Постанова № 6732935, 17.11.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 2.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 листопада 2009 року Справа № 2а-25290/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі  Шибаєвій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління праці та соціального захисту населення  Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт коштів, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2009 року  до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про скасування постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 02.03.2009 року ВП № 10236169 про арешт коштів, що містяться на розрахунковому рахунку в ГУДКУ у смт. Новопсков Луганської області № 35217032000138 у сумі 2409,19 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, при подачі позовної заяви просив провести розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності зі ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист № 2а-2450/08, виданий 11.11.2008 року Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області грошових коштів на користь ОСОБА_1, на виконання якого державним виконавцем відповідача відкрито виконавче провадження, та у рамках якого у зв’язку з відмовою добровільного виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову від 02.03.2009 року про накладення арешту на кошти у межах суми 2409,19 грн., що належать боржнику та містяться на р/р 35217032000138, код 03196995, МФО 804013 у ГУДКУ у Луганській області.

Вказані обставини підтверджуються копією постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про накладення арешту.

Суд вважає, що у даному випадку дії відповідача не відповідають вимогам закону.     Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 606-XIV) передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Крім того, частиною шостою статті 59 зазначеного Закону було передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Постановою від 02.03.2009 року державним виконавцем накладено арешт на розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації № 35217032000138, код 03196995, МФО 804013 у ГУДКУ у Луганській області в межах суми  2409,19 грн.

Статтею 1071 Цивільного кодексу України передбачено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Відповідне управління Державного казначейства України, у якому відкрито розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації № 35217032000138, у даному випадку є фінансовою установою, до якої застосовуються положення глави 72 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації з метою стягнення з цільового бюджетного рахунку №  35217032000138, код 03196995, МФО 804013 у ГУДКУ у Луганській області є бюджетним рахунком, а кошти, що знаходяться на вказаному рахунку призначені для виплати  компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю та допомоги на оздоровлення у випадку звільнення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 61 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам.

Згідно п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України  будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня того ж року. Виділення коштів на надання пільг передбачається щорічно Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, використання яких здійснюється протягом календарного року.

Судом встановлено, що списання відповідно до виконавчого провадження з рахунку позивача частини коштів бюджетного призначення поточного року зробить неможливим проведення виплати поточного року у повному обсязі і призведе до того, що громадяни, які мають право у 2009 році на щорічну допомогу на оздоровлення, одноразову грошову компенсацію за встановлення інвалідності чи втрату годувальника, не отримають зазначену виплату через нестачу грошових коштів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та  такими, що підлягають задоволенню, а постанова про арешт коштів боржника від 02.03.2009 року у виконавчому провадженні № 10236169 за виконавчим листом № 2а-2450/08, виданим 11.11.2008 року Луганським окружним адміністративним судом про стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_1 – скасуванню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 2, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд    

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення  Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт коштів задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 02.03.2009 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 10236169 за виконавчим листом № 2а-2450/08, виданим 11.11.2008 року Луганським окружним адміністративним судом про стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_1

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ                                                                                                      Т.С. УШАКОВ