Рішення № 67329133, 19.06.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/15694/16-ц Головуючий 1 інстанції Лях М.Ю.

Провадження № 22ц/790/3241/17 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: відшкодування шкоди

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.

при секретарі Дмитренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Київського районного суду м.Харкова від 01 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ НАСК «Оранта», ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 15 грудня 2015 року по вул.. Шевченко в районі будинку №38 у місті Харкові сталася ДТП, за участю автомобіля ChevroletBlazer, державний номер НОМЕР_1, під його керуванням, та автомобіля DaewooLanos, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2. Постановою Київського районного суду м.Харкова від 21 січня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вказаному ДТП. Цивільно-правова відповідальність відповідача було застраховано у ПАТ НАСК «Оранта». Згідно висновку експертного товарознавчого дослідження від 20 вересня 2016 року величина матеріальної шкоди, спричиненої користувачу автомобіля ChevroletBlazer, державний номер НОМЕР_1, складає 35 230,38 грн. ПАТ НАСК «Оранта» відшкодовано лише 3 323,41 грн. Невідшкодованою залишалася сума у розмірі 31 906,97 грн.. Крім того, неправомірними діями ОСОБА_2 йому завдано також моральної шкоди.

У зв'язку з цим, просив суд стягнути з ПАТ НАСК «Оранта» на його користь відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 31 906,97 грн., а також 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь 10 000 грн. моральної шкоди. Стягнути з відповідачів солідарно на його користь витрати за проведення оцінки шкоди спеціалістом ПАТ НАСК «Оранта» в сумі 550 грн., витрати за отримання висновку експертного товарознавчого дослідження у сумі 1 320 грн., а також сплачений судовий збір у сумі 551,21 грн.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 01 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 31 906,97 грн., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 1 830 грн., а в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1 000 грн., стягнуто в частковому порядку з ПАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн. з кожного. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ НАСК «Оранта» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі; вказує, що огляд пошкодженого транспортного засобу позивача проведено представником страхової компанії 25 грудня 2015 року, визначено суму матеріального збитку у розмірі 4 323,41 грн. повноту та правильність складання протоколу засвідчено підписом ОСОБА_1. 20 квітня 2016 року страхова компанія виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 3 232,41 грн. (сума франшизи складає 1000 грн.). Підстави для стягнення шкоди з ПАТ НАСК «Оранта» відсутні. Крім того, судом першої інстанції питання судових витрат вирішено з порушенням вимог ст.. 88 ЦПК України.

В судове засідання апеляційної інстанції позивач не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить його підпис в явочному аркуші.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності позивача.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За положеннями ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, при вирішенні спору про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Судом встановлено, що 15 грудня 2015 року по вул.. Шевченко в районі будинку №38 у місті Харкові сталася ДТП, за участю автомобіля Chevrolet Blazer, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

Постановою Київського районного суду м.Харкова від 21 січня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вказаному ДТП.

Цивільно-правова відповідальність відповідача було застраховано у ПАТ НАСК «Оранта».

25 грудня 2015 року аварійним комісаром ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_1 оглянуто автомобіль марки Chevrolet Blaser, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зазначено назви деталей та описано виявлені пошкодження. Повноту та правильність складання протоколу засвідчено підписом ОСОБА_1 (а.с.60-61).

У відповідності до дослідження, складеного 23 лютого 2016 року ТОВ «Гарант Асістанс» на замовлення страховика, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Chevrolet Blaser, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 4 323,41 грн.

Згідно п.12.1 ст.12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Сторонами не заперечується, що 20 квітня 2016 року ПАТ «НАСК «Оранта» виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 3 323,41 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Так, правовідносини, що виникли між позивачем та ПрАТ «УПСК» не є деліктними, отже, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має пріоритет і розмір страхового відшкодування визначається на підставі цього Закону.

У п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положенням п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно із п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Із матеріалів справи вбачається, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду надійшло до страхової компанії 22.12.2015 року, акт огляду транспортного засобу складений 25.12.2015 року. (а.с.96-97, 98-99).

Отже, керуючись вимогами законодавства, ПАТ «НАСК «Оранта» протягом 10 робочих днів, направило осіб, для визначення розміру шкоди.

При цьому позивач погодився з переліком пошкоджень, зазначених експертом, підписавши акт огляду транспортного засобу.

Із заявою про страхове відшкодування позивач звернувся до страхової компанії 07.04.2016 року (а.с.100) і згідно платіжного доручення № 21180 від 20.04.2016 року ПАТ «НАСК «Оранта» здійснило перерахування АТ «Райффайзен банк аваль» страхового відшкодування в тому числі і стосовно позивача. (а.с. 56). Ці обставини позивач не оспорює.

Отже, позивачу, як того вимагає Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 3 323,41 грн., який хоча і не перевищує ліміту відповідальності, проте визначено відповідно до зазначеного Закону та умов договору страхування.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто, якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком відшкодування, він має право вимоги до винної у дорожньо-транспортній пригоді особи - ОСОБА_2. , на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Отже, з огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що підстав для стягнення майнової шкоди з ПАТ «НАСК «Оранта»немає, вимог про стягнення майнової шкоди з ОСОБА_2. позивачем не заявлялись.

Крім того, у відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України, підстав для стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача суми судового збору у розмірі 551,20 грн. не має з урахуванням відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог до ПАТ «НАСК «Оранта».

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 31 906 грн. 97 коп. та судового збору в сумі 551,20 грн. - скасувати і в позові в цій частині ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і апеляційною інстанцією не переглядалось.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні.

На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 01 березня 2017 року - змінити.

В частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 31 906 грн. 97 коп. та судового збору в сумі 551,20 грн. - скасувати і в позові в цій частині ОСОБА_1 - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» судовий збір в сумі 1 212, 64 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді