Ухвала суду № 67331379, 23.06.2017, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1022/17

2/502/618/17

УХВАЛА

23 червня 2017 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області, ОСОБА_1, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 міська рада « Про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно».

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області , 08.02.2017 року, із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 міська ради «Про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно».

Суддя, вивчивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, дійшла висновку, що позовна заява, ОСОБА_2, не відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України, а також іншим вимогам, встановленим Законом.

Пунктом 1 ч.2 ст. 119 ЦПК України передбачено,що в позовній заяві повинно бути зазначено номер засобів зв»язку сторін. Позивачем номер засобу зв»язку сторін по справі не зазначено ( якщо такий є).

Статтею 119 ч.2 п.4 ЦПК України передбачено,що позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру. В позові зазначена вартість спадкового майна 35744 грн., але не назначено ціну позову,який має майновий характер і від суми якого необхідно визначати чи вірно сплачено суму судового збору, при подачі позову до суду.

Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимог ( ст. 119 ч.2 п.5 ЦПК України). Так, позивач в позові зазначає що відповідачем по справі є ОСОБА_3 міська рада, але не зазначає які законні права чи інтереси порушив відповідач стосовно позивача, або не вчинив будь які дії, які повинен був вчинити, тобто відсутня матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Також, позивач, в позовній заяві, зазначає що на житловий будинок, по вул. Матросова,11 в м.Вилкове Кілійського району Одеської області, відсутня реєстрація права власності,при цьому вказує,що є свідоцтво яке підтверджує належність ОСОБА_4 вказаного житлового будинку. Але, ОСОБА_4, яка вказана в позовній заяві не зазначена стороною в позові, а також відсутні будь які відомості щодо зазначеної особи.

Також в матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутнє, зазначене позивачем в позові, свідоцтво, яке б підтверджувало належність ОСОБА_4 вказаного житлового будинку. Перевіривши усі додані до позову письмові докази, було встановлено наявність тільки копії свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та субєктів оціночної діяльності № 92, від 10 лютого 2016 року, та кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане на імя ОСОБА_5, що свідчить про те,що обставини, викладені в позовній заяві не відповідають письмовим доказам, доданим до позовної заяви.

Позивач, в позовній заяві, посилається на Рішення Кілійського районного суду Одеської області, від 19 липня 1994 року, і додає ксерокопію судового рішення в якому вказано, що ОСОБА_6 в загальному будинку № 11, по вул.Матросова в м.Вілково, було виділено 40/100 частин із усього домоволодіння, а ОСОБА_7 60/100 частин від усього домоволодіння, при цьому позивач не зазначає і нічим не підтверджує кому саме до поділу частин домоволодіння належав увесь будинок, тобто хто був його власником до прийняття рішення судом про його поділ між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Також позивач не зазначає в позові стороною по справі ОСОБА_6, та не надає до позову відомості про вказану громадянку, оскільки у разі розгляду даного позову судом, можуть бути порушенні законні права та інтереси вказаної особи, бо, як встановлено , при вивчені рішення Кілійського районного суду, від 19.07.1994 року, до зазначених часток від усього домоволодіння в розмірі 60/100, 40/100, судом вирішено питання про 300 м.кв. земельної ділянки, яка прилегла саме до загальної площі виділених частин сторонам, тобто є загальною земельною ділянкою.

До позовної заяви додано заповіт, згідно якого, ОСОБА_7, після своєї смерті, заповідав ОСОБА_2 належну йому 60/100 житлового будинку,розташованого за адресою: м.Вилкове, вул.Матросова,11, Кілійського району Одеської області, а тому позивач , по заповіту має право оформити спадщину.

Але, позивач зазначає в позові, що відсутнє право власності у спадкодавця на частку в будинку, при цьому не зазначає в позові яким чином секретар виконкому Вілківської міської ради, ОСОБА_8, посвідчила заповіт, зазначивши ,що ОСОБА_7 заповідає саме належну йому частку 60/100 житлового будинку , після смерті, ОСОБА_2 У разі відсутності документів про право власності на частку в будинку, позивачу треба обґрунтувати складення заповіту за відсутності правовстановлюючих документів на зазначену частку будинку, яка належала ОСОБА_7 та які він не може надати суду, за їх відсутності.

На підтвердження фактів, викладених в позові, позивач надав суду інформаційний лист приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу ГТУЮ в Одеській області, від 23.01.2017 року, за вих. № 36/01-16, про відсутність правовстановлюючих документів у позивача на будинок № 11 по вул.Матросова, м.Вилкове і неможливості оформлення спадщини нотаріально, після умерлого.

В цьому, в листі вказано, що необхідно надати документи: свідоцтво про смерть спадкодавця,заповіт,правовстановлюючий документ на нерухому майно, а саме житловий будинок,який розташований в м.Вилкове Кілійського району, вул.Матросова, 11.

При вивчені позову та доданих до нього документів суддею, встановлено, що померлому ОСОБА_7 не належав увесь будинок, а тільки його частка в розмірі 60/100, а тому вимога нотаріуса,в цієї частині, про надання спадкоємцем правовстановлюючого документу на увесь будинок, є не обґрунтованою, бо частина будинку в розмірі 40/100 належить зовсім іншій особі.

Також, безпідставні вимоги в листі нотаріуса щодо надання технічного паспорту на житловий будинок № 211, бо в жодному із документів, наданих до позову, не йдеться мова про будь який інший будинок,який має значення для прийняття спадщини.

Наданий до позовної заяви інформаційний лист від приватного нотаріуса про не можливість оформити спадщину, після смерті ОСОБА_7 не є офіційним документом, який, відповідно до вимог чинного законодавства, повинен видавати приватний нотаріус.

Так, згідно до вимог ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», приватний нотаріус ( нотаріус) повинен видати особі, яка до нього звернулася з питання оформлення спадщини,при наявності Заповіту, Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, з зазначенням відповідних вмотивованих підстав.

А тому, позивач повинен надати до позовної заяви не інформаційний лист приватного нотаріуса, а Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Позивач, не зазначив в позові і не підтвердив, відповідними письмовими доказами (витягом зі Спадкового реєстру), наявність, або відсутність інших спадкоємців за Законом, після смерті ОСОБА_7, не зазначив чи не оскаржувався іншими спадкоємцями за законом, Заповіт в період з червня 2016 року і чи є Заповіт чинним.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119,120 ЦПК України, а також інших вимог, встановлених Законом, постановляє ухвалу про залишення позову без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 119, 120, 121 ЦПК України, ЗУ «Про нотаріат», суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 міська рада « Про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно», залишити без руху.

Надати позивачу строк пять днів з дня отримання даноїухвали суду для усунення недоліків позовноїзаяви.

Якщо позивач не виконає вимоги ст. 119, 120 ЦПК України, не усуне недоліки, заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_1