Ухвала суду № 67325215, 14.06.2017, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/828/17

Провадження №1-кс/548/160/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2017 року м. Хорол

Слідчий суддя Хорольського районного суду Полтавської області Миркушіна Н.С. за участю секретаря Вовк М.І.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1за погодженням начальника Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_2 звернувся в суд з клопотанням про арешт майна.

В клопотанні вказував, що досудовим розслідуванням встановлено, що 08.06.2017 року близько 12.25 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1, проїжджаючи 255 км а/д Київ-Харків, біля с. Лагодівка Хорольського р-ну, допустив зіткнення із автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався попереду в попутньому напрямку. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля "Тойота" ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.

08.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170330000267 слідчим відділом ГУНП в Полтавській області внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2 вилучено і поміщено на майданчик, що за адресою м. Хорол, вул. Незалежності, 80.

08.06.2017 року за постановою слідчого вказані 2 транспортні засоби - автомобіль марки "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2 визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12017170330000267 від 08.06.2017 року.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО № 668196 від 09.02.2013 року, автомобіль НОМЕР_2, зареєстрований на ПАТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» код ЄРДПОУ №30019775, адреса м. Полтава вул. Фрунзе, 156 , за кермом автомобіля під час ДТП був ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Полтави , українець, громадянин України.

Слідчий зазначає, що згідно ст.ст.168, 237 КПК України вилучений автомобіль є майном на якому збереглися сліди злочину, на яке, у відповідності до ч.5 ст.171 КПК України, потрібно накласти арешт з метою його подальшого використання під час проведення експертних досліджень та слідчих дій, унеможливлення втрати слідів злочину.

Як вказує слідчий для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вище зазначеного кримінального правопорушення, у звязку з проведенням експертизи технічного стану транспортного засобу, транспортно-трасологічної та судової автотехнічної експертизи, для встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди є потреба накладення арешту на автомобіль автомобіль НОМЕР_2, в зв»язку з чим він і звернувся до суду з даним клопотанням.

Начальник СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6в судовому засіданні клопотання підтримала повністю та прохала його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Водій автомобіля НОМЕР_2, щодо якого подано клопотання про арешт, ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

Представник водія автомобіля ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення даного клопотання.

Представник власника майна щодо якого подано клопотання про арешт, а саме автомобіля НОМЕР_2, ПАТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення даного клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обовязковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, належно оцінивши наявні докази приходить до висновку, що дане клопотання підлягає до повногозадоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.06.2017 року близько 12.25 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1, проїжджаючи 255 км а/д Київ-Харків, біля с. Лагодівка Хорольського р-ну, допустив зіткнення із автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався попереду в попутньому напрямку. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля "Тойота" ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.

08.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170330000267 слідчим відділом ГУНП в Полтавській області внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2 вилучено і поміщено на майданчик, що за адресою м. Хорол, вул. Незалежності, 80.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО № 668196 від 09.02.2013 року, автомобіль НОМЕР_2, зареєстрований на ПАТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» код ЄРДПОУ №30019775, адреса м. Полтава вул. Фрунзе, 156.

Постановою слідчого від 08.06.2017року за вказані 2 транспортні засоби - автомобіль марки "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12017170330000267 від 08.06.2017 року.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України,речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Тобто відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту в даному випадку є забезпечення збереження речових доказів, а підставою відповідність вилученого майна критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до п.1,2,5,6 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017170330000267 від 08.06.2017року встановлені обставини, які вказують на те, що вилучений 08.06.2017 року автомобіль НОМЕР_2 є таким, що зберіг на собі сліди злочину і відповідно до ст. 98 КПК України виступає речовим доказом у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя дослідив зазначені в клопотанні слідчого обставини та дійшов обгрунтованого висновку, про те, що накладення арешту на автомобіль НОМЕР_2 є необхідним тимчасовим заходом, оскільки постановою слідчого від 08.06.2017року його визнано речовим доказом в кримінальному провадженні, як такий, що зберіг на собі сліди злочину, в зв'язку з чим з метою виконання вимог процесуального забезпечення ідентифікації, виявлення, фіксування слідів діяння, що містять ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КПК України, з метою заборони відчуження майна, маються підстави накласти арешт на відповідне майно.

Арешт майна, з підстав, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною підставою для арешту такого майна (та на відміну від забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна, як окремих правових підстав) не вимагає оголошення підозри в кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Приймаючи рішення про арешт майна слідчий суддя виходить з того, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна може призвести до його зникнення, реалізації або настання інших наслідків, які можуть перешкодити забезпеченню процесуальних рішень по кримінальному провадженню, оскільки зазначений у клопотанні автомобіль НОМЕР_2 відповідає критеріям зазначеним у ст.98 КПК України.

Таким чином, враховуючи, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст.171 КПК України, а вказаний в ньому автомобіль НОМЕР_2, відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.98 КПК України, то на вказане майно слід накласти арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 170-173 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Задовольнити клопотання слідчого СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 про арешт майна.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_3, зареєстрований за ПАТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» код ЄРДПОУ №30019775, адреса м. Полтава вул. Фрунзе, 156, з позбавленням права відчуження, розпоряджання, використання та проведення будь-яких ремонтних робіт, який буде зберігатися на території Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області, що за адресою м. Хорол вул. Незалежності, 80, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя Хорольського районного

суду Полтавської області: ОСОБА_9