Ухвала суду № 67327076, 20.06.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1129/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1034/2017

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.,

секретаря Возняк В.Д.,

з участю ОСОБА_2 та представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Тисменицького районного суду від 17 травня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

10.08.2016 року фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулось з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, посилаючись на те, що відповідачі не надали відповіді на лист №2-15/348 від 05.07.2016 року з пропозицією укласти вказаний договір, складений відповідно до типового договору, передбаченого положенням «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста», який містить всі істотні умови, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності".

Рішенням Тисменицького районного суду від 17 травня 2017 року позов задоволено.

Постановлено визнати укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в редакції фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради по 459,33 грн. судових витрат з кожного.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посилаються на незаконність рішення суду.

Апелянти вказують на те, що ст.1, ч.2 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 року №11231-38, передбачають обовязок укладення договору на пайову участь виключно у випадку забудови земельної ділянки.

Однак, зазначають відповідачі, суд не врахував того, що вони не є замовниками, які зобовязані взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, так як здійснюючи у 2014 році реконструкцію власних нежитлових приміщень, не були особами, які мали намір щодо забудови земельної ділянки по вул. Вовчинецькій, 127 а, що перебуває у їх користуванні на підставі договору оренди, а лише здійснили реконструкцію з надбудовою, оскільки зазначена земельна ділянка була забудована ще до 2013 року.

Зазначають, що для реєстрації декларації про готовність обєкта до експлуатації від 20.08.2014 року, чинне на той час законодавство не передбачало як подання замовником договору про пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту так і не визначало відсутність такого договору як перешкоду для введення обєкта в експлуатацію.

Апелянти вказують на те, що положення частини 9.ст.40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», які визначають граничний термін для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту (не пізніше дати прийняття обєкта будівництва в експлуатацію) є імперативними, тобто підлягають обовязковому виконанню всіма учасниками спірних правовідносин, а не лише відповідачами як замовниками будівництва.

На момент звернення позивача до відповідача з вимогою укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська обєкт будівництва вже був прийнятий в експлуатацію, а тому за спливом граничного терміну для укладення такого договору, продовження чи поновлення якого законом не передбачено, вимоги позивача є безпідставними.

Також зазначають, що наданий розрахунок величини пайової участі, який зазначений у проекті договору, суперечить ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 40 якого передбачає, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування. А згідно Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 року №11231-38, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до бюджету м. Івано-Франківська коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у розмірах 7 відсотків вартості будівництва (реконструкції) обєкта містобудування для нежитлових приміщень і споруд та 4 відсотки вартості будівництва (реконструкції) обєкта містобудування для житлових будинків.

Зокрема, розрахунок розміру пайової участі проведений з врахуванням показника опосередкованої вартості спорудження 1кв.м. обєкта будівництва в Івано-Франківській області помножений на площу надбудови та помножений на 7 відсотків, в той час коли законодавець чітко встановлює для нежитлових приміщень вартість в сумі сім відсотків від кошторисної вартості надбудови.

Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

Представник фінансового управління апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 13 травня 2014 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради відповідачам видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 61206126101. Обєкт будівництва: реконструкція кондитерського цеху під офісні приміщення з надбудовою поверху по вул. Вовчинецька, 127 А. Пунктом 14 зазначених умов передбачено обовязок відповідачів щодо укладення з виконавчим комітетом міської ради договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.(а.с.28).

20 серпня 2014 року в Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області зареєстровано Декларацію про готовність обєкта до експлуатації, згідно якої замовниками реконструкції кондитерського цеху під офісні приміщення з надбудовою поверху по вул. Вовчинецька, 127 А є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.29-32).

05.07.2016 року позивач надіслав відповідачам, як замовникам реконструкції кондитерського цеху під офісні приміщення, рекомендованим листом пропозицію щодо укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, надавши проект такого договору з додатком розрахунку розміру пайової участі, складеного відповідно до типового договору, передбаченого Положенням про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та надавши строк десять днів з моменту отримання проекту договору для його розгляду і підписання (а.с.9,10,27)

Встановлено, що відповідачі не підписали запропонований проект договору.

Відповідно до ч.2 ст.40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.7 ст.36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (чинної на час отримання відповідачем декларації про початок виконання будівельних робіт) замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт відповідно до частини п'ятої цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

А згідно ч.9 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Частиною 1 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Відповідно до Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 р. № 1231-38 (а.с.11-20), пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до бюджету м. Івано-Франківська коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська у розмірах: 7 відсотків вартості будівництва (реконструкції) обєкта містобудування для нежитлових будівель і споруд та 4 відсотків вартості будівництва (реконструкції) обєкта містобудування для житлових будинків (п.п. 6.1, 6.2 Положення).

Замовники будівництва залучаються до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста виключно на підставі укладених з виконавчим комітетом та фінансовим управлінням договорів про пайову участь (п.1.2 Положення).

Для укладання такого договору замовник зобов'язаний повідомляти виконавчий комітет про будь-які вчинені ним дії щодо забудови земельної ділянки відповідно до діючого законодавства та звернутися про укладання договору про пайову участь (п.1.3 Положення).

Пунктом 1.4 Положення встановлено, що в разі, якщо замовник не звернувся про укладання договору та не підписав у встановлений термін, виконавчий комітет та/або фінансове управління вправі подати позовну заяву про укладення договору в судовому порядку.

Відповідно до п.7.3. Положення у разі відсутності звернення замовника щодо укладання договору про пайову участь в строк, передбачений ч.9 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», виконавчий комітет або фінансове управління вживає всіх необхідних заходів щодо укладення договору, в тому числі і після введення об'єктів в експлуатацію.

Враховуючи вищенаведене, безпідставними є посилання відповідачів на те, що на момент звернення позивача до відповідачів з вимогою укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська обєкт будівництва вже був прийнятий в експлуатацію, а тому сплив граничний термін для укладення такого договору, продовження чи поновлення якого законом не передбачено.

Посилання відповідачів на те, що розрахунок розміру пайової участі проведений неправильно, а саме, з врахуванням показника опосередкованої вартості спорудження 1кв.м. обєкта будівництва в Івано-Франківській області помножений на площу надбудови та помножений на 7 відсотків, в той час коли законодавець чітко встановлює для нежитлових приміщень вартість в сумі сім відсотків від кошторисної вартості надбудови, не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.

Відповідно до п.6.2.1 Положення розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у розмірі 7 відсотків вартості будівництва (реконструкції) обєкта містобудування для нежитлових приміщень.

Відповідно до п.2.10 Положення вартість будівництва (реконструкції) обєкта містобудування величина, яка визначається множенням показника опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м. житла/нежитлових будівель та споруд (без урахування ПДВ), що діє на момент складання проекту договору на загальну площу, та доведена Мінагробудом.

Встановлено, що кошторисна вартість реконструкції приміщення відповідачів не визначена, чого останні не заперечили, а тому фінансове управління визначило розмір пайової участі на підставі наказу Мінрегіонбуду №96 від 06.05.2015 року, чинного на час виникнення спірних відносин, виходячи з опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м. в Івано-Франківській області.

Безпідставними є і посилання апелянтів на те, що вони не є замовниками, які зобовязані взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, оскільки провели лише реконструкцію приміщення та не були особами, які мали намір щодо забудови земельної ділянки по вул. Вовчинецькій, 127 а, а тому на них не поширюються положення до ст.1, ч.2 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 року №11231-38, які передбачають обовязок укладення договору на пайову участь виключно у випадку забудови земельної ділянки, враховуючи наступне.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про архітектурну діяльність» під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та знесення обєкта містобудування.

Отже, реконструкція, здійснена відповідачами, охоплюється законодавчим визначенням забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідачі є замовниками.

При таких обставинах справи, висновок суду про те, що реконструкція наявної будівлі без забудови нової земельної ділянки не звільняє відповідачів від укладення договору про пайову участь, а також від перерахування коштів пайової участі, є обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити, а рішення Тисменицького районного суду від 17 травня 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Л.В. Ясеновенко

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_5