом на 30 травня 2014 року має заборгованість – 20874,66 грн., яка складається з наступного: 15628,38 грн. – заборгованість за кредитом; 3126,06 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 650,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 970,22 грн. штраф (процентна складова).

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Враховуючи вищенаведене представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі – 20874,66 грн., за кредитним договором № б/н від 23 серпня 2013 року, яка складається з наступного: 15628,38 грн. – заборгованість за кредитом; 3126,06 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 650,00 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 970,22 грн. штраф (процентна складова), а також судові витрати.

Відповідно до заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16.12.2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Не погоджуючись із заочним рішенням, відповідач подав заяву від 29.12.2015 року про його перегляд.

Згідно ухвали суду від 04.02.2016 року заяву задоволено, заочне рішення скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку.

В судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не з’явився, подав на адресу суду заяву в якій зазначає, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення судом.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення справи до суду не надходило. На підставі наведеного суд, вважає за можливе справу слухати у відсутності відповідача та згідно ст.ст. 169 ч.4 ,224-232 ЦПК України, постановити повторне заочне рішення .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 23 серпня 2013 року ОСОБА_1 23 серпня 2013 року отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі що встановлюється «Тарифами Банку» які зазначені на банківському сайті https://privatbank.ua/ з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг» Позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 «Умов та правил надання банківських послуг».

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг» при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором. Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 «Правил користування платіжною карткою», Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку у тому числі з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

З досліджених судом матеріалів слідує, що з моменту отримання кредиту Позичальником своїх зобов’язань щодо повернення кредиту, відсотків за його користування, комісії належним чином не виконував.

Позивачем надано фотознімок клієнта, який підтверджує отримання кредитної картки Позичальником, з номером 5211****3731.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданої позивачем, позичальник користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, частково сплачував заборгованість за договором, а отже й отримав кредитну картку “MasterCard Mass”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

Згідно поданої заяви-анкети про отримання картки, відповідачем вказане місе проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно виписка з банківського рахунку така містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки Відповідача, а саме зняття готівкою коштів в банкоматі відділення м.Одесса, вул..Краснослободская, 88 у розмірі 7000 гривень 30.08.2013 року.

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки Відповідача — баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції).

Пунктом 23 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” роз'яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашения кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов’язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору» договору про відкриття кредитної лінії.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач отримав кредитні кошти на підставі власної заяви від 23.08.2013 року. Відносно підписаної заяви Клієнт виявив бажання на отримання послуги від Банку у вигляді оформлення платіжної карти. У заяві, яку підписав відповідач вказано, що він ознайомлений з Правилами надання послуг, які надаються Відповідачу в залежності від оформлюваного продукту — в даному випадку це є правила користування платіжною карткою, предметом договору являється платіжна карта.

Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов’язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.

Крім того, згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5 % в місяць.

Згідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору.

Згідно з постановою № 5 Пленуму ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 30 березня 2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин”. “При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641-642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Постановою НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2004 року (п.1.4) передбачено Договірне списання Банком з рахунку Клієнта коштів без надання Клієнтом платіжного доручення, може здійснюється Банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і Клієнтом.

П. 6.1 Постанови встановлено, що Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Якщо кредитором за договором є Банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію необхідну банку для списання ним коштів з рахунків платника (л.6.5).

Згідно умовам договору, а саме п. 1.1.3.1.6 Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах сум які підлягають сплаті Банку по цьому договору, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку в випадку настання строків платежів по іншим договорам. Банк проводить списання коштів в грошовій одиниці України та іноземній валюті з будь-якого рахунку клієнта в сумі, що еквівалентна сумі заборгованості по договору.

При оформленні кредиту заяву на отримання кредиту, підписується повнолітнім, дієздатним особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами: надання банківських послуг. Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, Позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг.

Разом з цим, посилання відповідача на те, що у нього було викрадено з платіжної картки грошові кошти і він не має плати заборгованість, що утворилася за вищезазначеним договором суд оцінює критично, оскільки доказів щодо встановлення винних осіб у суду відповідачем не надано, відомостей про звернення про вказані факти до правоохоронних органів відповідачем суду не надано. Заборгованість за договором не погашена, відповідач ухиляється від добровільного погашення боргу за кредитним договором.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором Відповідач станом на 30 травня 2014 року має заборгованість – 19404,44 грн., яка складається з наступного: 15628,38 грн. – заборгованість за кредитом; 3126,06 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 650,00 грн. – заборгованість з пені та комісії за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 1.1.7.12 «Умов та правил надання банківських послуг передбачено», що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

В статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Що стосується нарахування штрафів в розмірі 500,00 грн. штраф (фіксована частина) та 970,22 грн. штраф (процентна складова), то суд не погоджується з нарахуванням позивачем штрафів на суму заборгованості, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг» при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми позову. Позивачем нараховано даний штраф, в тому числі, й на пеню, що є неприпустимим, оскільки за змістом статті 549 ЦК України, штраф та пеня є різновидом неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Суд звертає увагу на те, що за порушення позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором позивачем одночасно нараховано пеню та штрафи.

Отже, позивач просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (порушення позичальником грошового зобов'язання за кредитним договором), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В той же час, згідно правової позиції Верховного суду України від 21.10.2015 року у справі за № 6-2003цс15 штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів в розмірі 500,00 грн. штраф (фіксована частина) та 970,22 грн. штраф (процентна складова) за порушення грошових зобов'язань.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідачем надано фотокопію довідки про звільнення від 8 вересня 2015 року серії І-ФР № 06350, згідно якої ОСОБА_1 відбував покарання в установах Державної кримінально виконавчої служби з 12 листопада 2013 року по 8 вересня 2015 року.

При цьому, суд враховує, що він відбував покарання у виді позбавлення волі, разом з тим, чинне законодавство не передбачає звільнення боржників від виконання зобов’язань за кредитними договорами з тих підстав, що боржники відбувають покарання в місцях позбавлення волі, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, ОСОБА_1 відбував покарання за скоєння злочину, що не є випадком або непереборною силою і сталось з його вини, а тому суд вважає можливим стягнути з нього заборгованість за кредитним договором з урахуванням наведених вище обставин.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі – 19404,44 грн., за кредитним договором № б/н від 23 серпня 2013 року, яка складається з наступного: 15628,38 грн. – заборгованість за кредитом; 3126,06 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 650,00 грн. – заборгованість з пені та комісії за користування кредитом, а також у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Відповідно до ст.169 ч.4 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів і постановляє заочне рішення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 554, 555, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 169, 208, 209, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі – 19404,44 грн., за кредитним договором № б/н від 23 серпня 2013 року, яка складається з наступного: 15628,38 грн. – заборгованість за кредитом; 3126,06 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 650,00 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у розмірі 243,60 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повторне заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання копії цього рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3