Вирок № 67326138, 23.06.2017, Тальнівський районний суд Черкаської області

Тальнівський районний суд Черкаської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер: 703/982/13-к

23.06.2017 Тальнівський районний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Дьяченка Д.О.,

суддів: Міщенко К.М., Фролова О.Л.,

за участю секретаря Табачківської М.М.,

з участю прокурорів Варяниці Р.О., Федоренка В.А.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

представника потерпілої ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

підсудного ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тальне кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживав в ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей 15.04.2000 та 21.07.2003 народження, до арешту працював директором Звенигородського УВП «УТОС», раніше не судимого, у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.185; п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_8 25.07.2010 близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на березі річки Гнилий Тікич в м. Звенигородка, Черкаської області разом зі своєю знайомою ОСОБА_4, яка перебувала в стані вагітності (згідно висновку судово-медичної експертизи № 12/11 від 01.12.2010 «...тривалість вагітності 28-30 тижнів...») про що достовірно знав ОСОБА_8, під час сумісного розпиття спиртних напоїв, в процесі сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин до останньої, маючи умисел направлений на вчинення умисного вбивства, наявною у нього сокирою вчинив умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме: наніс потерпілій удари обухом сокири по голові та обличчю, спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження: черепно-мозкову травму у вигляді руйнування головного мозку, забійних ран на обличчі в кількості трьох, забійної рани в правій скронево-потиличній ділянці, крововиливів в м'які покрови черепа з внутрішнього боку, численних переломів склепіння та основи черепа, синців на верхній та нижній повіках правого ока та біля зовнішнього кута правого ока, що виникли від дії твердих тупих предметів (предмета) та, у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 12/11 від 01.12.2010, зазначені тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого і настала смерть потерпілої.

Причиною смерті ОСОБА_4 є черепно-мозкова травма. Між отриманою черепно-мозковою травмою та настанням смерті мається прямий причинний зв'язок. Спричинивши своїми умисними діями смерть потерпілої ОСОБА_8 затягнув тіло ОСОБА_4 до водойми річки Гнилий Тікич, де і залишив його.

ОСОБА_9 же, продовжуючи свої злочинні дії, 25.07.2010 близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на березі річки Гнилий Тікич в межах м. Звенигородка, Черкаської області, разом зі своєю знайомою ОСОБА_4, під час сумісного розлиття спиртних напоїв, в процесі побутової сварки, яка розпочалась між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, вчинив умисне вбивство останньої. Безпосередньо після вчинення вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_4, реально усвідомлюючи, що остання не подає ознак життя, що об'єктивно свідчило про її смерть, маючи умисел, направлений на вчинення крадіжки, тобто заволодіння чужим майном, зняв з потерпілої золоті сережки, вартістю 700 грн., витяг з кишені останньої мобільний телефон «Моторола», вартістю 600 грн., з сім-картою оператора стільникового зв'язку «МТС», вартістю 50 грн., та чотири ключі від помешкання ОСОБА_4, загальною вартістю 140 грн., після чого, викрадені речі сховав в кишенях свого одягу, та, разом з викраденим, з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1490 грн.

Підсудний ОСОБА_8 своєї вини в пред'явленому обвинуваченні не визнав, надавати пояснення та виступати в судових дебатах відмовився.

Втім, як встановлено судом, згідно з протоколом від 29.07.2010 (а.а.с. 17-39, т.2) ОСОБА_8 був допитаний в якості підозрюваного в присутності захисника ОСОБА_10, допит супроводжувався відеозаписом. В ході допиту ОСОБА_8 пояснив, що дійсно тривалий час був знайомий з ОСОБА_4 ще з часів навчання у школі. Декілька років тому назад випадково зустрівся з нею в кафе в м.Лисянка, обмінявся телефоном. Згодом стосунки ОСОБА_8 та ОСОБА_4 почастішали, стали регулярними та набули інтимного характеру.

24.07.2010 ОСОБА_4 і ОСОБА_8 під час зустрічі домовилися про зустріч на неділю 25.07.2010, в ході якої вони мали вирішити деякі проблеми, які, на думку ОСОБА_8, були повязані із вагітністю ОСОБА_4.

25.07.2010 приблизно о 14.00 год. ОСОБА_4 і ОСОБА_8 в ході телефонної розмови домовилися поїхати на природу. У вечері ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_4 з місця своєї роботи приблизно о 20 год. 20 хв. В ході розмови ОСОБА_4 повідомила, що збереться за декілька хвилин і передзвонить. ОСОБА_8 переодягнувся у футболку червоного кольору та спортивні штани синього кольору та темно-сині кросівки. Дочекавшись дзвінка В.ОСОБА_11ОСОБА_8 трубку не зняв, зкинувши виклик, бо знав що ОСОБА_4 вже виходить, після чого на службовому автомобілі НОМЕР_1 виїхав з підприємства УТОС та через декілька хвилин забрав ОСОБА_4, з якою поїхав до берега річки Гнилий Тікич. Приїхавши на природу, ОСОБА_8 з ОСОБА_4 вийшли з автомобіля та пішли в напрямку берега річки, де, знайшовши вільну галявину розстелили одіяло та почали розпивати пляшку вина «Кагор», яку ОСОБА_8 заздалегідь купив. В ході розпиття ОСОБА_4 почала розповідати про свої проблеми, повязані з вагітністю, вимагала грошової допомоги, стала погрожувати ОСОБА_8 тим, що вона всім розповість що дитина від ОСОБА_8, розлучить його з дружиною та відсудить аліменти. Розпочалася сварка, в ході якої ОСОБА_8 взяв камінець та вдарив ОСОБА_4 декілька разів по голові, після чого затягнув тіло в річку. Вийшовши з річки на берег, ОСОБА_8 зібрав речі та з місця події втік. Тікаючи з місця події, ОСОБА_8 викидував речі по дорозі. В кишенях своїх штанів ОСОБА_8 виявив ключі, телефон та сережки ОСОБА_4, які теж викинув, після чого добіг до свого автомобіля та поїхав. Приїхавши на підприємство УТОС, ОСОБА_8 почав усвідомлювати, що накоїв, переодягнувся в сухе, мокру одежу склав в пакет. Хотів закурити та виявив, що відсутня пачка його сигарет і здогадався, що забув її на березі річки. Після цього ОСОБА_8 знов переодягнувся та повернувся на берег річки, знайшов сигарети, знайшов капця, який викинув в річку, після чого пішов. Повернувшись до УТОС, ОСОБА_8 знов переодягнувся, залишив в кабінеті брудний одяг. Зателефонувавши, домовився про зустріч зі своєю знайомою ОСОБА_12 в кафе «Чернігівське» в м.Звенигородка. Через деякий час ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_12 в обумовленому місці, де перебував протягом однієї півтори години, після чого повернувся до дому.

Невизнання підсудним своєї вини у інкримінованих йому злочинах не може бути прийнято до уваги, оскільки його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами - поясненнями свідків та матеріалами кримінального провадження, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3 (матері загиблої), згідно з якими її дочка ОСОБА_4 проживала одна з неповнолітнім сином ОСОБА_13. Вікторія мала близькі стосунки з ОСОБА_8. ОСОБА_3, як мати, була проти цих відносин. Вікторія обіцяла припинити стосунки з ОСОБА_8, проте, як виявилося, цього не зробила. Про вагітність своєї дочки ОСОБА_3 знала, але дочка говорила, що вагітна від чоловіка на імя ОСОБА_2. Зараз вона розуміє, що донька говорила їй неправду, "оскільки знала її негативне ставлення до відносин з ОСОБА_8 23.07.2010 вона прийшла в гості до ОСОБА_4, де почула голос чоловіка, втім, з цим чоловіком її не познайомили, зазначивши, що то був ОСОБА_2. Ввечері 25.07.2010 ОСОБА_4 зателефонувала їй близько 21 год. 25 хв. та вони мали розмову про ОСОБА_14. Більше від дочки вона ніяких вістей не отримувала. Вранці 26.07.2010 зайшла до квартири ОСОБА_4, але її вдома не було. ОСОБА_15 повідомив, що ОСОБА_4 звечора поїхала до своєї подруги ОСОБА_16 і там збиралась заночувати. Вона зателефонувала ОСОБА_16, але та сказала, що ОСОБА_4 до неї не приїздила і вона її взагалі не бачила. При цьому ОСОБА_16 дала декілька номерів телефонів, один з яких, як виявилося, належав ОСОБА_8, який у відповідь на дзвінок сказав, що місцезнаходження ОСОБА_4 йому не відомо. Після цього продовжила шукати дочку, а не знайшовши - наступного дня, тобто 27.07.2010, заявила про її зникнення в міліцію. Ввечері того ж дня працівники міліції повідомили їй про виявлення трупа молодої жінки в річці Гнилий Тікич. Як виявилося то і була її донька ОСОБА_4. Крім того, потерпіла ОСОБА_3 повідомила, що загибла донька ОСОБА_4 носила золоті сережки, які їй подарував ОСОБА_8, втім, на трупі ОСОБА_4 сережки були відсутні;

- показаннями потерпілого ОСОБА_4 (сина загиблої ОСОБА_4В.), який повідомив, що був знайомий з ОСОБА_8 через маму, працював у ОСОБА_8 на підприємстві деякий час, а саме пару тижнів. Взимку, на день народження мами застав ОСОБА_8 у них вдома, але мама попросила його нікому про це не розповідати та попросила піти до бабушки, що він і зробив. Повернувшись за щоденником, він побачив підсудного в напівроздягненому вигляді. Про це він розповів своїй бабусі ОСОБА_3 після чого на деякий час візити ОСОБА_8 припинились; весною, коли прийшов додому став свідком розмови мами з ОСОБА_8 на підвищених тонах, розмова була щось про дитину; він особисто питав у мами про її вагітність та хто батько майбутньої дитини, на що мама сказала, що вагітна від ОСОБА_8, але просила нікому про це не казати; літом, після екзаменів він приїхав додому та почув від матері, що та збирається до своєї подруги ОСОБА_16 де і заночує; з її слів туди її повинен відвезти чоловік ОСОБА_16; коли повернувся до дому, мами вже не було, а на наступний день йому повідомили, що мати вбита. Крім того потерпілий повідомив, що неодноразово бачив підсудного у своїй квартирі, де проживав разом з матір'ю, бувало, що ОСОБА_8 залишався у них ночувати. Зі слів мами йому було відомо, що ОСОБА_12 погрожувала його матері та слідкувала за нею, сам особисто бачив її за кермом автомобіля біля їхньої оселі.

- показаннями свідка ОСОБА_17, який повідомив, що в кінці липня 2010 року у вихідний день увечері він перебував дома з дружиною. О 23 годині його внучка ОСОБА_18 вийшла на двір, раптом забігла назад сказавши, що з протилежного берега річки було чутно крики, жіночій голос кричав «не надо»; він вийшов через 5-7 хвилин вже було тихо; 26 чи 27 липня прийшли працівники міліції та питали чи він не чув що не будь.

- показаннями свідка ОСОБА_19, яка в судовому засіданні пояснила, що працювала акушером в Звенигородській поліклініці. 07.06.2010 ОСОБА_4 стала на облік по вагітності, строк вагітності 20 тижнів, про чоловіка не розповідала, вагітність проходила з ускладненнями, зовні вагітність була вже помітною, більше повідомити нічого не може, оскільки ОСОБА_4 більше спілкувалась з лікарем;

- показаннями свідка ОСОБА_20, який в судовому засіданні пояснив, що 27.07.2010 близько 14 год. 25 хв. він разом з ОСОБА_21 йшов додому з роботи берегом річки Гнилий Тікич; у нього виникла необхідність справити нужду та він спустився з берега ближче до води, де побачив жіноче тіло в червоному одязі у воді лицем додолу. Спочатку він подумав, що то манекен, а потім роздивився та переконався що то людина. ОСОБА_9 повернувся нагору та повідомив про це ОСОБА_21, потім разом пішли з того міста, а вже згодом зателефонували до міліції і повідомили про це.

- показаннями свідка ОСОБА_18, яка пояснила, що живе напроти місця скоєння злочину на відстані метрів 100-150; ввечері 25.07.2010 близько 23 години вона сиділа на ганку біля свого будинку і чула як на березі річки Гнилий Тікич якась жінка кілька разів істерично та голосно крикнула: «Не надо» а потім злорадний чоловічий сміх. Перерив між криками становив 10-15 хвилин, там, наче, світив ліхтарик. Хто кричав вона не бачила, бо було темно. Вона побігла до хати і повідомила про це дідові. Пізніше в тому самому місці у водоймі було знайдено труп жінки.

- показаннями свідка ОСОБА_22, який повідомив, що зараз памятає обставини краще ніж раніше; в 2010 році він працював на підприємстві УТОС. 25.07.2010 він заступив на зміну о 8.00 год., того дня помагав ОСОБА_8 ремонтувати автомобіль «ІЖ». ОСОБА_8 того дня був на роботі, виїжджав службовим автомобілем «ІЖ» після 23 години з території підприємства один раз вечеряти а потім заїхав і був в кабінеті до 05 години ранку, що там робив-не знає. Два рази ходив на прохання ОСОБА_8 купувати пиво, яке вони пили разом, при цьому ОСОБА_8 давав йому гроші. Вранці погрузили продукцію в службовий автомобіль «ІЖ».

- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що вона перебувала в дружніх стосунках з підсудним; в липні місяці в неділю вночі підсудний зателефонував їй та просив зустрітися в кафе «Чернігівське» в м.Звенигородка; в ході зустрічі вони спілкувалися на вільні теми; підсудний вів себе адекватно, казав про проблеми на роботі, нюансів вона не памятає, розмова тривала близько 20 хвилин, в що був одягнутий підсудний того вечора вона не памятає.

- показаннями свідка ОСОБА_23, яка пояснила, що працює лікарем акушером-гінекологом в Звенигородській ЦРЛ; ОСОБА_4 стала на облік по вагітності 07.06.2010, ознаки вагітності були помітні, чотири рази приходила на огляд, була щаслива за вагітність, про батька дитини не розповідала, строк вагітності був 20 тижнів, до того часу надглядалась в обласній лікарні, мала народити приблизно 26.10.2010.

- показаннями свідка ОСОБА_24, який повідомив, що працював головою громадської організації УТОС; 26.07.2010 перебував на підприємстві, памятає, що того дня підсудний мав підписати наказ по заробітній платні, втім не зробив цього; підсудний того дня з'явився на роботу збуджений, знервований і дуже неуважний, одягнений у вишньову теніску і спортивні штани; того дня палили сміття біля причепа а після обіду ОСОБА_8 викликав трактор для вивезення сміття, при цьому сміття було мало.

- показаннями свідка ОСОБА_25, який пояснив, що в неділю влітку, за три дні до того, як забрали ОСОБА_8, він працював на дачі; у вечері, з вже увімкненими фарами, повертаючись автомобілем до дому, заїхав до УТОС набрати артезіанської води, при цьому помітив на території автомобіль ОСОБА_8 OPEL зеленого кольору; ворота були закриті, він посигналив, але ніхто не вийшов і він поїхав додому;

- показаннями свідка ОСОБА_26, яка працювала майстром в УТОС з 2004 року; в неділю була на роботі до 15 години, після чого закрила цех; в понеділок бачила ОСОБА_8 на роботі та розмовляла з ним, а в середу від працівників бухгалтерії дізналась, що його кудись забрали. При цьому свідок повідомила, що в УТОС все зламано і ОСОБА_8 їздив тільки власним автомобілем.

- показаннями свідка ОСОБА_27, яка повідомила, що у 2010 році працювала на посаді головного бухгалтера в УТОС; 28.07.2010, в середу, прийшла на роботу, ОСОБА_8 зайшов до її кабінету з двома дітьми, вона відпросилась до лікаря, з 10 до 11 годин вона телефонувала ОСОБА_8, але той не відповідав; повернулась на підприємство приблизно о 12-12.30 год., ОСОБА_8 на підприємстві в цей час вже не було, співробітники сказали, що його забрали. Під вечір приїхала дружина ОСОБА_8 і сказала, що його затримали в міліції за вбивство. Наступного дня на підприємстві був обшук. 25.07.2010 вона на підприємстві не перебувала.

- показаннями свідка ОСОБА_28, яка повідомила, що працювала в бухгалтерії УТОС; 29.07.2010 до УТОС прийшли працівники міліції з обшуком; інші працівники казали, що директора ОСОБА_8 водять по території УТОС, вона безпосередньо бачила, як його вже саджали до автомобіля; при обшуку вилучили якусь запчастину, пляшку вина та жіночі плавки; в причепі зверху сміття не бачила; 25.07.2010 на підприємстві не перебувала.

- показаннями свідка ОСОБА_29, яка пояснила, що у 2010 році працювала в УТОС; 25.07.2010 її на території підприємства не було; 26.07.2010 бачила ОСОБА_8 на роботі в адекватному стані; 28.07.2010 був базарний день, ОСОБА_8 був на роботі, в цей день він її відпустив; наступного дня була присутня при обшуку та підписувала протокол; підчас обшуку вилучалися пляшка вина та поліетиленовий пакет; 30.07.2010 вона знаходилась в бухгалтерії, прийшов працівник УТОС і сказав, що привезли ОСОБА_8; особисто бачила, що ОСОБА_8 сидів в машині.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні повідомила, що влітку, в неділю напередодні тих подій, коли ОСОБА_8 забрали в міліцію, була в барі «Чернігівське» в м.Звенигородка, приблизно в 23.30 год., де зустрічалася з сестрою та пила пиво приблизно до 01 год. ночі, бачила там підсудного з незнайомою їй жінкою, які сиділи за іншим столиком, при цьому підсудний її не бачив, після чого пішла додому, а підсудний залишався в барі.

Разом з тим, згідно з наявною в справі роздруківкою, перший телефонний дзвінок від ОСОБА_8 ( № 067-776-36-76) 26.07.2010 на мобільний телефон ОСОБА_12 ( № 067-369- 47-91), після того як вона його поставила на зарядку та ввімкнула в мережу оператора, надійшов в 00 год. 54 хв. (а.с. 242, т. 5). Відтак, якщо з цього моменту і до моменту прибуття останньої в бар пройшло близько 30 хв., то зустріч між ними відбулась близько 01 год. 30 хв., а закінчилась близько 2 год. 00 хв. Виходячи з цього, як показаннями свідка ОСОБА_12, так і даними зазначеної роздруківки спростовуються показання свідка ОСОБА_31, яка суду пояснила, що бачила ОСОБА_8 ввечері 25.07.2010 в зазначеному пивбарі о 23 год. 30 хв., коли він в цей час вже сидів там з жінкою схожою на ОСОБА_12.

- показаннями свідка ОСОБА_32, яка повідомила про те, що вона добре знайома і з підсудним і з загиблою ОСОБА_4, яка раніше була дружиною її брата, що ОСОБА_4 і ОСОБА_8 кілька років підтримували близькі стосунки; про те, що ОСОБА_4 була вагітна саме від ОСОБА_8 вперше вона дізналась від ОСОБА_12, а згодом про це Віка ОСОБА_4 говорила їй особисто. Два-три рази бачила ОСОБА_4 і ОСОБА_8 разом, вони вдвох привозили їй від батьків з села продукти на автомобілі ОСОБА_8. На той час вже було явно видно, що Віка ОСОБА_4 вагітна. Коли вона хотіла піднести мішок з картоплею, то ОСОБА_8 їй зауважив, щоб вона не робила цього бо вона ж вагітна. Крім того свідок повідомила, що 25.07.2010 близько 21.20-21.30 годин вона проходила повз підприємства УТОС, і бачила, як підсудний вийшов з території і в руках тримав темний поліетиленовий пакет. Сівши в свій автомобіль - іномарку темного кольору, поїхав в напрямку центра;

- показаннями свідка ОСОБА_16, яка повідомила, що мала дружні стосунки з загиблою, останній раз бачила її 21.07.2010; в ранці в понеділок в 2010 році їй зателефонувала мати загиблої та розпитувала чи їй відомо про місцезнаходження ОСОБА_4, на що свідок відповіла, що їй не відомо та ОСОБА_4 у неї не ночувала; в травні-на початку червня 2010 року ОСОБА_4 говорила їй, що вона вагітна, але не від ОСОБА_8, а від якогось чоловіка з м. Умань на імя ОСОБА_20; 25.07.2010 приблизно о 23 годині вона зателефонувала ОСОБА_4 на мобільний телефон, але його скинули з телефону ОСОБА_4, а потім телефон не відповідав; при цьому свідок повідомила, що іноді вони відпочивали разом з підсудним і ОСОБА_4; зі слів ОСОБА_4, за нею слідкувала ОСОБА_12;

- показаннями свідка ОСОБА_33, який повідомив, що загибла доводилася йому невісткою за її колишнім шлюбом та він допомагав їй продуктами, оскільки вона виховувала його онука ОСОБА_33; він дізнався про близькі стосунки ОСОБА_4 та ОСОБА_8 від своєї дружини, яка частіше спілкувалась з нею і трохи була в курсі її справ; на весні 2010 року ОСОБА_4 приїхала в супроводі ОСОБА_8 на його автомобілі до них в село за продуктами, які мали завезти їх дочці ОСОБА_34 в Звенигородку. Коли вони виходили з машини то він почув як ОСОБА_4 запитала ОСОБА_8: «Я ж вагітна, як узнає Стеценчиха, вона мене вбє». В цей момент вони обоє його не бачили. Зовнішніх ознак вагітності у ОСОБА_4 тоді ще не було помітно. Другий раз вони також заїхали до них по продуктову передачу для ОСОБА_12 на початку липня 2010 року і на той час вагітність у ОСОБА_4 вже була добре помітна;

- показаннями свідка ОСОБА_35, який пояснив, що він влітку 2010 року був в складі групи Звенигородського відділу внутрішніх справ, яка виїхала на місце скоєння злочину з метою пошуку речових доказів, повязаних з вбивством ОСОБА_4; в групі були задіяні близько 30 працівників міліції, шукали дрібні речі на березі річки Гнилий Тікич, втім, в його присутності нічого не знайшли; при цьому був присутнім ОСОБА_8, якого він бачив особисто;

В судовому засіданні 17.05.2017 був допитаний в якості спеціаліста ОСОБА_36, який повідомив, що працює на посаді судово-медичного експерта в бюро судово медичної експертизи в м. Києві; на замовлення сторони захисту ним проводилося дослідження, з метою встановлення предмету, яким були нанесені рани на черепі загиблої виходячи з даних, отриманих візуально та лабораторним шляхом при дослідженні цих ран Черкаським бюро СМЕ на підставі опису морфології цих ран та їх локалізації; на запитання сторін та суду спеціаліст пояснив, що, на його думку утворення ран №№ 1, 2 і 3 від дії обуху сокири не виключається, а рана № 4 на черепі могла утворитися від дії обуха сокири; виходячи з опису трупних плям, смерть настала щонайменше за 48 годин до моменту огляду трупа експертом, або через більший проміжок часу;

- показаннями експерта ОСОБА_37, який пояснив, що 27.07.2010 він був на огляді місця події, де було виявлено труп загиблої; на голові трупа були виявлені рани; розтин трупа проводився на наступний день - 28.07.2010; також він був присутній на відтворенні обставин події, де підсудний самостійно вказував яким чином і куди він наносив удари; будь якого тиску на підсудного не було; він проводив експертизу № 12/11 від 01.12.2010 та пояснив, що смерть наступила від черепно - мозкової травми, при розтині був виявлений плід ненародженої дитини; в даному висновку відсутні протиріччя - так, як розтин трупа проводився 28.07.2010 о 10 годині ранку, смерть ОСОБА_4 могла наступити не раніше ніж за 48 годин до дослідження трупа в морзі, тобто до 10 годин 26.07.2010 або раніше в сторону 25 липня; він також проводив додаткову експертизу № 12/46 від 17.06.2013, згідно з якою смерть ОСОБА_4 могла наступити в період з 22 до 23 години 25.07.2010; ушкодження на голові виникли від дії твердого тупого предмета, могли виникнути від дії сокири або від предмета зі схожими характеристиками;

- показаннями свідка ОСОБА_38, який пояснив, що був включений до складу слідчої оперативної групи, виїжджав до місця виявлення трупу у річці Гнилий Тікич, проводив подвірний обхід і опитував людей; за вказівкою керівництва відбирав явку з повинною у ОСОБА_8. Останній добровільно, без будь-якого примусу, розповів про те, що саме він скоїв умисне вбивство своєї знайомої ОСОБА_4. Явку з повинною ОСОБА_8 писав власноручно. При цьому ні якого тиску на нього не було. Під час відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_8 він брав участь в якості конвоїра. До цього його нікуди не вивозили. ОСОБА_8 добровільно поетапно розповів про обставини вчинення злочину, показав де саме вони з загиблою зустрілися, куди виїхали, де розпивали спиртні напої, як скоїв злочин, а потім показав як скинув її тіло у річку, як викинув в річку сокиру, як приховував сліди скоєння злочину - палив одежу та куди викинув сережки; в ході проведення відтворення були присутні адвокат ОСОБА_8 та судово-медичний експерт;

- показаннями свідка ОСОБА_39, який пояснив, що він був понятим при пошуках працівниками міліції сокири, яку вони влітку 2010 року шукали в річці Гнилий Тікич в м. Звенигородка. Працівники міліції на човні з допомогою магніту перевіряли дно річки, шукаючи сокиру, а він та ще один чоловік були понятими, перевіряли дно руками, пірнаючи в воду. Сокира була знайдена працівниками міліції в кінці дня за допомогою магніту. ОСОБА_9 особисто не бачив коли сокиру підняли з води. ОСОБА_9 був на березі, коли працівники міліції крикнули «знайшли», а коли підплили до берега, він побачив у човні сокиру. При цьому, коли човен відпливав від берегу, сокири там не було. Про це було складено відповідний протокол, який поняті прочитали та підписали; він бачив кров на сокирі; сокира була мокра, ручка сантиметрів 40, її заміряли на місці;

- показаннями свідка ОСОБА_40, яка пояснила, що вона була присутня в якості понятої при проведенні обшуку в будинку підсудного, де були вилученні його шорти сірого кольору з плямою глиняного кольору; шорти були вилучені, описані, поміщені в поліетиленовий пакет і опечатані, вона розписалася в протоколі;

- показаннями свідка ОСОБА_41 про те, що він, як слідчий Звенигородського РВ, виїжджав на місце події за вказівкою начальника слідства; на березі річки Гнилий Тікич в м.Звенигородка бачив труп жінки; був при розтині трупа ОСОБА_4 в морзі, який проводив експерт Зоря. На голові трупа мали місце рани, які і призвели до смерті. Загибла мала очевидні ознаки вагітності;

- показаннями свідка ОСОБА_42, який пояснив, що у 2010 році працював слідчим Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області, проводив додатковий огляд місця події, обшук у гуртожитку УТОС; підчас обшуку було виявлено та вилучено почату пляшку вина та пакет із жіночою білизною;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_21 від 27.07.2010, згідно з яким він 27.07.2010 близько 12 години разом з ОСОБА_20 йшов додому берегом річки Гнилий Тікич; проходячи повз чагарники на березі, вони помітили у воді труп жінки в одежі червоного кольору; побачивши труп вони злякалися та пішли до магазину, де вирішили повідомити ти про це міліцію; у вечері того ж дня він зателефонував в міліцію з даного приводу, після чого разом з ОСОБА_20 пішли до містка чекати на міліцію.

Крім того, вина підсудного підтверджується:

- даними протоколу огляду місця події від 27.07.2010 з фототаблицями та схемою, з яких вбачається, що в річці Гнилий Тікич, в районі перехрестя вулиці Енгельса та пров. Котовського в м. Звенигородка, було виявлено і вилучено труп молодої жінки в спортивному костюмі червоного кольору з ушкодженнями (ранами) голови та явними ознаками вагітності. Зокрема, на верхньому та нижньому повіках правого ока - розмитий фіолетового кольору крововилив. На правій виличній ділянці - розмитий крововилив фіолетового кольору розміром 5x5 см. Біля зовнішнього кута правого ока вертикально розташована рана довжиною 1.5 см, шириною 0.5 см. В правій надбрівній ділянці горизонтально розташована рана довжиною 2 см та шириною 0.3 см. На 1 см вище вказаної рани та дещо правіше - горизонтально розташована рана довжиною 3.2 см. В дні рани видно кістки черепа. В правій скронево-потиличній ділянці виявлена рана довжина якої майже 8 см, ширина близько 6 см, з якої виступає речовина у вигляді мозку. Кістки черепа на дотик мають пошкодження. На шиї група виявлено ланцюжок з хрестиком з жовтого металу, а на 4 пальці лівої кисті - каблучка з жовтого металу (а.с. 5-20, т.1);

- даними протоколу огляду трупа від 28.07.2010 з фототаблицями проведеного в приміщенні моргу Звенигородської районної лікарні, з якого вбачається, що загибла була вагітною (а.с. 27-32, т.1);

- даними протоколу огляду місця події від 01.08.2010 з фототаблицями, відповідно до якого в річці Гнилий Тікич, з південної сторони від автомобільного мосту, на відстані 20,6 м від його опор, посередині русла з допомогою магнітного пристрою МП-25 було виявлено і вилучено сокиру з дерев'яною ручкою (а.с. 55-58, т.1). Відсутність в даному протоколі даних щодо ширини леза та довжини топорища не є підставою для визнання його недопустимим доказом, так як вказана слідча дія проведена законно, належною посадовою особою за участю понятих, а тому ці недоліки не є суттєвими. При цьому суд враховує і те, що до протоколу додано якісні фототаблиці, в тому числі детальні, які виконані з застосуванням масштабної лінійки, що дає цілковиту можливість встановити відсутні в ньому дані щодо фізичних розмірів вилученої сокири;

- даними протоколу обшуку від 29.07.2010 про те, що в будинку підсудного за місцем його фактичного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4 в приміщенні зали на піаніно було виявлено і вилучено світлі шорти з написом «Adidas» з наявною на лівій калошні плямою бурого кольору зовні схожою на кров (а.с. 78, т.1);

- даними протоколу явки з повинною від 29.07.2010, написану підсудним власноручно, згідно з яким підсудний зізнався, що скоїв умисне вбивство ОСОБА_4, оскільки вона, користуючись тим, що вагітна від нього, вимагала від останнього покинути свою сім'ю та жити з нею; такі дії загиблої вивели його із рівноваги, він розсердився вдарив її по голові декілька разів, після чого затягнув тіло в річку (а.с. 1, т.2);

- визнавальними показаннями самого підсудного на досудовому слідстві, коли він і в ході допитів, і під час проведення відтворення обстановки і обставин події в присутності захисника, визнавав факт скоєння умисного вбивства ОСОБА_4 і ці його показання повністю узгоджувались з результатами проведених в справі судово-медичних експертиз як по механізму його скоєння так і в частині застосованого для цього знаряддя (а.с. 17-39, 41-56, т.2).

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події проведеної з участю ОСОБА_8 30.07.2010, в ході якого він добровільно вказав місце скоєння злочину та показав як саме сокирою скоїв умисне вбивство ОСОБА_4, а тіло скинув у воду. Вказав також, що сережки та мобільний телефон потерпілої викинув з мосту в річку, показав місце де викинув у річку знаряддя вбивства - сокиру, а на території підприємства УТОС - місце де спалив свої речі: футболку, шкарпетки, кросівки, пластикові стаканчики, спортивні штани, та одіяло (а.с. 41-57, т.2);

- даними протоколу пред'явлення підсудному предметів для впізнання від 02.08.2010, з якого вбачається, що ОСОБА_8 серед пред'явлених йому трьох схожих сокир з дерев'яними ручками впізнав сокиру під № 3, яка має довжину 30 см, ширину металевої частини по краю 10 см, довжину 13.5 см та обух довжиною 4 і шириною 3 см. Впізнав дану сокиру по округлій ручці держака та наявних на лезі зазубринах. При цьому пояснив, що саме цією сокирою він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 (а.с. 75-76, т.2.)

Детальний же опис сокири підсудний зробив в ході відтворення обстановки і обставин події проведеного з його участю 30.07.2010 вказавши при цьому її основні прикмети (а.с. 41-57, т.2);

- даними висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 № 12/11 від 01.12.2010, з якого вбачається, що смерть наступила внаслідок черепно-мозкової травми у вигляді руйнування головного мозку, забійних ран на обличчі в кількості трьох, та забійної рани в правій скронево-потиличній ділянці, крововиливів в м'які покрови черепа з внутрішнього боку, численних переломів склепіння та основи черепа, синців на верхній та нижній повіках правого ока та біля зовнішнього кута правого ока. які виникли від дії твердих тупих предметів (предмета) та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Вказані тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер та спричинені незадовго до смерті, або під час її настання. Між отриманою загиблою черепно - мозковою травмою та настанням смерті існує прямий причинний зв'язок. Ушкодження на голові виникли від дії твердого тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею по формі наближеною до прямокутної, яка, найбільш вірогідно, включає в себе ребро (ребра). Локалізація і характер наявних тілесних ушкоджень виключають можливість утворення черепно-мозкової травми при падінні. В крові та м'язах загиблої виявлено етиловий спирт в кількості відповідно 0,64 та 0,6 проміле, що відносно живих осіб відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння. Виходячи з вираженості гнилісних змін можна припустити, що труп перебував у воді близько 1 -2 діб. На момент смерті ОСОБА_4 була вагітною. Тривалість вагітності становить 28-30 тижнів (а.с. 21- 23, т.3);

Допитаний судом судово-медичний експерт ОСОБА_37, який проводив експертизу № 12/11 пояснив, що в даному висновку відсутні протиріччя - так, як розтин трупа проводився 28.07.2010 о 10 годині ранку, смерть ОСОБА_4 могла наступити не раніше ніж за 48 годин до дослідження трупа в морзі, тобто до 10 годин 26.07.2010 або раніше в сторону 25 липня.

- даними протоколи виїмки від 27.08.2010, згідно з яким було проведено виїмку крові ОСОБА_8 на марлі в двох паперових конвертах, плоду дитини на марлі в одному конверті, крові ОСОБА_4 на марлі, двох кісток - плоду та ОСОБА_4 в двох паперових конвертах за участю експерта ОСОБА_43 (а.с. 44, т.3). При цьому суд не вбачає підстав для визнання недопустимим доказом протоколу виїмки від 27.08.2010 через те, що при його складанні була присутня в якості понятої ОСОБА_44, яка є матір'ю слідчої ОСОБА_45, оскільки вказана слідча дія реально мала місце, проведена належною посадовою особою і її хід і результати в ньому зафіксовані правильно;

- даними висновку судово-медичної експертизи № 12/40 від 01.12.2010, згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_4, могли бути заподіяні за тим механізмом, який ОСОБА_8 вказав при відтворенні обстановки і обставин події 30.07.2010 (а.с. 68-69, т.3);

- даними акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 496 від 29.09.2010 про те, що ОСОБА_8 ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки не виявляв, перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, що, зважаючи на задовільний рівень соціального функціонування, свідчить про збереженість у нього на той період часу здатності усвідомлювати власні дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час він також не виявляє ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки і при збереженості емоційно-вольової сфери, інтелекту, пам'яті, критичних і прогностичних функцій - здатен усвідомлювати власні дії та керувати ними, може брати участь у слідчих діях та в судовому засіданні. Застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру він не потребує. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_8 не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому вираженому емоційному стані, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку (а.с. 73-80, т.3).

Суд приймає до уваги і ту обставину, що в ході проведення даної експертизи та при спілкуванні з лікарями-експертами ОСОБА_8 також визнавав факт вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_4 та детально описував механізм його скоєння, при цьому будь які відомості про те, що підчас проведення даної експертизи на підсудного чинився тиск у будь якій формі, відсутні. Висновок судово-психіатричної експертизи № 496 від 29.09.2010 є повним, мотивованим та науково обґрунтованим. Виходячи з цього суд критично оцінює наявний в справі висновок судово-психологічної експертизи № 1-366/11 від 18.12.2012, складений експертом Черкаського відділення КНДІСЕ ОСОБА_46 (а.с. 135, т.6), в якому останній прийшовши до висновку, що ОСОБА_8 під час проведення з ним слідчих дій знаходився в стані фрустрації та розцінивши ці слідчі дії як психологічний тиск на нього, свій висновок належним чином не обґрунтував, не вказав про які саме слідчі дії йдеться, під час яких, на думку експерта, ОСОБА_8 перебував в такому стані. Разом з тим, проведення певних слідчих дій з будь-якою особою, за наявності передбачених для цього законом підстав та у відповідності з вимогами закону, не дає підстав розцінювати такі дії працівників правоохоронних органів як психологічний тиск на таку особу;

- даними висновку молекулярно-генетичної експертизи № 20-1155 від 01.11.2010, згідно з яким ОСОБА_8 може бути біологічним батьком плоду дитини, якою була вагітна ОСОБА_4 і ймовірність даного факту складає 99,999 % (а.с. 91-94, т.3);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 184 від 05.11.2010 про те, що на вилученій 01.08.2010 в річці Гнилий Тікич сокирі виявлено кров людини групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО, походження якої від загиблої ОСОБА_4, яка має саме такий склад крові, не виключається (а.с. 99-101, т.3);

- даними висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 77 мк від 25.11.2010 про те, що пошкодження на шкіряному клапті № 1 з голови загиблої ОСОБА_4 виникли від дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, по формі наближеній до прямокутної, яка найбільш вірогідно включає в себе ребро (ребра). Пошкодження на шкіряному клапті № 2 виникли від дії твердого тупого предмета з обмеженою ребрами поверхнею, що має форму наближену до прямокутної розмірами 30x30 мм в межах контакту та твердого тупого предмету з тригранним кутом. Можливість виникнення вказаних тілесних ушкоджень внаслідок дії обуха наданої на експертизу сокири не виключається (а.с. 128-129, т.3);

- даними судово-медичної експертизи № 261 від 25.11.2010 про те, що на вилучених в будинку ОСОБА_8 чоловічих шортах виявлена кров людини, яка може мати походження за рахунок крові особи (осіб) з групою крові В(ІІІ). Походження крові від потерпілої ОСОБА_4 не виключається (а.с. 139-142, т.3).

- даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 12/46 від 17.06.2013 про те, що смерть ОСОБА_4 могла наступити в період з 22 до 23 години 25 липня 2010 року (а.с. 121, т.7).

При цьому суд враховує те, що за дорученням Смілянського міськрайонного суду від 04.07.2012 (а.с.169, т.5) прокуратурою Звенигородського району було проведено перевірку, в ході якої жодних даних про застосування незаконних методів впливу на ОСОБА_8 під час досудового розслідування не встановлено. Тому постановою ст. слідчого Звенигородської районної прокуратури ОСОБА_47 від 20.06.2012 в порушенні кримінальної справи відносно працівників Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області, причетних до проведення досудового слідства по даній справі, відмовлено за відсутності складу злочинів передбачених ст.ст. 364 та 365 КК України в їх діях (а.с. 10. т.6). Зазначена постанова підсудним оскаржена не була. Аналогічні результати були отримані і в ході службового розслідування, проведеного заступником начальника Звенигородського РВ УМВС ОСОБА_48, які викладені ним у відповідному висновку від 20.06.2012 (а.с. 67-68, т.6). Наведене свідчить про те, що будь які докази про чинення на підсудного тиску підчас досудового слідства, відсутні.

Крім того, суд приймає до уваги і те, що в ході досудового слідства, в тому числі, коли ОСОБА_8 повністю визнавав свою вину в інкримінованих йому злочинах, слідчі дії за його участю, в тому числі допити, відтворення обстановки і обставин події проводились з участю захисника. Крім цього, як вбачається з протоколів та відеозаписів, проведених за участю підсудного слідчих дій, саме він своїми поясненнями та доповненнями до них уточнював та поправляв слідчих при з'ясуванні ними обставин скоєння злочину під час проведення слідчих дій. Такий висновок об'єктивно підтверджується і даними судово-медичної експертизи № 24 від 30.07.2010, згідно з яким на момент її проведення у ОСОБА_8 ніяких тілесних ушкоджень не виявлено і жодних скарг щодо застосування до нього фізичного насилля він експерту не висловлював (а.с. 27, т.3).

Не знаходять свого підтвердження також і обставини, на які посилався підсудний та сторона захисту в обґрунтування своїх вимог щодо визнання недопустимим протоколу явки з повинною від 29.07.2010, протоколу огляду місця події від 27.07.2010 та протоколу огляду місця події від 30.07.2010, а саме складання цих протоколів підчас незаконного утримання підсудного в приміщенні районного відділу міліції, ці твердження суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне, та як спосіб реалізації свого права на захист.

Суд вважає, що показання, які підсудний давав в ході відтворення обстановки і обставин події 30.07.2010 є достовірними, оскільки вони об'єктивно підтверджуються зібраними в справі об'єктивними доказами, зокрема, даними як щодо часу та місця скоєння злочину, так і щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень загиблій, що об'єктивно підтверджується висновками проведених судово-медичних експертиз.

Час скоєння злочину, вказаний підсудним в ході проведення відтворення обстановки і обставин поді - близько 23 години 25 липня 2010 року також підтверджується рядом доказів, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_18, яка чула жіночі крики саме в тому місці, де пізніше і було знайдено труп ОСОБА_4.

Те, що ОСОБА_4 була вбита саме в цей час підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_16, яка пояснила, що близько 23 години 25 липня 2010 року вона двічі підряд телефонувала ОСОБА_4 на мобільний, але перший її дзвінок був кимось скинутий з телефону ОСОБА_4, а на другий остання не відповіла. Зазначене свідчить про те, що остання відповісти на телефонні дзвінки ОСОБА_16 в цей час вже не могла через скоєний відносно неї злочин.

На підтвердження саме цього часу скоєння злочину та знищення мобільного телефону загиблої тим способом, про який підсудний пояснював в своїх визнавальних показаннях (кинув його в річку), свідчать і дані довідки оператора мобільного зв'язку «МТС Україна» від 09.07.2013, де вказано, що відомості щодо використання абонентом № 050-464-79-77, ІМЕЙ 3586050068736 (телефон ОСОБА_4В.) зазначеного мобільного терміналу з 26.07.2010 в мережі ПрАТ «МТС Україна» відсутні (а.с. 130, т. 7).

Таким чином визнавальні показання підсудного, дані ним під час відтворення обстановки і обставин події 30.07.2010, повністю узгоджуються з наявними в справі доказами та в своїй сукупності складають чітку, логічну і послідовну картину скоєного злочину обумовленого конкретним мотивом, яким керувався підсудний, а саме - позбавитись від вагітної від нього жінки, яка, в зв'язку з наближенням часу народження дитини, стала все наполегливіше наполягати на тому, щоб він залишив сім'ю і проживав з нею та погрожувати розголошенням їх стосунків у разі якщо він не виконає її вимог.

Щодо вагітності ОСОБА_4, то суд вважає, що підсудний достовірно знав про цю обставину під час скоєння злочину. Зазначене підтверджується як його власними показаннями під час досудового слідства, в яких він стверджував, що загибла, використовуючи свою вагітність як інструмент шантажу, саме цим і спровокувала його на скоєння її вбивства, так і показаннями потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_33 І ОСОБА_32 про те, що вони чули розмови між підсудним і загиблою про вагітність останньої, а також показаннями свідка ОСОБА_41 про те, що під час огляду трупа ОСОБА_4 в приміщенні моргу Звенигородської районної лікарні остання мала очевидні ознаки вагітності. Згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа № 12/11 від 01.12.2010, термін вагітності ОСОБА_4 на момент її смерті становив 28-30 тижнів.

Таким чином, виходячи з сукупності всіх зібраних в справі доказів, суд вважає, що вина підсудного в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_4, яка завідомо для нього перебувала в стані вагітності, доведена повністю.

Крім того, вина підсудного у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу явки з повинною від 29.07.2010, написаної підсудним власноручно, (а.с. 1, т.2);

- даними протоколу огляду місця події від 27.07.2010 на березі р. Гнилий Тікич в м. Звенигородка в ході якого вилучено труп ОСОБА_4 з тілесними ушкодженнями голови (а.с.5-19 т.1);

- даними протоколу огляду трупа від 28.07.2010, в ході якого встановлено, що потерпіла одягнута в одяг рожевого кольору, футболку білого кольору, один кросівок рожевого кольору, також на трупі маються прикраси з металу жовтого кольору у вигляді каблучки та ланцюжка, виявлені тілесні ушкодження голови у вигляді трьох забійних ран на обличчі, забійної рани в правій скронево-потиличній ділянці, крововиливів в м'які покрови черепа з внутрішнього боку численних переломів склепіння та основи черепа, синців на верхній та нижній повіці правого ока та біля зовнішнього кута правого ока (а.с. 27-32 т.1);

- поясненнями потерпілої ОСОБА_3, яка показала, що загибла за життя доводилася їй донькою, яка проживала окремо від неї з сином ОСОБА_14 в м. Звенигородка, по вул. Шевченка 16/71. ЇЇ дочка ОСОБА_9 була на 6 місяці вагітності. 25.07.2010, близько 14.00 години вона повернулась разом з онуком з м. Тальне. Зайшла до дочки, вони пообідали і вона пішла додому. Ввечері близько 22 години вони спілкувались телефоном. Про те, що ОСОБА_41 кудись збирається, матері нічого не розповіла. Наступного дня при розмові з онуком вона дізналась, що дочка поїхала до подруги, ОСОБА_16 Зателефонувавши подрузі дочки з'ясувалось, що ОСОБА_41 там не було. 27.07.2010 вона звернулась в міліцію із заявою про те, що її дочка зникла. Також потерпіла додала, що в її дочки були золоті сережки у формі пластинки з камінчиками світлого кольору, мобільний телефон «Моторола» з сім-карткою оператора стільникового зв'язку «МТС», зв'язка ключів в кількості 4 штук;

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 30.07.2010, в ході якого ОСОБА_8 свою вину у вчиненні вказаних злочинів визнав повністю та показав, що 25.07.2010 вчинив умисне вбивство ОСОБА_4 за допомогою сокири, яку приніс з собою на місце вчинення злочину, та, в подальшому викинув у водойму р. Г.Тікич, після чого заволодів її особистими речами: сережками, мобільним телефоном, ключами, які також викинув у воду. (а.с.41-56 т.2);

- даними протоколу огляду предметів від 30.07.2010 (а.с.58-61 т.2).

Оскільки протокол додаткового огляду місця події від 28.07.2010 (а.с. 37-47, т.1) складено слідчим Звенигородського РВ УМВС ОСОБА_49, який не був включений до складу слідчої групи для розслідування даного злочину, згідно наказу затвердженого постановою начальника відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров'я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України в Черкаській області від 27 липня 2010 року (а.с. 25-26, т.1), а тому не мав повноважень на його складання, то суд вважає даний протокол недопустимим доказом, а тому не враховує його при оцінці доказів.

Суд визнає недопустимим доказом протокол огляду предметів від 30.07.2010 (а.с. 58, т. 2), оскільки зазначена в ньому сокира, як знаряддя злочину, була виявлена і вилучена з річки Гнилий Тікич лише 01.08.2010. Тому суд вважає, що даний протокол фактично було складено вже після її вилучення, а не 30.07.2010, як це вказала слідча.

Не можуть бути визнані обґрунтованими посилання підсудного на те, що ряд слідчих дій по з'ясуванню обставин умисного вбивства ОСОБА_4 не може бути взято до уваги оскільки вони були проведені в рамках розслідування кримінальної справи № НОМЕР_2, відтак, не уповноваженими на це особами. При цьому суд виходить з того, що вказаний номер кримінальної справи в деяких процесуальних документах був зазначений помилково, ця помилка є суто технічною і вона виправлена постановою слідчого від 27.11.2010 в якій визначено правильний номер даної справи - № НОМЕР_3 (а.с. 1, т.4). Тому ця обставина не є підставою для визнання незаконними проведених під № НОМЕР_2 слідчих дій та отримані при цьому результати недопустимими доказами.

Дії ОСОБА_8 по епізоду вбивства суд кваліфікує за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство жінки, яка завідомо для винного перебувала в стані вагітності.

Дії ОСОБА_8 по епізоду крадіжки суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, один з яких є особливо тяжким, та особу ОСОБА_8, який за місцем проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

В якості пом'якшуючих покарання обставин суд враховує наявність на утриманні підсудного двох неповнолітніх дітей.

В якості обтяжуючої покарання обставини суд враховує скоєння злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи з наведеного суд вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 щодо відшкодування 58228 грн. матеріальної шкоди, якої вона зазнала внаслідок поховання своєї дочки та в якості оплати за надану їй правову допомогу підлягають частковому задоволенню, в сумі 8000 грн. за надану правову допомогу адвокатом ОСОБА_50 (а.с. 169 т.7) згідно з оригіналом квитанції №16 від 26.09.2013. Крім того, задоволенню підлягають вимоги про стягнення 1490 грн. вартості золотих сережок, мобільного телефону та ключів від квартири. Всього стягнути з підсудного ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_3 9490 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

В решті позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди не можуть бути задоволені судом, оскільки надані потерпілою світлокопії документів, що підтверджують понесені нею витрати, належним чином не посвідчені. Виходячи з цього суд вважає за можливе в цій частині позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без розгляду, залишивши за нею право на звернення до суду з позовом щодо стягнення вказаних витрат в порядку цивільного судочинства.

Уточнені в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення 200000 грн. моральної шкоди з підсудного (а.с.165, т.11) підлягають задоволенню. При цьому суд враховує, що вона, як мати загиблої, перенесла значні душевні страждання та нервові потрясіння в зв'язку зі смертю дочки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 заявлений ним на суму 250000 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с. 168, т.11) підлягає задоволенню. При цьому суд враховує, що він, як син загиблої, в зв'язку зі смертю матері переніс значні душевні страждання та потрясіння.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст. 185 КК України та п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.

Призначити ОСОБА_8 покарання за п.2 ч.2 ст. 115 КК України у виді 15 років позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого призначеного покарання більш суворим призначеним покаранням, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 15 років позбавлення волі.

На підставі ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк відбутого покарання час попереднього увязнення з 29 липня 2010 року по 22 червня 2017 року.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання, строк попереднього ув'язнення з 29 липня 2010 року по 22 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з 23 червня 2017 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 9490 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди та 200000 (двісті тисяч) грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_14 250000 (двісті пятдесят тисяч) грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Держави судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 5942 грн.

Речові докази які знаходяться при справі залишити при справі. Речові докази передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3 передати по належності потерпілій ОСОБА_3

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через Тальнівський районний суд Черкаської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту вручення копії вироку в той же строк.

Головуючий Д.О. Дьяченко

судді К.М.Міщенко

ОСОБА_51