Рішення № 67329016, 14.06.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/4270/16-ц Головуючий суддя І інстанції Мамалуй М. В.

Провадження № 22-ц/790/3036/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори, що виникають із житлових правовідносин про стягнення плати за користування житлом

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Колтунової А.І., Кругової С.С.,

За участю секретаря - Радченко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агенство нерухомості «Рестріелт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», про повернення безпідставно набутого майна,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року ТОВ Агентство нерухомості «Рестріелт» звернулось до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 01.11.2006 між КП «Харківські теплові мережі» та представником позивача укладено тимчасовий договір про постачання теплової енергії №7147. Строк дії зазначеного договору сплинув 31.12.2012 року, оскільки 22.11.2012 року Позивачем на адресу третьої особи було направлено повідомлення про припинення тимчасового договору № 7147 від 01.11.2006 року. За період чинності вищезазначеного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед позивачем з оплати комунальних послуг на загальну суму 18849,02 грн., в тому числі, послуги каналізації 526,85 грн., послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території 4689,54 грн., послуги з опалення - 12445,66 грн., послуги з надання холодної води - 1186,97 грн. В звязку з тим, що позивач не є власником квартир у будинку № 122-А по пр. Косіора у м.Харкові, не є балансоутримувачем вказаного будинку, не є споживачем комунальних послуг, вважає, що вказані оплачені грошові кошти є безпідставно набутими ОСОБА_1 без достатньої правової підстави, оскільки фактично користувався комунальними послугами саме ОСОБА_1, а тому саме він повинен був їх оплачувати. У звязку з викладеним, ТОВ Агентство нерухомості «Рестріелт» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти у розмірі 18849,02 грн.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості «Рестріелт» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості «Рестріелт» суму в розмірі 17 635,86 грн. (сімнадцять тисяч шістсот тридцять пять гривень 86 копійок), та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 295,32 грн. (одна тисяча двісті девяносто пять гривень 32 копійки). В інших вимогах - відмовлено.

В апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» ставить питання про скасування вказаного заочного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості «Рестріелт» в повному обсязі.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що на момент звернення ТОВ Агентство нерухомості «Рестріелт» до районного суду із вказаним позовом, оплата боргу, стягнутого рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2012 року на користь КМ «Харківські теплові мережі», добровільно не здійснювалось. Належних та допустимих доказів в підтвердження повного виконання зазначеного рішення Господарського суду боржником до суду надано не було. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 27.06.2014 р. у справі №643/8399/14-ц не може вважатися належним доказом виконання ТОВ Агентство нерухомості «Рестріелт» обов*язку сплати заборгованості.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що зявились, дослідивши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга задоволенню підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Агентство нерухомості «Рестріелт» суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджена загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем в сумі 17635,86 грн., яка відповідно до ст. 1212, ст. 1213 ЦК України підлягає відшкодуванню.

Судова колегія не погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2006 року між третьою особою та позивачем укладено тимчасовий договір про постачання теплової енергії № 7147. Згідно з пунктом 1 договору встановлено, що теплопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами ( цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно із пунктом 10.4 вказаного договору встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

22.11.2012 року позивачем на адресу третьої особи в передбачений законодавством спосіб направлено повідомлення про припинення тимчасового договору № 7147 від 01.11.2006 року (а.с.40).

Теплопостачання за договором № 7147 від 01.11.2006 року подавалось на наступні адреси: м. Харків, вул. Рибалко, 56 (особовий рахунок: 17200-9476-0), м. Харків, вул. Текстильна, 4 (особовий рахунок 17600- 7019-0), м. Харків, пр. Косіора, 122 А (особовий рахунок 17000-6108-0), м. Харків, вул. Ньютона, 8 А (особовий рахунок 17100-7694-0).

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.11.2012 року по справі №5023/4681/12, позов КП «Харківські теплові мережі» до ТОВ «АН «Рестріелт» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період березень-квітень 2012 року за договором №7147 від 01.11.2006 року в розмірі 144394,57 грн., задоволено в повному обсязі (а.с.19-26).

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

За змістом зазначених норм матеріального права зобов'язання боржника за його волею може бути ним покладено на іншу особу та у випадку виконання зобов'язання іншою (третьою) особою до цієї особи переходять права та обов'язки кредитора у зобов'язанні.

При цьому підставою для виконання третьою особою зобов'язань за боржника є покладення на цю особу такого зобов'язання боржником, як за власною ініціативою так і за попередньою домовленістю цієї особи з боржником (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові № 6-15цс15 від 10 червня 2015 року).

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини позивача та «Харківські теплові мережі» були врегульовані тимчасовим договором від 01.11.2006 року про постачання теплової енергії № 7147, заборгованість за яким була стягнута з ТОВ «АН «Рестріелт» рішенням господарського суду Харківської області від 26.11.2012 року.

Позивач наполягає, що домовленість про виконання ТОВ «АН «Рестріелт» зобов*язань по оплаті комунальних платежів за боржника між ТОВ «АН «Рестріелт» та ОСОБА_1 була відсутня, тому кошти, сплачені позивачем за теплопостачання, водопостачання, водовідведення та обслуговування квартири, належної ОСОБА_1 необхідно стягнути з останнього на користь позивача на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

Між тим, матеріали справи не містять належного розрахунку, з якого б вбачалося, яким чином позивачем визначена заборгованість, яка виникла саме у ОСОБА_1 Відомість заборгованості по квартплаті на 31.03.2016 року (а.с. 13-18), яка надана позивачем на підтвердження заборгованості належним та допустимим доказом не являється - не деталізована, ніким не підписана та не посвідчена.

Позивачем не надано розрахунок, з якого б вбачалися вартість місячного платежу, тарифи, норми споживання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення, обслуговування будинку, за якими ОСОБА_1 нарахована заборгованість на квартиру, власником якої він являється.

До участі у справі не залучені, окрім КП «Харківські теплові мережі», інші виконавці комунальних послуг, оплату за які позивач бажає стягнути з ОСОБА_1

За таких обставин, помилковим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення суду першої інстанції, підставою для чого, згідно п.п. 1, ч. 1 ст. 309 ЦПК України є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. 313, ст.ст. 316, 317,319 ЦПК України, судова колегія,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агенство нерухомості «Рестріелт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», про повернення безпідставно набутого майна відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили..

Головуючий Н.П.Пилипчук

Судді А.І. Колтунова

ОСОБА_3