Рішення № 67325266, 19.06.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Обідіної О.І. Пікуля В.П.

за участю секретаря: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Артелярщинської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про визнання права власності.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому посилаючись на те, що є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4, яка померла 12 серпня 2011 року, та ОСОБА_5, який помер 14 червня 2012 року, просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно – житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: вул. Леніна, 22 в с. Артелярщина, Зінківського району, Полтавської області.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено та визнано за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: вул. Леніна, 22 в с. Артелярщина, Зінківського району, Полтавської області та складається з: житлового будинку літ. А-1, погреба літ.а2, літньої кухні літ. Б.б, сараю літ. В, сараю літ. Д, сараю літ. Е, сараю літ. е, вбиральні літ.Ж, колодязя питного літ. К, воріт огорожі № 1, огорожі № 2, після померлих ОСОБА_4 12 серпня 2011 року та ОСОБА_5 14 червня 2012 року в селі Артелярщина, Зіньківського району Полтавської області.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2, яка не брала участі в розгляді справи, проте вважає, що суд вирішив питання щодо її права на обов’язкову частку у спадщині померлих батьків. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, апелянт просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, встановивши за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

По справі встановлено, що 12 серпня 2011 року померла ОСОБА_4, 14 червня 2012 року помер ОСОБА_5, внаслідок чого відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшли всі права та обов’язки, що належали спадкодавцям на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок їх смерті.

Згідно свідоцтва № 39 на право особистої власності на жилий будинок від 20 грудня 1988 року, виданого на підставі рішення виконкому Дейкалівської сільської Ради народних депутатів № 24 від 14.07.1988 р. спірний житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в с. Артелярщина по вул. Леніна, 22, дійсно належав колгоспному двору, голова якого – ОСОБА_5, на праві особистої власності.

Підтвердженням належності спірного будинку до суспільної групи господарств – колгоспний двір є записи погосподарської книги № 1, особовий рахунок № 36 за 1986-1990 роки виконавчого комітету сільської ради, де членами господарства зазначені ОСОБА_5, як голова сім`ї, та ОСОБА_4 - його дружина.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

09 березня 2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 склали заповідальні розпорядження, відповідно до яких належний їм житловий будинок з господарськими будівлями, земельний та майновий паї заповіли своєму онукові ОСОБА_3. Вказані заповіти були посвідчені секретарем Артелярщинської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та зареєстровані в реєстрі за № 6 та № 7 відповідно.

26 березня 2014 року держаним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 видано ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/3 частин земельної ділянки загальним розміром 4,0404 га, розташованої на території Артелярщинської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акта серії ІІ-ПЛ № 022710, виданого 30 березня 2001 року Зіньківською райдержадміністрацією Полтавської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 78.

28 жовтня 2015 року ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/3 частин земельної ділянки загальним розміром 4,0399 га, розташованої на території Артелярщинської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_4 на підставі державного акта серії ІІ-ПЛ № 022710, виданого 30 березня 2001 року Зіньківською райдержадміністрацією Полтавської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 79.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Заявник ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою спадкодавців ОСОБА_4, яка померла 12 серпня 2011 року та ОСОБА_5, померлого 14 червня 2012 року, на час відкриття спадщини досягла встановленого законом пенсійного віку та в силу положень абз. 17 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» належить до непрацездатних осіб, у зв’язку з чим має право на обов’язкову частку у спадщині ОСОБА_4 та ОСОБА_5

28 жовтня 2011 року ОСОБА_2 подала до Опішнянської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини ОСОБА_4, а 16 жовтня 2012 року – заяву про прийняття спадщини ОСОБА_5, тобто у строки, встановлені ч. 1 ст. 1270 ЦК України, вчинила визначені ст.ст. 1268, 1269 ЦК України дії для здійснення права на спадкування.

Ухвалюючи рішення про визнання за позивачем ОСОБА_3 права власності на спірне спадкове майно – житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в с. Артелярщина по вул. Леніна, 22, суд першої інстанції не встановив кола спадкоємців, які прийняли спадщину померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не перевірив наявності у спадкоємців, які не зазначені у заповіті, права на обов’язкову частку у спадщині, та вирішив питання щодо прав заявника ОСОБА_2, яка не була залучена до участі у справі.

За таких обставин оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності.

Підстав для скасування державної реєстрації прав ОСОБА_3 на спірне нерухоме майно та видане Зіньківською державною нотаріальною конторою свідоцтво про право на спадщину померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що заявляє в апеляційній скарзі ОСОБА_2, колегією суддів не вбачається, оскільки вказані питання не є предметом розгляду по даній справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2015 року – скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Артелянщинської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про визнання права власності – відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: підпис ОСОБА_1

Судді: підписи ОСОБА_8

ОСОБА_9

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1