Ухвала суду № 67330926, 14.06.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6171/15-ц

Провадження № 4-с/487/50/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2017 року Заводський районний суд м.Миколаєва, у складі: головуючого - судді Андрощука В.В., при секретарі: судового засідання ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Брокбізнес Банк» на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м.Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2017 року ПАТ «Брокбізнес Банк» звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м.Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2

У скарзі представник ПАТ «Брокбізнес Банк» зазначив, що 20.02.2017 року представником АТ «Брокбізнес Банк» на адресу Заводського відділу ДВС м.Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області було направлено заяву про примусове виконання виконавчого листа Заводського районного суду м.Миколаєва по справі №2/487/155/16 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Брокбізнес Банк» заборгованості у розмірі 5813,68 дол.США, що в гривневому еквіваленту складає 127823,56 грн. та 1917 грн. судового збору. 03.04.2017 року на адресу АТ «Брокбізнес Банк» від Відділу надійшло повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 24.03.2017 року №6419 14.24-41/1 винесену головним державним виконавцем Карастан А.О., в звязку з тим, що стягувачем не надано підтвердження сплати авансового внеску, керуючись п. 8 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи, що дії головного державного виконавця відділу ОСОБА_2 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є неправомірними, та такими що порушують права та законні інтереси АТ «Брокбізнес Банк», просили визнати дії державного виконавця Карастан А.О. незаконними, скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 24.03.2017 року №6419 14.24-41/1, зобовязати головного державного виконавця Заводського відділу ДВС м.Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/487/155/16 виданого 05.10.2016 року Заводським районним судом м.Миколаєва.

До судового засідання представник скаржника не зявився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

До судового засідання представник Заводського відділу ДВС м.Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області не зявився, надав письмові заперечення, за якими вимоги викладені у скарзі не визнає, вважаючи їх безпідставними. Розгляд справи просив провести за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

05.10.2016 року в законну силу вступив Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року (далі Закон № 1404-VIII).

Відповідно до положень ст.2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів. Чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

23.02.2017 року на адресу Заводського відділу ДВС м.Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області надійшла заява представника стягувача ПАТ «Брокбізнес Банк» про відкриття виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа по справі №2/487/155/2016 виданого 05.10.2016 року Заводським районним судом м.Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Брокбізнес Банк» суму заборгованості за кредитним договором від 07.03.2008 року у розмірі 5813,68 дол.США.

Згідно зі ст.26 ч. 2 Закону № 1404-VIII - до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби. У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.

Вважаючи, що АТ «Брокбізнес Банк» не відноситься до жодної категорії вищезазначених стягувачів, 24.03.2017 року державним виконавцем відповідно до п.8 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Доводи скаржника стосовного того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державним органом, що за умовами ч. 2 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» звільняється від сплати авансового внеску є безпідставними виходячи з наступного.

Державний орган це структурний елемент апарату держави, наділений державно-владними повноваженнями й покликаний здійснювати від імені держави управлінські функції в суспільстві. Органи держави мають певні ознаки, які відрізняють їх зокрема від державних підприємств, установ. Зокрема державна організація утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без її поділу на частки і входить до сфери його управління.

Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом, є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є обєктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційно-правова форма Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) державна організація.

Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як регулятор ринку фінансових послуг, хоча і є державною організацією, проте не є державним органом, який відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» звільняється від сплати авансового внеску.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, щодо відсутності зі сторони державного виконавця будь-яких порушень Закону №1404-VIII.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності до ч.2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги ПАТ «Брокбізнес Банк» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.6,10,11,60,79,88,209,212-215,218, 383-387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені скарги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнес Банк» на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м.Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів з дня її проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м.Миколаєва в порядку, передбаченому ст.ст.294-296 ЦПК України.

Суддя: В.В.Андрощук